Завдання до практичних занять

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Загальні положення сімейного права

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття сімейного права як галузі приватного права.

2. Предмет та метод сімейного права.

3. Державна охорона сім’ї.

4. Загальні засади регулювання сімейних відносин.

5. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України.

6. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін. Аналогія закону та аналогія права.

Тема 2. Шлюб. Умови і порядок його укладення

Завдання

1. До державного органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Дзержинського р-ну м. Харкова звернулася Ш. із заявою про реєстрацію шлюбу. При цьому вона пояснила, що П. – особа, з якою вони вирішили зареєструвати шлюб, на день подання заяви є відсутнім, бо перебуває у відрядженні за кордоном і повернеться до м. Харкова через 6 місяців. У зв’язку з цим Ш. подала нотаріально завірену письмову заяву від П., відповідно до якої останній згоден на реєстрацію шлюбу з заявителькою і просить орган РАЦС, по-перше, прийняти його заяву про реєстрацію шлюбу із Ш. і, по-друге, зареєструвати його. РАЦС відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ч. 2 ст. 28 СК, згідно з якою заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Тому Ш. подала позов до суду.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б заява П. мала просту письмову форму?

2. До суду звернувся К. із заявою про розірвання шлюбу. В заяві вказувалося, що подружжя К. зареєструвало шлюб шість місяців тому. Дітей у цьому шлюбі не мають, К. (позивач) не може більше проживати однією сім’єю з дружиною у зв’язку з тим, що вона є тяжко хворою – страждає на епілепсію. Під час реєстрації шлюбу К. приховала свою хворобу від позивача, хоча той неодноразово пропонував пройти медичне обстеження, вважаючи його обов’язковим. Тому він вирішив, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам і просить суд розірвати шлюб з відповідачкою. На судовому засіданні дружина К. (відповідачка) заперечувала проти розірвання шлюбу, до матеріалів справи додала медичну довідку, в якій зазначалась її вагітність.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б дружина не надала довідку про вагітність?

3. До органу РАЦС із заявою про реєстрацію шлюбу звернулися Ш. та П. Вони просили зареєструвати шлюб через три дні у зв’язку з тим, що Ш. через п’ять днів має виїжджати на один рік за кордон працювати. Наступного дня до органу РАЦС звернулася мати Ш. із заявою про неможливість реєстрації шлюбу її сина. У заяві вона пояснила, що П. є неповнолітньою, їй виповнилося лише 16 років. Крім того, Ш. – рідний син заявительки, а П. – усиновлена дитина, яка проживає в сім’ї близько 10 років, була усиновлена тому, що вона є дитиною двоюрідного брата Ш., який разом із дружиною загинув у автомобільній катастрофі. Таким чином, П., по-перше, є родичкою Ш., по-друге – фактично доводиться сестрою її синові, бо проживає в сім’ї як усиновлена дитина, і до того ж, неповнолітня.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має прийняти орган РАЦС?

4. До суду звернувся Т. з заявою про розірвання договору дарування між ним та С. За цим договором Т. передав С. (своїй нареченій) каблучку з діамантом дуже великої вартості. Шлюб між сторонами не був зареєстрований у зв’язку з відмовою нареченої. Вважаючи цей її вчинок таким, що ганьбить його перед друзями та родичами, Т. просив повернути його каблучку в добровільному порядку. Однак С. відмовилася зробити це і відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду. На позов Т. С. подала зустрічний позов, у якому вказала, що відмовилася від реєстрації шлюбу, бо дізналася про деякі обставини особистого життя свого нареченого. Як їй стало відомо, у селі, де мешкають батьки Т., є жінка, з якою він був у фактичному шлюбі більше двох років. У Т. є маленька дитина, яку він відмовляється утримувати. Така поведінка нареченого і відвернула її від укладання шлюбу. Тому С. просила суд не розривати договір дарування, тим більше, що каблучку вона вже продала, а грошей на відшкодування Т. її вартості не має. Крім того, С. вважає, що колишній наречений повинен відшкодувати моральну шкоду, яку їй завдав.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має винести суд? Чи змінилося б рішення суду про розірвання договору дарування, якщо б сторони перебували у зареєстрованому шлюбі?

5. Органом РАЦС 25.01.2006 р. був зареєстрований шлюб між П. та К. Після реєстрації шлюбу чоловік зразу ж поїхав у відрядження на два тижні (морським видом транспорту). Тоді було штормове попередження. Наступного дня з’явилася інформація про судно, що затонуло, яке з невідомих причин не було попереджене про шторм і знаходилося у відкритому морі. Нікого не вдалося врятувати. На цьому ж судні знаходився і П. Дружині сповістили про загибель чоловіка.

