Вкажіть типове анатомічне положення кишені Гартмана

Вкажіть анатомічні відділи холедоха

А.Гастродуоденальний, ретродуоденальний, панкреатичний, інтрадуоденальний

Б. Підпечінковий, супрадуоденальний, панкреатичний, інтрадуоденальний

В. Супрадуоденальний, ретродуоденальний, панкреатичний, інтрадуоденальний

Г. Супрадуоденальний, ретродуоденальний, панкреатичний, папілярний

Вкажіть типовий анатомічний варіант відгалуження артерії жовчного міхура

А. Права печінкова артерія,

Б.Загальна печінкова артерія

В. Печінкова артерія

Г. Ліва печінкова артерія

Вкажіть типове анатомічне положення кишені Гартмана

А. Нижче і паралельно міхурової протоки

Б. Паралельно стінки загальної жовчної протоки

В. В напрямку до VI сегменту печінки

Г. В напрямку головки підшлункової залози

61. Назвіть найбільш характерну ознаку жовтяниці пухлинного походження:

A – пальпується пухлина

B – збільшення розмірів печінки

C – симптом Курвуаз’є

D – шкірне свербіння

Е – різкий біль в животі

[C]

62. Визначте найбільш характерну ознаку механічної жовтяниці при лабораторному дослідженні:

A – високий вміст (показник) прямого білірубіну

B – різке збільшення активності АЛТ і АСТ

C – зниження функціональних показників печінки

D – підвищення активності лужної фосфатази

Е – зниження активності лужної фосфатази

[A]

63. Назвіть характерні ознаки механічної жовтяниці при інструментальному дослідженні:

A – розширення жовчних проток при рентгеноконтрасному досліджені

B – порушення жовчевідведення при радіогепатографії

C – збіднення судинного малюнку при селективній ангіографії

D – підвищення портального тиску при катетеризації пупкової вени

Е – наявність конкрементів в жовчному міхурі при УЗД

[A]

64. Назвіть покази до невідкладної операції при механічній жовтяниці:

A – вираженість жовтяниці

B – тривалість жовтяниці

C – наявність холангіту

D – печінково-ниркова недостатність

Е – перитоніт

[Е]

65. Вкажіть найбільш часто виникаючі ускладнення після операцій з приводу тривалої механічної жовтяниці:

A – тромбоемболія легеневої артерії

B – гостра печінкова недостатність

C – серцево-легенева недостатність

D – шлунково-кишкова кровотеча

Е – тромбофлебіт кінцівок

[B]

66. Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань:

A – ймовірність пухлинного походження механічної жовтяниці не визиває сумнівів, якщо пальпується напружений безболісний жовчний міхур і розвиток жовтяниці не супроводжується нападами болю

B – при обтураційному гнійному холангіті показано оперативне втручання, якщо інтенсивна консервативна терапія на протязі трьох діб не ефективна

C – термін передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею повинен бути мінімальним, якщо є ознаки розвитку обтураційного гнійного холангіту

[A-правильно, B-неправильно, C-правильно]

67. Основнімі патогенетичними механізмами перитоніту є:

*A. Ендотоксикоз

*B. Bодно-електролітні порушення

*C. Порушення обміну білків

D. Перевага анаболізму

*E. Запальній процес в очеревинній порожнині

68. Які методи диференціальної діагностики жовтяниць найбільш інформативні:

A – ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія

B – лапароскопія

C – пункційна біопсія печінки

D – селективна ангіографія

Е – внутрішньовенна холангіографія

[A, B,C]

69. Які лапароскопічні ознаки характерні для механічної жовтяниці:

A – наявність рідини в черевній порожнині

B – стеатонекрози на сальнику

C – напружений, збільшений, безболісний жовчний міхур

D – червоний колір печінки

Е – наявність метастазів в печінці

[C, Е]

70. Вкажіть три основних ознаки гемолітичної жовтяниці:

A – темна сеча

B – ахолічний кал

C – збільшення селезінки

D – анемія

Е – високий вміст прямого білірубіну

[A, C, D]

71. Назвіть три головних ознаки хвороби Боткіна:

A – наявність епіданамнезу

B – наявність продромального періоду

C – збільшення розмірів печінки

D – значне збільшення розмірів селезінки

Е – проноси

[A, B,C]

72. Назвіть основні принципи передопераційної підготовки хворих з механічною жовтяницею:

A – корекція системи згортання крові

B – поповнення глікогенного запасу

C – корекція порушень вітамінного обміну

D – корекція електролітних порушень

Е – призначення великих доз жовчогінних засобів

[A, B,C, D]

73. Визначте основні методи оперативних втручань при механічній жовтяниці, обумовленій холедохолітіазом:

A – холедохолітотомія, зовнішній дренаж холедоха

B – холедохолітотомія з біліодегестивним анастомозом

C – ендоскопічна папілотомія

D – резекція холедоху та зовнішній дренаж

Е – резекція холедоху та внутрішній дренаж

[A, B,C]

74. Вкажіть найбільш частий термін розвитку ПХЕС:

A – одразу після операції

B – до 1 року

C – через 1-2 роки

D – через 2-5 років

Е – більше 5 років

[C]

75. Визначте патофізіологічні зміни при ПХЕС:

A – порушення кровопостачання печінки

B – порушення інервації печінки

C – порушення відтоку жовчі по позапечінковим жовчним протокам

D – порушення моторної і секреторної функції шлунку та дванадцятипалої кишки

Е – порушення функції товстої кишки

[C, D]

76. Вкажіть нормальний діаметр холедоху:

A – до 3 мм

B – 3-5 мм

C – 5-7 мм

D – 8-10 мм

Е – більше 10 мм

[C]

77. Вкажіть нормальний діаметр гирла фатерова соску:

A – до 3 мм

B – 3-5 мм

C – 5-7 мм

D – 7-10 мм

Е – більше 10 мм

[C]

78. Встановіть найбільш часту причину ПХЕС:

A – захворювання печінки (цироз, гепатит)

B – захворювання холедоху (кіста)

C – захворювання термінального відділу холедоха (стеноз)

D – захворювання шлунку (гастрит, виразкова хвороба)

Е – захворювання дванадцятипалої кишки (дуоденіт, дивертикуліт, виразка)

[C]

79. Назвіть найбільш інформативні рентгенологічні методи дослідження ПХЕС:

A – оглядова рентгенографія черевної порожнини

B – холецистографія

C – внутрішньовенна холангіографія

D – ЕРХПГ

Е – черезшкірно-черезпечінкова холангіографія

[C, D]

80. При яких причинах ПХЕС показано оперативне лікування:

A – рубцева стриктура холедоху

B – стеноз фатерова соска

C – дискінезія сфінктера Оді

D – хронічний панкреатит

Е – цироз печінки

[A, B, D]

81. Вкажіть дві найбільш характерні ознаки при ПХЕС:

A – тупі болі в правому підребер’ї з іррадіацією в поперек

B – нудота

C – блювота шлунковим вмістом

D – відрижка гіркотою

Е – висока температура тіла

[A, D]

82. Вкажіть найбільш розповсюджене оперативне втручання при ПХЕС:

A – зовнішній дренаж холедоху

B – біліодегестивний анастомоз

C – резекція шлунку по Більрот-І

D – резекція шлунку по Більрот-ІІ

Е – дуоденоентероанастомоз

[B]

83. Вкажіть характерні ознаки при холедохолітіазі як причини виникнення ПХЕС:

A – блювота жовчю після їжі

B – болі у правому підребер’ї

C – жовтяниця

D – проноси

Е – закріп

[A, B,C]

84. Перерахуйте основні клінічні ознаки хронічного панкреатиту при ПХЕС:

A – сильні болі в правому підребер'ї

B – болі в епігастрії і лівому підребер’ї

C – лихоманка, проливний піт

D – діарея

Е – висока температура тіла

[B, D]

85. Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при хронічному панкреатиті як причини виникнення ПХЕС:

A – рентгеноскопія шлунку

B – ЕРХПГ

C – дуоденографія

D – дослідження моторики шлунку і дванадцятипалої кишки

Е – целіакографія

[B]

86. Назвіть операції, які виконуються при хронічному панкреатиті як причини розвитку ПХЕС:

A – резекція шлунку по Більрот-І

B – резекція шлунку по Більрот-ІІ

C – дуоденоентероанастомоз

D – холедоходуоденоанастомоз

Е – резекція підшлункової залози

[Е]

87. При яких захворюваннях холецистектомія може призвести до погіршення стану пацієнта:

A – при хронічній холециститі, не обумовленому жовчнокам’яною хворобою

B – при папілостенозі

C – при хронічному панкреатиті

D – при гіпертонічній дискінезії позапечінкових жовчних проток

Е – при атонії сфінктера Оді

[B, Е]

88. Вкажіть найбільш часту причину утворення рецидивних конкрементів холедоху:

A – порушення обміну холестерину

B – порушення обміну жовчних кислот

C – гелеолітична хвороба

D – порушення прохідності дистального відділу холедоха

Е – лігатура стінки холедоха

[D]

89. Назвіть найбільш суттєві заходи профілактики ПХЕС:

A – своєчасна консервативна терапія захворювань жовчовивідних протоків

B – раннє виявлення та оперативне лікування хвороб жовчовивідних протоків

C – повний обсяг передопераційного обстеження хворих з хронічними захворюваннями жовчовивідних протоків

D – обов’язкове інтраопераційне дослідження стану жовчовивідних протоків, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, шлунка

Е – диспансерний нагляд і адекватне лікування в післяопераційному періоді

90. У хворої 52 років після нападу болю в правому підребер’ї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлені конкременти у жовчному міхурі, холедох розширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволить підтвердити холедохолітіаз?

A – фіброгастродуоденоскопія

B – повторне УЗД після підготовки

C – ендоскопічна ретроградна холангіографія

D – комп’ютерна томографія

Е – лапароскопія

[C]

91. У хворої 36 років після перенесеної лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу через 6 місяців відновилися напади печінкової кольки, які супроводжуються жовтушністю шкірних покривів. При УЗ дослідженні виявлені конкременти діаметром 3-4 мм у дистальній частині холедоху. Яке лікування для хворої буде оптимальним?

A – консервативна терапія

B – дистанційна літотрипсія

C – лапаротомія, холедохолітотомія

D – лапаротомія, холедоходуоденоанастомоз

Е – ендоскопічна папілосфінктеротомія

[Е]

92. Хвора 60 років, хворіє протягом двох тижнів, коли помітила іктеричність склер, почав турбувати розпираючого характеру незначний біль у правому підребер’ї. Через два дні від початку захворювання з’явився кал сірого кольору, жовтушність шкіри, яка поступово посилювалась. При УЗД виявлені розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних проток і головної протоки підшлункової залози. Які два діагнози найбільш імовірні?

A – холангіт

B – пухлина великого дуоденального сосочка

C – холестатична форма вірусного гепатиту

D – цироз печінки

Е – пухлина загальної печінкової протоки

[B, Е]

93. Хвора 68 років скаржиться на жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі, підвищення температури тіла до 37,5⁰С. Жовтяниця з’явилася через день після нападу болі у правому підребер’ї. При обстеженні: живіт напружений і болісний у правому підребер’ї, печінка не збільшена. Симптом Мерфі, Ортнера позитивні. Пальпується збільшений і болісний жовчний міхур. Загальний білірубін сироватки крові – 76 ммоль/л, прямий – 60 ммоль/л. Сформулюйте попередній діагноз.

A – холестатичний гепатит

B – холедохолітіаз, холангіт

C – рак головки підшлункової залози

D – гострий холецистит, механічна жовтяниця

Е – гострий панкреатит

[D]

94. Основні шляхи розповсюдження токсинів при перитоніті:

*A. Вісцеральна лімфатична система

*B. Система ворітної вени

C. Система верхньої порожнистої вени

*D. Система нижньої порожнистої вени

*E. Парієтальна лімфатична система

95. Характернімі проявами розлитого перитоніту при лабораторному обстеженні є:

*A. Лейкоцитоз

B. Наявність LE-клітин

*C. Збільшення концентрації сечовини та креатиніну

D. Зростання активності діастази

*E. Зростання активності амінотрансфераз

96. При розлитому перитоніті антибіотики вводяться:

A. Перорально

*B. Внутрішньом’язево

*C. Внутрішньовенно

*D. Ендолімфатічно

E. Всіма вказаними шляхами

97. Показами до оперативного втручання при розлитому перитоніті є:

A. Відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 12-24 рік.

B. Відсутність у хворих супутньої патології

*C. Операція абсолютно показана всім хворим із встановленим діагнозом

98. У умовах розлитого гнійного перитоніту з ексудату висіваються переважно:

A. Тільки аеробні бактерії

B. Тільки анаеробні бактерії

C. Рікетсії

D. Спірохети

*E. Мікробні асоціації, які періодично змінюються

99. Які способи декомпресії кишечника найбільш ефективні при розлитому перитоніті:

*A. Назогастроінтестінальна інтубація

*B. Ретроградна інтубація товстої і тонкої кишок

C. Цекостомія

D. Введення ректального зонду

100. У якій стадії перитоніту клінічна картина однакова, незалежно від заподій його виникнення:

A. Реактівній

*B. Токсичній

C. Нейтральній

101. Симптомами подразнення парієтальної очеревини є:

A. Мак-бурнея-волковіча

*B. Воськресенського (сорочки)

*C. Роздольського

*D. Блюмберга-щоткіна

E. Образцова

102. При розповсюдженому перитоніті при аускультації живота вислуховується:

A. Посилена перистальтика

*B. Діхальні і серцеві шуми

*C. Кишкові шуми не вислуховуються

103. При яких ступенях важкості перитоніту застосовується запрограмована лапараперція?

