Завдання 1. ― акцепт, що запізнився (ст.21)

Дайте тлумачення наступних термінів, які містяться у Віденській конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу 1980 р.

― розумний строк (ст.18)

― акцепт, що запізнився (ст.21)

― істотне порушення договору (ст.25).

― додаткові збитки (ст.75)

Завдання 2

Дайте характеристику коносаменту. Складіть коносамент використовуючи положення. Конвенції ООН про морське перевезення вантажів від 30 березня 1978р. і Кодекс торговельного мореплавства України.

Задача 1

(контракт із фірмою з місцезнаходженням на Кіпрі)

У травні 1993 р. українська організація (продавець) та фірма з місцезнаходженням на Кіпрі (покупець) уклали контракт, у відповідності з яким продавець повинен був поставити покупцеві двома партіями товар. Однак поставка здійснена не була, контракт між сторонами був розірваний. Покупець у своїй позовній заяві до МКАСу вимагав стягнути з продавця суми неповерненої передоплати, відсотки за користування чужими коштами, відшкодування упущеної вигоди та штраф за прострочення поставки. Продавець заперечував проти вимог покупця і одночасно пред’явив зустрічний позов.

У рішенні по справі арбітри, обґрунтовуючи вибір застосованого права, посилалися, зокрема, на те, що хоча контракт і не містить умови про застосовуване право, сторони спору, як випливає з позовних вимог основного та зустрічного позовів, виходять із застосування до їх відносин за контрактом українського права.

Що слід розуміти в міжнародному приватному праві під принципом автономії волі сторін? Де цей принцип сформульований у діючому українському законодавстві? Чи встановлює вітчизняне законодавство які-небудь прямі обмеження автономії волі сторін? Яким чином сторони можуть зафіксувати зроблений ними вибір права? Чи повинен цей вибір обов’язково бути записаний в контракті чи він повинен бути визначений яким-небудь іншим способом?

Які вимоги є обов’язковими щодо угоди сторін про застосовуване право?

Як слід підходити до питання про форму угоди про застосовне право?

Як на цю угоду, що міститься в договорі, може вплинути визнання недійсним усього договору?

Чи можуть сторони висловити згоду щодо застосовного права в усній формі під час слухання справи в МКАС?

Задача 2

(договір з грузинською авіакомпанією)

Між грузинською та українською авіакомпаніями було укладено договір оренди. У відповідності з умовами договору українська сторона зобов’язувалась надати грузинській стороні в оренду вертольоти. Орендна плата повинна була перераховуватися щокварталу. Сторони також включили у договір пункт про те, що питання, які не врегульовані даним договором, регулюються нормами цивільного законодавства України.

Українська авіакомпанія звернулася в один з арбітражних органів з позовом до грузинської авіакомпанії про стягнення заборгованості за договором оренди. Свої вимоги позивач обґрунтовував посиланнями на матеріальне право України. Відповідач в свою чергу наполягав на тому, що застосовуваним правом повинно бути законодавство Грузії, оскільки виконання договору мало місце на території Грузії.

При вирішенні даного спору арбітражний суд взяв до уваги наступне:

― даний спір випливає із зовнішньоекономічної угоди, оскільки її учасниками є юридичні особи, що перебувають у різних державах;

― сторони вільні у виборі права, застосовуваного до зобов’язань сторін за угодою, що закріплено у ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

― включення в контракт умови про застосовуване право означає, що сторони беруть на себе зобов’язання керуватися у своїх відносинах нормами даного права.

З огляду на викладене, арбітражний суд застосував цивільне законодавство України, як право, обране сторонами при укладенні контракту.

Чи міг арбітражний суд застосувати при вирішені даного спору законодавство місця виконання договору, якби Грузія брала участь в Угоді про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992р.?

Чи визнає ця Угода принцип автономії волі сторін? З яких положень двостороннього договору між Україною та Грузією чи договору (конвенції) укладеного в рамках СНД можна було б виходити при розгляді даного спору?

Задача 3

(застосування Принципів УНІДРУА)

Англійська компанія уклала ряд договорів в рамках довгострокової програми з однією із неєвропейських держав. У цих договорах була відсутня прямо виражена умова про право, що підлягає застосуванню до них. Замість цього в більшості договорів містилося положення про те, що у випадку виникнення спору будуть застосовуватися «принципи природної справедливості» («principles of natural justice»).

