П Р О Т О К О Л. (станом на 19 листопада 2012 року) 1. Номер кримінального провадження 2. Дата внесення відомостей про заяву

ВИТЯГ

З ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ

(станом на 19 листопада 2012 року)

1.	Номер кримінального провадження
2.	Дата внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань	19 листопада 2012 року
3.	Правова кваліфікація кримінального правопорушення	ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України
4.	Прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДРПОУ)	Сомов Сергій Семенович (потерпілий)
5.	Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення	19 листопада 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин на перехресті вулиць Калинової та Косіора в м. Дніпропетровську двоє невстановлених осіб із застосуванням насильства, небезпечного для здоров’я Сомова Сергія Семеновича, 1980 року народження, заволоділи його майном на загальну суму 1380 грн.
6.	Прізвище, ім’я, по батькові особи та дата народження особи, яку повідомлено про підозру
7.	Орган досудового розслідування	Слідчий відділ Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області
8.	Посада, прізвище, ім’я, по батькові службової особи, яка внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань	Слідчий слідчого відділу Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Іванов Іван Ігорович

Підпис реєстратора підпис
КОМЕНТАР ВИТЯГУ З ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування[1] розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань[2] (далі – ЄРДР). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214 КПК). У невідкладних випадках огляд місця події може проводитись до внесення відомостей до ЄРДР, однак після завершення огляду відомості повинні вноситись до нього негайно. Згадана імперативна норма КПК унеможливлює випадки проведення слідчих (розшукових) дій без відповідної реєстрації факту події у ЄРДР.

Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – Положення) затверджене наказом Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 р.[3] «Про єдиний реєстр досудових розслідувань».

Витяг з ЄРДР – це документ, що посвідчує внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку (п. 4.2 Розділу І Положення).

Відомості з ЄРДР надаються у формі витягу в порядку, встановленому КПК та вказаним Положенням.

Відповідно до п. 4.3 Положення, витяг з ЄРДР повинен містити наступу інформація:

- номер кримінального провадження (у ЄРДР присвоюється автоматично);

- дату надходження заяви, повідомлення та дату внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

- прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (для юридичної особи - найменування та ідентифікаційний код ЄДРПОУ);

- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру;

- орган досудового розслідування;

- прізвище, ім’я, по батькові слідчого, який здійснює досудове розслідування, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.

Водночас слід звертати увагу на те, що перелік відомостей, які підлягають обов’язковому внесенню до ЄРДР, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК та п. 2.1 параграфа 2 розділу І Положення, є значно ширшим порівняно з інформацією, котра міститься у витягу ЄРДР, що видається особі у випадках, передбачених законом.

Мета отримання витягу з ЄРДР – підтвердження факту внесення відомостей до ЄРДР.

За загальним правилом сформувати й видати роздрукований витяг з ЄРДР у межах своєї компетенції має право слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор та керівник органу прокуратури. Згаданий витяг може видаватися на вимогу потерпілого або підозрюваного, наприклад, з метою підтвердження факту внесення відомостей в ЄРДР або для оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, під час звернення з клопотаннями до слідчого судді для отримання ухвали про дозвіл на застосування одного з заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 6 ст. 132 КПК) та ін.

Витяг підписується посадовою особою, яка його сформувала.

Особливості отримання витягу з ЄРДР. Враховуючи той факт, що слідчим можуть вживатися заходи щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 222 КПК, конкретних осіб необхідно попереджати про обов’язок їх нерозголошення без дозволу слідчого.

Доступ до відомостей щодо кримінальних правопорушень про хабарництво, які внесені до ЄРДР, відкривається з моменту повідомлення особі про підозру в установленому ст.ст. 276-278 КПК України порядку. До цього моменту правом доступу до таких відомостей наділені лише: слідчий та прокурор, який здійснює процесуальне керівництво, керівник слідчого підрозділу та керівник прокуратури, які відповідно проводять досудове розслідування та здійснюють контроль і нагляд у цьому кримінальному провадженні (п. 4.7 розділу І Положення).