Між дружиною загиблого П. та І. 20.03.2008 р. був зареєстрований шлюб. Однак 15.05.2008 р. з’явився П. і розповів, що йому вдалося врятуватися. Дружина дуже зраділа поверненню чоловіка, але була у розпачі, бо вже мала повторний шлюб з іншим чоловіком.

Стосовно поновлення шлюбу між ним та його дружиною П. звернувся до адвоката за роз’ясненням.

Як слід вирішити спір?

6. До органу РАЦС Г. та К. подали заяву про реєстрацію шлюбу. В заяві сторони просили зареєструвати їх шлюб через три дні на підставі вагітності К. – майбутньої дружини Г.

Орган РАЦС відмовив у реєстрації шлюбу в такий короткий термін, мотивуючи свою відмову тим, що саме у той день, який вказали сторони, заплановано багато реєстрацій шлюбів. Орган РАЦС запропонував розглянути заяву протягом двох тижнів та повідомити сторони про день і час реєстрації.

Сторони погодилися з такою пропозицією і звернулися до адвоката за роз’ясненнями стосовно протиправних дій органу РАЦС.

Дайте юридично обґрунтоване пояснення по справі. Чи змінилося б рішення, якщо б жінка не була вагітною?

7. З позовом до С. звернувся Ч. про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого між померлим батьком позивача – В. і відповідачкою. Позивач показав, що реєстрацію шлюбу було проведено у приміщенні лікарні без додержання місячного строку від дня подання заяви до органів РАЦС і що цей шлюб є фіктивним, бо його укладено напередодні смерті В. лише з метою позбавити спадщини його єдиного спадкоємця за законом – сина, з яким померлий був у поганих стосунках. На суді з’ясувалося, що В. і С. дійсно довгий час проживали однією сім’єю, були у близьких стосунках. Лікар, викликаний як свідок, засвідчив, що В. до моменту смерті перебував у свідомості.

Як слід вирішити цю справу?

8. Подружжя П. прожили у шлюбі 10 років. Одного разу П. поїхав до іншого міста. Там, не розірвавши свого шлюбу з П., він підробив документи і зареєстрував шлюб з А., яка взяла прізвище чоловіка. Через рік у них народилася дитина. Коли про це дізналася перша дружина П., вона пред’явила позов про визнання шлюбу свого чоловіка з А. недійсним. У суді А. проти позову заперечувала, стверджувала, що нічого не знала про нерозірваний Шлюб П. Останній проти позову про визнання шлюбу недійсним не заперечував, бо мав намір повернутися до першої дружини. У зв’язку з цим А. поставила в суді питання про те, щоб залишити дитині прізвище батька – П., а також про стягнення аліментів на утримання дитини і на її користь у зв’язку з непрацездатністю. Крім того, в суді постало питання про поділ майна П. з його другою дружиною. У період шлюбу ними було придбано меблевий гарнітур вартістю 5000грн і на ім’я П. внесено вклад до банку в сумі 10 000 грн.

Як слід вирішити цей спір? Чи зміниться рішення, якщо суд установить, що А. знала про нерозірваний шлюб П. з першою дружиною?

Тема 3. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття та види особистих немайнових правовідносин подружжя.

2. Рівність чоловіка та дружини в сімейних відносинах.

3. Право на материнство, право на батьківство.

4. Прізвище дружини та чоловіка після реєстрації шлюбу.

5. Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю.

6. Інші особисті немайнові права та обов’язки.

Тема 4. Майнові права та обов’язки подружжя

Завдання

9. Подружжя В. та Ш., які перебувають у шлюбі протягом восьми років і мають двох малолітніх дітей (трьох та шести років), звернулися до нотаріуса з проханням посвідчити їх шлюбний договір. Сторони бажають внести до цього договору такі умови: а) усе нерухоме майно, яке буде подаровано кожному з них протягом перших п’яти років після укладення шлюбного договору, належатиме їм на правах спільної сумісної власності; б) у спільну сумісну власність подружжя В. передають автомобіль “Мерседес”, який належить їм на правах приватної власності; в) у майбутньому В. відмовляється від пред’явлення до свого чоловіка вимог щодо утримання їх малолітніх дітей; г) Ш. надасть у користування дружини та дітей житловий будинок, розташований на березі Чорного моря, який належить йому на праві приватної власності; ґ) Ш. зобов’язується також надати матері своєї дружини – О. право проживати в належній йому на праві власності квартирі у м. Тернополі протягом усього її життя; д) Ш. не буде претендувати на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя у разі його поділу; е) В. не вступатиме у новий шлюб, поки їх діти не досягнуть повноліття. Нотаріус відмовився посвідчити цей договір через те, що деякі його умови не відповідають вимогам закону.

