Загальні вимоги. Індивідуальне завдання має два теоретичні питання з різних розділів дисципліни, що підлягають проробці

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

Загальні вимоги

Індивідуальне завдання має два теоретичні питання з різних розділів дисципліни, що підлягають проробці, і виконується у формі реферату та двох задач. Індивідуальне завдання студент виконує відповідно до свого варіанту, погодженого з викладачем.

До структури індивідуального завдання входить титульний аркуш та зміст, змістовні відповіді на питання, перелік використаної літератури, інших джерел інформації, розрахунки задач. На титульному аркуші слід обов’язково вказати варіант; у разі його відсутності завдання повертається рецензентом без перевірки.

Рекомендований обсяг висвітлення теоретичного питання 3 – 6 сторінок при загальному обсязі виконаного індивідуального завдання 25 – 30 сторінок. При цьому якісною слід вважати проробку теоретичного питання на основі аналізу не менше, ніж 2 – 4 джерел.

Індивідуальне завдання виконують, як правило, у надрукованому вигляді на аркушах формату А-4, пронумерованих і скріплених належним чином, шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,3.

Відповіді на питання повинні бути чіткими, повними, з посиланням на джерела інформації, за необхідності пояснюватися рисунками, схемами, ескізами.

Розрахунки задач наводити з описом та необхідними поясненнями. При наведенні ходу рішення задачі наводяться необхідні формули та пояснення всіх літерних позначень з одиницями вимірювання. Формули нумеруються таким же чином, що і в теоретичній частині. Потім у формули підставляються чисельні значення та виконується розрахунок. Закінчується рішення задачі чіткою відповіддю та висновком.

В кінці індивідуального завдання, після переліку використаної літератури, слід поставити дату виконання та підпис.

3.2 Теоретична частина завдання

№ варіанта	№№ питання	№ варіанта	№№ питання
	1, 17, 40, 46		3, 16, 31, 60
	2, 18, 31, 47		4, 19, 38, 57
	3, 20, 33, 48		7, 15, 40, 59
	4, 19, 35, 49		9, 21, 30, 56
	5, 16, 37, 50		11, 22, 33, 58
	6,27, 39, 51		1, 29, 45, 53
	7, 29, 32, 52		5, 17, 32, 54
	8, 28, 34, 53		14, 26, 37, 55
	9, 21, 41, 54		12, 29, 44, 52
	10, 23, 45, 55		8, 18, 34, 50
	11, 26, 44, 56		13, 20, 35, 51
	12, 24, 36,57		2, 23, 39, 49
	13, 23, 43, 58		6, 27, 41, 46
	14, 25, 34, 59		10, 28, 42, 48
	15, 22, 30, 60		15, 24, 36, 47

Питання для теоретичної частини

Варіант	Питання
	Зелені насадження у місті та генеральний план міста.
	Селітебні, виробничі і ландшафтно-рекреаційні території.
	Проблеми урбанізованого розселення в Україні.
	Роль великих міст у потенціалі розвитку України та оцінка їх впливу на ефективність його використання.
	Урбанізація та проблеми довкілля.
	Територіальна структура рекреаційного комплексу України.
	Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму.
	Рекреаційні ресурси Волинського регіону.
	Рекреаційна система Карпатського регіону.
	Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку міст.
	Рекреаційні зони міста.
	Функціональні зони міста.
	Санітарно-гігієнічне забезпечення розміщення підприємств.
	Фітомеліорація міських екосистем.
	Розвиток рекреаційних зон Дніпропетровська.
	Види систем водовідведення. Навести схеми.
	Види схем водовідведення. Навести схеми.
	Розподільна система водовідведення. Навести схему.
	Напівроздільна система водовідведення. Навести схему.
	Загальносплавна система водовідведення. Навести схему.
	Принципи трасування водовідвідної мережі. Навести схему.
	Призначення оглядових колодязів і умови їх влаштування. Навести схему.
	Особливості розподільної системи водовідвідної мережі та режиму її роботи. Навести схему.
	Особливості влаштування водовідвідної мережі міста. Навести схему.
	Призначення каналізаційних насосних станцій та особливості їх влаштування.
	Принципи трасування водовідвідної мережі. Навести схеми.

Варіант	Питання
	Особливості влаштування внутрішньо будинкової водовідвідної мережі.
	Призначення каналізаційних очисних станцій та особливості їх влаштування та обладнання.
	Класифікація стічних каналізаційних вод.
	Особливості утилізації корисних речовин, які містяться в каналізаційних стоках, і скидання очищених стічних вод у водоймища.
	Методи очистки стічних вод. Навести схеми.
	Характеристика споруд механічної очистки стічних вод. Навести схему.
	Характеристика споруд біологічної очистки стічних вод. Навести схему.
	Характеристика споруд доочищення. Навести схему.
	Характеристика очистки стічних вод з біофільтрами. Навести схему.
	Характеристика очистки стічних вод з аеротенками. Навести схему.
	Характеристика споруд біологічної очистки. Навести схему.
	Види систем водопостачання.Навести схеми.
	Види систем забору води для водопостачання.Навести схеми.
	Споруди для водозабору та особливості їх устрою.
	Устрій санітарно-захисних зон для водозабору.
	Особливості прокладання водопровідних мереж та їх трасування.
	Споруда для забезпечення безперервної роботи водопостачання.
	Принципи улаштування водопровідних систем. Навести схеми.
	Станції водопідготовки для водопостачання населених міст.
	Методи знезаражування твердих побутових відходів.
	Влаштування полігонів твердих побутових відходів.
	Особливості польового компостування.
	Сміттєпереробні заводи.
	Сміттєспалювальні заводи.
	Критерії вибору майданчика під полігон ТПВ, та його устрій.
	Види полігонів ТПВ. Навести схему полігону кар’єрного типу.
Варіант	Питання
	Як здійснюється захист від забруднення ґрунту та повітряного басейну при влаштуванні полігонів.
	Тверді побутові відходи (ТПВ), їх класифікація та характеристика.
	Види збирання ТПВ.
	Характеристика та організація валового збирання ТПВ.
	Характеристика та організація селективного збирання ТПВ.
	Влаштування майданчиків для збирання ТПВ.
	Особливості прибирання вулиць влітку.
	Особливості прибирання вулиць взимку.