A. ІІ ст.

B. ІІІ-А ст.

*C. ІІІ-Б ст.

*D. ІV ст.

E. І ст.

104. Основними патогенетичними механізмами перитоніту є:

*A. Ендотоксикоз

*B. Bодно-електролітні порушення

*C. Порушення обміну білків

D. Перевага анаболізму

*E. Запальний процес в очеревинній порожнині

105. Основні шляхи розповсюдження токсинів при перитоніті:

*A. Вісцеральна лімфатична система

*B. Система ворітної вени

C. Система верхньої порожнистої вени

*D. Система нижньої порожнистої вени

*E. Парієтальна лімфатична система

106. Характерними проявами розлитого перитоніту при лабораторному обстеженні є:

*A. Лейкоцитоз

B. Наявність LE-клітин

*C. Збільшення концентрації сечовини та креатиніну

D. Зростання активності діастази

*E. Зростання активності амінотрансфераз

107. При розлитому перитоніті антибіотики вводяться:

A. Перорально

*B. Внутрішньом’язево

*C. Внутрішньовенно

*D. Ендолімфатично

E. Всіма вказаними шляхами

108. Показами до оперативного втручання при розлитому перитоніті є:

A. Відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 12-24 год.

B. Відсутність у хворих супутньої патології

*C. Операція абсолютно показана всім хворим із встановленим діагнозом

109. В умовах розлитого гнійного перитоніту з ексудату висіваються переважно:

A. Тільки аеробні бактерії

B. Тільки анаеробні бактерії

C. Рикетсії

D. Спірохети

*E. Мікробні асоціації, які періодично змінюються

110. Які способи декомпресії кишечника найбільш ефективні при розлитому перитоніті:

*A. Назогастроінтестинальна інтубація

*B. Ретроградна інтубація товстої і тонкої кишок

C. Цекостомія

D. Введення ректального зонду

111. В якій стадії перитоніту клінічна картина однакова, незалежно від причини його виникнення:

A. Реактивній

*B. Токсичній

C. Нейтральній

112. Симптомами подразнення парієтальної очеревини є:

A. Мак-Бурнея-Волковича

*B. Воскресенського (сорочки)

*C. Роздольського

*D. Блюмберга-Щоткіна

E. Образцова

113. При розповсюдженому перитоніті при аускультації живота вислуховується:

A. Посилена перистальтика

*B. Дихальні і серцеві шуми

*C. Кишкові шуми не вислуховуються

114. При яких ступенях важкості перитоніту застосовується запрограмована лапараперція?

A. ІІ ст.

B. ІІІ-А ст.

*C. ІІІ-Б ст.

*D. ІV ст.

E. І ст.

115. Програмовані лапараперції проводяться через:

A. 2-4 год.

B. 6-12 год.

*C. 24-36 год.

*D. 36-48 год.

E. Частота залежить від віку хворих

116. При яких ступенях важкості перитоніту застосовуються екстракорпоральні методи детоксикації?

A. І-ІІ ст.

*B. ІІІ-А ст.

*C. ІІІ-Б ст.

*D. ІV ст.

E. V ст.

117. Який доступ слід використовувати при ознаках розлитого перитоніту:

A. Доступ Ленандера

B. Доступ Мак-Бурнея-Волковича

C. Доступ Вінкельмана-Шпренгеля

D. Доступ Федорова

*E. Серединну лапаротомію

118. Протипоказами до оперативного втручання при розповсюдженому перитоніті є:

A. Наявність супутньої хронічної патології

B. Старечий вік хворих

*C. Агонуючий стан хворих

D. Операції виконуються у всіх випадках

119. Для захисту швів при розлитому перитоніті можна застосовувати:

A. Аутоочеревину

B. Ауточепець

*C. Гетеротрансплантати

120. Після виконання лапаротомії виявлено, що в очеревинній порожнині значна кількість ексудату біло-сірого кольору, пінистого, каламутного, з різким неприємним запахом. Які мікроорганізми найвірогідніше зумовлюють такий характер ексудату?

A. Аероби

*B. Анаероби

C. Грибки

D. Найпростіші

E. Умовно патогенні мікроорганізми

121. Хворий, 65 років, оперований з приводу перфоративної виразки ДПК, розлитого гнійного перитоніту. Під час операції при ревізії органів очеревинної порожнини виявлено наявність конкрементів у жовчному міхурі. Який найоптимальніший об’єм операції у цього хворого?

*A. Зашивання перфоративного отвору, стовбурова ваготомія, санація очеревинної порожнини

B. Зашивання перфоративного отвору, холецистектомія, санація очеревинної порожнини

C. Зашивання перфоративного отвору, холецистолітотомія, санація очеревинної порожнини

D. Зашивання перфоративного отвору, папілосфінктеротомія, санація очеревинної порожнини

E. Зашивання перфоративного отвору, пілоропластика, холецистектомія

122. Хворий, 62 років, оперований 5 днів тому з приводу декомпенсованого стенозу виразкового генезу. Виконана резекція шлунку за Гофмейстером-Фінстерером, дренування підпечінкового простору. З 4-го дня після операції виникли болі у верхніх відділах живота, блювота, підвищилась температура. Через дренаж почав виділятись ексудат з домішком жовчі та слизу. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

A. Гострий холецистит

B. Гострий панкреатит

*C. Неспроможність кукси дванадцятипалої кишки

D. Гострий апендицит

E. Гостра злукова кишкова непрохідність

123. Під час операції з приводу перфоративної виразки шлунку, ускладненої перитонітом, виявлено, що у всіх відділах очеревинної порожнини є рідкий гній, петлі кишечника покриті нашаруваннями фібрину, між петлями відмежовані скопичення гною. Після евакуації останнього та дворазового промивання очеревинної порожнини антисептиками на кишечнику залишилась значна кількість фібрину. Оберіть найбільш правильний метод завершення операції.

A. Введення дренажів та зашивання операційної рани наглухо

B. Накладання перитонеального діалізу

*C. Введення дренажів та зашивання операційної рани ситуаційними швами

D. Накладання лапаростомії

124. Хвора, 24 років, прооперована з приводу гострого флегмонозного апендициту, серозно-фібринозного перитоніту. Після операції відмічалась затримка випорожнень, газів. На 6-ту добу з’явились болі внизу живота, тенезми, висока температура, кількість лейкоцитів підвищилась до 18,5х109/л зі зсувом формули вліво. При пальцевому дослідженні прямої кишки відмічається нависання та болючість передньої стінки прямої кишки. Яке з післяопераційних ускладнень має місце?

A. Кровотеча

B. Заочеревинна флегмона

C. Гостра кишкова непрохідність

*D. Абсцес дугласового простору

E. Міжпетельний абсцес

125. Хворий H., 34 років, госпіталізований в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 4 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. При огляді: пульс 104 удари за 1 хвилину, АТ – 90/70 мм рт.ст. Живіт надутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика не вислуховується. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у хворого?

*A. Розповсюджений перитоніт

B. Місцевий перитоніт

C. Апендикулярний абсцес

D. Пілефлебіт

Е. Серозно-гнійний перитоніт

126. Хворий Р., 34 років, доставлений на приймальний покій у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 3 дні тому відчув різкий «кинджальний» біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. Страждає на виразкову хворобу протягом 25 років. Об’єктивно: пульс 104 ударів за 1 хвилину, АТ 90/70 мм рт.ст. Живіт надутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Печінкова тупість не визначається. Перистальтика відсутня. Як найбільш правильно сформулювати попередній діагноз у даного хворого?

*A. Перфоративна гастродуоденальна виразка, розповсюджений перитоніт

B. Гострий панкреатит, розповсюджений перитоніт

C. Перфоративна гастродуоденальна виразка, відмежований перитоніт

D. Перфоративна гастродуоденальна виразка, абсцес чепцевої сумки

Е. Гострий апендицит, загальний перитоніт

127. Хвора З., 27 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі по всьому животу, нудоту, багаторазову блювоту, яка не приносить полегшення, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 год., коли раптово з’явились оперізуючі болі у верхніх відділах живота. Об’єктивно: загальний стан важкий. Живіт надутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позитивні симптоми Блюмберга-Щоткіна, Мейо-Робсона. Перистальтика відсутня. Лабораторно: лейкоцити – 18,7х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%, діастаза сечі – 1024 ОД. Яка найбільш ймовірна причина виникнення перитоніту в даному випадку?

A. Гострий холецистит

B. Перфоративна гастродуоденальна виразка

C. Гангренозний апендицит

*D. Деструктивний панкреатит

Е. Странгуляційна кишкова непрохідність

128. Хворий О., 39 років, госпіталізований в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на постійні болі по всьому животу, нудоту, блювоту кишковим вмістом. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 год., коли раптово з’явились виражені переймоподібні по всьому животу, нудота, блювота. Об’єктивно: живіт надутий, болючий на всьому протязі. Позитивні симптоми Блюмберга-Щоткіна, Роздольського, Мондора, Склярова, Грекова. Перистальтика не вислуховується. Лабораторно: лейкоцити – 17,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. Яке ускладнення механічної кишкової непрохідності виникло у даного хворого?

A. Деструктивний панкреатит

*B. Розповсюджений перитоніт

C. Міжкишковий абсцес

D. Абсцес дугласового простору

Е. Пілефлебіт

129. Хворий Г., 25 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виділилось до 15 мл гнійного ексудату. При ревізії виявлено гіперемію та набряк парієтальної очеревини правої здухвинної ділянки та флегмонозно змінений червоподібний відросток. В інших відділах очеревинної порожнини патології не виявлено. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

A. Розлитий перитоніт

B. Місцевий серозно-фібринозний перитоніт

C. Апендикулярний абсцес

D. Параапендикулярний абсцес

*Е. Місцевий гнійний перитоніт

130. Хвора Л., 19 років, госпіталізована в хірургічне відділення з клінікою гострого апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виявлено гангренозно змінений червоподібний відросток. В нижніх відділах живота серозно-гнійний ексудат. Парієтальна очеревина надлобкової, правої та лівої здухвинної ділянок, з місцевими крововиливами. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даної хворої?

*A. Дифузний серозно-гнійний перитоніт

B. Місцевий серозний перитоніт

C. Абсцес Дугласового простору

D. Міжкишковий абсцес

Е. Розлитий гнійний перитоніт

131. Хворий О., 19 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини в правій здухвинній ділянці виявлено рихлий інфільтрат, представлений гангренозно зміненим червоподібним паростком, сліпою та здухвинною кишками, великим чепцем. При роз’єднанні інфільтрату виділилось до 15 мл сіруватого гною з неприємним запахом. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

*A. Параапендикулярний абсцес

B. Місцевий невідмежований гнійний перитоніт

C. Гнійний перитоніт

D. Дифузний перитоніт

Е. Абсцес малого тазу

132. Хвора Ж., 45 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі в правому підребер’ї. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 годин. Об’єктивно: в правому підребер’ї пальпується болюче, нерухоме пухлиноподібне утворення, діаметром близько 15 см. Лабораторно: лейкоцити – 17,8х109л, паличкоядерні – 14%. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 39,4°С. При УЗД виявлено ознаки гострого деструктивного холециститу та об’ємне рідинне утворення навколо міхура. Яке ускладнення гострого холециститу виникло у даної хворої?

*A. Параміхуровий абсцес

B. Параміхуровий інфільтрат

C. Холедохолітіаз

D. Механічна жовтяниця

Е. Біліарний панкреатит

133. Хворий Д., 56 років, поступив у хірургічне відділенні з клінікою гострого деструктивного панкреатиту. Об’єктивно визначається ригідність та болючість живота в проекції підшлункової залози, де пальпується нерухоме пухлиноподібне утворення. Лабораторно: лейкоцити – 21,4х109/л, паличкоядерні – 18%. Температура тіла зранку – 37,8°С, ввечері – 39,8°С. На КТ між задньою стінкою шлунку та підшлунковою залозою визначається об’ємне утворення, яке містить рідину. Яке ускладнення гострого панкреатиту виникло у даного хворого?

A. Ферментативний холецистит

B. Абсцес заочеревинного простору

C. Парапанкреатичний інфільтрат

*D. Абсцес чепцевої сумки

Е. Абсцес Дугласового простору

134. У хворого А., 64 р., під час проведення оперативного втручання з приводу деструктивного панкреатиту в усіх відділах очеревинної порожнини виявлено гіперемію парієтальної очеревини та значну кількість серозно-геморагічного ексудату. Яке ускладнення панкреатиту виникло у даного хворого?

*A. Загальний серозно-геморагічний перитоніт

B. Гемоперитонеум

C. Розповсюджений серозний перитоніт

D. Дифузний серозно-гнійний перитоніт

Е. Місцевий невідмежований перитоніт

135. Хворій О., 34 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозного холециститу, параміхурового абсцесу. Протягом 4-5-ої доби післяопераційного періоду стан хворої почав погіршуватись. Об’єктивно: живіт надутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: відмічено наростання лейкоцитозу, підвищення рівня сечовини та креатиніну. Через дренаж почав виділятись серозний ексудат з жовчю. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

*A. Післяопераційний розповсюджений жовчний перитоніт

B. Абсцес підпечінкового простору

C. Ферментативний перитоніт

D. Гострий деструктивний панкреатит

Е. Злукова кишкова непрохідність

136. У хворого Л., 23 р., під час оперативного втручання з приводу перфоративної виразки шлунку у верхніх відділах живота відмічено помірну кількість серозного ексудату з домішками фібрину. Парієтальна очеревинна верхніх відділів живота набрякла, гіперемована, покрита окремими фібринозними нашаруваннями. В інших відділах очеревинної порожнини патології не виявлено. Яке ускладнення перфоративної виразки виникло у даного хворого?