Чи правильно вчинив нотаріус? Складіть проект
шлюбного договору.

10. До суду звернувся С. з позовом про розірвання шлюбу, де було сказано, що подружжя С. проживали у шлюбі два роки. Їх відносини не були стабільними, а коли їх стосунки стали украй напруженими, звернулися до суду с заявою про встановлення режиму окремого проживання. Суд виніс відповідне рішення, керуючись ст. 119 СК. Через шість місяців після набрання чинності рішення суду сторони примирилися і почали проживати разом, а через рік у них народилася дочка, батьком якої було записано чоловіка С. Пізніше дружина дізналася, що її чоловік – С. їй зраджує, має близькі стосунки з колегою по роботі, не відмовляється від зустрічей з іншими жінками. Це спонукало її припинити з ним подружні відносини і виїхати з дитиною в інше місце проживання. Минуло три роки, а С. не змінив своєї поведінки. Тому С. звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач – С. пред’явив зустрічний позов до своєї дружини, в якому просив суд поділити майно, набуте подружжям за час шлюбу. На це С. відповіла, що сторони не набули у шлюбі спільного майна. Спочатку судом було встановлено режим окремого проживання подружжя. Останні три роки сторони жили окремо, тому і ділити їм нема чого.

Як треба вирішити спір?

11. Подружжя Ш. прожили у шлюбі 20 років. Під час розірвання шлюбу дружина поставила питання щодо поділу майна не в рівних частках. Вона просила суд визнати за нею право на 4/5 спільного майна. Свої вимоги пояснювала тим, що під час шлюбу вона працювала значно більше, ніж її чоловік. Останній змінював неодноразово місце своєї праці, протягом тривалого часу шукав роботу, кожного разу пояснюючи своє небажання працювати різними причинами. Позивачка вимушена була одночасно працювати в різних установах, підтримувала своїх батьків і практично сама виховала дочку. Останнім часом вона досягла значних успіхів у роботі, мала чималі доходи і практично утримувала свого чоловіка, однак Ш. не погодився з твердженнями позивачки і пояснив, що він художник, йому потрібні умови для праці. Позивачка ж увесь час перешкоджала розвитку його особистості, кожного разу вимагала гроші на сім’ю та дитину. Він працював як тільки міг і задовольняв потреби сім’ї. Щодо поділу майна подружжя, то Ш. заперечує проти визнання за ним меншої частки в праві на майно. Крім того, він включає до переліку майна, що підлягає поділу, деякі речі, які залишилися у позивачки, – дві каблучки з діамантами та норкове манто позивачки, яке є дуже коштовним, а також фарби, які йому потрібні для малювання і які вона забрала з дому, коли залишала його.

Вирішіть справу. Складіть проект рішення суду.

12. Між подружжям Н. при розірванні шлюбу виник спір з приводу поділу майна. Н. просив визнати за ним право на одну третину будинку, зареєстрованого в міському бюро інвентаризації на ім’я дружини. За його словами, цей будинок було придбано не тільки за рахунок коштів дружини, але і за його власні кошти, які він отримав у спадок від свого батька. Н. просила К. визнати за нею половину суми премії, яку її чоловік одержав декілька років тому на архітектурному конкурсі. Премію він не вніс до сімейного бюджету, а поклав на свій рахунок у банк. Крім того, дружина просила визнати за нею разом з дитиною право на проживання в трикімнатній квартирі, яка належить подружжю Н. на праві спільної сумісної власності. Стосовно цієї квартири свого часу сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір. Однак як тільки подружжя вирішили розірвати шлюб, чоловік поставив питання про припинення цього договору. Він вимагає надати йому можливість також проживати в квартирі в одній із трьох кімнат. Дружина заперечує проти цього. Крім того, вона просила врахувати, що після розірвання шлюбу з нею залишається дитина. Тому усе спільне майно подружжя слід поділити не порівну між сторонами, а на три частки.

Яке рішення повинен винести суд?

13. У 2000 р. П. був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину. У відшкодування шкоди був накладений арешт на майно: жилий будинок, піаніно, радіоприймач і вклад у банку на суму 12 000 грн. До суду звернулася дружина і просила виключити зі списку половину вкладу, 3/4 частини будинку, що складає частку її і двох неповнолітніх дітей засудженого, а також піаніно, яке вона придбала за власні кошти. При розгляді справи було встановлено, що подружжя у шлюбі з 1990 р., але з 2000 р. П. залишив сім’ю і став мешкати окремо. Будинок, побудований подружжям у 1994 р., зареєстрований на ім’я П., вклад у банк від нього було прийнято у лютому 1999 р. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після припинення сумісного життя подружжя не робили поділу майна.