Крім того, згідно з п. 4.7 розділу ІІ зазначеного Положення, при віднесенні кримінальних правопорушень до корупційних необхідно керуватися вимогами Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, затвердженої спільним наказом ГП України, МВС України, СБ України, ДПС України, Міністерства оборони України та ДСА України.

Можливість зміни анкетних даних про особу. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»[4], у випадках, передбачених законом за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних можливе обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами. Ці постанови до матеріалів провадження не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебувають.

П Р О Т О К О Л

прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення

(або таке, що готується)

Місто (сел.)________________ «___»________20 ___ року

«___» год. «___» хв.

________________________________________________________________________________

(слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, найменування органу, прізвище, ініціали)

у присутності осіб:

______________________________________________________________________________

(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання)

______________________________________________________________________________,

яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _______________________________________________________________

______________________________________________________________________________

(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються _____________________________________________________________________________

при проведенні процесуальної дії, підписи осіб)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

з дотриманням вимог статей 60, 104, 214 КПК України прийняв усну заяву від: ______________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, посада,

________________________________________________________________________________

місце роботи і проживання заявника, контактний телефон,

________________________________________________________________________________

документ, що посвідчує особу)

про ____________________________________________________________________________

(кримінальне правопорушення)

Гр._______________________________ попереджений про кримінальну (прізвище, ініціали заявника)

відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

__________________

(підпис заявника)

Гр.______________________________ роз’яснено права заявника відповідно до ст. 60 КПК України:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

__________________

(підпис заявника)

Гр. __________________________________ заявив:

(прізвище, ініціали)

ЗМІСТ ЗАЯВИ:

1. Обставини події (дата, час, місце):__________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Яку матеріальну шкоду завдано протиправними діями, на яку суму, яким способом злочинці заволоділи майном (проникнення у житло чи інше приміщення, напад, вимагання, обман чи зловживання довірою); якщо проникнення, то яким шляхом (злам запірних пристроїв, підбір ключа, виставлення вікна, через кватирку, іншим способом); яке майно викрадено, де воно знаходилося, наявність документів, які підтверджують придбання і вартість втраченого майна, його прикмети, коли і де придбано: _______________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи застосовувалося фізичне насильство або погроза його застосування, у чому це конкретно виявилось, які предмети (ніж, пістолет, газовий балончик, палиця тощо) використовувалися під час нападу? Якщо було вимагання майна чи права на нього або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою застосування насильства, заподіяння тілесних ушкоджень, пошкодження майна тощо, то в чому конкретно виявилися ці дії? _________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

4. Чи заподіяні кому-небудь тілесні ушкодження, до якого медичного закладу звертався, де він розташований, чи перебував на стаціонарному або амбулаторному лікуванні?______________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

5. Чи бачив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, чи може її впізнати, за якими прикметами?

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

6. Чи підозрюється хто-небудь у вчиненні кримінального правопорушення? Якщо так, то вказати з якої причини, а також відомості про цю особу:

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

7. Чи були очевидці вчинення кримінального правопорушення, що відомо про них? _______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Заявником зазначено: ___________________________________________________________

(власноручно написати про ознайомлення та правильність викладених даних)

_________________ ___________________

(підпис) (ініціали, прізвище, заявника)

Заяву прийняв:

______________________________________________________________________________

(слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, посада, підпис, прізвище, ініціали)

«___» ________ 20 __ року

П Р О Т О К О Л

прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення

(або таке, що готується)

місто Дніпропетровськ 19 листопада 2012 року

Час початку: 19 год. 30 хв.

Час завершення: 20 год. 15 хв.

Слідчий СВ Індустріального РВ Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Іванов Іван Ігоровичв приміщенні службового кабінету №203 Індустріального РВ Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, в присутності осіб: ____________________________________________

(їх прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження та місце проживання)

яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: _____________________________________

____________________________________________________________________

(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються ____________________________________________________________________

при проведенні процесуальної дії, підписи осіб)

з дотриманням вимог статей 55, 60, 104, 214 КПК України прийняв усну заяву від:

Сомова Сергія Семеновича, 15 жовтня 1980 року народження
працюючого охоронцем ПП “Григоренко”, проживаючого: м. Дніпропетровськ по вул. Леніна, буд. 17, кв. 3,
документ, що посвідчує особу, на момент подання заяви відсутній