A. Серозний перитоніт

B. Місцевий відмежований серозний перитоніт

C. Загальний серозно-фібринозний перитоніт

D. Піддіафрагмальний абсцес

*Е. Дифузний серозно-фібринозний перитоніт

137. Хворий Р., 39 років, поступив у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, нудоту, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин. Початок захворювання хворий ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: живіт піддутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позитивні симптоми Блюмберга-Щоткіна, Роздольського. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: лейкоцити – 16,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 18%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в очеревинній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

*A. Екстренне оперативне втручання

B. Динамічне спостереження

C. Амбулаторне лікування

D. Симптоматична терапія

Е. Денний стаціонар

138. Хвора Р., 27 р., поступила у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин, коли з’явились болі по всьому животу, інтенсивність яких постійно наростала. Об’єктивно: живіт надутий, ригідний та болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика не вислуховується. Лабораторно: лейкоцити – 19,1х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в очеревинній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт невиясненої етіології. Який оперативний доступ найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

*A. Середньо-серединна лапаротомія

B. Верхньо-серединна лапаротомія

C. Нижньо-серединна лапаротомія

D. Ленандера

Е. Мак-Бурнея-Волковича

139. Хворій Р., 38 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, дифузного гнійного перитоніту. На 8-му добу післяопераційного періоду виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, вдавані позиви до дефекації. Об’єктивно: відзначається помірна пальпаторна болючість живота над лобком. Перистальтика послаблена. При пальцевому обстеженні прямої кишки виявляється болючість та нависання передньої стінки. Температура тіла зранку – 37,4°С, ввечері – 39,1°С. Яке обстеження найбільш доцільно призначити в даному випадку для уточнення діагнозу?

A. Іррігографія

B. Екскреторна урографія

*C. УЗД

D. Фіброколоноскопія

Е. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

140. У хворого на 10-ту добу після апендектомії виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, часте та болюче сечовипускання, тенезми. Об’єктивно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,7°С, ввечері – 39,4°С. Лабораторно: лейкоцити – 15,3х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 14 %. При УЗД між сечовим міхуром та прямою кишкою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 82 мм. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. Місцевий невідмежований перитоніт

B. Абсцес чепцевої сумки

C. Киста черевної порожнини

*D. Абсцес малого тазу

Е. Розповсюджений перитоніт

141. Хвора Л., 34 р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі в надлобковій ділянці, часте та болюче сечовипускання. З анамнезу відомо, що 9 днів тому виконано апендектомію. Об’єктивно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 38,9°С. Лабораторно: лейкоцити – 14,4х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. При КТ між сечовим міхуром та маткою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 64 мм. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

A. Хіміотерапія

B. Консервативне лікування в умовах хірургічного стаціонару

C. Амбулаторне лікування

D. Динамічне спостереження

*Е. Оперативне лікування

142. Хвора Д., 45р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні, стискаючі болі у правому підребер’ї, які посилюються при глибокому диханні. З анамнезу відомо, що 10 днів тому виконано резекцію шлунку з приводу декомпенсованого стенозу виразкового генезу. Об’єктивно: живіт ригідний та болючий у правому підребір’ї. Лабораторно: лейкоцити – 15,6х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 12%. Температура тіла зранку – 36,9°С, ввечері – 38,8°С. На КТ у правому передньо-верхньому надпечінковому відділі визначається порожнистий утвір з наявною рідиною. Яке оперативне втручання найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

*A. Позаочеревинне дренування абсцесу за Клермоном

B. Інтраперитонеальне розкриття та дренування абсцесу

C. Розкриття та дренування абсцесу за Мельниковим

D. Дренування абсцесу за Пироговим

Е. Дренування абсцесу за Чухрієнко

143. Хворий Щ., 35 р., госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі та відчуття стискування у верхній частині живота. З анамнезу відомо, що 9 днів тому переніс оперативне втручання з приводу перфоративної виразки шлунку. Об’єктивно: живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. Температура тіла зранку – 37,1°С, ввечері – 39,4°С. Рентгенологічно визначається обмеження рухливості правого куполу діафрагми та наявність у правому надпечінковому просторі газу з горизонтальним рівнем рідини. Яке ускладнення найбільш ймовірно виникло у хворого?

A. Параміхуровий абсцес

*B. Правосторонній піддіафрагмальний абсцес

C. Параміхуровий інфільтрат

D. Деструктивний холецистит

Е. Киста черевної порожнини

144. Хвора, 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення температури тіла ввечері до 39-40°С, вранці – до 37,5°С, тенезми. Два тижні тому оперована з приводу гангренозного апендициту. Означені скарги з’явились через 9 днів після операції. Об’єктивно: пульс – 92 уд./хв., AT – 130/90 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт бере участь в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яке захворювання найімовірніше зумовлює таку клінічну картину?

A. Геморой

*B. Абсцес дугласового простору

C. Тромбофлебіт

D. Пневмонія

E. Розлитий перитоніт

145. Хворий, 57 років, прооперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 39,0°С. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на проведення масивної антибіотикотерапїї, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати?

A. Піддіафрагмальний абсцес

B. Гангренозний холецистит

C. Абсцес дугласового простору

D. Розлитий перитоніт

*E. Пілефлебіт

146. У хворого К., 44 років, у першу добу післяопераційного періоду (переніс апендектомію з приводу флегмонозного апендициту) підвищилася температура тіла до 39,3°С. Розвивається картина важкої гнійної інтоксикації. Живіт надутий, рівномірно болючий у правій половині. Симптоми подразнення очеревини слабко позитивні. На другу добу з’явилася жовтяниця. Про яке ускладнення гострого апендициту можна думати?

