Будова органа зору

Зоровий аналізатор складається з ока, зорового нерва і потиличної частини головного мозку, де обробляється зорова інформація.

Око складається з очного яблука, яке має кулясту форму і три оболонки (зовнішню, судинну і сітчатку) та допоміжного апарату (повіки, шість м'язів, що рухають око, слізний апарат). Райдужна оболонка виконує роль діафрагми, яка регулює кіль­кість світла, що надходить до світлосприй­мального апарату, і захищає його від руй­нування, здійснюючи звикання органа зору до інтен­сивності світла і темряви (світлова і темпова адаптація ока).

Рисунок 2.3 – Будова ока: а – вертикальний розріз, б – фрагмент сітківки, в – світлочут­ливі клітини; 1 – війковий м'яз, 2 – райдужна оболонка, 3 – передня камера ока, 4,5 – оптична вісь, 6 – зіниця, 7 – poгiвка, 8 – зв’язка капсули кришта­лика, 9 – кон’юнктива, 10 – кришталик, 11 – склисте тіло, 12 – білкова оболонка, 13 – судинна оболонка, 14 – сітківка; 15 – жовта пляма, 16, 17 – місце виходу зорового нерва, 18 – паличка, 19 – колбочка, 20 – пігментний шар, 21 – нервові клітини; 22 – ядро.

Сітківка складається з шару пігментних клітин і декількох шарів нервових клітин, в склад яких входять світлосприймаючі клітини – колбочки і палички. Будь-яке зображення є сукупністю ділянок з різною яскравістю (полів зору). Процес зору оснований на фотохімічній дії світла на родопсин (зоровий пурпур) в паличках і йодопсин – в колбах сітківки ока. Під дією світла ці речовини вибілюються і стають до нього нечутливими. В темноті речовини відновлюються до максимального ступеня чутливості. Відчуття яскравості залежить від кількості вибіленого йодопсину і родопсину.

Палички є рецепторами присмеркового зору, вони збуджуються під впливом слабкого світла, але при цьому людина не розрізняє кольорів і бачить нечітко. Колбочки – рецептори денного зору. Вони пристосовані до сприймання яскравого світла і різ­них кольорів. Кольо­ровий зір пояс­нюється тим, що в сітківці є три види колбочок: одні збу­джуються червоним світлом, другі – зеленим, треті – синім. Відчуття всіх інших кольорів ви­никає внаслідок збудження цих колбо­чок у різних спів­відношеннях. Бувають випадки, коли людина не розрізняє деяких кольорів – кольорова сліпота або дальтонізм, ­– що пов'язано з пору­шенням функцій колбочок певного виду.