Коліївщина. Рух опришків

У другій половині 60-х рр. XVIII ст. Правобережна Україна опинилася у складній ситуації. Продовжували діяти загони гайдамаків. Польська шляхта була розколота на прихильників і противників короля С. Потоцького. Загострилися відносини між православними та католиками й уніатами. Уніати розгорнули наступ на православну церкву. У відповідь православні на чолі з ігуменом звернулися по допомогу до Росії. Розгорнулося велике повстання у 1768 р.

Коліївщина мала відмінності від попередніх повстань гайдамаків. Вона носила національно-визвольний характер. Вістря боротьби було спрямоване проти польського панування, засилля католицизму й уніатства, утисків орендарів та соціального визиску з боку шляхти. Метою боротьби було відновлення Гетьманщини, де не було б «панів і підданих, а всі користувалися б козацькими вольностями».

20 червня повсталі з'явилися в околицях Умані. Під керівництвом запорозького полковника Максима Залізняка та сотника надвірного козацтва Івана Гонти вони оволоділи містом. Було зруйновано костьоли, єзуїтські школи, шляхетські палаци. Повстання перекинулося на інші райони краю. Знищувалися королівські органи влади та встановлювалося народне самоврядування, яке наслідувало риси полково-сотенного ладу. М. Залізняка було обрано гетьманом, а І. Гонту – уманським полковником. Поміщицька земля розподілялась між селянами, ліквідовувалися важкі повинності. Перетворивши Умань на свій центр, М. Залізняк відправляв в усі регіони України невеликі загони, що мали піднімати народ на боротьбу й поширювати звернення до народу – універсали.

У той час як розгорталося повстання, російські війська підійшли до Умані. Налякані могутнім повстанням, панівні класи царської Росії та шляхетської Польщі об’єднали свої зусилля для придушення народного руху. Командуючий російськими підрозділами під Уманню полковник Гур’єв заявив про свою прихильність до повстанців і запросив М. Залізняка, І. Гонту та іншу старшину на бенкет, на якому ватажків було заарештовано. Загони повсталих, залишившись без керівництва, були розгромлені російськими військами.

Після розгрому основного осередку повстання розпочались каральні акції проти повсталих. І. Гонта, як підданий польського короля, був переданий полякам, які жорстоко стратили ватажка. М. Залізняк, як підданий Російської імперії, був засуджений на каторжні роботи до Сибіру. Незважаючи на репресії, повстання тривало й наступного року.

Коліївщина була останнім повстанням українців проти Речі Посполитої. Воно зазнало поразки. Причини для цього були різні: російські та польські війська переважали повсталих в озброєнні, дії всіх повсталих загонів не були скоординованими. Після придушення Коліївщини окремі гайдамацькі загони вели боротьбу майже до кінця століття.

Рух народних месників мав поширення і на західноукраїнських землях, особливо в Карпатах. Там їхні загони називалися «чорними хлопцями», або опришками (з лат. – порушник, знищувач). За характером своїх дій у рамках «соціального розбійництва» опришки були близькі до гайдамаків. Найвідомішим діячем цього руху був Олекса Довбуш (1700-1745 рр.), який очолив розрізнені загони, що грабували поміщиків у районі Коломийщини, й здійснювали партизанські рейди на Дрогобич, Надвірну, Рогатин, Турку. Його ім’я стало знаним не лише в Україні та Польщі, а і в Румунії, Угорщині, Чехії, Болгарії.

О. Довбуш загинув у 1745 р. від кулі найманця, який спокусився на обіцянки шляхти (звільнення від повинностей і володіння землею на правах власника). Незважаючи на смерть народного ватажка, рух опришків продовжував тривати і в наступні століття. Олекса Довбуш став символом волелюбності й нескореності духу українців Прикарпаття, Карпат і Закарпаття.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте діяльність гетьмана І. Мазепи спрямовану на покращення розвитку освіти і культури в Україні?

2. Коли відбулася Полтавська битва?

3. В чому демократизм Конституції П. Орлика?

4. Які обмеження зазнала українська торгівля за гетьманування І. Скоропадського?

5. Як обмежували гетьмана «Решетилівські статті»?

6. Які реформи провів гетьман Д. Апостол?

7. Яку назву дістала друга Малоросійська колегія?

8. Які реформи здійснив гетьман К. Розумовський?

9. Коли була створена третя Малоросійська колегія?

10. Коли було знищено Запорізьку Січ? Коли було скасовано Гетьманщину?

11. В чому полягає історичне значення запорізької Січі