Тема 10. Розпорядження майновими правами інтелектуальної

Власності

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення даної теми передбачає необхідність розкриття змісту договорів, які відповідним чином пов`язані з авторським правом. Це, насамперед, авторські ліцензійні договори, договори про створення об`єктів авторського права, договори на видання об`єктів авторського права, договори на розповсюдження та використання творів тощо; необхідно звернути увагу на поняття авторських договорів, вказати на їх юридичну природу, порядок укладення та їх місце в системі цивільно-правових договорів; особливу увагу варто звернути на договори про створення і використання об`єктів промислової власності; відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання авторських договорів та договорів про створення і використання об`єктів промислової власності.

План семінарського заняття:

1. Правочини щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

2. Недоговірні способи розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

3. Договірні способи розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає необхідність можливості вільного розпорядження правами інтелектуальної власності?

2. Назвіть види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Які можливі класифікацій договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

3. Назвіть та розкрийте істотні умови договору про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

4. Який порядок реєстрації договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності?

5. Дайте визначення виключної ліцензії/невиключної ліцензії/одиночної ліцензії.

6. Що таке роялті? Паушальний платіж? Комбінований платіж?

7. У чому призначення типових ліцензійних договорів?

8. Назвіть істотні умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності.

9. Назвіть істотні умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

10. У чому особливості розпорядження майновими правами інтелектуальної власності шляхом включення їх до заповіту?

Теми рефератів, доповідей:

1. Спадкування майнових прав інтелектуальної власності.

3. Ліцензія. Ліцензійний договір

Завдання для самостійної роботи:

1. Харківський механічний завод за договором передав товариству «Перспектива» комплект розробленої його спеціалістами конструкторської, документації на виготовлення пристрою для визначення вмісту нітратів в овочах та фруктах. Згідно з умовами договору завод, окрім документації також зобов'язався поставити товариству спеціальне технологічне обладнання, підготувати його спеціалістів для освоєння розробки, передати досвід по налагодженню технологічного процесу. Па підставі договору та податкового законодавства України бухгалтерія товариства у звітних документах зменшила оподатковуваний валовий прибуток, одержаний товариством за звітний період, на суму витрат на придбання «ноу-хау». Державна податкова інспекція району виявила це під час проведення перевірки і оштрафувала товариство, мотивуючи своє рішення тим, що відносини між сторонами були врегульовані не договором «ноу-хау», а договором купівлі-продажу. Не погодившись зі штрафом, товариство подало у міську податкову адміністрацію скаргу.

Проаналізуйте правове положення та аргументи спору і дайте відповідь на запитання:

Що визнається договором “ноу-хау”, які його особливості та юридична природа?

Які спільні риси та відмінності договорів “ноу-хау” та купівлі-продажу?

2. Програміст за фахом гр. Мороз П.І. перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «Альтаїр». У зв'язку з виконанням трудових обов'язків Мороз П.І. розробив та передав комп'ютерну програму для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Програма використовувалась «Альтаїром» для власних потреб. Через деякий час (приблизно через півроку) приватне підприємство «Альтаїр» уклало декілька авторських договорів на використання вищевказаної програми іншими підприємствами. Мороз, вважаючи себе автором програми, звернувся до суду з позовом до «Альтаїра».

Обґрунтуйте позицію відповідача, вкажіть, які юридичні факти входять у предмет доказування по цій справі.

3. Відповідно до індивідуального плану роботи викладача доцент кафедри Митник включив підготовку монографії «Органічні сполуки» обсягом 10 авторських аркушів строком виконання 3 роки. Зважаючи на великий обсяг навчальної роботи, йому на підставі додаткового договору із ректоратом було збільшено посадовий доклад.

За перший та другий рік роботи рукописи розділів монографії на кафедру та вченій ради університету не подавались. Призначена вченою радою комісія встановила, що виконавець лише зібрав деякі емпіричні дані для підготовки розділів роботи. За рік, що зостався, робота не буде виконана. Митник посилався на те, що своє навантаження він виконав за рахунок звільненої проти розрахункової навчальної і виховної роботи.

Зважаючи на те, що виконавець захистив за подібною темою кандидатську дисертацію, і особисті завіряння, йому рішенням вченої ради університету тема була збережена, але посадовий оклад приведено у відповідність з реальними результатами роботи. У встановлений строк монографія не була завершена.

