Концептуальне проектування БД

Виконав студент

III курсу 31-П групи Шандалюк Сергій Анатолійович

^{(прізвище, ім’я, по батькові студента)}

Перевірив викладач: Сабадишин В.Р.

^{(прізвище, ініціали викладача)}

Дата захисту «____» ____________2014р. Кількість балів__________

Оцінка_________________

_____________________

^{(підпис викладача)}

Рівне-2014 рік

ЗМІСТ

Скорочення та умовні позначення..................................................................
Розділ I. Проектування БД за індивідуальним завданням.........................
1.1Аналіз предметної області БД
1.2Концептуальне проектування БД
1.3 Логічне проектування БД предметної області. Нормалізація відношень
1.4 Побудова ER-діаграма БД предметної області
Розділ II. Система управління БД, як засіб автоматизування бази даних за індивідуальним завданням...........................................................
2.1Створення бази даних У MS Access і таблиць у режимі Конструктора, а також визначення і встановлення зв’язку певного типу між таблицями
2.2Плбудова та використання простих запитів на вибірку
2.3Створення форм у MS Access та обчислювальних полів у них
2.4Створення звітів до таблиць та запитів бази даних
2.5Робота з макросами для формування головної кнопкової форми
Висновок...............................................................................................................
Список використаних джерел..........................................................................

Скорочення та умовні позначення

СУБД – система управління базами даних

MS – Microsoft Office

ПО – предметна область

БД – база даних

25.02.2014

Розділ I. Проектування БД за індивідуальним завданням

1.1. Аналіз предметної області БД

Мета: визначити актуальність бази даних її призначення та завдання, які вона виконує та визначити предмет та об’єкт, де використовується база даних, проаналізувати предметну область бази даних.

Хід роботи

1. На початку практики викладач ознайомив з правилами техніки безпеки у комп’ютерній аудиторії.

2. Актуальність бази даних. На сьогоднішній день база даних «Бібліотека», що я обрав є досить популярною, для учнів музичної школи та працівників музичної школи. На мою думку моя база даних буде корисною для бібліотеки навчального закладу, що дозволить відшукати необхідну літературу та інформацію про неї.

3. Призначення і завдання бази даних. Ця база даних.буде корисною для брацівника бібліотеки та відвідувачів. Оскільки музична школа має широкий асортимент книг їй потрібна власна база даних для контролю інформаційного потоку даних.

4. Об’єкт і предмет бази даних. Об'єктом дослідження я обрав бібліотеку музичної школи. Предметом дослідження я обрав базу даних про книги.

5. Методи збору інформації. В процесі збирання вхідного та вихідного матеріалу я спирався на інформацію отриману в Інтернеті.

26.02.2014

1.1 Аналіз предметної області БД (продовження)

Мета: визначити актуальність бази даних її призначення та завдання, які вона виконує та визначити предмет та об’єкт, де використовується база даних, проаналізувати предметну область бази даних.

Хід роботи

6. Нормативно-правові документи для функціонування бази даних у сучасному світі:

- Наказ Міністерства освіти і наукиУкраїни від 12.01.2012 №1177/1/1-12 про місцеве самоврядування в Україні

- Наказ Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 46, ст.393 про позашкільну освіту - Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року № 651-XIV- Закон України «Про позашкільну освіту» 22 червня 2000 року 1841-III

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. N 1260-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року»

- Наказ МКТ від 06.08.2001 N 523 «Про затвердження Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання)»

-Наказ МКТ від 18.07.2006 № 570/0/16-06 «Про затвердження типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)»

7. На основі нормативно правових документів здійснив визначення предметної області що є одним з етапів життєвого циклу БД, а саме системний аналіз який передбачає визначення і опис бібліотеки у музичній школі, визначення зв'язків між книгами і працівниками. Для визначення складу і структури предметної області я обрав функціональний підхід.

Функціональний підхід застосовую і тому що відомі функції бібліотеки для працівників. А також відомі всі задачі для інформаційних потреб. У цьому випадку на основі документів і опитувань чітко визначаю мінімальний набір об`єктів предметної області і їх взаємозв`язок.

27.02.2014

Концептуальне проектування БД

Мета: виробити вміння і навички щодо побудови ER-моделі, а саме визначення сутностей, зв`язків, атрибутів, ключів, їх графічне представлення логічних об`єктів і іх відношень в структурі БД.

Хід роботи

1. Ознайомившись з теоретичними відомостями приступив до виконання роботи.

