Гідродинамічні аварії

Гідродинамічна аварія — аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виник­нення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Гідродинамічними аваріями, що мають місце в Україні, є: прори­ви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастро­фічних затоплень або з утворенням проривного паводку; аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідро­споруди.

Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтен­сивно відбувалось у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів досягла зміна берегів на Канівському (373 км, що дорів­нює 4,2 % всієї довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25 % довжини берегової лінії), Дніпровському (195 км, 35 % довжини берегової лінії) і на Дніпродзержинському (115 км, 32 % берегової лінії) водосховищах. Значна частина берегової лінії захищена інже­нерними спорудами (по Дніпровському каскаду 611 км або 17 % усієї берегової лінії).

В Україні, за даними Держкомгеології, підтоплено близько 800 тис. га земель, що дорівнює 15 % території (у тому числі 200 тис. га в зонах зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського типу, 138 тис. приватних будинків. Розвиток цього негативного процесу на міських територіях характеризується вели­кою різноманітністю причин і факторів: втрати води із водонесучих

комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або по­гіршення, фільтраційних властивостей ґрунтів природних дренаж­них систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фунда­ментів, трас колекторів, тунелів.

Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дре­нажних споруд: в зоні впливу Північно-Кримського каналу 96 тис. га підтоплено, Каховської зрошувальної системи — 5,1 тис. га, Ка-ланчацької — 9,1 тис. га.

Підтоплення значних територій є результатом безгосподарсько-го ставлення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно-гео­логічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будів­ництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах.

Все це призводить до таких негативних наслідків, як забруднен­ня підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування ґрунтів, вимокання зе­лених насаджень, зниження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як: зсуви, просадки, карст, обвали.

Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з вели­кими водосховищами хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплен­ня при прориві дамб цих водосховищ.

5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.3.1. Зсуви

Об'єм ґрунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коли­вається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Заходи, яких повинні вжити ті, хто опиниться у можливій зоні зсуву.

Готовність до виникнення зсуву:

— уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, мож­ливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про поря­док дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхід­но знати тим, у кого будівлі розташовані: на узвишші, на схилах або біля підніжжя гір та пагорбів, навколо глибоких ярів;

— повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самовряду­вання та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення ґрунту. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву:

— при отриманні інформації про стихійне лихо дійте залежно від рівня загрози та швидкості зміщення зсуву. Зберігайте спокій, уникайте паніки;

— підготуйтесь до евакуації, з'ясуйте у місцевих органів держав­ної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації;

— при наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декіль­ка метрів на місяць): за можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шибки, за можли­вості, захистіть віконницями або щитами;

— рекомендується діяти негайно. Терміново евакуюйтесь у без­печне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5—1,0 метр на добу;

— попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та лю­дям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

— швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на ба­тарейках;

— від'єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах;

— не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку;

— виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися.

Дії після зсуву:

— зберігайте спокій, оцініть ситуацію;

— допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні постраждалих із за­валів;

— переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будь­те дуже обережні, може статися раптове обвалення;

— перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

— перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкри­тим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими пли­тами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

— не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами;

— з'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого
самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання
допомоги потерпілому населенню.

5.3.2. Землетрус

Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних кон­струкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпеч­них об'єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнуван­ня систем життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є повторні поштовхи. Ми пропонуємо заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні землетрусу.

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

— уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном;

— зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалі­дам, дітям та людям похилого віку. Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місце­вого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчас­но вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації;

— одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик;

— від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання;

— поставте на підлогу важчі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом;

— тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів;

— з'ясуйте, чи не перебуває ваше житло або місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншо­го стихійного лиха;

— виведіть худобу на більш безпечну місцевість. Дії під час землетрусу:

— зберігайте спокій, уникайте паніки;

— дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або спору­ди, головна небезпека яка вам загрожує, — це предмети і уламки, що падають;

— швидко залиште будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому — другому поверсі;

— негайно залиште кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого поверху;

— негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви перебуває­те у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або в кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;

— не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;

— вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь
уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;

— віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;

— зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та за­лишайтеся в автомобілі до припинення коливань;

— перевірте, чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, за можливості, надайте допомогу.

Дії після землетрусу:

— зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психіч­ну травму внаслідок землетрусу, оцініть ситуацію;

— допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну Допомогу тим, хто її потребує;

— переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будь­те дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небез­пека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла;

— перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

— обов'язково кип'ятіть питну воду, вона може бути забруднена;

— перевірте, чи немає загрози пожежі;

— не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальни­ми приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

— не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

— не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

— уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпе­ка від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;

— будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань;

— дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

5.3.3. Сильний вітер, шквали та смерчі

Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке може стати­ся в будь-яку пору року, але найчастіше — у серпні і вересні. Си­ноптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкі­стю поширення, тому найчастіше вдається оголосити штормове по­передження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травму­вання, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання теле­графних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призво­дить до затоплень місцевості.

