Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Так, в англійській мові значення претериту в дієсловах виражається за допомогою закінчення -есі, а значення вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників за допомогою слів ступеня тоге і тозі або суфіксів, однак у дієслові іо Ье і в прикметнику та прислівнику Ьасі вони виражаються лексично (/ ат — / юаз, Ьасі — юогзе). Те саме маємо в українській видовій парі брати — взяти (в інших випадках доконаний і недоконаний вид виражаються граматично за допомогою спеціальних префіксів і суфіксів: писати — написати, грюкати — грюкнути тощо). У слов'янських мовах часові значення також мають двояке вираження (Я йшов додому, Іду я вчора додому; Я піду додому, Завтра іду я додому). Хисткість меж між лексичним і граматичним значеннями засвідчують також явища граматикалізації лексичних явищ (укр. читатиму, що утворене з читати йму) і лексикалізації граматичних (прислівники внизу з в + низу, кругом із форми орудного відмінка іменника круг).
Кожен спосіб вираження значень має свої переваги і недоліки. При лексичному вираженні маємо синтагматичну зручність, якої досягнуто внаслідок нероз-членованого вираження лексичного і граматичного значень (скорочення і спрощення тексту), але парадигматичну незручність (збільшення числа лексичних одиниць, тобто ускладнення коду). При граматичному вираженні — все навпаки. Закон мовної економії, однак, рідко допускає перший варіант.
Граматичні значення не існують ізольовано. Кожне з них входить до пов'язаних із ним і протиставлених йому значень. Іншими словами, граматичні значення є членами певних парадигм, які, як правило, формують граматичні категорії.
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 200 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!