Наказом ректора університету за рекомендацією вченої ради з Митника було стягнуто різницю збільшеного на час виконання важливої роботи посадового окладу, що виплачувався на підставі додаткового договору.

Як слід вирішити суперечку? Які норми законодавства мають бути застосовані?

4. Група вчених-генетиків, працюючи в галузі селекції, встановила, що для продукування антибіотиків, вітамінів та інших цінних речовин найбільше значення має штучне підвищення змінюваності мікроорганізмів з наступним добором. На думку вчених, наукове усвідомлення цього відкриття має важливе значення для досліджень у різних галузях біології, медицини та сільського господарства. Зокрема, на його основі може бути розроблений принципово новий метод виробництва медичних препаратів. Вчені звернулися до юриста за консультацією щодо закріплення свого пріоритету та прав.

Які роз'яснення мають бути надані вченим?

5. Патентне відомство отримало дві заявки. Заявнику пізніше поданої заявки було видано патент на корисну модель «Електронний кодовий замок». Щодо раніше поданої заявки на одержання патенту на винахід «кодовий замок з ємнісною пам'яттю» рішення ще не було прийняте. Автори раніше поданої заявки вважають, що технічне вирішення, подане у формулі корисної моделі, на яку вже видано патент, не нове, тому що повторює сукупність суттєвих ознак їх заявки. Відмінність полягає лише в назві окремих елементів, а не їх сукупності. Тому автори звернулися до патентного повіреного з проханням надати їм допомогу у підготовці заперечення. Власник патенту на корисну модель, дізнавшись про підготовку опротестування виданого йому свідоцтва, в листі до авторів раніше поданої заявки повідомив, що він працював над винаходом самостійно і зі змістом їхньої заявки не був ознайомлений, а відтак, його патент не підлягає анулюванню. Крім того, тотожність запропонованих вирішень виключена тому, що він подав заявку на корисну модель, а не на винахід.

В якому порядку можуть бути визнані недійсними видані патенти і яке рішення може бути прийняте в цьому випадку, зокрема при встановленні тотожності обох рішень?

6. На Петриківському підприємстві Українського народного декоративного розпису майстром Шулікою була розроблена нова модель таці. У зв'язку із запуском моделі у виробництво виникло питання про необхідність забезпечення охорони прав підприємства та майстра-художника. Юридична фірма, до якої звернулося підприємство за консультацією, пояснила, що найкращим засобом охорони було б визнання цієї моделі промисловим зразком, тому що художньо-конструкторське вирішення зовнішнього вигляду виробу не має промислової придатності, оскільки передбачає ручний розпис кожного виробу. Проте, на думку юридичної фірми, третя особа все одно не зможе скористатися цією розробкою, яка є твором декоративно-прикладного мистецтва, і не зможе використати без згоди її автора, тобто майстра-художника.

Чи є обґрунтованою така консультація?

7. Працівники технологічної лабораторії НДІ сільського господарства Іванченко та Артем'єв у встановленому законом порядку були визнані авторами винаходу - нового засобу одержання отрутохімікатів, що був розроблений під час роботи в лабораторії. До суду надійшли позови від завідувача лабораторії Колесника та співробітника цієї ж лабораторії Ворони, які порушували питання про включення їх у число співавторів винаходу. У позовній заяві Колесника зазначалося, що ним як завідувачем лабораторії здійснювалося загальне керівництво всіма дослідами, які завершилися створенням нової технології одержання отрутохімікатів. У позові Ворони зазначалося, що саме він підказав Іванченку та Артем'єву головну ідею нової технології, а також здійснив велику роботу з пошуку та аналізу аналогів винаходу, результати якої він передав відповідачам.

Чи підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги?

8. Двоє співробітників заводу побутових приладів інженер-технолог і майстер розробили та застосували на виробництві засіб виготовлення ножиць. Упродовж п'яти місяців застосування цього засобу була виявлена його висока ефективність. Автори розробки запропонували запатентувати розробку як винахід, але, не одержавши відповіді протягом двох місяців, подали заявку від власного імені. Притому з метою прискорення набуття виключних прав на створений ними засіб вони вирішили запатентувати його не як винахід, а як корисну модель. Патентне відомство відмовило у видачі патенту на корисну модель, посилаючись на порушення заявниками чинного законодавства.

1. Чи є вірним рішення, прийняте за заявкою?

