Ліцензування господарської діяльності як метод державного управління економікою

Термін «ліцензія» використовується в різних змістових значеннях:

• як дозвіл, що видається спеціально уповноваженим органом на здійснення певного виду діяльності відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

• як дозвіл на експорт товару, згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

• як дозвіл на використання у підприємницькій діяльності запатентованого об'єкта промислової власності, що регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи та кожні моделі».

Поняття, ознаки та функції ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні

Для здійснення окремих видів діяльності необхідно мати спеціальний дозвіл (ліцензію), яка видається центральними та місцевими оралами виконавчої влади. Перелік видів діяльня певних видів господарської діяльності», а також передбачений окремими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензування є засобом державного регулювання у сфері господарювання, який спрямований на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. У ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон) ліцензування визначається як видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Ліцензія в обох нормативно-правових актах визначається як документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ліцензування є одним із видів зовнішньої перманентної легалізації діяльності суб'єкта господарювання. Передумовою ліцензування такої діяльності є державна реєстрація. В установчих документах повинно бути безпосередньо визначено вид діяльності, що ліцензується. З моменту реєстрації суб'єкт господарської діяльності набуває спеціальної право-суб'єктності, яка полягає у визнанні за суб'єктом господарських відносин здатності мати і здійснювати, відповідно до офіційно зафіксованої мети, права та обов'язки. Правосуб'єктність реалізується через правовий режим, елементом чи умовою реалізації якого є отримання ліцензії та підпорядкованість діяльності ліцензійним умовам. Ліцензування є юридичним фактом (станом) для реалізації спеціальної правосуб'єктності, змістом такого юридичного факту є виконання обов'язку отримати ліцензію, для чого необхідно відповідати ліцензійним умовам.

Щодо ліцензування існують різні наукові підходи. Одні вважають ліцензування формою державно-правового регулювання різних форм господарювання та забезпечення життєво важливих інтересів людини, держави і суспільства [1], інші - видом державного контролю [2].

Призначенням ліцензування є встановлення особливого державного контролю за здійсненням таких видів підприємництва, які в силу властивих їм особливостей пов'язані з реалізацією найбільш важливих публічних інтересів [3]. Ліцензування розглядається як господарсько-правовий регулятор підприємницьких відносин, метою якого є забезпечення оптимального співвідношення приватних інтересів комерційної організації з публічними інтересами суспільства в цілому [4].

ІО. Тихомиров визначає ліцензування господарської діяльності як особливу процедуру офіційного підтвердження права господарюючого суб'єкта на ведення певного виду діяльності з додержанням правил, нормативних вимог і стандартів.

ü

ü №7 Правовий статус та та повноваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі