Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Написання роботи



Затверджую

Проректор з навчальної

та методичної роботи

__________М.М. Касьяненко

“___”______________ 2012 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання курсової роботи

з курсу “Податкові системи зарубіжних країн”

для підготовки фахівців за ОКР “спеціаліст”

галузь знань 0305 “Економіка та підприємництво”

спеціальність 7.03050803 “Оподаткування”

спеціалізація “Адміністрування податків і платежів”

Ірпінь 2012


Методичні вказівки до написання курсової роботи складені на основі робочої навчальної програми курсу “Податкові системи зарубіжних країн”, затвердженої у 2010 році.

Автори: І.А. Прокопенко, к.е.н., доцент

О.С. Іванишина, доцент

Рецензент Ю.В. Панура, к.е.н., доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри податків та оподаткування, протокол № ___ від “__”_________2012 р.

В.о. завідувача кафедри П.В. Мельник, д.е.н., професор

Розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради факультету економіки та оподаткування, протокол №___ від “___”________2012 р.

Голова вченої ради

факультету Г.М. Калач, к.е.н., професор

Завідувач навчально-

методичного відділу О.О. Бойко-Слобожан


ВСТУП

Одним з важливих етапів процесу підготовки висококваліфікованих фахівців з оподаткування, фінансів, економіки і підприємництва є написання та захист курсових робіт. Виконання курсової роботи є обов’язковим етапом навчання студентів, а її захист дозволяє продемонструвати весь спектр вмінь та навичок, здобутих студентами у процесі вивчення дисципліни. Курсова робота – самостійне, завершене, цілісне дослідження що розкриває на відповідному теоретичному та методологічному рівні вибрану автором проблему. Це творчий екзамен, завдяки якому перевіряється рівень самостійного мислення автора, його вміння систематизувати та правильно використовувати літературний та статистичний матеріал, правильно аналізувати зібрані матеріали, робити узагальнюючі висновки, тобто практично застосовувати знання, набуті в процесі вивчення дисципліни “Податкові системи зарубіжних країн”.

В процесі виконання курсових робіт у студентів поступово формується та розвивається наукове мислення, виробляються навички самостійного письмового викладання та оформлення результатів науково-дослідної роботи. Велике значення має вміння автора працювати на широкому полі історико-правового матеріалу, орієнтуватися у розмаїтті думок та наукових підходів, порівнювати й аналізувати різні погляди, висловлювати своє бачення щодо обговорюваної теми. Основна цінність курсової роботи визначається її науковим значенням, а також логічністю, обґрунтованістю, чітким, ясним викладенням матеріалу.

Підготовка та захист курсової роботи проводиться у декілька етапів:

- вибір теми та затвердження її на кафедрі;

- збір, обробка, критичний аналіз наукової інформації, літературних джерел, теоретичних розробок;

- складання та погодження плану роботи;

- добір та опрацювання літератури;

- написання роботи;

- оформлення курсової роботи;

- підготовка до захисту;

- захист курсової роботи на комісії.

Перераховані етапи не обмежують студента жорсткою послідовністю їхнього виконання. Окремі етапи можуть виконуватися паралельно з урахуванням конкретних умов написання роботи.


І. Мета та завдання курсової роботи

Метою курсової роботи є виявлення теоретичних і практичних знань студента, отриманих ним в процесі вивчення курсу «Податкові системи зарубіжних країн», а також розвитку у студентів здібностей до самостійного наукового дослідження.

Для реалізації цієї мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- глибоко опрацювати спеціальну наукову та методологічну літературу;

- проаналізувати й осмислити фактичні дані;

- систематизувати та правильно використати статистичний матеріал;

- логічно та послідовно викласти свої думки;

- правильно оформити науковий апарат;

- зуміти коротко та чітко доповісти на захисті про результати своїх досліджень.

Курсова робота повинна включати в себе елементи наукового дослідження, показати вміння використовувати надбані теоретичні знання, творчу ініціативу й активність студента.

ІІ. ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Вибір теми та затвердження її на кафедрі

Першим етапом підготовки курсової роботи є вибір теми, її узгодження із науковим керівником та затвердження кафедрою. Тематика курсових робіт розробляється кафедрою податків та оподаткування і періодично уточнюється з урахуванням змін, що відбуваються у законодавстві, практиці господарювання і оподаткування (додаток А).