про вчинене щодо нього кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

Гр. Сомов С. С. попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

підпис

Гр. Сомову С. С. роз’яснено права заявника відповідно до ст. 60 КПК України:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

підпис

Гр. Сомов С. С. заявив:

ЗМІСТ ЗАЯВИ:

1. Обставини події (дата, час, місце): 19 листопада 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин я знаходився на перехресті вулиць Калинової та Косіора в м. Дніпропетровську. У цей час до мене підійшли двоє раніше невідомих мені осіб, які, погрожуючи ножем, стали вимагати мою барсетку. Я намагався втекти від нападників в бік Будинку культури “Нижньодніпровського трубного заводу”, однак вони мене наздогнали. Між нами зав’язалася бійка, в ході якої я вдарив одного з нападників коліном в обличчя, від чого в нього потекла кров. Але інший нападник звалив мене на землю та став бити ногами по голові та тулубу. Після цього він вирвав з моїх рук барсетку та разом з іншим нападником втекли в невідомому мені напрямку.

2. Яку матеріальну шкоду завдано протиправними діями, на яку суму, яким способом злочинці заволоділи майном (проникнення у житло чи інше приміщення, напад, вимагання, обман чи зловживання довірою); якщо проникнення, то яким шляхом (злам запірних пристроїв, підбір ключа, виставлення вікна, через кватирку, іншим способом); яке майно викрадено, де воно знаходилося, наявність документів, які підтверджують придбання і вартість втраченого майна, його прикмети, коли і де придбано: Цим злочином мені завдано майнової шкоди на загальну суму 1380 грн. З них: 400 грн. коштує барсетка зі штучної шкіри темнокоричневого кольору, 50 грн коштує гаманець зі штучної шкіри чорного кольору, котрий знаходився в барсетці, гроші в сумі 230 грн, котрі знаходилися в гаманці, 700 грн коштує мобільний телефон “Нокіа” моделі 6300, ІМЕІ якого я не пам’ятаю, але можу надати документи, в яких він вказаний. Зазначеним майном заволоділи шляхом нападу з погрозою застосування ножа.

3. Чи застосовувалося фізичне насильство або погроза його застосування, у чому це конкретно виявилось, які предмети (ніж, пістолет, газовий балончик, палиця тощо) використовувалися під час нападу? Якщо було вимагання майна чи права на нього або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою застосування насильства, заподіяння тілесних ушкоджень, пошкодження майна тощо, то в чому конкретно виявилися ці дії? Так, під час розбійного нападу мені погрожували застосуванням ножа, а також звалили на землю та нанесли декілька ударів ногами по голові та тулубу.

4. Чи заподіяні кому-небудь тілесні ушкодження, до якого медичного закладу звертався, де він розташований, чи перебував на стаціонарному або амбулаторному лікуванні? Так, мені заподіяні тілесні ушкодження тулубу у вигляді синців та тілесні ушкодження голови, струс мозку (відповідно до діагнозу чергового лікаря Міської клінічної лікарні № 6 м. Дніпропетровська).

5. Чи бачив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, чи може її впізнати, за якими прикметами? Так, я бачив нападників, добре запам’ятав їх прикмети і впевнений, що зможу впізнати. Прикмети першого: чоловік слов’янської зовнішності, зріст приблизно 170-175 см, на вигляд 25-30 років, худорлявої статури, обличчя овальне, над лівою частиною верхньої губи невеликий вертикальний шрам розміром близько 0,5 см, був одягнений у чорну шапку, чорну коротку шкіряну куртку, сині джинси та темні черевики.
Прикмети другого: чоловік кавказької національності, зріст приблизно 175-180 см, на вигляд 25-30 років, худорлявої статури, обличчя овальне, два середні верхні зуба з металу жовтого кольору, був одягнений у чорну кепку, “дуту” чорну коротку куртку, сині джинси та темні черевики.

6. Чи підозрюється хто-небудь у вчиненні кримінального правопорушення? Якщо так, то вказати з якої причини, а також відомості про цю особу: Ні, нападники мені не знайомі.