Влітку 1995 р. арбітраж Міжнародної торговельної палати в Парижі у рішенні по справі між сторонами дійшов висновку про те, що Принципи УНІДРУА є найбільш вдалим вираженням загальних правил і тому підлягають застосуванню, незважаючи на те, що договори були укладені більш ніж за 15 років до прийняття Принципів. При цьому арбітри, після дослідження намірів сторін, дійшли висновку, що останні хотіли повністю виключити можливість застосування національного права кожної зі сторін. Це обґрунтовувалося, зокрема, і тим, що однією з договірних сторін у договорі виступала держава.

Яка юридична природа Принципів УНІДРУА? В яких випадках вони підлягають застосуванню і як можуть застосовуватися? Обґрунтуйте юридичну сторону питання застосування акту який не діяв на момент існування правовідносин між сторонами?

Задача 4

(багаж громадянина України)

Громадянину Мироненку, який виконував трудові обов’язки за кордоном, після прибуття в аеропорт призначення не був виданий багаж. Виявилось, що під час пересадки в аеропорті м.Франкфурт-на-Майні багаж випадково направили в іншу країну. Після прибуття багажу в Бориспіль Мироненко вже вдома виявив, що шов валізи розпорений. Оскільки він перебував у відпустці і готувався від’їжджати на море, він не пред’явив претензій до перевізника. Після закінчення відпустки М. відбув за кордон до місця служби, залишивши довіреність на пред’явлення позову та вчинення інших процесуальних дій іншій особі. Через хворобу повіреного позов про відшкодування заподіяної шкоди був пред’явлений в Бориспільський міський суд лише через 14 місяців.

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи підлягає позов задоволенню? Які норми міжнародного приватного права слід застосувати до вирішення даного спору?

Задача 5

(перевезення вантажу автомобілем)

За договором міжнародного перевезення вантажу автомобілем, укладеним 1 вересня 2000р., перевізник вантажу фірма «Євротрансавто» зобов’язався доставити вантаж до 1 жовтня 2000р. Станом на 10 листопада 2000 р. вантаж поставлений не був. До взаємовідносин сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом 1956 р.

Коли закінчується строк позовної давності для пред’явлення позову? Чи зміниться строк позовної давності, якщо термін доставки вантажу не був визначений.

Тема 8. Позадоговірні зобов’язання

в міжнародному приватному праві

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за таким планом:

1. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.

2. Особливості матеріально-правового регулювання деліктних правовідносин з іноземним елементом в Україні.

3. Статус міжнародних договорів учасницею яких є Україна в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.

Питання для самоконтролю

1. Колізійне регулювання деліктних зобов’язань в праві України та зарубіжних країн.

2. Завдання шкоди в Україні.

3. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.

4. Міжнародні договори в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.

5. Колізійне регулювання відносин із ведення чужих справ без доручення в праві України та іноземних держав.

6. Колізійні питання відносин з безпідставного збагачення в праві України і іноземних держав.

Практичні завдання

Задача 1

(забруднення річки Рейн)

Голландське підприємство, що займається вирощуванням квітів, в основному використовує воду, що надходить із ріки Рейн. В результаті забруднення води калієм, що добувають у шахтах Ельзасу, вирощуваним рослинам була заподіяна шкода. Самі шахти перебувають в районі Мюльхаузена (Франція).

Власник підприємства подав позов проти шахти в суді м. Роттердама. Рішенням від 12 травня 1975 р. суд визнав, що спір йому непідсудний і позов повинен бути пред’явлений у відповідний французький суд. При цьому суд послався на п. 3 ст. 5 Європейської угоди про підсудність і виконання рішень по цивільних і торговельних справах від 27 лютого 1976 р.

Далі справа розглядалася у суді в Гаазі, який в свою чергу звернувся із запитом у Європейський суд стосовно тлумачення зазначеної статті Європейської угоди. Перед Європейським судом було поставлене наступне питання: що варто розуміти під місцем, „в якому наступили шкідливі результати” (у п. 3 ст. 5 Угоди) ― місце, в якому виникла шкода або була заподіяна шкода, або місце, в якому була вчинена дія, що спричинила настання шкоди (місце, де була вчинена дія або мало місце утримання від дії)?