Які обставини необхідно з’ясувати суду для вирішення справи? Вирішіть справу.

Тема 5. Припинення шлюбу

Завдання

14. До органу РАЦС звернувся Б. з заявою про розірвання шлюбу з І. На його думку, існують всі підстави для розірвання їх шлюбу безпосередньо органом РАЦС, а саме: 1) діти подружжя досягли повноліття; 2) між ним та дружиною не має ніякого майнового спору; 3) останні два роки він прожив окремо від дружини у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Однак Б. відмовили у прийнятті заяви, мотивуючи тим, що розірвання його шлюбу з І. може бути здійснено органом РАЦС лише у разі існування взаємної згоди подружжя. Вважаючи, що його права порушені, Б. звернувся до суду.

Яке рішення повинен винести суд? Визначить умови для розірвання шлюбу органом РАЦС за взаємною заявою подружжя та за заявою одного з них.

15. Подружжя Ч. подали до суду спільну заяву про розірвання шлюбу. У заяві було вказано, що сторони прожили у шлюбі шість років, мають двох неповнолітніх дітей п’яти та двох років. Сімейні стосунки сторін не склалися, тому вони бажають розірвати шлюб. Разом із заявою подружжя подали до суду письмовий договір, відповідно до якого діти після розірвання шлюбу будуть проживати разом із матір’ю. Батько дітей за договором зобов’язується надавати старшій дитині – синові утримання, яке буде відповідати 1/4 його заробітку. У свою чергу, Ч. зобов’язалася за договором змінити своє прізвище на дошлюбне – Г. Суд відмовив подружжю Ч. у прийнятті заяви, пояснивши це тим, що сторони не вказали підстав розірвання шлюбу, а це позбавляє суд можливості винести остаточне рішення по справі.

Чи вправі суд відмовити?

16. У січні 2004 р. І. звернулась до органу РАЦС з заявою про розірвання шлюбу з М. на тій підставі, що її чоловік був засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі строком на три роки. Орган РАЦС виніс постанову про розір-вання шлюбу подружжя. У січні 2007 р. І. померла. Її колишній чоловік звернувся до юридичної консультації за поясненням, бо І. та М. не припиняли шлюбних відносин. Після дострокового звільнення М. з виправної колонії вони проживали однією сім’єю, у них народилась дитина, батьком якої був записаний М. Що стосується заяви до органу РАЦС про розірвання шлюбу, І. подала її під тиском з боку родичів. У зв’язку з цим М. цікавиться: чи є юридичні підстави для поновлення його шлюбу з І. та подання ним відповідної заяви до суду.

Яке пояснення М. повинні дати юристи? Визначить підстави для поновлення шлюбу після його розірвання та для визнання розірваного шлюбу фіктивним.

Тема 6. Визначення походження дитини. За-

гальні підстави виникнення прав та

обов’язків батьків і дітей

Завдання

17. Позов до В. про визнання батьківства і стягнення аліментів пред’явила Ш. Позивачка зазначила, що з травня 2006 р. по січень 2007 р. перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, в результаті чого у січні 2007 р. народила дочку. До народження дитини вони з відповідачем і його матір’ю мешкали у квартирі В. і вели спільне господарство. Після повернення з пологового будинку вона також деякий час проживала в квартирі відповідача, але у зв’язку з відсутністю необхідних умов змушена була переселитися у свою квартиру. В. відвідував її і дитину протягом трьох місяців, купував дитині деякі речі, визнавав себе батьком. Оскільки відповідач відмовився зареєструватися як батько дитини, Ш. просила суд визнати В. батьком її доньки та зобов’язати його сплачувати аліменти на її утримання.

На яке коло питань розраховано завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б В. загинув до моменту народження дитини?

18. До органу РАЦС звернулася П. із заявою про реєстрацію народження свого сина. Вказано, що два тижні тому вони пішли у ліс по гриби із сестрою, в неї почалися пологи і вона народила хлопчика. Після того її було доправлено у місцеву лікарню, де вона разом із дитиною перебувала під наглядом медичного персоналу до дня виписки. На підтвердження факту народження нею дитини було подано медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Робітник органу РАЦС відмовив П. у реєстрації народження дитини.

Чи правильно вчинив робітник органу РАЦС? Чи змінилося б рішення, якщо б під час пологів була присутня не тільки сестра породіллі, а ще й її мати?

