Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію

Режими радіаційного захисту передбачають послідовність і тривалість використання захисних споруджень, захисних можливостей промислових і житлових приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості.

Тривалість тривалості режиму захисту залежить від ряду факторів: рівня радіації; захисних потенціалів захисних споруджень; захисних можливостей промислових і житлових будинків.

У випадку ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного захисту: № 1 – 3 - для непрацюючого населення; № 4 – 7 - для робітників та службовців об'єктів, що продовжують виробничу діяльність у випадках радіаційного зараження (працюють у закритих приміщеннях); № 8 – для особового складу формувань, що проводять аварійно-рятувальні роботи на зараженій місцевості.

Виконання режиму радіаційного захисту передбачає кілька етапів:

а) для населення: 1-й етап - укриття населення в захисних спорудженнях; 2-й етап - поперемінне вкриття в захисних спорудженнях і будинках; 3-й етап - укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулиці;

б) для робітників та службовців: 1-й етап - укриття в захисних спорудженнях; 2-й етап - робота з використанням для відпочинку захисних споруджень; 3-й етап - робота з відпочинком у житлових будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості.

Заходи щодо вкриття людей передбачаються, якщо протягом перших 10 діб загальна ефективна очікувана доза опромінення може перевищувати 5м3в

Тимчасова евакуація людей здійснюється якщо протягом тижня ефективна доза опромінення може досягати 50м3в.

Рішення на введення режимів радіаційного захисту приймають:

- для населення начальник ЦО, міста, району, сільради, де проживає населення;

- для робітників та службовців – начальник ЦО об'єкта.

При рівнях радіації, коли захист не може бути забезпечена введенням режиму, проводиться евакуація. Рішення на евакуацію приймає старший начальник.