3.3 Практична частина

Задача № 1 – Прогнозування зміни населення міста

Кількість населення Землі постійно зростає внаслідок розширеного відтворення. Швидко зростаюче населення Землі переповнює і руйнує природні екологічні системи, основу біологічного різноманіття і збереження стійкого самовідновлювання та існування біосфери. Тому найважливіша умова подальшого прогресу людства є зниження негативного впливу на природне середовище від швидкого зростання його чисельності. Тільки при досягненні власної популяційної рівноваги, можна і далі розвивати культуру, технологію, цивілізацію в цілому.

Зв'язок людства з навколишнім середовищем визначається не тільки чисельністю населення, але і стилем життя. У високорозвинених країнах використовується величезна кількість різноманітних ресурсів (нафта, вугілля, залізна руда, ліс, вода і т.д.) для виробництва різних виробів (автомобілі, літаки, меблі і т.д.), процес виробництва яких супроводжується забрудненням атмосфери, води, освітою отруйних відходів. Хоча це негативний вплив можна знизити, використовуючи очисні пристрої, вторинні відходи, охороняючи природу.

Останні 150 років населення Землі росло і продовжує рости. З найдавніших історичних епох до початку минулого століття чисельність світового населення коливалося близько декількох сотень мільйонів осіб, то повільно зростаючи, то знижуючись через епідемії і голод. Тільки близько 1830 року воно досягло 1 млрд. осіб. Однак в XIX столітті ситуація змінилася. Населення перейшло від стану повільного зростання до епохи вибухонебезпечного збільшення. У 1930 р. чисельність склала 2 млрд. осіб, вже в 1960 р. досягла 3 млрд., в 1975 р. – 4 млрд., в 1987 р. – 5 млрд. Однак у перебігу останніх двох десятиліть темпи приросту стали знижуватися. Незважаючи на це, населення досягло відмітку в 6 млрд. осіб в 1999 р. Згідно з підрахунками ООН досягло 7 мільярдів осіб 31 жовтня 2011 року. Однак, прогноз не враховує поглиблюючі екологічні проблеми, що ставлять під сумнів існування такої кількості людей в земній біосфері. Оскільки в ній ось-ось відбудуться серйозні кліматичні зрушення, ресурси швидко виснажуються і деградують під тиском "всього лише семимільярдного населення". Як Земля витримає подальше зростання населення (а тим більше забезпечить їм стійкі умови життя), якщо не відбудуться серйозні зміни, як в стилі життя, так і в рівні екологічної свідомості?

Демографічні показники характеризуються такими параметрами:

- статево-віковий склад;

- народжуваність;

- смертність;

- природний приріст населення.

Демографічні показники є найважливішою характеристикою населення. Вони відображають вплив соціально-економічних процесів на здоров'я суспільства. Демографічні процеси суттєво залежать від рівня охорони здоров'я і від якості навколишнього середовища.

Ключовий чинник, що визначає диспропорції в темпах приросту населення – сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН).

СКН – це середнє число дітей, яке народжує жінка в перебігу життя (статичні дані). Якщо СКН = 2, то це забезпечує незмінну чисельність населення, тому-що дві дитини замінять батька і матір, коли ті помруть. Якщо СКН < 2, то це призведе до зниження чисельності населення, тому що батьківське покоління буде заміщене не повністю. А СКН > 2 зумовить зростання населення, так як число батьків буде зростати з кожним поколінням.

Статево-віковий склад населення зазвичай зображують з допомогою статевовікових пірамід, які відображають віковий і статевий (кількість чоловіків і жінок) склад населення. Піраміда показує кількість людей в кожній віковій групі, зазвичай з різницею в 5 або 10 років. Смуги, відповідні чоловічій частині населення, розташовуються з одного боку, а жіночій – з іншого.

У всіх країнах народження і смерть реєструються. Для порівняння приросту в різних країнах розраховують середнє число народжень і смертей на 1000 осіб на рік. Ці показники називаються загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН) і смертності (ЗКП) відповідно.

Загальний – тут означає, що дані цифри не враховують, яку частину населення країни складають літні й молоді люди, чоловіки і жінки.

ЗКН визначається як співвідношення кількості дітей, народжених за певний період часу, до середньої чисельності населення.

(3.1)

Більш 80

71 – 80

61 – 70

51 – 60

41 – 50

31 – 40

21 – 30

11 – 20

0 – 10

тис. чол. 120 90 60 30 0 0 30 60 90 120 тис. чол.

Рисунок 3.1 – Половікова піраміда

ЗКП визначається як відношення кількості померлих людей за певний період часу, до середньої чисельності населення.

. (3.2)

Природний приріст визначається як різниця між ЗКН и ЗКП.

Е_Пр = ЗКН – ЗКП. (3.3)

Таблиця 3.1 – Демографічні показники