Вибір теми здійснюється у процесі активної участі студента на практичних заняттях, діалогу із науковим керівником. Тема повинна бути актуальною, значимою, такою, що дає можливість максимально застосувати знання та навички студента. Студенту надається право самостійно вибрати тему із запропонованого переліку курсових робіт. Перед тим, як обрати тему, майбутній автор повинен урахувати: власний інтерес до певної наукової проблеми; ступінь особистого ознайомлення з обраною для дослідження темою; характер та обсяг практично доступних для використання науково-методичних джерел і матеріалів. Бажано, якщо це можливо, встановлення зв’язку із профілем майбутньої кваліфікаційної роботи студента (дипломної або магістерської).

Вибір теми курсової роботи оформлюється заявою на ім’я завідуючого кафедрою (додаток Б).

Титулка курсової роботи повинна бути встановленого зразка (додаток В), після затвердження теми науковий керівник видає завдання (додаток Г) на підготовку курсової роботи. Завдання передбачає план, і календарний графік написання окремих розділів роботи.

Терміни виконання, подання та захист курсової роботи встановлює кафедра згідно з навчальним планом підготовки спеціалістів.

2.2. Збір, обробка, критичний аналіз наукової інформації, літературних джерел, теоретичних розробок

Інформаційною базою наукового дослідження студента є державні нормативні документи, законодавчі акти з оподаткування, офіційні статистичні матеріали, а також податкових органів.

Як джерела інформації мають бути вивчені та критично проаналізовані теоретичні і методичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем оподаткування, матеріали науково-практичних конференцій, наукових форумів, симпозіумів, «круглих столів» тощо.

Складання та погодження плану роботи

Початковим етапом у підготовці курсової роботи є створення студентом її плану, який готується на підставі попереднього вивчення основних джерел та осмислення матеріалу за темою.

План, який погоджується із науковим керівником, має репрезентувати комплексний, системний підхід до вирішення базової проблематики і складатися із 3-4 чітко сформульованих найбільш важливих питань, які розкрили б сутність обраної теми, її основний зміст. Якісно підготовлений, добре продуманий, ясно і лаконічно сформульований план є одним із показників розуміння студентом обраної для вивчення проблеми і відіграє важливу роль у організації роботи. Формулювання розділів курсової роботи не повинні повторювати назву самої роботи. План курсової роботи в обов’язковому порядку має бути складним.

До оформлення структури та плану курсової роботи висувається ряд вимог. Як правило, робота мусить містити аналіз стану проблеми, виділення задач дослідження. Враховуючи дану обставину, у курсовій роботі з дисципліни “Податкові системи зарубіжних країн” головні питання – це діюча системаоподаткування та можливі шляхи вирішення поставлених задач дослідження.

Після вивчення джерел план коригується, відшліфовуються формулювання питань. У вищій школі не існує обов’язкових норм для розробки плану, все залежить від теми, що досліджується. Важливо, щоб план курсової роботи був логічним і послідовним.

2.4. Добір та опрацювання літератури

Для написання курсової роботи потрібен ретельний і виважений добір літератури, складання загальної бібліографії. Ознайомлення з літературою здійснюється під час вивчення теми у ході навчального процесу. Далі, під час написання курсової роботи проводиться систематизація джерел.

До складу бібліографії мають бути віднесені вітчизняні та міжнародні нормативні акти, підручники, навчальні посібники, довідники, збірники, словники, енциклопедії, монографії, матеріали наукових конференцій, журнальні та газетні статті тощо.

Вивчення літератури та дослідження проблеми повинні проводитись в історичному аспекті – від історії питання, його теоретичних засадах, до сучасного стану, практичної реалізації, перспектив розвитку. Це дозволяє вивчити явище чи проблему в динаміці, виявити тенденції розвитку, науково спрогнозувати її.

Після підбору літератури слід розпочинати її вивчення, систематизацію, конспектування. Виконуючи цю роботу, необхідно пам’ятати, що вивчення – це не лише механічне засвоєння інформації, а й активний творчий процес, спрямований на вирішення поставлених завдань. Працюючи над тією чи іншою монографією чи статтею, слід конспектувати основні положення, точки зору, висновки та їх обґрунтування. Кожну виписку рекомендується робити на окремих аркушах з вказівкою всіх вихідних даних видання, що дасть змогу зробити правильне посилання на літературу.

Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумайте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства із чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Звичайно використовується не вся інформація, що міститься і певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і найбільш цінна і корисна. отже, критерієм оцінювання вивченого є можливість його практичного використання в курсовій роботі.

Вивчаючи літературні джерела необхідно добирати не будь-які, а тільки наукові факти. Поняття “науковий факт” значно ширше і багатогранніше, ніж поняття “факт”, що застосовується у повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як складові елементи основи наукового знання, віддзеркалення об’єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об’єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, невідомий досі предмет, явище або процес. Це не обов’язково наукове відкриття, але нове знання про те, чого ми до тепер не знали. Нові наукою факти, часом досить значні, саме через те, що їх значення недостатньо розкрите, можуть надовго залишатися у резерві науки і не використовуватися на практиці. Точність наукового факту визначається об’єктивними методами і характеризує сукупність найсуттєвіших прикмет предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

Достовірність наукових фактів значною мірою залежить від достовірності першоджерел, від цільового характеру їх інформації. Очевидно, що офіційне видання, опубліковане від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких викликає найменший сумнів. Під час роботи над теоретичною літературою студент повинен зуміти дати аналіз прочитаної праці, критично розібрати концепції автора, відзначивши їх сильні та слабкі сторони. Особливу увагу слід звернути на питання, що не знайшли висвітлення у сучасній літературі чи були лише поставленими в працях дослідників. Якщо з даної проблеми існує декілька точок зору, то автор повинен коротко викласти кожну з них, дати їм критичну оцінку й обґрунтувати, чому він дотримується тієї чи іншої концепції, чи висунути та довести власну точку зору.

Написання роботи

Головним завданням цього етапу є написання курсової роботи відпо­відно до узгоджених теми та плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень на підставі аналізу літературних дже­рел. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об’єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми і причини їх виникнення. Це, в свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропо­зицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їх вирі­шення.

Для всебічного вивчення об’єкту, що аналізується, студенту необхідно зібраний матеріал узагальнити і згрупувати в таблиці для кращого аналізу і формування висновків. Протягом підготовки курсової роботи керівник проводить консультації (згідно графіку, визначеного кафедрою) та контролює виконання окремих етапів роботи.

2.6. Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконаною і оформленою з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути роздрукованим чітко, без виправлень че­рез півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Шрифт Times New Roman, 14 пт.

При написанні тексту курсової роботи необхідно залишати поля таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній та нижній – 20 мм.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” і “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Відстань між заголовком структурної частини і пунктом має складати 2 інтервали. Відстань між заголовком пункту і текстом відсутня.

Кожну структурну частину курсової роботи потрібно розпочинати з нової сторінки. Структура і зміст роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною метою.

Рекомендується така структура курсової роботи:

1. Титульна сторінка (додаток В).

2. Завдання на курсову роботу (додаток Г).

3. Зміст роботи складається з трьох розділів, кожен з яких може мати декілька пунктів (Додаток Д).

4. Висновки.

5. Список використаних джерел.

6. Додатки.

Текст роботи викладається від третьої особи або у формі безособових речень, уникаючи займенників "я" та "ми". Рекомендується вживати слово "автор".

НУМЕРАЦІЯ

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць та формул подається арабськими цифрами без знака “№”. Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації. На титульній сторінці номер не ставлять. Нумерацію сторінок починають з початкової сторінки вступу. Номер проставляють в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Зміст, вступ, список використаних джерел висновки не нумерують. Пункти нумерують в межах кожного розділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.” (третій пункт першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.”. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі дано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “ Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо в дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження табл. 1.2”.

Формули в курсовій роботі нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

ІЛЮСТРАЦІЇ

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий текст).

ТАБЛИЦІ

Цифровий матеріал, як правило, повинен бути поданий у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких літер, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву вміщують над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – бокових.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

ФОРМУЛИ

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти із тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід переносити після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

ПОСИЛАННЯ

У дипломній роботі не повинно бути повторень, надмірного цитування. Цитати повинні бути короткими і органічно поєднуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела відповідно до бібліографічного опису, а після коми сторінка, на якій розміщений текст цитати (наприклад: [10, с.19]).

