Виконання аналізом переважно функції контролю

У період пізнього Середньовіччя економічний аналіз поступово удосконалювався. Цьому сприяло створення та функціонування централізованої податкової системи і систематичного проведення загальнодержавних кадастрів про кількість людей, худоби, землі у Візантії.

Розширилися аналітичні функції – від контролюючої до інформаційної, планової, управлінської. Аналіз набув багатогалузевого характеру. Почали використовуватися елементи фінансового аналізу. Поряд з найпростішими методами і способами аналізу – абсолютні, відносні, середні показники; порівняння – поступово застосовувалися складніші – факторний аналіз; деталізація та синтез.

Об'єктом економічного аналізу виступали господарські процеси та явища, що мали як індивідуальний, так і загальний характер. Предмет аналізу становили природні (у т. ч. земельні, водні та ін.), виробничі, трудові, фінансові ресурси.

Становлення та розвиток економічного аналізу в індустріальну та постіндустріальну епохи

Період XVI–XVIII ст. ознаменувався великими змінами в наЕкономічний аналіз як важливу складову економічного дослідження, невід'ємний процес в інформаційному потоці можна трактувати завдяки визнанню поняття бухгалтерського обліку Американською асоціацією бухгалтерів у 1966 р. При цьому обґрунтовано необхідність проведення ситуаційного аналізу для прийняття зважених рішень у сфері управління.

Нове концептуальне бачення ролі, мети і функцій економічного аналізу склалося у 1981 р. в результаті прийнятого Американським інститутом аудиторів визначення бухгалтерського обліку як обслуговуючої сфери діяльності, призначеної для надання кількісної інформації, переважно фінансового плану, про економічні об'єкти, придатної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з економічних питань при аналізі альтернативних варіантів дій. Це формулювання свідчить про обслуговуючу функцію економічного аналізу і його визначальну роль у прийнятті управлінських рішень з Історичні аспекти становлення та розвитку економічного аналізу господарської діяльності. Такий підхід сприяв деталізації, виникненню нових видів і форм економічного аналізу, насамперед зовнішнього, підвищенню його оперативності, забезпеченню комплексності і демократизму у проведенні економічного аналізу.