19. З позовом до І. звернулася Д. про стягнення аліментів на сина, посилаючись на те, що вона прожила із відповідачем у зареєстрованому шлюбі з березня 2004 р. по лютий 2007 р. У липні 2007 р. вона повторно вийшла заміж, а 10 листопада 2007 р. народила сина, батьком якого при реєстрації народження записано відповідача. І. пред’явив зустрічний позов про оспорювання батьківства, зазначивши, що оскільки дитина народилася доношеною через 9 місяців після припинення шлюбу, то він не є батьком дитини. До того ж при реєстрації народження дитини він особисто ніяких заяв про запис його батьком дитини не подавав.

На яке коло питань розраховане завдання? Як слід вирішити спір?

20. Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, Б. 15 січня 2007 р. народила доньку. Під час реєстрації народження дівчинки 5 лютого 2007 р. її батьком був записаний чоловік її матері, а 10 січня 2008 р. Б. звернулася з позовом до суду про виключення запису про свого чоловіка як про батька дитини з актового запису про її народження. При цьому вона посилалася на те, що він не є біологічним батьком дитини, спільно з ними не проживає вже протягом тривалого часу і взагалі вона планує невдовзі з ним розлучитися.

Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б Б. звернулася до суду 10 лютого 2008 р.?

Тема 7. Права та обов’язки батьків і дітей

Завдання

21. До суду звернулася К. з позовом про повернення сина Артура від К. і К. – діда і баби дитини з боку батька. Позивачка вказала, що, будучи матір’ю дворічного Артура, вона має право виховувати дитину, однак відповідачі перешкоджають їй у цьому і без законних підстав утримують хлопчика у себе. У висновку органів опіки і піклування вказувалося, що відповідачі краще забезпечені матеріально, ніж позивачка, піклуються про онука, але тому, що позивачка є матір’ю дитини, якій на момент розгляду спору виповнилося два роки, то доцільно передати сина їй. Районний суд позов задовольнив. Проте К. і К., не погодившись із рішенням районного суду, звернулися до апеляційного суду.

Як треба вирішити спір? Які види спорів про виховання дітей ви знаєте? Які способи захисту права одного з подружжя, що проживає окремо від дитини, передбачені СК України?

22. У лютому 1997 р. мати малолітньої І. загинула в автокатастрофі. У серпні того ж року І. – батько малолітньої І., був засуджений за вчинений злочин на п’ять років позбавлення волі. І. був призначений опікун. У 2002 р. І. звільнився. Вважаючи себе батьком малолітньої, І. подав позов до суду про передачу йому дитини і припинення опіки над малолітньою І.

Яке рішення повинен винести суд? Які факти суд бере до уваги при розгляді спорів, пов’язаних з вихованням дітей, а також при розгляді спорів про місце проживання малолітньої дитини?

23. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позбавлені батьківських прав подружжя – П. і П. У судовому засіданні було встановлено, що П. повністю усунулася від виховання сина, фактично не здійснює елементарного догляду за ним. У будинку в зимовий час холодно, відсутня їжа. У школу хлопчик приходить недоглянутим, брудним, часто голодним, не підготовленим до уроків. П. зловживає спиртними напоями і періодично відсутній вдома.

Чи правильно виніс рішення суд? Назвіть підстави позбавлення батьківських прав. Розкрийте правові наслідки позбавлення батьківських прав.

24. Про відібрання дітей у Т., яка тримає їх у себе на незаконній підставі, після смерті дружини А. подав позов до суду. Т. – матір померлої дружини А. Вона відмовилась повернути дітей батькові, мотивуючи це тим, що він веде аморальний спосіб життя. Суд виніс рішення про передачу обох дітей батькові. Апеляційним судом області була розглянута апеляційна скарга Т. та постановлено нове рішення: про передачу молодшої дитини (6-ти років) батькові, а старшу дитину (15-ти років) залишити у Т. Указане рішення щодо старшої дитини було скасовано Верховним Судом України в касаційному порядку. У рішенні було сказано: “Згідно з СК України право брати участь у вихованні дитини мають їх батьки, а у разі їх смерті, позбавлення батьківських прав, хвороби та інших обставин, згідно з якими діти залишилися без батьківського піклування, опікун. Крім батьків, усиновлювачів або опікунів інші особи не наділені правом на виховання дитини”.

Як правильно вирішити спір? Які підстави позбавлення батьківських прав закріплені в сімейному законодавстві України?