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “Рис. 1.2”.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “ ... у формулі (2.1) ”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “ ... в табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “ див. табл. 1.3”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список використаних джерел літератури дається у такій послідовності:

1. Конституція і закони України.

2. Укази Президента України.

3. Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

4. Нормативні акти міністерств і відомств.

5. Доповіді, виступи керівників держави.

6. Спеціальна література (автори монографій, статей, підручників, посібників тощо в алфавітному порядку).

Обсяг списку використаних джерел не повинен бути меншим за 20 найменувань.

ДОДАТКИ

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках курсової роботи, то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований посередині угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої.

Додатки, слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “ Додаток А ”, “ Додаток Б ” і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують в межах кожного додатка. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1. – перший рисунок додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Для якісного мовностилістичного оформлення курсової роботи студентам важливо вміти організовувати накопичену наукову інформацію у зв’язний текст. У вирішенні цього завдання у додаток Н винесено приклади мовних конструкцій, які можна використати в якості засобів зв’язку між реченнями курсової роботи.

Курсова робота повинна бути виконана згідно з методичними вказівками, інакше вона не буде допущена до захисту, незалежно від її змісту. Вона повинна бути переплетена в тверду обкладинку.

Курсова робота повинна мати певну логічну побудову, послідовність та завершеність розгляду відповідного кола питань. Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 30-40 друкованих сторінок формату А4.

Виклад основного змісту курсової роботи

Самий відповідальний і трудомісткий – етап написання курсової роботи. В роботі студент повинен проявити вміння самостійно мислити, аналізувати дані, робити вступ та висновки. Поки та чи інша проблема не викладена, несформована в конкретній логічній формі, вона залишається не до кінця розкритою.

При написанні роботи необхідно витримати її у відповідності предмету курсу «Податкові системи зарубіжних країн», а також чітке дотримання структури виконання курсової роботи. У вступі студент чітко визначивши проблему, обґрунтовує актуальність теми. Вказуються основні характеристики курсової роботи (проблеми, об’єкт, предмет, мета, завдання). Для їх вірного визначення достатньо відповіді на питання:

Проблема – це теоретичне або практичне питання що вимагає вирішення задачі яка підлягає дослідженню Які існують протиріччя в реальній дійсності, не обґрунтовані теоретично? Що потрібно вивчити з того, що раніше не було вивчено?
Актуальність теми Чому дану проблему потрібно вивчати в даний час?
Об’єкт – відносини, процес чи явище, що породжує проблему, проблемну ситуацію і обирається студентом для дослідження Що безпосередньо розглядається, вивчається? На що спрямоване дослідження?
Предмет вивчення – певний аспект дослідження відносин, процесу чи явища в межах обраного об’єкту Як розглядається об’єкт? Які нові відношення, властивості, аспекти, функції об’єкта розкривають дане дослідження?
Мета – це те, що прагнуть досягнути Якій результат дослідження прагне отримати автор?
Завдання Які питання потребують вирішення для досягнення мети? Що конкретно потрібно зробити, щоб бажаний результат був отриманий?

При цьому потрібно показати важливість зазначеної проблеми; ступінь теоретичного засвоєння теми за допомогою перегляду використаної літератури; виділити недостатньо висвітлені аспекти; вказати методи дослідження. В кінці вступу можна обґрунтувати структуру курсової роботи. За об’ємом вступ не повинен перевищувати 2-3 сторінки друкованого тексту.

Основна частина роботи виконується в суворому дотриманні до змісту. Головна задача полягає в тому, щоб ґрунтовно розкрити тему, на основі аналізу різних концепцій розробити свою позицію або вказати чому із різноманітних точок зору вибрана дана. Використаний матеріал повинен бути спрямований на досягнення поставлених завдань.

В першому розділі курсової роботи розглядається історія і теорія досліджуваного питання, дається критичний аналіз літератури та розробок по даній темі.

В другому розділі автор вивчає теорію з фактичним положенням справ в вивченій області; розкриває методи, організацію і результати самостійно проведеного дослідження. Важливим моментом в роботі являється аналіз результатів. Бажаним являється використання інформаційних технологій для розрахунків і аналізу даних.

В третьому розділі роботи даються загальні висновки та пропозиції, обґрунтовані рішення щодо вибору оптимального шляху досягнення поставленої мети та завдань дослідження, вирішення основних проблем, визначення позитивних та негативних сторін, обґрунтовуються можливості практичного застосування результатів дослідження.