7. Чи були очевидці вчинення кримінального правопорушення, що відомо про них? Я не пам’ятаю.

Заявником зазначено:

Мною особисто прочитано, написано вірно, зауважень та доповнень не маю.

підпис С.С. Сомов

Заяву прийняв:

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського міського управління

ГУМВС України в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

19 листопада 2012 року

КОМЕНТАР ДО ПРОТОКОЛУ УСНОЇ ЗАЯВИ

Для захисту охоронюваних кримінальним правом суспільних інтересів закон дозволяє громадянам[5] звертатися до державних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень (злочинів або кримінальних проступків). Водночас, надаючи громадянам таке право, законодавець не покладає на них обов’язок завжди давати правильну юридичну оцінку певним подіям та повідомляти правоохоронним органам тільки перевірені відомості і тільки про діяння, які є кримінальними правопорушеннями. Громадяни тільки зобов’язані утримуватися від повідомлення завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, закон не зобов’язує громадян чітко визначати в заяві, в рамках якої юридичної процедури потрібно розглядати подану ним заяву[6]. Це питання має вирішуватися відповідною посадовою особою того державного органу, до якого подано заяву.

З цього випливає, що для тлумачення вживаного в ст. 214 КПК терміну «кримінальне правопорушення» не слід використовувати буквальне розуміння цієї категорії, що передбачене ст. 11 КК України (злочином[7] є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину). Вирішуючи питання про те, чи відноситься отримана заява до категорії «про кримінальні правопорушення», потрібно, не забуваючи про кримінально-правове розуміння категорії «злочин», в першу чергу виходити з того, як конкретний заявник сприймає те діяння, про яке повідомляє. Навіть у тому випадку, якщо заявник помилково вважає певне діяння суспільно небезпечним, така заява все одно має бути віднесена до категорії «про кримінальні правопорушення», оформлена відповідним чином та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що затверджений наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012. Що ж до подальшого реагування на отриману заяву, то з цього моменту відповідна посадова особа має діяти, виходячи з положень закону України про кримінальну відповідальність (якщо діяння, про яке йдеться у заяві, хоча б вірогідно може бути кваліфіковано як кримінальне правопорушення, потрібно вносити відомості про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та починати досудове розслідування). Суб’єктивна позиція заявника на цьому етапі вже не відіграє вирішальної ролі (за виключенням випадків повідомлення про кримінальне правопорушення приватного обвинувачення, коли досудове розслідування не може бути розпочато без заяви потерпілого, з якої чітко видно наявність у потерпілого бажання притягнути особу до кримінальної відповідальності).

Форма заяви про кримінальні правопорушення.

На відміну від КПК України 1960 року, чинний КПК України не містить чітких вимог щодо оформлення цього виду процесуального документу. Водночас, системний аналіз положень КПК України дозволяє зробити ряд висновків щодо правил оформлення заяви про кримінальні правопорушення.

Особі, яка вирішила звернутися з заявою про кримінальне правопорушення, надано право самостійно вирішувати викласти відомості у власноруч написаній заяві, або повідомити ці відомості усно (безпосередньо особі, яка уповноважена приймати заяви про кримінальні правопорушення).

Відмова у прийнятті письмових заяв у зв’язку з їх неповнотою не допускається. Водночас, відповідно до п. 3.9. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012, «Анонімні листи, що містять відомості про вчинені кримінальні правопорушення, реєструються лише в підрозділах документального забезпечення і передаються за вказівкою керівника органу внутрішніх справ або особи, яка виконує його обов’язки, до структурних підрозділів для використання при розкритті злочинів або запобіганні їм».

Якщо особа повідомила про кримінальне правопорушення в усній формі, її заява має бути оформлена протоколом. Форма такого протоколу затверджена додатком № 3 до п. 2.5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012.

Оскільки протокол є загальною формою фіксації процесуальних дій, то й протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення має відповідати загальним правилам складання цього виду процесуального документу. Відповідно до ч. 1 ст. 106 КПК протокол має складатися виключно тією посадовою особою, яка здійснила процесуальну дію (в нашому випадку – прийняла заяву про кримінальне правопорушення).