A. Тазовий абсцес

B. Підпечінковий абсцес

C. Дифузний перитоніт

*D. Пілефлебіт

E. Міжпетльовий абсцесс

147. Основнімі патогенетичними механізмами перитоніту є:

*A. Ендотоксикоз

*B. Bодно-електролітні порушення

*C. Порушення обміну білків

D. Перевага анаболізму

*E. Запальній процес в очеревинній порожнині

148. Основні шляхи розповсюдження токсинів при перитоніті:

*A. Вісцеральна лімфатична система

*B. Система ворітної вени

C. Система верхньої порожнистої вени

*D. Система нижньої порожнистої вени

*E. Парієтальна лімфатична система

149. Характернімі проявами розлитого перитоніту при лабораторному обстеженні є:

*A. Лейкоцитоз

B. Наявність LE-клітин

*C. Збільшення концентрації сечовини та креатиніну

D. Зростання активності діастази

*E. Зростання активності амінотрансфераз

150. При розлитому перитоніті антибіотики вводяться:

A. Перорально

*B. Внутрішньом’язево

*C. Внутрішньовенно

*D. Ендолімфатічно

E. Всіма вказаними шляхами

151. Показами до оперативного втручання при розлитому перитоніті є:

A. Відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 12-24 рік.

B. Відсутність у хворих супутньої патології

*C. Операція абсолютно показана всім хворим із встановленим діагнозом

152. У умовах розлитого гнійного перитоніту з ексудату висіваються переважно:

A. Тільки аеробні бактерії

B. Тільки анаеробні бактерії

C. Рікетсії

D. Спірохети

*E. Мікробні асоціації, які періодично змінюються

153. Які способи декомпресії кишечника найбільш ефективні при розлитому перитоніті:

*A. Назогастроінтестінальна інтубація

*B. Ретроградна інтубація товстої і тонкої кишок

C. Цекостомія

D. Введення ректального зонду

154. У якій стадії перитоніту клінічна картина однакова, незалежно від заподій його виникнення:

A. Реактівній

*B. Токсичній

C. Нейтральній

155. Симптомами подразнення парієтальної очеревини є:

A. Мак-бурнея-волковіча

*B. Воськресенського (сорочки)

*C. Роздольського

*D. Блюмберга-щоткіна

E. Образцова

156. При розповсюдженому перитоніті при аускультації живота вислуховується:

A. Посилена перистальтика

*B. Діхальні і серцеві шуми

*C. Кишкові шуми не вислуховуються

157. При яких ступенях важкості перитоніту застосовується запрограмована лапараперція?

A. ІІ ст.

B. ІІІ-А ст.

*C. ІІІ-Б ст.

*D. ІV ст.

E. І ст.

158. Програмовані лапараперції проводяться через:

A. 2-4 рік.

B. 6-12 рік.

*C. 24-36 рік.

*D. 36-48 рік.

E. Частота залежить від віку хворих

159. При яких ступенях важкості перитоніту застосовуються екстракорпоральні методи детоксикації?

A. І-ІІ ст.

*B. ІІІ-А ст.

*C. ІІІ-Б ст.

*D. ІV ст.

E. V ст.

160. Який доступ слід використовувати при ознаках розлитого перитоніту:

A. Доступ Ленандера

B. Доступ Мак-бурнея-волковіча

C. Доступ Вінкельмана-шпренгеля

D. Доступ Федорова

*E. Середінну лапаротомію

161. Протіпоказамі до оперативного втручання при розповсюдженому перитоніті є:

A. Наявність супутньої хронічної патології

B. Старечий вік хворих

*C. Агонуючий стан хворих

D. Операції виконуються у всіх випадках

162. Для захисту швів при розлитому перитоніті можна застосовувати:

A. Аутоочеревіну

B. Ауточепець

*C. Гетеротрансплантати

163. Після виконання лапаротомії виявлено, що в очеревинній порожнині значна кількість ексудату біло-сірого кольору, пінистого, каламутного, з різким неприємним запахом. Які мікроорганізми найвірогідніше зумовлюють такий характер ексудату?

A. Аєробі

*B. Анаєробі

C. Грибки

D. Найпростіші

E. Умовно патогенні мікроорганізми

164. Хворій, 65 років, оперований з приводу перфоративної виразки ДПК, розлитого гнійного перитоніту. Під година операції при ревізії органів очеревинної порожнини виявлено наявність конкрементів у жовчному міхурі. Який найоптимальніший об’єм операції у цього хворого?

*A. Зашивання перфоративного отвору, стовбурова ваготомія, санація очеревинної порожнини

B. Зашивання перфоративного отвору, холецистектомія, санація очеревинної порожнини

C. Зашивання перфоративного отвору, холецистолітотомія, санація очеревинної порожнини

D. Зашивання перфоративного отвору, папілосфінктеротомія, санація очеревинної порожнини

E. Зашивання перфоративного отвору, пілоропластика, холецистектомія

165. Хворій, 62 років, оперований 5 днів тому з приводу декомпенсованого стенозу виразкового генезу. Віконана резекція шлунку за Гофмейстером-фінстерером, дренування підпечінкового простору. З 4-го дня після операції виникли болі у верхніх відділах живота, блювота, підвищилась температура. Через дренаж почавши виділятись ексудат з домішком жовчі та слизу. Яку ускладнення розвинулось у хворого?

A. Гострій холецистит

B. Гострій панкреатит

*C. Неспроможність кукси дванадцятипалої кишки

D. Гострій апендицит

E. Гостра злукова кишкова непрохідність

166. Під година операції з приводу перфоративної виразки шлунку, ускладненої перитонітом, виявлено, що у всіх відділах очеревинної порожнини є рідкий гній, петлі кишечника покриті нашаруваннями фібрину, між петлями відмежовані скопичення гною. Після евакуації останнього та дворазового промивання очеревинної порожнини антисептиками на кишечнику залишилась значна кількість фібрину. Оберіть найбільш правильний метод завершення операції.

A. Введення дренажів та зашивання операційної рані наглухо

B. Накладання перитонеального діалізу

*C. Введення дренажів та зашивання операційної рані ситуаційними швами

D. Накладання лапаростомії

167. Хвора, 24 років, прооперована з приводу гострого флегмонозного апендициту, серозно-фібринозного перитоніту. Після операції відмічалась затримка випорожнень, газів. На 6-ту добу з’явились болі внизу живота, тенезми, висока температура, кількість лейкоцитів підвищилась до 18,5х109/л зі зсувом формули вліво. При пальцьовому дослідженні прямої кишки відмічається нависання та болючість передньої стінки прямої кишки. Яку з післяопераційних ускладнень має місце?

A. Кровотеча

B. Заочеревінна флегмона

C. Гостра кишкова непрохідність

*D. Абсцес дугласового простору

E. Міжпетельній абсцес

168. Хворій H., 34 років, госпіталізований в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 4 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. При огляді: пульс 104 удари за 1 хвилину, АТ – 90/70 мм рт.ст. Жівіт надутий, болючий у всіх відділах. Позітівні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика не вислуховується. Яку ускладнення гострого апендициту виникло у хворого?

*A. Розповсюдженій перитоніт

B. Місцевій перитоніт

C. Апендікулярній абсцес

D. Пілефлебіт

Е. Серозно-гнійній перитоніт

169. Хворій Р., 34 років, доставлений на приймальний покій у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 3 дні тому відчув різкий «кинджальний» біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. Страждає на виразкову хворобу протягом 25 років. Об’єктівно: пульс 104 ударів за 1 хвилину, АТ 90/70 мм рт.ст. Жівіт надутий, болючий у всіх відділах. Позітівні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Печінкова тупість не визначається. Перистальтика відсутня. Як найбільш правильно сформулювати попередній діагноз у даного хворого?