2. В моїй базі даних будуть використовуватися такі сутності:

Бібліотека, книги, працівники, види літератури.

Атрибути до сутностей:Бібліотека: назва, номер,керуючий.

Книги: види літератури, кількість книг, найчастіше використовувана література.

Працівники: ім`я, прізвище, по батькові.

Види літератури: зарубіжна література, українська література

Бібліотека

Код(PK) Тип Номер Керуючий

Вид літератури

Код(PK) Назва виду літератури Жанр літератури

Жанри літератури

Код(PK) Назва жанру літератури

Книги

Код(PK) Назва книги Кількість сторінок Автори

Дослідивши послідовність формування ER-діаграми побудував модель сутність зв`язок до бази даних.

28.02.2014

1.3 Логічне проектування бази даних предметної області. Нормалізація відношень

Мета: визначити послідовність зв’язків між сутностями бази даних їх види та встановлення, забезпечити виконання нормалізації над кожною із сутностей бази даних.

Хід роботи

1. Ознайомившись з теоретичними відомостями інструкційної картки 4 я переходжу до визначення зв’язків між сутностями. В першу чергу я визначаю наявність двохсторонніх зв’язків N:M, зв’язків «один до багатьох» та зв'язків «один до одного».

2. За правилами нормалізації перевіряю сутності та майбутні відношення моєї бази даних. Я перевіряю їх шляхом застосування до кожного відношення процедури послідовної нормалізації. Нормалізація гарантує, що отримана модель не буде мати протиріч і буде мати мінімальну збитковість. Я виконую нормалізацію для того, щоб в моїй базі даних при роботі не виникало аномалій, та збоїв. Я приводив свої сутності до першої та третьої нормальної форми, а саме перевіряв чи немає в базі даних атрибутів, які містять багато значень та сутностей, що зв’язані зв’язками багато-до-багатьох.

3. Визначивши зв’язки іж сутностями та нормалізувавши базу даних я дійшов висновку, що відношення бази даних «Музична школа» знаходяться в першій та третій номальній формі. Відношення в першій формі немістять багатозначних атрибутів, таких як П.І.П наприклад. Відношення має атрибути – прізвище, імя, по батькові. Відношення в третій нормальній формі немістить складних зв’язків типу багато-до-багатьох.

4. Нормалізована база даних «Музична школа» буде мати такий вигляд: в бібліотеці існує сутність види літератури та жанри в яких є книги.

01.03.2014

1.4 Побудова ER-діаграми БД предметної області

Мета: визначити послідовність зв’язків між сутностями бази даних їх види та встановлення нормалізації над кожною із сутностей бази даних.

Хід роботи

1. Ознайомившись з теоретичними відомостями на основі аналізу предметної області описую завдання які виконує база даних «Музична школа».

· Вивести на екран прізвище всіх керуючих бібліотеки.

· Вивести всі типи бібліотеки.

· Вивести список усіх видів літератури.

· Вивести керуючого художньої бібліотеки.

· Пошук книг за певною буквою.

· Вивести список всіх жанрів літератури.

· Пошук авторів за певною буквою.

· Вивести всі книги історичного жанру.

· Жанр літератури кількість сторінок якого 215

2. У базі даних «Музична школа» встановлена така послідовність зєднання відношень реляційної бази даних: усі сутності з’єднані зв’язком типу один-до-багатьох. Сутність «Бібліотека» з «видом літератури» той в свою чергу з «жанром літератури», і вони в свою чергу маю зв'язок з «книгами».

3. Будую логічну модель бази даних «Музична школа».

Бібліотека

Код(PK) Тип Номер Керуючий

Вид літератури

Код(PK) Назва виду літератури Жанр літератури

Жанри літератури

Код(PK) Назва жанру літератури

Книги

Код(PK) Назва книги Кількість сторінок Автори

Розділ II. Система управління БД, як засіб автоматизування бази даних за індивідуальним завданням

1.1 Створення бази даних У MS Access і таблиць у режимі Конструктора, а також визначення і встановлення зв’язку певного типу між таблицями

Мета: виробити вміння і навички по організації бази даних у Microsoft Access та створення зв’язків між таблицями бази.

Хід роботи

1. Я ознайомився з теоретичними відомостями з рекомендованої літератури.

