Структури національної економіки

Аналіз структури національної економіки доцільно здійснювати за такими напрямами:

1. Стан та залучення у виробництво природних ресурсів:

– мінеральних, водних, земельних, фауністичних, рекреаційних;

– енергоносіїв (вугілля, природний газ, нафта, атомні);

– земель(сільськогосподарські, промислові).

2. Співвідношення основних секторів економіки:

– сільського господарства,

– промисловості,

– сфери послуг.

Таке співвідношення оцінюється за показником питомої ваги кожного сектору в загальному обсязі виробництва або в загальній чисельності зайнятих.

З розвитком економіки країни спостерігається така закономірність: при зростанні рівня доходів населення відбувається зменшення питомої ваги сільського господарства на користь промисловості, а потім на користь сектора послуг (рис. 3.1.). Ці структурні зрушення називають відповідно індустріалізацією і постіндустріалізацією суспільства.

Така закономірність пояснюється тим, що при зростанні доходів збільшення попиту на продукти харчування починає відставати від росту попиту на виробничу продукцію внаслідок біологічно обмеженої потреби

людей у харчуванні. По мірі задоволенням потреб у промислових товарах починає зростати більшими темпами попит на послуги, бо потреби людей

Рис. 3.1. Співвідношення секторів економіки в різних групах країн/60/

стають менш «матеріальними». Проте зростаючий попит на послуги неможливо задовольнити шляхом підвищення продуктивністі праці через те, що висококваліфікованих працівників цієї сфери неможливо замінити машиною. Тому відбувається збільшення зайнятості і зростання цін у цьому секторі. Порівння секторів економіки різних країн наведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Співвідношення секторів економіки в різних країн/60/

Крім того, сфера послуг (особливо виробництво нематеріальних благ та знань) потребує менше природних ресурсів і більше людського капіталу, порівняно з промисловістю та сільським господарством. Тому зростання секторупослуг збільшуватиме попит на високоосвічених робітників (вчених, викладачів, юристів, медиків і т.д.), а як наслідок – зростання потреби в інвестиціях у сферу освіти. Динаміка змін притомої ваги основних секторів економіки україни наведена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1