Європейський суд встановив, що відповідно до п. 3 ст. 5 Угоди в тих випадках, коли місце вчинення дій, що спричинили заподіяння шкоди, не збігається з місцем настання шкідливого результату, за вибіром позивача до відповідача може бути подано позов як в суді країни, де було заподіяно шкоду, так і в суді країни, де були вчинені дії, що спричинили настання шкоди

З цього випливає, що голландський квіткар, якому було заподіяно збитки повинен вирішити, в суді якої країни йому пред'являти позов: у Франції або в Нідерландах.

З яких міркувань міг виходити голландський садівник, приймаючи рішення щодо вибору підсудності? Чи означає можливість здійснення такого вибору надання потерпілому більших переваг, ніж відповідачеві? Що варто розуміти під застосовуваним у спеціальній літературі поняттям “forum shopping”?

Як вирішується питання про вибір підсудності у деліктних зобов'язаннях між суб'єктами різних країн СНД?

Задача 2

(відпочинок в Іспанії)

Українська громадянка Н. Авдєєва, що проживає в Харкові, вирішила поїхати відпочивати в Іспанію. Із цією метою вона уклала з Київською фірмою «Гамалія» договір про надання туристичних послуг. Однак коли вона потрапила в Іспанію, виявилося, що готель, де вона повинна була проживати, не той, котрий було передбачено, і умови проживання не відповідають договору.

Повернувшись, Н. Авдєєва спочатку заявила свої претензії до фірми, а потім звернулася до суд.

Суд м. Києва взяв до розгляду позов Н. Авдєєвіої до фірми «Гамалія» про стягнення збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань, і компенсацію заподіяної моральної шкоди. Фірма оскаржила рішення суду від 11 березня 1997 р., але в апеляційній інстанції вимоги не було задоволено.

Чи може суд у м. Києва, розташований у місці знаходження туристичної фірми, розглядати позов Н. Авдєєвої, якщо вона підписала договір з тру фірмою „Гамалія”, в якому було передбачено, що спори між сторонами вирішуються на Гібралтарі за діючим там законодавством?

Яке право повинен застосовувати суд у Києві до відносин між сторонами, з огляду на умову договору?

Чи відповідає умова договору законодавству про захист прав споживачів? Зверніть увагу на положення Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 р.

Задача 3

(поширення відомостей за допомогою Інтернету)

Французька щоденна газета має Веб-сторінку в Інтернеті. На цій сторінці газета повідомила про виступ популярної української естрадної співачки П. у Парижі. Текст повідомлення був складений французькою мовою. Співачка, яку познайомили з текстом, вирішила, що цим повідомленням їй було заподіяно моральну шкоду, оскільки в ньому містилася інформація, що не відповідає дійсності та порочить її честь і гідність.

Чи може співачка, що проживає в Києві, подати позов про відшкодування шкоди в українському суді? Право якої країни може бути застосоване у випадку розгляду такого позову?

Тема 9. Спадкові правовідносини

в міжнародному приватному праві

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за такими питаннями:

1. Матеріально-правове регулювання міжнародних спадкових правовідносин в Україні та іноземних державах.

2. Положення договорів про правову допомогу та консульських угод щодо спадкування.

3. Перехід майна у спадок державі, а також державним органам і громадським організаціям

Питання для самоконтролю

1. Передумови виникнення міжнародного спадкування.

2. Сфера дії спадкового статуту.

3. Матеріально-правове регулювання міжнародних спадкових правовідносин в Україні та іноземних державах.

4. Спадкові права громадян України за кордоном.

5. Перехід майна у спадок державі, а також державним органам і громадським організаціям.

Практичні завдання

Задача 1

(спадщина в Росії)

Громадянин України Л., який постійно проживав у Росії, помер, не склавши заповіту. На частку в спадщині претендували його дружина, діти, які проживали в Росії, а також сестра і неповнолітній племінник — інвалід ІІ групи з дитинства — жителі м.Дніпропетровська, якому Л. надавав систематично матеріальну допомогу протягом останніх двох років.

Хто з перелічених осіб буде спадкоємцем за законом? Який порядок спадкування в даному випадку? Які норми національного та міжнародного права потрібно використати при вирішенні даної ситуації?

