Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення

Боротьба зі злочинністю органічно входить до загальної системи соціальної діяльності нашої держави, спрямованої на вдосконалення способу життя українського народу. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, значних недоліків у законодавстві та інших негативних чинників усе більше з'являється осіб, які схильні до вчинення злочинів.

Що стосується причин зростання злочинності, то вони загалом випливають:

— по-перше, з економічної кризи в країні і, як наслідок, різкого спаду рівня життя, що спонукає певну частину населення, особливо молодь, поліпшити рівень особистого життя будь-якою ціною;

— по-друге, з недосконалості законодавчої і правової бази, що дає можливість окремим особам використовувати незаконні шляхи для власного збагачення;

— по-третє, із зовнішнього фактора, який полягає в тому, що сучасне покоління через історичні обставини не має високого рівня національної культури та християнських цінностей, які виховують людей на засадах заповідей Божих;

— по-четверте, з негативного впливу на свідомість окремих людей масової культури Заходу: перегляд кінофільмів, відеозаписів, що пропагандують насильство, розбій, секс.

В умовах криміногенної ситуації, що склалася в нашій країні, питання особистої безпеки хвилює кожного громадянина, адже кожен може стати жертвою злочину. Дійовим засобом проти посягань на особистість є самозахист.

Самозахист — це законні дії громадян за умови, що при цьому дотримуються певні вимоги, основною з яких є глибоке розуміння таких важливих положень у кримінальному праві, як необхідна оборона. Під необхідною обороною розуміють правомірний захист від суспільно-небезпечних посягань на інтереси держави, суспільні чи особисті інтереси шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає.

Суть особистої оборони полягає в її моральному змісті та соціальній спрямованості. Тобто, необхідною визнається оборона лише тоді, коли вона була направлена на відбиття суспільно-небезпечного нападу, на захист прав та інтересів людини, яка обороняється від загрози заподіяння шкоди. Закон встановлює, що особа, яка заподіяла в момент необхідної оборони шкоду нападаючому, не відповідає за це, оскільки її дії присікають чи запобігають нападу. Правом на самозахист може користуватися кожна людина. Законодавством України передбачено, що при захисті особистих інтересів можливе заподіяння шкоди тому, хто на них посягає.

Щоб захиститись, необхідна як фізична, так і психологічна готовність до екстремальної ситуації. Це значно підвищить шанси дати відсіч зловмисникові. Бажано, в інтересах кожної особи чоловічої і жіночої статі, оволодіти хоча б елементарними прийомами самбо, боксу чи інших аналогічних видів спорту. Для цього існує достатньо різних спортивних секцій, гуртків, де можна за короткий час навчитися навичкам самозахисту. Добре мати при собі газову зброю, придбану в установленому порядку. В жодному разі не рекомендується озброюватись холодною зброєю, бо лише її зберігання — це вже порушення правових норм.

Треба зауважити, що в життєвих ситуаціях криміногенного характеру є деякі правила щодо використання необхідної оборони, які треба знати і враховувати перед тим, як прийняти рішення про самозахист.

У відповідній літературі зазначено, що такими правилами, зокрема, є:

— суспільна небезпека посягання (нападу) і його дієвість;

— можливість захисту державних, громадянських, особистих (своїх власних та інших осіб) інтересів;

— заподіяння шкоди тільки нападаючому;

— захист не повинен перевищувати меж необхідності.

Іншими словами, щоб оборона вважалась правомірною дією, потрібно, щоб усіх цих правил було дотримано.

Форми самозахисту — крайня необхідність. Її можна застосовувати лише тоді, коли небезпека від дій нападаючого не могла бути усунута іншими засобами.

Формами самозахисту можуть бути:

— застосування фізичної сили (найпоширеніша форма), тобто рукопашний бій;

— застосування спеціальних засобів (газовий пістолет, газовий аерозольний балончик тощо);

— застосування спеціально тренованої собаки.

Потрібно звернути увагу на те, що застосування фізичної сили до злочинця вимагає певної сили, швидкості, спритності та координації рухів. Важливим є уникати необґрунтованого ризику для свого життя чи здоров'я. Варто замислитися над тим, чинити фізичний опір чи ні.

Тактика захисту від злочинця не містить готових штампів та рецептів на всі випадки. Доцільно діяти залежно від ситуації, але у будь-якому випадку потрібно бути націленим на перемогу, діяти безпомилково, впевнено. Тут на допомогу приходить уміння володіти своїм психічним станом, спроможність застосувати психологічний пресинг на злочинця, пригнічити його волю.