2. Для того, щоб створити таблиці, які відповідають відношенням я виконував наступні дії. Я користувався при їх створенні програмою Microsoft Access 2010. Завантаживши програму я вибрав створити нову базу даних і зберіг її у відповідне місце. Після цього в меню Создание я вибрав Таблица. Є два способи створення таблиць: 1-стандартний спосіб за допомогою мастера, і спосіб, яким я користувався – за допомогою конструктора. Для початку найменував імя поля а потім вибирав тип поля, один з атрибутів назначав ключовим задавши йому тип – счьотчик. Після створення всіх атрибутів зберігаю і найменую таблицю. Так само створюю всі 4 таблиці.

3. Після створення таблиць їх потрібно зв’язати через схему даних. Для цього в меню Работа з БД вибираю Схема Даних в відкрившому вікні добавляю всі таблиці, які я створив раніше. Для того, щоб встановити зв'язок між таблицями типу один-до-багатьох потрібно щоб атрибут який є ключем в першій таблиці був присутній у вигляді вторинного ключа в другій таблиці, отже я добавляю в таблиці потрібні атрибути. Після цього повертаюся в пункт Схеми даних. Перетягую першу таблицю на другу – виплива вікно де вказую ключі таблиць (в першій головний в другій вторинний) і натискаю галочку на обезпечить целисность даних, після цього натискаю создать. Зв'язок один-до-багатьох створено, ці ж самі дії виконую щоб зв’язати решту таблиць. Після зв’язання всіх нажимаю зберегти – схема даних створена.

04.03.2014

1.2 Побудова та використання простих запитів та запитів на вибірку.

Мета: вдосконалити знання для формування запитів простих і на вибірку.

Хід роботи

1. Я ознайомився з теоретичними відомостями з рекомендованої літератури.

2. Створюючи запити до таблиць бази даних «Музична школа» я користувався завданнями які я описував в пункті 1.5. Переглядаючи ці завдання, я спочатку вирішив створити декілька простих запитів за допомогою майстра запитів. Для цього в меню вставка нажимаю на кнопку Майстер запросив, у вікні що виплило вибираю простий запит і вибираю таблиці та їх поля які будуть відображатися. Після цього нажимаю Створити, отже перший запит є.

Для створення більш складніших запитів я користувався Конструктором запитів. В меню вставка пункт Конструктор запросив. В вікні, що з’явилося я вибирав таблиці які використовуються при створенні запиту. В верхній частині вікна показано вибрані таблиці та зв’язки між ними, щоб переконатися, що таблиці зв’язані і запит буде працювати коректно. В нижній частині вікна розташоване поле для вибору полів, які будуть використовуватися в запитах. Вибрати поле можна натиснувши на розкривний список. Також вибравши поле, для нього можна задати сортування, вказати чи виводити його на екран чи ні і задати умови відбору. В поле умови відбору я вписував такі функції як < – для виведення перших 5 книг зі списку, like “А*” для визначення авторів та книг на букву А. Для того щоб створити запит з пошуком у відповідному полі в якому буде виконуватися пошук в рядку Умови відбору я прописував наступну логічну операцію, а саме Like “*”&[Пошук автора за фамілією]&”*”, і після того як зберігаю запит і відкриваю його у вигляді таблиці є можливість виконувати пошук. Користуючись цими способами і функціями я створив 10 різних запитів для моєї бази даних.

05.02.13

1.3 Створення форм у MS Acces та обчислювальних полів у них.

Мета: вдосконалити знання для створення форм.

Хід роботи

1. Я ознайомився з теоретичними відомостями з рекомендованої літератури.

2. Для створення простих форм я користувався майстром форм, а саме вкладка создать, пункт інші форми, підпункт майстер форм, після цього випливає вікно, в якому ми вибираємо яка таблиця буде відображатися у формі да добавляємо стрілочками її атрибути. Обравши атрибути нажимаємо далі, після цього вибираємо тип відображення і стиль заднього фона. Жмемо ок – форма за таблицею створена.

6.02.13

1.4 Створення звітів до таблиць та запитів бази даних.

Мета: вдосконалити знання для створення звітів.

Зміст і послідовність виконання завдань

1. Я ознайомився з теоретичними відомостями з рекомендованої літератури.

2. Звіт можна створити за допомогою майстра звітів. В вкладці создать, пункт майстер звітів. Після цього вибираємо таблицю чи запит, що буде використовуватися у звіті, вибираємо необхідні поля і нажимаємо ділі. Після цього вказуєм тип звіта і стиль, вводим назву і нажимаємо створити. Звіт створено, але є коротший спосіб, просто потрібно виділити потрібну таблицю чи запит в меню зліва і на вкладці создать натиснути звіт. Після цього звіт створеться сам. Якщо потріьно його редагувати то ПКМ/конструктор.