Говоріння

а) Діалогічне мовлення:

· обмінюватися інформацією під час семінарів, конференцій тощо;

· обговорювати наукові статті, монографії тощо;

· володіти функціональними типами діалогу, зокрема тими, що найчастіше застосовуються в професійній сфері;

· залучати співрозмовника до спільної професійної діяльності;

· спонукати співрозмовника надати докладну інформацію;

· чітко аргументувати свою точку зору відносно актуальних тем в професійному житті (наприклад, на конференціях, дискусіях тощо), наводячи відповідні пояснення й аргументи;

· володіти мовленнєвим етикетом спілкування;

· домовлятися то обговорювати контракти, угоди про надання послуг тощо;

б) Монологічне мовлення:

· володіти функціональними типами монологу, зокрема тими, що найчастіше застосовуються в професійній сфері;

· чітко виступати з підготовленими індивідуальними презентаціями, доповідями щодо широкого кола тем професійного спрямування;

· усно описувати графіки, схеми, таблиці, формули тощо;

· користуватися базовими засобами зв'язку для поєднання висловлювань у чіткий, логічно об'єднаний дискурс;

· дотримуватись теми виступу;

· враховувати різні точки зору;

· виділяти головну ідею;

· уточнювати, доповнювати, розгортати тезу висловлювання;

· перефразовувати висловлювання.

Читання:

· розуміти автентичні наукові статті, монографії та інші пов'язані з навчанням та спеціальністю тексти з підручників, спеціалізованих журналів, Інтернет джерел тощо;

· розуміти деталі інструкцій, специфікацій тощо;

· передбачати основну інформацію тексту за його заголовком та ілюстративним матеріалом;

· в залежності від характеру тексту та комунікативних цілей здійснювати ознайомлювальне, переглядове або вивчаюче читання неадаптованих наукових текстів.

Письма:

· писати зрозумілі, деталізовані тексти, пов'язані з професійною сферою (наприклад, резюме, звіт про конференцію, анотації, тези доповідей, статті, тощо);

· писати реферати на задану тему;

· готувати і продукувати ділову та професійну кореспонденцію, враховуючи соціокультурні норми написання (стиль, форму, структуру тощо);

· описувати проведений експеримент, графіки, схеми;

· писати з високим ступенем граматичної коректності;

· вірно оформлювати та писати наукові та технічні звіти, публікації з результатами проведеного дослідження, ессетощо;

· організовувати текст як послідовність абзаців з їх заголовками та підзаголовками;

· коректно наводити цитати;

· складати бібліографію;

· вичитувати та виправляти роботу;

· заповнювати бланки для професійних цілей з високим ступенем граматичної коректності (наприклад, з метою ділової подорожі на конференцію за кордон тощо).

Перекладу:

· аналізувати текст оригіналу;

· користуватися двомовними словниками, електронними словниками та програмним забезпеченням перекладацького спрямування;

· створювати і редагувати текст перекладу;

· володіти повним та скороченим (анотація) видом перекладу;

· вміло передавати смисл висловлювання, уникаючи буквалізму.

Попри те, що мовленнєві вміння перелічені окремо, вони розвиваються в інтегрований спосіб. Мовленнєві вміння визначаються й інтегруються відповідно до мовної поведінки, яка є специфічною для наукової сфери. Незалежно від того, в якій послідовності такі вміння з’являються в навчальних цілях, пріоритет надається тим, які є більш важливими у даній ситуації. Так, наприклад, уміння робити презентації включають в себе усі чотири мовленнєві вміння. У цьому випадку вміння говорити має пріоритет над вміннями слухати, читати, писати.

Крім мовленнєвих вмінь у студентів п’ятого курсу подальшого розвитку та вдосконалення повинні набути мовні, стратегічні, професійні, творчі та методологічні вміння. Так, мовні вміння передбачають володіння:

· широким діапазоном словникового запасу, зокрема, наукової термінології, на добір якої впливають типові ситуації в професійному та науковому середовищі(наприклад, дискусії, презентації тощо);

· граматичними структурами, що є необхідними для вираження понять, розуміння і продукування висловлювань для професійних цілей.

Стратегічні вміння стосуються поведінкових аспектів, наприклад, уміння враховувати можливості аудиторії, допомагати їй запам’ятати ключові положення, орієнтувати аудиторію щодо загальної побудови виступу, користуватися сигналами зворотного зв’язку тощо.

Професійні вміння передбачають виявлення проблеми професійного характеру, вилучення необхідної фахової інформації та її інтерпретування згідно з заданою проблемою.

Творча складова включає вміння творчо оперувати інформацією зі спеціальності, генерувати нові ідеї, знаходити шляхи вирішення проблем та прогнозувати їхні наслідки.

Методологічні вміння включають вміння вчитися, ефективно користуватися навчальними можливостями, створеними навчальними ситуаціями, розуміти вимоги щодо оцінювання, у тому числі поточного. Методологічні вміння сприяють розвитку самостійності у студентів.

Пошук інформації передбачає здатність:

· запитувати з метою пошуку інформації або отримання суттєво важливої інформації, пов’язаної з навчанням або спеціальністю;

· знаходити необхідну інформацію, користуючись для цього бібліотечним каталогом, сторінкою змісту або покажчиком, довідниками, словниками та Інтернетом;

· прогнозувати інформацію, користуючись для цього,,ключами’’, наприклад, заголовками, підзаголовками, ім’ям автора тощо.