Розподіл є ланкою взаємозв’язку між виробництвом і споживанням. Те, що для власників факторів виробництва є доходом, для покупців є витратами.
Дохід – грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя (фізична особа, домогосподарство, підприємництво, держава). Номінальний дохід – загальна сума доходу в цінах поточного періоду. Реальний дохід – кількість споживчих благ, які можливо придбати згідно номінального доходу.
Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції:
- добробуту – забезпечують певний рівень життя населення;
- мотиваційну – сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових стимулів;
- соціальну – формують відповідну якість життя, що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соціальні гарантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав людини, природно-кліматичні умови і стан навколишнього середовища, наявність вільного часу й можливість його ефективного використання, а також суб’єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності.
Існують 3 основних моделі розподілу і перерозподілу національного доходу.
Перша модель – три факторна (епоха вільної конкуренції, французький економіст Ж. Б. Сей).
З розвитком ринкової економіки, коли поступово здійснилось відокремлення функції власності на капітал від функції управління ним, на зміну три факторній моделі економіки прийшла друга модель – чотири факторна (А. Маршалл)
Після другої світової війни відчутно проявилось одержавлення економіки та розподілу національного доходу. Держава почала активно впливати на весь відтворювальний процес економіки. Роль держави перетворилась у фактор виробництва. Здійснюється перехід до наступної моделі, третьої, п’ятифакторної.
Сучасну економіку можна уявити як п’ятифакторну модель. Держава все більше бере на себе функції регулювання економіки: соціальний захист населення, структурні зміни, забезпечення збалансованого розвитку, вирішення екологічних проблем та ін..
На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників:
- закони, що регулюють розвиток продуктивних сил;
- економічні закони функціонування ринку;
- економічна роль держави.
Оптимальність розподілу та використання факторів виробництва залежить від органічного поєднання дії означених трьох чинників.