25. Подружжя К. прожили у шлюбі 20 років, після чого його було розірвано. Від шлюбу подружжя мають двох дітей (1989 р. і 2002 р. народження), які залишилися проживати з матір’ю. При розірванні шлюбу між сторонами не виникло суперечки щодо надання дітям утримання. У 2008 р. К. подала позов про стягнення аліментів на малолітню дочку, у якому вказала, що матеріальна допомога К. стала періодичною і коштів на утримання дочки недостатньо. Дитина хвора на бронхіальну астму, у зв’язку з чим потребує регулярного догляду фахівця, санаторно-курортного лікування, придбання лікарських препаратів тощо. При розгляді справи К. заявив, що бере участь в утриманні обох дітей за власною ініціативою. Старшій дочці він оплачує навчання у вищому навчальному закладі. Кошти на утримання молодшої дочки з наступного місяця відраховуватимуться з його заробітної плати. Крім цього, він систематично купує необхідні для дітей речі (одяг, книги, медикаменти). Тому, на думку відповідача, підстав для примусового стягнення з нього аліментів немає.

У якому випадку аліменти на дитину стягуються з батьків у судовому порядку? Як треба вирішити спір?

26. Із 2000 р. Ш. і Г. проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу. У 2004 р. у них народилася дочка. Від попереднього шлюбу Ш. мала сина 1998 р. народження, якого Г. усиновив. З 2007 р. у зв’язку з виникненням неприязних стосунків Ш. і Г. стали проживати окремо. При цьому за їхньою домовленістю син залишився проживати із Ш., а Г. з дочкою переїхали до його матері. У цьому ж році Ш. подала позов про стягнення додаткових витрат на дитину. Свої вимоги вона пояснила розвитком у хлопчика особливих здібностей у комп’ютерному програмуванні. Г. пред’явив зустрічний позов про звільнення його від обов’язку по утриманню сина і про стягнення з сина витрат на лікування Г. і догляд за ним. У позові Г. указав, що хлопчик розробляє комп’ютерні програми на замовлення відомої комп’ютерної фірми і має заробіток. Сам Г. тимчасово непрацездатний. Крім того, на його утриманні є стара матір. Суд відмовив Ш. у стягненні додаткових витрат на дитину і задовольнив вимоги Г. Ш. звернулася до апеляційного суду.

У яких випадках батьки можуть бути притягнуті судом до участі у додаткових витратах на дитину? Як визначається порядок участі батьків у таких витратах і їх розмір? Чи підлягає апеляційна скарга Ш. задоволенню?

27. При розірванні шлюбу між подружжям А. виник спір з приводу утримання їх 7-річної дочки і 16-річного сина, які залишилися з матір’ю. Переїджаючи на постійне місце проживання в інше місто, А. запропонував укласти договір про припинення права на аліменти у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно, за яким передав синові свою частку (1/2) у праві власності на квартиру, що належала подружжю. Через два роки А. пред’явила позов про стягнення з А. аліментів на дочку та їх повнолітнього сина у зв’язку з продовженням ним заочного навчання у вищому навчальному закладі. За словами позивачки, вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому не в змозі утримувати дітей самостійно. Крім того, на її думку, укладення договору за ст. 190 СК України не звільняє А. від обов’язку щодо утримання дочки. Син у судовому засіданні заявив про свою незгоду з тим, щоб батько оплачував його навчання, оскільки він сам хоче влаштуватися на роботу. А. пред’явив зустрічний позов про розірвання договору, у якому вимагав повернути передане за договором майно, а також відшкодувати збитки, спричинені його розірванням. На думку А., обов’язки по утриманню дітей, а також по управлінню їхнім майном А. виконує неналежним чином. Зокрема, з моменту укладення договору йому двічі треба було під час літніх канікул з метою оздоровлення дітей оплачувати для них путівки в санаторії. При розгляді справи судом встановлено, що квартиру передано у найм, а А. з дітьми проживає у своєї матері.

Визначте суб’єктний склад договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Зробіть висновок у справі.

28. На підставі спільної заяви подружжя М. судом установлено режим їх окремого проживання. Дитину залишено проживати з матір’ю. При цьому подружжя уклало договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначило розмір, форму й строки надання батьком утримання. Через деякий час М. почав проживати однією сім’єю з Ч. Після народження у неї сина М. перестав надавати утримання першій дитині за договором. У зв’язку з цим М. подала позов про стягнення аліментів і неустойки за прострочення сплати аліментів. М. пред’явив зустрічний позов про зміну умови договору щодо розміру аліментів, оскільки він перевищує розумні потреби дитини, а його матеріальний і сімейний стан змінився. Пізніше він змінив свої позовні вимоги і став наполягати на припиненні договору, оскільки, як йому стало відомо, М. віддала дитину до навчального закладу закритого типу, бо за родом своєї професійної діяльності часто буває у відрядженнях.