Задача 2

(спадщина італійського громадянина)

В Італії помер італійський громадянин Віктор Замбоні. У нього було двоє дорослих дітей від першого шлюбу, які проживали в Лугано (Швейцарія). Перший шлюб був розірваний у Берні (Швейцарія). Друга дружина ― громадянка України, з якою він одружився в 1988 р. у м. Києві. Шлюбний договір не укладався, оскільки до 1997 р. такий правовий інститут в Україні не існував.

В. Замбоні заповів все своє майно своїй другій дружині, позбавивши дітей від першого шлюбу, з якими в нього були погані відносини, спадщини. Діти ― швейцарські громадяни ― претендували на обов’язкову частку.

Право якої країни підлягає застосуванню в цьому випадку і до яких відносин?

Тема 10. Сімейні правовідносини

в міжнародному приватному праві

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за таким планом:

1. Міжнародні конвенції з питань усиновлення.

2. Порядок усиновлення.

3. Опіка і піклування: загальні вимоги і колізійні прив’язки.

4. Положення консульських конвенцій України та Конвенції про правову допомогу країн СНД з питань опіки і піклування.

Питання для самоконтролю

1. Колізійно-правове регулювання сімейних відносин в праві України та іноземних держав.

2. Шлюб в міжнародних відносинах.

3. Укладення шлюбу українських громадян з іноземцями за кордоном.

4. Розірвання шлюбу.

5. Недійсність шлюбу.

6. Міжнародне усиновлення (удочеріння).

7. Колізійні питання усиновлення.

8. Положення консульські конвенцій України та Конвенції про правову допомогу країн СНД з питань опіки і піклування.

Практичні завдання

Задача 1

(шлюб марокканського студента)

Студент ТДЕУ ― громадянин Марокко Леон познайомився з українською студенткою Валентиною. Вони подали заяву в РАЦС для реєстрації шлюбу. Згідно з ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про міжнароддне приватне право» умови вступу у шлюб визначаються для кожного законодавством держави, громадянином якої він є. Раніше Леон одружився в себе у країні. Застосовуваний при цьому (реєстрації шлюбу) закон його країни допускає вступ у другий шлюб.

Чи повинен співробітник РАЦСу в Києві зареєструвати шлюб Леона з українською громадянкою Валентиною?

Яке вирішення даної ситуації? Які положення національного та міжнародного прав при цьому потрібно застосувати?

Задача 2

(шлюб по-італійськи)

Італійський турист П’єтро, перебуваючи в Києві, в ресторані готелю познайомився зі студенткою Тамарою. Через певний період вони подали в РАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, однак шлюб зареєструвати не вдалося. Через два місяці в складі іншої туристичної групи з Італії приїхав Мерсело, друг П’єтро. Разом з Тамарою він прийшов у РАЦС і, представивши доручення від П’єтро на укладення шлюбу з Тамарою, просив співробітників р РАЦСу зареєструвати шлюб між українською громадянкою та італійським громадянином П’єтро. Разом з дорученням він надав документи, які свідчать про те, що П’єтро у шлюбі не перебуває.

Що повинен робити співробітник РАЦСу? Якщо співробітник РАЦСу не зареєструє шлюб, чи може українська громадянка Тамара видати кому-небудь доручення на укладення її шлюбу з італійським громадянином П’єтро в Італії?

Якщо відповідна італійська установа зареєструє такий шлюб, чи буде він визнаний в Україні?

Задача 3

(стягнення аліментів на дитину)

Естонська громадянка Степанова народила в травні 1997 р. дочку, не будучи одруженою з її батьком, українським громадянином. Степанова проживає разом зі своєю дочкою Тетяною в м. Нарві (Естонія), а батько в Тернополі (Україна). Він відмовився допомагати їй утримувати дитину і Степанова хоче звернутися в суд з позовом про стягнення з нього аліментів.

В суд якої країни вона може звернутися з позовом про стягнення аліментів на дитину? Законодавство якої держави повинен застосовувати суд при розгляді справи? Які відповіді варто було б дати на поставлені вище питання, якби позивач і відповідач проживали обоє в Тернополі?

Яким актом врегульовуються питання приватноправових відносин між суб’єктами Українського та Естонського права?