В висновку міститься підсумок роботи, послідовне і логічне викладення результатів, до яких прийшов автор; вказуються їх практичне значення, подальші перспективи дослідження теми. Головна вимога до висновку – його стислість і об’єктивність; в ньому не потрібно повторювати зміст вступу та основної частини роботи. В цілому висновок повинен давати відповідь на наступні питання:

Чому використано студентом дане дослідження?

Що зроблено?

До яких висновків прийшов автор?

Обсяг висновків – 4-5 друкованих сторінки.

Робота повинна бути написана логічно послідовно, при цьому повинно бути дотримано єдність стилю викладання, орфографічна і статистична грамотність.

2.7. Підготовка до захисту

Згідно з регламентом студент зобов’язаний подавати курсову роботу науковому керівнику на першу перевірку частинами у встановлені строки. У разі не­додержання студентом календарного графіка виконання курсової роботи завідувач кафедри за поданням наукового керівника курсової роботи, звертається до декана факультету щодо не виконання студентом навчального плану.

Питання щодо допуску курсової роботи до захисту перед комісією вирішується на засіданні кафедри податків та оподаткування за наявності оформлення належним чином роботи. На кафедру подається закінчена курсова робота з відгуком наукового керівника за 3 дні до засідання комісії

2.8. Захист курсової роботи на комісії

Закінчена та зареєстрована курсова робота із відзивом наукового керівника представляється на кафедру. Захист відбувається на засіданні комісії, на якому можуть бути присутні всі бажаючі.

Під час захисту курсової роботи кожен з присутніх (викладачі, студенти) може задавати автору питання з теми дослідження, виступати з оцінкою роботи.

Виступ автора при захисті курсової роботи не повинен перевищувати 10 хвилин, що відповідає проголошенню 3-4 сторінок друкованого тексту. Зміст виступу потрібно ретельно підготувати та погодити із науковим керівником. Він має бути коротким і водночас змістовним. У виступі повинна знайти відображення сутність дослідженої проблеми, її актуальність, ступінь науковості розробки, використані методи її вирішення. Виступ повинен містити в собі інформацію про структуру роботи, основні її здобутки (висновки), узагальнення, конкретні пропозиції та рекомендації.

Автор повинен надати аргументовані відповіді на критичні зауваження членів комісії, а також відповісти на питання, які можу бути задані йому під час захисту. Рішення комісії щодо захисту курсової роботи повідомляються студентам в той самий день. Головним критерієм оцінки роботи є її теоретичний рівень, новизна, самостійність, значущість, уміння автора переконливо і аргументовано захистити свої висновки.

Роботи, що не відповідають вимогам, повертаються на доопрацювання.

Критерії оцінювання курсової роботи

Підсумкову оцінку курсової роботи визначає комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи:

Змістовні аспекти роботи:

Ø актуальність обраної теми дослідження;

Ø спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;

Ø відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

Ø широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;

Ø наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

Ø рівень обґрунтування запропонованих рішень;

Ø ступінь самостійності проведення дослідження;

Ø рівень виконання індивідуального завдання;

Ø розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

Якість захисту роботи:

Ø уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;

Ø здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

Ø загальний рівень підготовки студента;

Ø володіння культурою презентації.

Курсова робота не допускається до захисту за таких умов:

Ø подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням стро­ків, установлених регламентом;

Ø написана на тему, яка своєчасно не була затвер­джена завідувачем кафедри;

Ø виконана не самостійно;

Ø структура не відповідає методичним вимогам до курсової роботи;

Ø відсутнє економічне обґрунтування пропонованих заходів;

Ø не скріплена типографським способом;

Ø недбало оформлена чи роздрукована;

Ø інші умови, які можуть бути визначені кафедрою.


критерії оцінювання курсової роботи

У визначений кафедрою термін повністю закінчена робота подається студентом на кафедру для перевірки керівником. Керівник курсової роботи відмічає у відгуку позитивні сторони і недоліки роботи (якщо вони мають місце), дає рекомендації для їх усунення, а також оцінює роботу. При необхідності доопрацювання, робота разом з відгуком повертається студенту на доопрацювання для усунення недоліків.