Які міри та підстави відповідальності передбачені законодавством за невиконання обов’язків щодо утримання? Як треба вирішити спір?

29. У 2003 р. у зв’язку з народженням дитини між неповнолітніми П. (17 років) та Д. (16 років) зареєстровано шлюб. У 2005 р. шлюб розірвано. Судом ухвалено рішення про стягнення з батька аліментів на утримання дитини. При виконанні рішення суду з’ясовано, що відомості про місце перебування П. відсутні, його оголошено у розшук. У 2007 р. суд задовольнив позов Д. про позбавлення П. батьківських прав. Після цього, посилаючись на ст. 265 СК України, Д. звернулася з позовом про стягнення заборгованості за аліментами і неустойки за прострочення сплати аліментів з матері П. Свого часу мати П. допомагала Д. Пізніше вона перестала надавати матеріальну допомогу, бо позбавлення батьківських прав, на її думку, звільняє сина від обов’язку по утриманню дитини.

Чи зобов’язані утримувати свою дитину батьки, які позбавлені батьківських прав? Назвіть підстави припинення обов’язку батьків щодо утримання дитини. Чи підлягає позов Д. задоволенню?

Тема 8. Влаштування дітей, позбавлених

батьківського піклування

Завдання

30. Уклавши зареєстрований шлюб із Д., у якої був син від першого шлюбу, К., бажаючи створити сім’ю, усиновив 6-річного хлопчика, одержавши згоду його кровного батька. Через рік після усиновлення між подружжям почалися конфлікти, які завершилися тим, що Д., не розірвавши шлюбу, повернулася до першого чоловіка, забрала сина, і вони стали проживати однією сім’єю. Через два роки Д. пред’явила позов у суд до усиновителя хлопчика про стягнення аліментів на утримання усиновленого ним хлопчика. К. проти позову заперечував, посилаючись на те, що за таких обставин усиновлення має бути припинено.

Який висновок з даної справи має дати прокурор? Яке рішення повинен винести народний суд?

31. Незаміжня С. 20 липня народила дитину і не захотіла забирати її з пологового будинку. Адміністрація пологового будинку вимагала від неї заяву про згоду на усиновлення її дитини без зазначення того, хто стане усиновителем. Таку заяву С. не підписала. Дитину було прийнято у дитячий заклад. Подружжя Г. хотіло усиновити дитину, але знайти її матір для того, щоб одержувати згоду, не вдалося. Після півторарічних пошуків матері адміністрація дитячого будинку дала згоду на всиновлення дитини подружжям Г. Усиновлення було належним чином оформлено. Незабаром С. дізналася про усиновлення її дитини і спромоглася дістати від медсестри відомості про усиновителів. Вона почала шантажувати їх, вимагати виплати великої суми грошей, погрожуючи в іншому разі відібрати дитину. При цьому вона стверджувала, що дитину усиновили незаконно і у неї є право її відібрати.

Чи було в даному випадку допущено порушення закону? Як слід вирішити цей конфлікт?

32. Над дванадцятирічним Максимом, батьки якого загинули в автомобільній катастрофі, була встановлена опіка. На підставі договору укладеного між органом опіки та піклування і сім’єю Т., Максим був переданий на виховання до неї. Коли минув рік після укладення договору про патронат, Максим звернувся до суду з вимогою про його розірвання, оскільки сім’я не надає йому у своїй двокімнатній квартирі відокремленої площі для проживання і він вимушений жити разом із рідним сином подружжя Т., якому виповнилося дванадцять років на момент подання позову Максимом, в одній кімнаті; грошей, які надаються Максиму патронатними вихователями, недостатньо для його фізичного та духовного розвитку. Крім того, Т. не дозволяють йому розпоряджатись депозитним рахунком, відкритим на ім’я його батьками за їх життя; договір про патронат був укладений органом опіки та піклування із сім’єю Т. без згоди Максима.

Чи є підстави для розірвання договору про патронат? Вирішіть справу?

33. Подружжя С. між собою у шлюбі більше десяти років, але спільних дітей не мали. С. вирішили створити дитячий будинок сімейного типу для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання дітей-сіріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони звернулись до юридичної консультації з такими питаннями;

– який порядок створення дитячого будинку сімейного типу передбачений чинним законодавством;

– які діти у першу чергу мають право на влаштування до дитячого будинку сімейного типу;

– які документи орган опіки та піклування зобов’язаний надати батькам-вихователям;

– чи мають право діти, які будуть виховуватись у дитячому будинку сімейного типу, створеного подружжям С., на отримання раніше призначених їм аліментів, пенсій, інших видів державної допомоги та суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців;

– на кого покладається фінансування дитячого будинку сімейного типу.