2. Якщо заявниками допущені порушення, назвіть їх та вкажіть, чи збереглася можливість їх усунення.

9. Троє конструкторів-винахідників створили корисну модель «Пристрій для демонтажу шин» і одержали патент. Співвласники патенту на цю модель одержали від акціонерного товариства пропозицію про продаж патенту. Двоє з трьох співвласників висловили бажання продати свідоцтво на умовах, запропонованих акціонерним товариством, але третій співвласник проти цього заперечував, доводячи, що вони самі повинні вдосконалити модель і одержати патент на винахід, який пізніше може бути реалізований з більшою вигодою. Оскільки досягти домовленості не вдалося, власники патенту звернулися за консультацією до юриста.

1. Яке роз'яснення повинно бути надане винахідникам?

2. Які способи передачі патентних прав на використання запатентованих розробок передбачає чинне законодавство України?

3. Чи може корисна модель бути одночасно запатентована як винахід?

10. Агроном Грушевський запропонував використати лікарську речовину для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. Після видачі Грушевському авторського свідоцтва до суду з позовом звернувся Волюта про визнання його співавтором даного винаходу і про видачу йому патенту. У судовому засіданні було встановлено, що Волюта висловив цю ідею на фермерській конференції.

Яке рішення має винести суд?

11. Електромонтер Новиков запропонував вдосконалення до електричної схеми пресу. Ця пропозиція не давала економічного ефекту, але знизила небезпеку виробничого травматизму.

Чи має Новиков право вимагати визнання його пропозиції раціоналізаторською і виплати винагороди?

12. Дроздов звернувся до суду з позовом до підприємства про визнання першості на раціоналізаторську пропозицію, посилаючись на те, що його пропозицію було прийнято підприємством, упроваджено до виробництва і дало економію на суму 1 млн. грн. Але потім від проектного бюро надійшли креслення, складені з урахуванням його пропозиції, та його авторство поставлене під сумнів. Прокурор, який взяв участь у розгляді справи, прохав справу припинити, оскільки суд такі спори не розглядає.

Чи правий прокурор?

13. Підготувати проект авторського договору між автором і видавництвом про створення та видання твору і виплати автору авторської винагороди.

Тестові завдання:

1. Залежно від числа сторін правочину, вираз волі яких необхідний для його вчинення, правочини можуть бути:

а) односторонніми дво- і багатосторонніми;

б) усними і письмовими;

в) каузальними та абстрактними;

г) відплатними та безвідплатними;

2. Якщо дія однієї сторони може бути представлена однією або кількома особами, то це є характерним для:

а) багатостороннього правочину;

б) одностороннього правочину;

в) двостороннього правочину;

г) абстрактного правочину;

3. За характером правовідносин, що виникають на підставі правочину, вони поділяються на:

а) каузальні та абстрактні;

б) усні і письмові;

в) відплатні та безвідплатні;

г) односторонні і багатосторонні;

4. В залежності від того, коли правочин вважається вчиненим, він може бути:

а) відплатні та безвідплатні;

б) усні і письмові;

в) каузальні та абстрактні;

г) консесуальним або реальним;

5. За формою укладення правочини можуть бути:

а) односторонніми і багатосторонніми;

б) усними і письмовими;

в) каузальними та абстрактними;

г) відплатними та безвідплатними;

6. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності такий договір є:

а) правильним;

б) неправильно оформленим;

в) нікчемним;

г) недійсним;

7. Правочини між юридичними особами належить вчиняти:

а) в усній формі;

б) в письмовій формі;

в) як в усній так і в письмовій формі;

г) у вербальній та літеральній;

8. До складу спадщини не входять:

а) особисті немайнові авторські права;

б) особисті майнові та немайнові авторські права;

в) особисті немайнові авторські і суміжні права;

г) особисті немайнові права патентного права;

9. Коли спадкоємець може отримати свідоцтво про право на спадщину, тобто фактично весь комплекс майнових прав на об’єкт, який було успадковано?

а) одразу після смерті спадкодавця;

б) на наступний день після відкриття спадщини;

в) після закінчення 40 днів після смерті спадкоємця;

г) після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини;

10. Часом відкриття спадщини є:

а) день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою;

б) наступний день після смерті особи або після дня, з якого вона оголошується померлою;

в) день, після закінчення 40 днів після смерті спадкодавця;

г) день, після закінчення 6 місяців після смерті спадкодавця;