Тваринний світ. Господарська діяльність людини

Охорона та раціональне використання біологічних ресурсів

Тема 24. Господарська діяльність і тваринний світ.

План занятия

1. Тваринний світ. Господарська діяльність людини

2. Водні живі ресурси. Браконьєрство

Тваринний світ. Господарська діяльність людини

Тваринний світ відноситься до відновлюваних природних ресурсів. Однак для збереження його здатності до відновлення потрібні конкретні, не порушені людиною природні умови, де відновні процеси відбуваються з певною швидкістю. До факторів, що загрожують у наш час тваринам, слід віднести руйнування або деградацію місць їх існування, негативний вплив інтродукованих видів, втрату, скорочення або погіршення кормової бази, пряме знищення диких тварин тощо.

Найбільш негативний вплив на всі групи тварин спричиняє порушення та деградація місць їх перебування. Цей фактор загрожує майже третині загальної кількості всіх рідкісних і зникаючих їх видів. До нього відносяться інтенсифікація ведення сільського господарства, вирубування лісів, будівництво меліоративних споруд та осушувальна меліорація, випалювання рослинності та антропогенні лісові пожежі, розширення забудови, природні явища.

Господарська діяльність людини, спрямована на вирубування лісів, розорення степів, осушення боліт, спорудження водосховищ, каналів, прокладання автошляхів та залізниць, ліній електропередач, побудову міст, промислових об'єктів, розробку корисних копалин відкритим способом тощо, докорінно змінює екосистеми. Для тварин, що пристосовувалися до певних місцевих умов протягом тисячоліть, такі різкі зміни виявляються несприятливими, і вони або повністю зникають, або ж стають рідкісними.

Значної шкоди тваринам наносить інтенсифікація агропромислового комплексу. Так, хімізація сільського господарства викликає зміну генетичних, фізіологічних, біохімічних та інших функцій живих організмів. Застосування пестицидів призводить до зменшення кількості тварин на великих територіях. Установлено, що кількість отрутохімікатів в організмі тварин збільшується по ланцюгу живлення. Слід також зазначити, що теплокровні тварини (ссавці, птахи) менш чутливі до пестицидів, ніж холоднокровні хребетні (риби, плазуни та земноводні).

Страждають від пестицидів також і корисні безхребетні тварини, зокрема, дощові черви, комахи-запилювачі та ін. Забирання води для зрошення полів викликає загибель мальків риб. З поливних земель можуть зникнути сухолюбні тварини. Відомі численні випадки загибелі тварин від сільськогосподарської техніки.

Різні дії людини – рибальство, обробіток сільгоспугідь, заготівля лісової продукції, рекреаційне навантаження – розлякують тварин, особливо небезпечно це в період розмноження.

До серйозних екологічних наслідків призводить забруднення атмосферного повітря і водойм відходами промислового виробництва, стічними водами комунальних підприємств. Екологічним лихом для водної фауни стає забруднення морських екосистем нафтою і нафтопродуктами.

Ускладнює чи навіть зовсім унеможливлює існування багатьох видів цінних промислових риб спорудження гідротехнічних споруд, яке також викликає інші негативні екологічні наслідки, що часто не враховуються під час проектування таких об'єктів.

Значна кількість тварин гине під колесами автомобілів на великих автомагістралях; загрозою для птахів є літаки та різні високі споруди, високовольтні лінії електропередач.

Величезної шкоди тваринам завдає їх пряме знищення. У результаті переслідування з боку людини в світі зникло 63 види і 55 підвидів ссавців. З 1980 року зникло 74 види птахів. Близько 90% зниклих видів тварин жили на островах. Вони не змогли вижити при вселенні інтродукованих людьми хижаків, нових видів рослин, захворювань і видів-конкурентів. На них полювали заради цінного м'яса, красивого пір'я, а місця перебування цих тварин необоротно змінювалися під антропогенним тиском.

За останні 200 років швидкість зникнення видів зросла мінімум в 40 разів. У всіх життєвих форм масштаби вимирання в 100–1000 разів більші статистично очікуваних; ця швидкість зникнення видів прямо пов'язана з деструктивним і мінливим впливом людства на природу Землі.

До незворотних процесів в самовідновленні тваринних ресурсів може призвести такий стан, коли промисел тварин перевищує їх здатність до відновлення.