Дайте аргументовану юридичну консультацію.

34. У прийомну сім’ю подружжя М. були передані десятирічна Г. і одинадцятирічний Г., які залишилися після смерті матері без піклування. У договорі, укладеному між органами опіки і піклування та прийомними батьками, було передбачено, що орган опіки і піклування протягом шести місяців виділить прийомним батькам трикімнатну квартиру з меблями. Однак протягом двох років квартиру не було надано. У цей період у подружжя народилась двійня, і вони вимушені були звернутися до суду з вимогою про надання квартири, оскільки проживати у двокімнатній квартирі з чотирма дітьми неможливо. Проте орган опіки і піклування у суді заявив, що квартиру він виділити не має можливості, але подружжя має право розірвати договір. У цьому випадку дітей доправлять у дитячий будинок. Крім того, орган опіки і піклування хотів за власною ініціативою розірвати договір, оскільки вважав, що четверо дітей для прийомної сім’ї забагато. До того ж прийомні батьки не зможуть належним чином піклуватися про прийомних дітей, оскільки у них з’явились власні.

Чи є підставою для розірвання договору про передачу дітей у прийомну сім’ю народження у подружжя своїх дітей? Чи може подружжя вимагати надання їм квартири? Чи може подружжя розірвати договір? У яких випадках органи опіки і піклування можуть розірвати договір про передачу дітей у прийомну сім’ю? Як повинен бути вирішений спір між прийомними батьками і органом опіки і піклування?

35. Після смерті матері 14-річного Н. бажання піклуватися про хлопця виявила рідна бабуся, з якою він за життя матері стосунків не підтримував, і В., з яким загибла збиралася укласти шлюб, і у якого з Олексієм склалися батьківські відносини, а його рідний син любив хлопця, як брата. Піклувальником був призначений В. Між піклувальником і Олексієм виник спір з приводу реалізації спадкового майна. Олексій хотів продати будинок, що знаходився в селі, який він отримав в порядку спадкування. Однак піклувальник згоди на це не дав, вважаючи, що Олексій не розуміє, наскільки у майбутньому йому знадобиться цей будинок. Крім того, В. збирається звернутися з вимогою про стягнення аліментів до батька Олексія.

Якщо опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною бажають стати декілька осіб, кому надається перевага? Чи вправі піклувальник давати згоду на вчинення правочинів по відчуженню майна підопічного (без згоди органу опіки і піклування)? Чи виникають у опікунів і піклувальників з підопічним аліментні правовідносини?

Тема 9. Права та обов’язки інших членів сім’ї

та родичів

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів.

2. Права на виховання.

3. Права на захист дітей.

4. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів.

5. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.

5. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

Аліменти – кошти на утримання дитини, які присуджуються у частці від доходу її матері/батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Дитина – особа, яка не досягла повноліття – 18 років.

Недійсний шлюб – шлюб, укладений з порушенням норм сімейного законодавства, який внаслідок цього не породжує майнових та особистих прав і обов’язків, які випливають зі шлюбу.

Опіка – форма захисту особистих і майнових прав фізичних осіб, які внаслідок певних обставин (вік, стан здоров’я) не можуть здійснювати свої права самостійно.

Патронат – спосіб улаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення повноліття, за плату.

Підстави виникнення сім’ї – шлюб, кровне споріднення, усиновлення, а також інші підстави, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Реєстрація шлюбу – юридичний факт, з яким пов’язане виникнення особистих та майнових правовідносин подружжя. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Родичі – особи, які походять один після одного або від спільного предка. Пряма спорідненість визначається щодо осіб, які послідовно походять один після одного: а) висхідна пряма лінія спорідненості встановлюється від нащадків до предків (син – батько, онука – дід), низхідна – від предків до нащадків (батько –син, дід – онука). Побічна спорідненість визначається щодо осіб, які походять від спільного предка (два брати є родичами, бо походять від однієї матері/батька).

Свояцтво – відносини між одним із подружжя і кровними родичами іншого з подружжя або між родичами обох із подружжя, що виникають не за рідством, а зі шлюбу.

Сімейне право – підгалузь цивільного права, норми якого регулюють сімейні особисті немайнові та майнові відносини, що випливають зі шлюбу, належності до сім’ї та спорідненості, виходячи із рівності учасників сімейних відносин і надання їм можливості самостійно вирішувати питання життя сім’ї.

Сімейний кодекс України – систематизований законодавчий акт, норми якого регулюють сімейні відносини і визначають засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.

Сім’я – первинний осередок суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Спорідненість – кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого пов’язані виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків.

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене у порядку, визначеному законом.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.