Курсова робота після допуску роботи до захисту керівником захищається студентом при комісії, до складу якої входять викладачі кафедри. Оцінюється робота за 100-бальною шкалою. При оцінюванні курсової роботи комісія оцінює відповідні об’єкти контролю, а саме:

1. зміст курсової роботи (якість теоретичного матеріалу, його зв’язок з практичним, вміння представляти матеріал в логічній послідовності, наявність висновків та пропозицій);

2. якість практичного матеріалу та додатків;

3. дотримання вимог щодо оформлення роботи;

4. вчасне виконання роботи у встановлені кафедрою термін.

При підведенні загальних підсумків в роботі комісія проставляє не тільки загальну кількість балів, але і вказує їх розподіл між відповідними об’єктами контролю.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком. Процедура захисту передбачає стислий виклад студента головних проблем. При отриманні незадовільної оцінки здійснюється повторний захист. В 100 балів може бути оцінена курсова робота, яка повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам.

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у порядку як вказано у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Оцінка курсової роботи за шкалою ECTS з подальшим переведенням у національну шкалу

Оцінка за шкалою ECTS Оцінка за бальною шкалою Оцінка за розширеною шкалою Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою
A 90-100 відмінно  
B 80-89 дуже добре 4,5
C 70-79 добре  
D 60-69 задовільно 3,5
E 50-59 достатньо  
FX 35-49 незадовільно  
F 0-34 неприйнятно  

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

  Актуальність 4 б.  
  Формування мети і завдань 4 б.  
  1-й розділ 15 б.  
  2-й розділ 15 б.  
  3-й розділ 15 б.  
  Відповідність висновків завданням 4 б.  
  Оформлення і складання додатків 4 б.  
  Новизна джерел літератури 4 б.  
  Оформлення курсової роботи 10 б.  
  Захист курсової роботи 15 б.  
  Вчасність виконання курсової роботи 10 б.  
Всього: 100 б.  

Коротка рецензія до курсової роботи

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Азаров М.Я. та ін. Все про податки: Довідник. – К.:Експерт, 2000.– 492 с.

2. Андрущенко В. Класно-становий тип прибуткового податку // Вісник податкової служби України. – 2000. – Листопад – грудень. – С. 58 – 63.

3. Андрущенко В. Сучасні ремінісценції питань оподаткування в трактаті Йозефа Шумпетера “Історія економічного аналізу”// Вісник податкової служби України.–2001.–Лютий.–С.53– 59.

4. Вишневский В.П., Гречишкин А.В. Принципы международного налогообложения в контексте налоговой нейтральности // Економіка промисловості. – 2004. – № 4. – С.3-9.

5. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: …С.В. Мочерний (відп. ред..) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.

6. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 371 с.

7. Кухарская М. Украина и Европейский Союз // Международная экономика и международные отношения. – 2005. – №1. – С. – 100-106.

8. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – Ірпінь: Академія дес. України, 2001. – 362 с.

9. Налоговое планирование / Вылкова Е., Романовский М. – СПб.: Питер, 2004. – 634 с.

10. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 191 с.

11. Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: теоретичні засади та практика використання (теоретичні засади та практика використання): Монографія / За заг. Редакцією Андрущенка В.Л., Мельника В.М. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2006. – 210 с.

12. Бобоев М.Р., Мамбеталиев Н.Т., Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Содружество Независимых Государств: Учебное пособие. М.: Гелиос АРВ, 2006. С. 168 - 169.

13. Податкові системи зарубіжних країн / За заг. Ред. М.Я.Азарова. – К: «Видавничий дім «Компютерпрес», 2004. – 240с.

14. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.

15. Система податкових пільг в Україні у контексті Європейського досвіду. За заг. редакцією Соколовської А.М.. Монографія. – Науково-дослідний фінансовий інститут, 2006. – 284 с.

Додаткова:

16. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки: Пер. із нім. – К.: Либідь, 2000. – 654 с.

17. Годме П.М. Финансовое право: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1978. – 423 с.

18. Ланг Й. Проект кодекса налоговых законов для государств Центральной и Восточной Европы: Пер. с нем. – Бонн: Федеральное министерство финансов, 1993. – 464 с.

19. Пушкарева В. История финансовой мысли и политики налогов: М., ИНФА-М,1998г.

20. Налоги в развитых странах. Под ред. И. Г. Русаковой. - М.: Финансы и статистика.1997.

21. Стрик Дж. Государственные финансы Канады: Пер. с англ. – М.: ОАО “НПО Экономика”, 2000. – 399 с.

22. Хасси У.М., Любик Д.С. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса: Пер. с англ. – Кембридж: Гарвардский университет, 1992. – 280 с.

23. Міжнародні податкові відносини. - http://www.minfin.gov.ua

24. Groves Y.M. Tax Philosophers.– Madison:The University of Wisconsin Press, 1974.–VII, 158 p.

25. Hancock D. Taxation. Policy & Practice. – London etc.: International Thomson Business Press, 1996. – XIII, 352 p.

26. Prest A.R., Barr N.A. Public Finance in Theory and Practice. – London: Weidenfeld & Nicolson, 1985. – XVIII, 553 p.

27. Rosen H.S. Public Finance. – Boston: McGraw-Hill, 1995. – XXX, 623 p.

28. The European Union Constitution. – URL: http://www.unisar.es/ euroconstitucion/Treaties/Treaty_Const.htm.

29. EC Tax Law (Податкове законодавство ЄС).- www.itc-leiden.nl /AdvLLMinInternationalTaxLaw/CourseInformation/tabid/247/Default.aspx-51k

30. European Tax Handbook (Довідник з європейського оподаткування, 2007). VAT and Sales Tax Worldwide Published by Ernst & Young. - www.ibfd.org/portal/Product_ethbook.html - 26k.


Додаток А

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

з курсу «Податкові системи зарубіжних країн»

1. Податкова держава: її суть, властивості, еволюція у фіскальну державу.

2. Сучасна фіскальна політика в США.

3. Федеральні податки в США: еволюція і тенденції розвитку.

4. Особливості оподаткування у штатах США.

5. Адміністрування податків в США на сучасному етапі розвитку.

6. Становлення і функціонування податкової системи Великої Британії.

7. Державні та місцеві податки у Великій Британії.

8. Адміністрування британської податкової системи у порівнянні з Україною.

9. Вплив німецької фінансової думки на розвиток національної податкової системи ФРН.

10. Федеральні і комбіновані податки у ФРН: проблеми та перспективи розвитку.

11. Земельні та місцеві податки у ФРН: еволюція і тенденції розвитку.

12. Особливості адміністрування податків в ФРН.

13. Особливості справляння державних та місцевих податків у Франції.

14. Адміністрування податків у Франції в порівнянні з Україною.

15. Порівняльний аналіз податкових систем Канади та України.

16. Особливості становлення податкової системи Італії.

17. Особливості сплати державних, регіональних та місцевих податків у Італії.

18. Порівняльний аналіз податкових систем Італії та України.

19. Федеральні податки і збори РФ: еволюція і тенденції розвитку.

20. Регіональні та місцеві податки Російської Федерації.

21. Непрямі податки в РФ і перспективи їх розвитку.

22. Єдиний соціальний податок в РФ у порівнянні з Україною.

23. Фіскальна політика Російської Федерації на сучасному етапі розвитку.

24. Міждержавна уніфікація національних податкових систем країн Європейського Союзу.

25. Порівняльний аналіз застосування ПДВ у вітчизняній та зарубіжній податковій практиці.

26. Порівняльний аналіз вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування прибутку.

27. Оподаткування іноземних організацій: аналіз діючої практики в зарубіжних країнах та в Україні.

28. Соціальні податки: порівняльний аналіз української та зарубіжної практики.

29. Місцеві податки та збори: зарубіжний досвід у порівнянні з вітчизняною практикою.

30. Податки на доходи фізичних осіб у міжнародних порівняннях.

31. Гармонізація непрямого оподаткування в країнах ЄС.

32. Фіскальна ефективність податкової системи України в порівнянні з податковими системами держав Заходу.

33. Майнові податки у вітчизняній та зарубіжній практиці.


Додаток Б

Затверджую

_____________________

(підпис завідувача кафедри)

______________________________

В.о. завідувача кафедри

податків та оподаткування

Мельнику П.В.

студента (ки) 5 курсу

спеціальності 7.03050803

гр. -

________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Заява

Прошу затвердити тему курсової роботи ________________________

____________________________________________________________________

“____” __________ 20___ р. ___________________

(підпис студента)


Додаток В

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ





Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 391 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.055 с)...