Заходи і дії, необхідні для виконання кожному, хто опиниться у можливій зоні стихійного лиха та отримає штормове попередження:

— уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном, бо по ньому можуть надійти якісь повідомлення;

— зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалі­дам, дітям та людям похилого віку;

— підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на бата­рейках;

— підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах;

— приберіть господарське майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу;

— машину поставте у гараж;

— поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити трав­ми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами;

— щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте (за можливості), захистіть віконни­цями або щитами;

— навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправ­ляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу;

— перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі;

— худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачи­те наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега. Дії під час стихійного лиха:

— зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі. Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газопостачання. Зберіть документи, одяг, найбільш не­обхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;

— перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщен­нях — коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть прий-

мач, щоб отримувати інформацію. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю це небезпечно. Не користуйтеся ліфтами. Електромере­жу можуть раптово вимкнути;

— обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. За мож­ливості заховайтеся в підвал найближчого будинку;

— якщо ви на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи го­лову одягом чи гілками дерев;

— зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

— уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно не­безпечних промислових об'єктів та дерев;

— не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Дії після стихійного лиха:

— зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психіч­ну травму внаслідок лиха, оцініть ситуацію;

— допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

— переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Пе­ревірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопо­стачання;

— не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальни­ми приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, поки не будете впевнені, що немає витоку газу;

— перевірте, чи не існує загрози пожежі. За необхідності сповістіть пожежну охорону;

— не виходьте відразу на вулицю — після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

— будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь час­тин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел не­безпеки;

— тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, висо­ких парканів та іншого. Обов'язково кип'ятіть питну воду;

— не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

— не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути для ремонтних робіт;

— не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

— дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

5.3.4. Сель. Лавина

Основна небезпека селевих потоків та снігових лавин проявляєть­ся у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення).

Фактори небезпеки селів та лавин:

— значна кількість травмувань і людських жертв;

— завалювання грязе-кам'яною або сніговою масою та руйну­вання будинків і споруд, потенційно небезпечних об'єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення;

— знищення лісових масивів та значні збитки сільському госпо­дарству.

Заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опи­нитися у можливій зоні селю або лавини. Дії населення при загрозі селю, лавини:

— уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій;

— зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалі­дам, дітям та людям похилого віку;

— запам'ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися, лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується за­побіжна евакуація населення;

— підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й Цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на бата­рейках;

— вимкніть електро- та водопостачання, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах;

— зачиніть щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори. Винесіть із. будинку легкозаймисті та отруйні речовинні по можли­вості заховайте в ямах чи погребах;

— виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екст­реної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим зазда­легідь).

Дії населення у разі сходження селевого потоку:

— зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

— почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна улоговини вгору по стоку не менше, ніж на 50—100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається;

— пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується ка­міння великої маси на значні відстані.

Дії населення у разі сходження снігової лавини:

— зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

— почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно за­ховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голо­ву, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом ла­вини, і дихайте через одяг.

Дії, коли захопила та зносить лавина:

— виконуйте плавальні рухи і намагайтесь наблизитись до краю лавини, де швидкість руху менша;

— спробуйте створити простір навколо обличчя і грудної клітки у разі зупинки лавини — це допоможе вашому диханню;

— не кричіть, якщо ви опинились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

— не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

— пам'ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом
деякого часу.

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової ла­вини:

— повідомте, за можливості, про лихо органи місцевої влади най­ближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною схо­дження лавини;

— зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психіч­ну травму внаслідок селю (лавини), оцініть ситуацію;

— вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;

— допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

— допоможіть, за потреби, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;

— повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;

— переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Пе­ревірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопо­стачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагріваль­ними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

— тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, висо­ких парканів;

— не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;

— дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

5.3.5. Повінь. Паводок

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних доріг; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населен­ня та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опи­нитися у зоні можливого затоплення:

— повідомлення подають шляхом включення сирени та пере­ривчастих гудків підприємств та транспортних засобів — це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор;

— уважно прослухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефо­ном, щоб він був вільним для зв'язку з вами;

— зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалі­дам, дітям та людям похилого віку;

— дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування про місце збору мешканців для евакуації та готуй­теся до неї;

— підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас про­дуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті;

— від'єднайте всі споживачі електричного струму від електро­мережі, вимкніть газ;

— перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні повер­хи або підніміть на верхні полиці;

— переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

Дії в зоні рантового затоплення під час повені, паводка:

— зберігайте спокій, уникайте паніки;

— швидко зберіть необхідні документи, коштовності, ліки, про­дукти та необхідні речі;

— надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

— за можливості негайно залиште зону затоплення;

— перед виходом з будинку вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час — закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами);

— відчиніть хлів — дайте худобі можливість рятуватися;

— підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерхо­вий — займіть горішні приміщення;

— до прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, да­хах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;

— перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, за мож­ливості, допомогу;

— потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшу­кайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги;

— не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

Дії після повені, паводка:

— переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені
ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в

будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;

— не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку;

— обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопо­стачання, які були підтоплені;

— просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфек­цію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

— здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень по­етапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

— електроприладами можна користуватися тільки після їх ре­тельного просушування;

— заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;

— все майно, що було затоплене, підлягає дезінфекції;

— дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

5.3.6. Пожежа

Якщо виникла пожежа, відлік часу йде на секунди, тому необхід­но заздалегідь знати, де і які засоби пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.

Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів тех­нологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і про­валів. Небезпечно входити в зону задимлення.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять, та під час гасіння пожежі:

— перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;

— відчиняйте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уник­нути спалахування від великого притоку свіжого повітря;

— в дуже задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або при­гинаючись; для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину; насамперед рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

— пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

— виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

— побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, за необхідності викличте медичну допомогу;

— якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть — це ще більше роз­дмухує вогонь;

— під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковдри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню;

— бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки з допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою ткани­ною чи одягом;

— якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте га­сити вогонь.

Дії, якщо пожежа застала у приміщенні:

— ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу;

— повзіть підлогою під хмарою диму до дверей вашого приміщен­ня, але не відчиняйте їх відразу;

— обережно доторкніться до дверей тильним боком долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;

— якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;

— щільно зачиніть двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і вживайте заходи для порятунку;

— присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, висунь­теся та кричіть: "Допоможіть, пожежа!";

— ви не в змозі відчинити вікно — розбийте віконне скло твер­дим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

— якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом рухай­тесь до виходу із приміщення;

— обов'язково зачиніть за собою всі двері;

— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

— якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках, якщо ви маєте змогу, зателефонуйте "01" і ви­кличте пожежну команду.