Тема 20. Позовна давність у цивільному праві

ПЛАН

Вступ

1. Юридична природа позовної давності.

2. Види та перебіг строків позовної давності.

3. Наслідки закінчення строків позовної давності.

Висновок

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:

У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність даної теми та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.

При розкритті першого питання студенту необхідно зупинитися на понятті позовної давності, звернути увагу на думки науковців щодо юридичної природи позовної давності. Далі студенту рекомендується вказати, що інститут позовної давності має цивільно-правову природу, оскільки визначає строки для захисту порушеного цивільного матеріального права або інтересу за допомогою примусових заходів, що застосовуються до боржника. Обов’язково потрібно з’ясувати призначення інституту позовної давності, який визначається роллю та завданням цивільного права в цілому.

Освітлюючи друге питання, студенту рекомендується зазначити, що сучасне цивільне право розрізняє два види строків позовної давності: загальний та спеціальні. Їх відмінність ґрунтується на відмінності предмету спору. Потрібно охарактеризувати кожен вид строків. Слід проаналізувати перебіг позовної давності. Окрему увагу потрібно приділити зупиненню, перериванню та відновленню строків позовної давності, оскільки вони є спеціальними правовими інститутами, що спрямовані на посилення гарантій захисту порушених суб’єктивних прав.

Викладення третього питання вимагає аналізу наслідків закінчення строків позовної давності. Потрібно зауважити, що за загальним правилом із закінченням строку позовної давності втрачається можливість отримати захист порушеного матеріального суб’єктивного права у примусовому порядку за допомогою позову. Для досконалого дослідження питання студентам рекомендується ознайомитись з думками цивілістів (Іоффе О.С., Сергєєв А.П., Новицький І.Б. та ін.)

У висновку потрібно зробити підсумок по темі, сформувати власну точку зору.

ЛІТЕРАТУРА: