Зміни в групах приголосних

Якщо основа іменника закінчується на Г, К, X, ці приголосні чергуються З, Ц, С та Ж, Ч, Ш. Таке чергування відбувається:

- під час словозміни (форми давального та місцевого відмінка однини): запорука - запоруці;

- під час словотворення: крига - крижаний; безпека - безпечний (але банк - у банку, а не в банці).

У таких групах приголосних, як -стн- (-сн-), -стл-, -скн-, -ждн-, -здн-, -слн-, середній приголосний спрощується не тільки у вимові, але і на письмі: стелити - слати, тиск - тиснути, тиждень - тижневий, під'їзд - під'їзний,

Не відбувається таке спрощення у словах запозичених баласт-баластний, контраст-контрастний та у словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, шістнадцять.

У деяких випадках спрощення проходить лише в усному мовленні, а на письмі не фіксується: студентський, агентство.

Перед суфіксом -ськ- деякі приголосні під час словотворення змінюються, а саме: к, ц, ч + -ськ- дають -цьк(ий): кременчуцький (Кременчук); галицький (Галич); г, ж, з + -ськ- дають -зьк(ий): запорізький, празький, французький; х, ш, с + -ськ- дають -ськ(ий): латиський, волноваський.

Властиве тільки українській мові таке явище, як подовження приголосних. Воно відбувається:

- в іменниках середнього роду II відміни на я (крім родового відмінка множини з нульовим закінченням, та похідних від них): знання, життя, сторіччя (але сторіч), століття (але століть);

- в іменниках III відміни в орудному відмінку пред ю: молоддю, міддю (але молодістю, повістю); галуззю, розкішшю, подорожжю;

- перед я,, в деяких прислівниках: навмання, попідвіконню;

- якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів: відкриттів, почуттів;