*A. Перфоратівна гастродуоденальна виразка, розповсюджений перитоніт

B. Гострій панкреатит, розповсюджений перитоніт

C. Перфоратівна гастродуоденальна виразка, відмежований перитоніт

D. Перфоратівна гастродуоденальна виразка, абсцес чепцевої сумки

Е. Гострій апендицит, загальний перитоніт

170. Хвора З., 27 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі по всьому животу, нудоту, багаторазову блювоту, яка не приносити полегшення, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 рік., коли раптово з’явились оперізуючі болі у верхніх відділах живота. Об’єктівно: загальний стан важкий. Жівіт надутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позітівні симптоми Блюмберга-щоткіна, Мейо-робсона. Перистальтика відсутня. Лабораторно: лейкоцити – 18,7х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%, діастаза сечі – 1024 ОД. Яка найбільш ймовірна причина виникнення перитоніту в даному випадку?

A. Гострій холецистит

B. Перфоратівна гастродуоденальна виразка

C. Гангренозній апендицит

*D. Деструктівній панкреатит

Е. Странгуляційна кишкова непрохідність

171. Хворій О., 39 років, госпіталізований в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на постійні болі по всьому животу, нудоту, блювоту кишковим вмістом. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 рік., коли раптово з’явились виражені переймоподібні по всьому животу, нудота, блювота. Об’єктівно: живіт надутий, болючий на всьому протязі. Позітівні симптоми Блюмберга-щоткіна, Роздольського, Мондора, Ськлярова, Грекова. Перистальтика не вислуховується. Лабораторно: лейкоцити – 17,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. Яку ускладнення механічної кишкової непрохідності виникло у даного хворого?

A. Деструктівній панкреатит

*B. Розповсюдженій перитоніт

C. Міжкишковій абсцес

D. Абсцес дугласового простору

Е. Пілефлебіт

172. Хворій Р., 25 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виділилось до 15 мл гнійного ексудату. При ревізії виявлено гіперемію та набряк парієтальної очеревини правої здухвинної ділянки той флегмонозний змінений червоподібний відросток. У інших відділах очеревинної порожнини патології не виявлено. Яку ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

A. Розлітій перитоніт

B. Місцевій серозно-фібринозний перитоніт

C. Апендікулярній абсцес

D. Параапендікулярній абсцес

*Е. Місцевій гнійний перитоніт

173. Хвора Л., 19 років, госпіталізована в хірургічне відділення з клінікою гострого апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виявлено гангренозно змінений червоподібний відросток. У нижніх відділах живота серозно-гнійний ексудат. Парієтальна очеревина надлобкової, правої та лівої здухвинної ділянок, з місцевими крововиливами. Яку ускладнення гострого апендициту виникло у даної хворої?

*A. Діфузній серозно-гнійний перитоніт

B. Місцевій серозний перитоніт

C. Абсцес Дугласового простору

D. Міжкишковій абсцес

Е. Розлітій гнійний перитоніт

174. Хворій О., 19 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини в правій здухвинній ділянці виявлено рихлий інфільтрат, уявлень гангренозно зміненим червоподібним паростком, сліпою та здухвинною кишками, великим чепцем. При роз’єднанні інфільтрату виділилось до 15 мл сіруватого гною з неприємним запахом. Яку ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

*A. Параапендікулярній абсцес

B. Місцевій невідмежований гнійний перитоніт

C. Гнійній перитоніт

D. Діфузній перитоніт

Е. Абсцес малого тазу

175. Хвора Ж., 45 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі в правому підребер’ї. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 годин. Об’єктівно: у правому підребер’ї пальпується болючий, нерухоме пухлиноподібне утворення, діаметром близько 15 див. Лабораторно: лейкоцити – 17,8х109л, паличкоядерні – 14%. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 39,4°С. При УЗД виявлено ознаки гострого деструктивного холециститу та об’ємне рідинне утворення навколо міхура. Яку ускладнення гострого холециститу виникло у даної хворої?

*A. Параміхуровій абсцес

B. Параміхуровій інфільтрат

C. Холедохолітіаз

D. Механічна жовтяниця

Е. Біліарній панкреатит

176. Хворій Д., 56 років, поступивши у хірургічне відділенні з клінікою гострого деструктивного панкреатиту. Об’єктівно визначається ригідність та болючість живота в проекції підшлункової залози, де пальпується нерухоме пухлиноподібне утворення. Лабораторно: лейкоцити – 21,4х109/л, паличкоядерні – 18%. Температура тіла зранку – 37,8°С, ввечері – 39,8°С. На КТ між задньою стінкою шлунку та підшлунковою залозою визначається об’ємне утворення, яку містить рідину. Яку ускладнення гострого панкреатиту виникло у даного хворого?

A. Ферментатівній холецистит

B. Абсцес заочеревинного простору

C. Парапанкреатічній інфільтрат

*D. Абсцес чепцевої сумки

Е. Абсцес Дугласового простору

177. У хворого А., 64 р., під година проведення оперативного втручання з приводу деструктивного панкреатиту в усіх відділах очеревинної порожнини виявлено гіперемію парієтальної очеревини та значну кількість серозно-геморагічного ексудату. Яку ускладнення панкреатиту виникло у даного хворого?

*A. Загальній серозно-геморагічний перитоніт

B. Гемоперітонеум

C. Розповсюдженій серозний перитоніт

D. Діфузній серозно-гнійний перитоніт

Е. Місцевій невідмежований перитоніт

178. Хворій О., 34 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозного холециститу, параміхурового абсцесу. Протягом 4-5-ої доби післяопераційного періоду стан хворої почавши погіршуватись. Об’єктівно: живіт надутий, болючий у всіх відділах. Позітівні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: відмічено наростання лейкоцитозу, підвищення рівня сечовини та креатиніну. Через дренаж почавши виділятись серозний ексудат з жовчю. Яку ускладнення розвинулось у хворої?

*A. Післяопераційній розповсюджений жовчний перитоніт

B. Абсцес підпечінкового простору

C. Ферментатівній перитоніт

D. Гострій деструктивний панкреатит

Е. Злукова кишкова непрохідність

179. У хворого Л., 23 р., під година оперативного втручання з приводу перфоративної виразки шлунку у верхніх відділах живота відмічено помірну кількість серозного ексудату з домішками фібрину. Парієтальна очеревинна верхніх відділів живота набрякла, гіперемована, покрита окремими фібринозними нашаруваннями. У інших відділах очеревинної порожнини патології не виявлено. Яку ускладнення перфоративної виразки виникло у даного хворого?

