Тема уроку. Повітря. Прилади природодослідника.(Спробуйте створити моделі до теми)

Тема уроку	Приклад моделювання явища природи	Опис моделі та мета її застосування

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с.119-146.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Уроки з природознавства (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Початкова школа,- 1998, №8, №6 с.20-31

4.Фенологічні екскурсії в природу. (2год.)

План.

1.Особливості проведення фенологічних спостережень у початковій школі.

2.Вимоги до проведення фенологічної екскурсії

3.Методика ведення календаря спостережень та щоденника спостережень за природою.

Методичні рекомендації:

Фенологічна екскурсія базується на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі і проводиться відповідно до пір року. Особливості фенологічної екскурсії:

· базування на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі;

· проведення відповідно до пір року;

· сприйняття природи різними органами чуття;

· розуміння взаємозв’язків у природі;

На відміну від уроків у класі дає змогу учням сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рослин, залежності їх поведінки та умов існування від пори року і стану природи. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природні угрупування. На початку кожного сезону учні отримують завдання перевіряють певні народні прикмети, щодо погоди: навесні –якщо вранці з’являються темні хмари – вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

Завдання самоконтролю:

1. Значення уроків-екскурсій в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?

2. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх етапів поточного уроку-екскурсії. Мета і структура вступного уроку-екскурсії. Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії? Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?

3. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Практичначастина:

1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви до композицій з певної тематики:”Краса рідного краю”, ”Збережемо природу”, „Історія рідного краю у квітах і травах”.
2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання, що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”