При складанні протоколу усної заяви потрібно дотримуватися передбачених ч. 3 ст. 104 КПК України вимог щодо структури протоколу та змістовного наповнення кожного структурного елемента. Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

1. Вступна частина має містити такі відомості:

- назву процесуальної дії (Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення), місце, час проведення;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка прийняла заяву[8];

- анкетні дані особи яка заявляє про кримінальне правопорушення (прізвище, ім’я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, місце роботи або навчання, відомості про наявність судимості);

- анкетні дані всіх інших осіб, які присутні під час проведення конкретної процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- відомості про роз’яснення особам, які беруть участь в цій процесуальній дії, їх процесуальних прав та обов’язків[9].

2. Описова частина має містити відомості про обставини діяння, яке заявник (потерпілий) вважає суспільно небезпечним (точний час та місце вчинення діяння, відомі заявнику (потерпілому) відомості про об’єктивну сторону діяння, про його наслідки та зв'язок між ними тощо)[10]:

3. Заключна частина має містити відомості про:

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (протокол може бути прочитаний кожним учасником особисто, або слідчим вголос);

- зауваження і доповнення до протоколу з боку учасників процесуальної дії (якщо зауваження або доповнення висловлене, його зміст повинен бути зазначений у протоколі, якщо ані зауважень, ані доповнень не надійшло, це також потрібно чітко зазначити);

- підписи осіб, які брали участь у допиті, а також підпис особи, яка склала протокол.

ПАМ’ЯТКА

про процесуальні права та обов’язки потерпілого

Потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ст. 55 КПК України).

Протягом кримінального провадження потерпілий має право (ст. 56 КПК):

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК України;

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

4) заявляти відводи та клопотання;

5) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;

6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України;

8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;

11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК України, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 КПК України, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;

12) застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК України;

14) користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.

Зокрема, на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК України випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Під час досудового розслідування потерпілий має право:

1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участю;

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь в судовому провадженні;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК України.

Потерпілий зобов’язаний (ст. 57 КПК України):

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Пам’ятку одержав:

19 листопада 2012 року підписС.С. Сомов

Пам’ятку вручив:

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського МУ ГУМВС

України в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

КОМЕНТАР ДО ПАМ’ЯТКИ ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОТЕРПІЛОГО

Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки потерпілого – це процесуальний документ, який вручається особі після подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або про визнання її потерпілим у конкретному кримінальному провадженні.

Мета вручення пам’ятки полягає у документальному підтвердженні роз’ясненні прав і обов’язків потерпілого передбачених КПК.

Суб’єктом вручення пам’ятки є посадова особа, яка прийняла заяву від потерпілого.

Потерпілим у кримінальному провадженні визнається:

1) фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано один або декілька видів шкоди, а саме:

- моральну шкоду;

- фізичну шкоду;

- майнову шкоду.

2) юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду (ч. 1 ст. 55 КПК).

Згідно зі змістом ч. 2 ст. 55 КПК особа може/повинна визнаватися потерпілою у двох випадках:

- з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або;

- з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Отже лише з настання однієї з двох зазначених у ч. 2 ст. 55 КПК подій особа отримує статус потерпілого і на неї починають поширюватись права та обов’язки вказаного суб’єкта кримінально-процесуальних відносин.

Особливості роз’яснення прав потерпілому. Статтею в якій уніфікована більша частина прав потерпілого є ст. 56 КПК. Однак відповідно до змісту п. 14 ч. 1 ст. 56 КПК потерпілий має право користуватися і іншими правами, крім тих, що передбачені ст. 56 КПК.

З тактичної точки зору вважається доцільним роз’яснити потерпілому спочатку загальні права, а потім враховуючи стадійну будову кримінального процесу, закцентувати увагу на особливостях їх реалізації під час досудового провадження та в судових інстанціях.

Так, потерпілому повинно бути роз’яснено, що згідно із п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК він, як суб’єкт кримінального провадження відноситься до сторони обвинувачення.

Крім того слід наголосити, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 22 та ч. 1 ст. 93 вказаного кодексу).

