Основні інструменти охорони навколишнього середовища в ЄС

Компетенція ЄС в галузі навколишнього середовища

Основні інструменти охорони навколишнього середовища в ЄС

Захист екологічних прав у законодавстві Європейського Союзу

Програма дій ЄС в галузі навколишнього середовища

Компетенція ЄС в галузі навколишнього середовища

Заходи в галузі навколишнього середовища здійснюються Європейським Союзм. Сприяння високому рівню захисту і поліпшення якості навколишнього середовища сьогодні є однією з ключових цілей, що стоять перед Союзм згідно ст.3 ДФЄС. Стаття 11 Договору про ЄС йде ще далі, закріплюючи принцип екологічної орієнтованості діяльності ЄС.

Безпосередньо визначенням компетенції в області навколишнього середовища в ДФЄС присвячені ст. 191-193 розділу XX "Довкілля", а також ст. 114.

Основні положення про екологічну політику Союзу містяться в ст. 191 ДФЄС, відповідно до якої політика Союзу щодо довкілля має власні цілі:

- Збереження, захист і поліпшення стану навколишнього середовища;

- Захист здоров'я людей;

- Досягнення розумного і раціонального використання природних рЄСурсів;

-Сприяння на міжнародному рівні заходам, які належать до регіональних і загальносвітових проблем навколишнього середовища.

Захист екологічних прав у законодавстві Європейського Союзу

Положення Оргуської конвенції 1998 імплементовані в правопорядок Союзу двома документами:

- Директивою Європейського Парламенту та Ради 2003/4/ЄС від 28 січня 2003 р. про доступ громадськості до інформації про навколишнє середовище та скасування Директиви 90/313/ЕЄС;

- Директивою Європейського Парламенту та Ради 2003/35/ЄС від 26 травня 2003, Що забезпечує участь громадськості в розробці деяких планів і програм, що стосуються навколишнього середовища, і вносить зміни щодо участі громадськості та доступу до правосуддя в Директиви Ради 85/337/ЕЄС та 96/61/ЄС.

Директива 2003/4/ЄС покликана повністю замінити до 14 лютого 2005один з найгучніших і відомих актів Союзу в галузі навколишнього середовища - Директиву 90/313/ЕЄС від 7 липня 1990 р. про свободу доступу до інформації про навколишнє середовище, яка вперше на європейському рівні гарантувала право громадян на інформацію про навколишнє середовище.

На відміну від Директиви 2003/4/ЄС Директива 2003/35/ЄС не скасовує, а доповнює вже існуюче законодавство Союзу про доступ громадськості до прийняття екологічних рішень та правосуддя з екологічних справах. Ці положення містяться в Директиві 85/337/ЕЄС та 96/61/ЄС.

Директива 85/337/ЕЄС з оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище від 27 червня 1985 р., змінена Директивою 97/11/ЄС від 3 березня 1997 р..

Директива 2003/35/ЄС доповнила Директиву 85/337/ЕЄС визначеннями понять "громадськість" та "зацікавлена ​​громадськість", встановила додаткові гарантії інформування громадськості про проведені в рамках Директиви заходах і доступу її до участі у проведенні оцінки.

Основні інструменти охорони навколишнього середовища в ЄС

Найважливішою складовою механізму охорони навколишнього середовища є екологічна стандартизація (екологічне нормування). Введення загальних для держав-членів екологічних стандартів - найстаріший і найбільш розроблений інструмент захисту навколишнього середовища в рамках ЄС. З початку 1970-х рр..Союзм прийнято колосальна кількість різних стандартів в даній області, екологічної стандартизації присвячені більше сотні актів вторинного права.

В останні роки Комісією були зроблені спроби кодифікації норм в області охорони навколишнього середовища. Результатом цих дій стало прийняття 24 вересня 1996 Директиви 96/61/ЄС, що інтегрує положення про попередження забруднення та контролі над ним, яка діє сьогодні зі змінами, внЄСеними Директивою Європейського Парламенту та Ради 2003/35/ЄС від 26 травня 2003. Часткова кодифікація норм в області охорони вод була проведена Директивою 2000/60/ЄС, яка заснувала рамки діяльності Союзу в галузі водної політики від 23 жовтня 2000

Шоста програма дій Союзу у сфері навколишнього середовища вказує на необхідність кодифікації в найближчому майбутньому законодавства Союзу про відходи.

Наступним найважливішим інструментом охорони навколишнього середовища в ЄС є оцінка впливу на навколишнє середовище. Правове регулювання проведення оцінки впливу на навколишнє середовище здійснюється на основі Директиви 85/337/ЕЄС за оцінкою деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище від 27 червня 1985 р., зміненої Директивами в 1997 і 2003 рр..

У Європейському співтоваристві введена і функціонує загальна система екологічного менеджменту та екологічного аудиту. Сьогодні вона базується на положеннях Регламенту № 761/2001 від 19 березня 2001про добровільну участь організацій в системі еко-менеджменту та еко-аудиту Союзу.