Середня освіта

1871 р. — затверджено новий статут гімназії, за яким їх було перетворено в класичні гімназії з 8-річним строком

навчання.

Для жінок було створено окремі жіночі гімназії. 1859 р. — відкрито першу жіночу гімназію в Києві.

Як і перше, діяли середні навчальні заклади закритого типу (інститути шляхетних дівчат, приватні пансіони).

Потреби в кадрах висококваліфікованих робітників і служ­бовців сприяли виникненню училищ професійної освіти:

ремісничих, технічних, сільськогосподарських, нижчих промислових, комерційних та ін.

Для підготовки офіцерських кадрів для армії було ство­рено кадетські корпуси з семирічним строком навчання.

Навчання велося російською мовою та було платним.

1887 р. — циркуляр "про кухарчиних дітей", який забо­роняв вступ до гімназії дітям із малозабезпечених сімей.

Наприкінці XIX ст. з Україні було 129 гімназій, 19 ре­альних училищ, де навчалися представники заможних верств.

На західноукраїнських землях 1874 р. — було дозволено навчання українською мовою у

середніх навчальних закладах. Кінець XIX ст. — у Галичині було 6 українських гімназій

і 29 польських на Буковині — функціонували дві

Німецько-українські гімназії (українська мова вивчалася як окремий предмет);

у Закарпатті існували три гімназії, в яких українська мова не вивчалася зовсім.