Також потерпілому роз’яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК він має право здійснювати збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Особливості реалізації прав потерпілого на досудовому провадженні:

- ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій потерпілий може шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК[11] (ч. 3 ст. 93 КПК);

- у випадках передбачених ст. 477 КПК (справи приватного обвинувачення) розпочинати кримінальне провадження лише на підставі своєї заяви (ч. 4 ст. 26 КПК);

- у випадку винесення слідчим (прокурором) постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій він може оскаржити її слідчому судді в порядку передбаченому гл. 26 КПК (ч. 3 ст. 93 КПК);

- звернення до прокурора, слідчого судді з клопотанням, в якому викласти обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК (ч. 6 ст. 28 КПК);

- у випадку проведення обшуку (ч. 1 ст. 236), огляду (ч. 3 ст. 237), слідчого експерименту (ч. 3 ст. 241) та ін. слідчих (розшукових) дій потерпілий може приймати в них участь, коли він є ініціатором їх проведення (ч. 6 ст. 223 КПК) або за рішенням слідчого, якщо останній визнає це за доцільне;

- потерпілий має право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів (ч. 8 ст. 95 КПК);

- за клопотанням потерпілого слідчий, прокурор зобов’язаний на підставі ч. 1 ст. 221 КПК надати йому матеріали досудового розслідування для ознайомлення до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

- участь у кримінальному провадженні представника потерпілого не звужує процесуальних прав потерпілого (ч. 4 ст. 20 КПК);

Особливості реалізації прав потерпілого на судових стадіях:

- під час судового розгляду потерпілий має право подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ч. 3 ст. 89 КПК);

- обов’язок доказування обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, за винятком випадків, передбачених в ч. 2 ст. 92 КПК[12], у встановлених КПК випадках може бути покладено на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК);

- у випадку використання документу як доказу для підтвердження факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження потерпілий зобов’язаний надати суду оригінал документа (ч. 3 ст. 99 КПК);

- шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення може бути відшкодована обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою на будь-якій стадії кримінального провадження (ч. 1 ст. 127 КПК);

- потерпілий має право відповідно до ст. 468 КПК укласти угоду про примирення з обвинуваченим (а на досудовому етапі з підозрюваним).

Особливості роз’яснення обов’язків потерпілому. Загальною статтею яка регламентує обов’язки потерпілого є ст. 57 КПК, однак в окремих випадках на потерпілого можуть бути покладені і інші обов’язки. Наприклад, обов’язок давати правдиві показання - за давання завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 224 КПК).

За невиконання процесуальних обов’язків на потерпілого може бути покладене грошове стягнення (гл. 12 КПК).

Так, наприклад, якщо потерпілий, який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

- від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

- від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

За злісне ухилення від явки потерпілий може нести і іншу відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 139 КПК).

Потерпілий зобов’язаний письмово підтвердити прокурору факт надання йому доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

Витрати, та їх компенсація. Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає йому правову допомогу за договором, несе потерпілий.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 124 КПК).

Слід враховувати, що:

- відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК особа може визнаватися потерпілою лише за її письмовою згодою, а саме подання заяви у порядку передбаченому ч. 2 ст. 55 КПК;

- за відсутності письмової згоди особи про визнання її потерпілою, за рішенням слідчого (прокурора) вона може залучена до кримінального провадження як свідок (крім справ приватного обвинувачення). Наприклад, за необхідності її допиту про обставини кримінального правопорушення, що викликало значний суспільний резонанс (ч. 7 ст. 55 КПК);

- за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК);

- потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства (ч. 4 ст. 55 КПК);

- у випадку настання смерті потерпілого за наслідками вчиненого кримінального правопорушення потерпілим може бути визнано одного з його близьких родичів або членів сім’ї (ч. 6 ст. 55 КПК);

- в тих випадках коли особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви про визнання потерпілим, вказане право також може поширюватися на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи (ч. 6 ст. 55 КПК);

- за умови настання випадків передбачених ч. 6 ст. 55 КПК потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано і кілька осіб.

Слідчому / керівнику _ _________________________________

(найменування органу досудового

_ _________________________________

розслідування / іншого підрозділу органу

_ _________________________________ внутрішніх справ, ініціали, прізвище)