A. Серозній перитоніт

B. Місцевій відмежований серозний перитоніт

C. Загальній серозно-фібринозний перитоніт

D. Піддіафрагмальній абсцес

*Е. Діфузній серозно-фібринозний перитоніт

180. Хворій Р., 39 років, поступивши у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, нудоту, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин. Качан захворювання хворий ні з чим не пов’язує. Об’єктівно: живіт піддутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позітівні симптоми Блюмберга-щоткіна, Роздольського. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: лейкоцити – 16,2х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 18%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в очеревинній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

*A. Екстренне оперативне втручання

B. Дінамічне спостереження

C. Амбулаторне лікування

D. Симптоматична терапія

Е. Денній стаціонар

181. Хвора Р., 27 р., поступила у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин, коли з’явились болі по всьому животу інтенсивність яких постійно наростала. Об’єктівно: живіт надутий, ригідний та болючий у всіх відділах. Позітівні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Перистальтика не вислуховується. Лабораторно: лейкоцити – 19,1х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в очеревинній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт невиясненої етіології. Який оперативний доступ найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

*A. Середньо-середінна лапаротомія

B. Верхньо-середінна лапаротомія

C. Ніжньо-середінна лапаротомія

D. Ленандера

Е. Мак-бурнея-волковіча

182. Хворій Р., 38 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, дифузного гнійного перитоніту. На 8-у добу післяопераційного періоду виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, вдавані позиви до дефекації. Об’єктівно: відзначається помірна пальпаторна болючість живота над лобком. Перистальтика послаблена. При пальцьовому обстеженні прямої кишки виявляється болючість та нависання передньої стінки. Температура тіла зранку – 37,4°С, ввечері – 39,1°С. Яку обстеження найбільш доцільно призначити в даному випадку для уточнення діагнозу?

A. Іррігографія

B. Екськреторна урографія

*C. УЗД

D. Фіброколоноськопія

Е. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

183. У хворого на 10-ту добу після апендектомії виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, часте та болючий сечовипускання, тенезми. Об’єктівно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,7°С, ввечері – 39,4°С. Лабораторно: лейкоцити – 15,3х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 14 %. При УЗД між сечовим міхуром та прямою кишкою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 82 мм. Яку ускладнення виникло у хворого?

A. Місцевій невідмежований перитоніт

B. Абсцес чепцевої сумки

C. Кіста черевної порожнини

*D. Абсцес малого тазу

Е. Розповсюдженій перитоніт

184. Хвора Л., 34 р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі в надлобковій ділянці, часте та болючий сечовипускання. З анамнезу відомо, що 9 днів тому виконано апендектомію. Об’єктівно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 38,9°С. Лабораторно: лейкоцити – 14,4х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. При КТ між сечовим міхуром та маткою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 64 мм. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

A. Хіміотерапія

B. Консерватівне лікування в умовах хірургічного стаціонару

C. Амбулаторне лікування

D. Дінамічне спостереження

*Е. Оператівне лікування

185. Хвора Д., 45р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні, стискаючі болі у правому підребер’ї, які посилюються при глибокому диханні. З анамнезу відомо, що 10 днів тому виконано резекцію шлунку з приводу декомпенсованого стенозу виразкового генезу. Об’єктівно: живіт ригідний та болючий у правому підребір’ї. Лабораторно: лейкоцити – 15,6х109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 12%. Температура тіла зранку – 36,9°С, ввечері – 38,8°С. На КТ у правому передньо-верхньому надпечінковому відділі визначається порожнистий утвір з наявною рідиною. Яку оперативне втручання найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

*A. Позаочеревінне дренування абсцесу за Клермоном

B. Інтраперитонеальне розкриття та дренування абсцесу

C. Розкріття та дренування абсцесу за Мельниковім

D. Дренування абсцесу за Піроговім

Е. Дренування абсцесу за Чухрієнко

186. Хворій Щ., 35 р., госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі та відчуття стискування у верхній частині живота. З анамнезу відомо, що 9 днів тому переніс оперативне втручання з приводу перфоративної виразки шлунку. Об’єктівно: живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. Температура тіла зранку – 37,1°С, ввечері – 39,4°С. Рентгенологічно визначається обмеження рухливості правого куполу діафрагми та наявність у правому надпечінковому просторі газу з горизонтальним рівнем рідини. Яку ускладнення найбільш ймовірно виникло у хворого?

A. Параміхуровій абсцес

*B. Правосторонній піддіафрагмальний абсцес

C. Параміхуровій інфільтрат

D. Деструктівній холецистит

Е. Киста черевної порожнини

187. Хвора, 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення температури тіла ввечері до 39-40°С, вранці – до 37,5°С, тенезми. Два тижні тому оперована з приводу гангренозного апендициту. Означені скарги з’явились через 9 днів після операції. Об’єктівно: пульс – 92 уд./хв., AT – 130/90 мм рт. ст. Язік сухий, обкладений. Жівіт бере доля в акті дихання, при пальпації м’який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яку захворювання найімовірніше зумовлює таку клінічну картину?

A. Геморой

*B. Абсцес дугласового простору

C. Тромбофлебіт

D. Пневмонія

E. Розлітій перитоніт

188. Хворій, 57 років, прооперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 39,0°С. Симптомі подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на проведення масивної антибіотикотерапїї, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати?

A. Піддіафрагмальній абсцес

B. Гангренозній холецистит

C. Абсцес дугласового простору

D. Розлітій перитоніт

*E. Пілефлебіт

189. У хворого До., 44 років, у деру добу післяопераційного періоду (переніс апендектомію з приводу флегмонозного апендициту) підвищилася температура тіла до 39,3°С. Розвівається картина важкої гнійної інтоксикації. Жівіт надутий, рівномірно болючий у правій половині. Симптомі подразнення очеревини слабко позитивні. На другу добу з’явилася жовтяниця. Про яку ускладнення гострого апендициту можна думати?

A. Тазовій абсцес

B. Підпечінковій абсцес

C. Діфузній перитоніт

*D. Пілефлебіт

E. Міжпетльовій абсцес

189. Які з нижче перерахованих ділянок відносяться до бічного відділу обличчя?
а) навколовушно-жувальна, вилицева, щічна;

б) навколовушно-жувальна, щічна, глибока ділянка обличчя;

в) підочноямкова, щічна, вилицева;

г) навколовушно-жувальна, соскоподібна, глибока, вилицева.

190.Травма якого нерва може привести до параліча або парезу мімічних м'язів?

а) лицьового;

б) блукаючого;

в) лобового;

г) трійчастого.

191. Де пальпують лицьову артерію?
+а) трохи вище вушної раковини;

б) у крила носа;

в) біля мочки вуха;

г) у козелка вуха

192. Який метод анестезії показаний при хірургічній обробці ізольованої рани м'яких тканин?
+а) інфільтраційна анестезія;

б) масковий наркоз;

в) внутрішньовенний наркоз;

г) нейролептаналгезія.

193. Який з перерахованих шовних матеріалів є найбільш оптимальним для накладення швів на шкірну рану?
а) кінський волос;

б) кетгут;

+в) шовк;

г) лавсан.