Вступ. Загальні положення

Основна мета контролю знань і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів студентів, через призму яких розглядаються недоліки у здійсненні навчальної діяльності, прогалин у знаннях; у знаходженні шляхів вдосконалення, поглиблення знань і умінь для подальшого навчання.

Дисципліна “Безпека життєдіяльності” передбачає 54год., що згідно Болонської декларації складає 2 залікові кредити. Згідно змісту матеріал дисципліни поділено на 3 змістові модулі, кожен з яких включає лекційні, практичні заняття та самостійну і індивідуальну роботи студентів. Кожен змістовий модуль завершується тестовим контролем знань і умінь студентів. Кожен студент отримує свій окремий варіант тестів перед контрольними тижнями. Для прикладу,

осінній семестр:

1 I рубіжний контроль (6-ий тиждень) для 1-го модуля;

2 ІІ рубіжний контроль (12-ий тиждень) тести для перевірки знань з другого модуля;

3 в кінці вивчення дисципліни (16-ий тиждень) тести третього модуля.

Номера запитань для кожного тестового завдання викладач підбирає самостійно.

В кінці вивчення дисципліни студент, який набрав менше 60-ти балів складає тести з усієї дисципліни. При цьому викладач не довільно, а рівномірно охоплює матеріал трьох модулів, при цьому склавши такі варіанти тестових завдань завчасно.

Тести ─ це система завдань специфічної форми і змісту, які розробляються для оцінювання тих, хто навчається з окремих модулів та курсу в цілому. Тестові завдання використовують при рубіжному (модульному) контролі, здачі заліків та екзаменів.

Засобом запобігання порушення організованої передачі тестової інформації з групи в групи є класифікація їх за темами та рівнями складності.

Проводячи аналіз використання тестових завдань при вивченні дисципліни „Безпека життєдіяльності” у студентів формуються:

1 уміння дати визначення;

2 знання законів, принципів, формул;

3 уміння знаходити спільні та відмінні риси явищ, процесів, об’єктів;

4 можливість використання формул, законів для вирішення завдань і задач;

5 уміння представляти матеріал графічно: у вигляді схем, графіків, діаграм, таблиць і т. і.

Для викладача даний метод тестування дає змогу:

1 оцінити знання великої групи студентів;

2 інформаційно проаналізувати ступінь засвоєння матеріалу за невеликий проміжок часу;

3 допомагає викладачу у виборі методики проведення заняття;

4 сприяє швидкому зворотньому зв’язку;

5 дозволяє диференціювати та індивідуалізувати роботу зі студентами.

При складанні тестових завдань враховувались такі вимоги як: визначеність, валідність, простота, однозначність і надійність.

І одночасно, як показує вітчизняна практика, оптимальним є тест з кількістю від 30 до 60 запитань, а час тестування орієнтовно рекомендується від 30хв до 100хв.

Тестовий контроль повинен бути спрямований не тільки на перевірку завчених студентами знань, але і на уміння самостійно, творчо, логічно мислити, аналізувати загальні явища, узагальнювати їх, використовувати знання на практиці, перетворювати знання в глибокі особисті переконання.