Основні теоретично-розрахункові положення теми. Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції. Речовим змістом оборотних фондів є предмет праці, а також засоби праці.

Оборотні фонди підприємства включають:

- виробничі запаси (предмети праці, які не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів);

- незавершене виробництво (продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки);

- витрати майбутніх періодів (витрати на підготовку та освоєння продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені у майбутньому).

Поруч із оборотними фондами існують фонди обігу, тобто ті які функціонують у сфері обігу (реалізації продукції). Фонди обігу це:

- готова продукція на складах підприємства;

- готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;

- грошові кошти на рахунковому та інших рахунках;

- грошові кошти у незавершених розрахунках;

- готівка в касі.

Сукупність оборотних фондів та обігу підприємства становлять його оборотні засоби (або оборотні кошти).

Оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих відносяться відвантажена готова продукція та готівкові і безготівкові кошти підприємства.

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною залежно від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних засобів – це оборотні кошти, а 1/3 –фонди обігу.

Джерелом формування оборотних коштів підприємства є власні або залучені засоби. До власних належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємства державні), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по зарплаті, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів). Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача оборотних коштів.

Процес формування оборотних засобів – це встановлення нормативів їх запасів. Основним методом нормування запасів є метод прямого рахунку, тобто розрахунок запасів по кожному елементу оборотних засобів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва.

Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах (Н_{вир.зап}) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму їх запасу в днях.

Н_{вир.зап} = Д x З_дн

Денна потреба визначається за формулою:

^,

де M_заг – загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур. одиниць.

Норма запасу матеріальних ресурсів в днях включає транспортний, підготовчий, технологічний, поточний, страховий запаси, представлені в днях.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві можна визначити, користуючись формулою

де V_д – середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Т_ц – середня тривалість виробничого циклу у днях;

К_нв – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

На підприємствах, що продукують матеріаломістку продукцію і через це мають велику частку одноразових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за такою спрощеною формулою:

Кнв = Спц + 0,5Срц/Св,

де Спц – первісні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

Срц – решта витрат на виготовлення виробу;

Св – виробнича собівартість виробу.

Норматив оборотних засобів в запасах готової продукції (Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (В_д) на норму запасу готової продукції на складі, в днях (З_дн):

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (Н_{майб.пер}.) розраховується виходячи із залишків коштів за початок періоду (В_поч) і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році (B_пл), за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (В_{погаш.пл.}).

Оборотні засоби підприємства знаходяться у безперервному русі, переходячи із однієї стадії обороту в іншу. Оборот оборотних засобів, виміряний в часі, називається їх оборотністю.

Економічне значення оборотностіполягаєв тому,що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштівдля здійснення процесу виробництва і peaлізації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (К_обор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (S_ноз):

Коефіцієнт завантаження (К_зав) – величина, обернена коефіцієнту оборотності:

К_зав =

Цей показник показує, скільки оборотних КОШТІВ підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Т_об) показує тривалість одного обороту оборотних засобів в днях і визначається:

Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів (∆S_ноз) можна обчислити за формулою:

,

де РП_зв – обсяг реалізації у звітному році, грн;

Т_об.баз. Т_об.зв.- - середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.