Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Наприкінці ХVІІ у першій по-
ловині ХVIII ст. в Україні істот-
но збільшується кількість шкіл
при братствах. За Берестейською
унією на зразок Львівської брат-
ської засновано Стрятинську, Луцьку, Камянську, Пинську та інші
школи, в яких головна увага приділяється вивченню грецької мови,
тому ці школи називали грецькими. Гетьман П. Сагайдачний заповів
спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та
Київській школах. Освітній рух охопив майже все населення Украї-
ни. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок були
письменними.
У Києві 1615 р. відбулася знаменна подія для культурно-освітнього
життя. Гальшка Гулевичівна, палаючи побожною ревністю до віри
грецької, подарувала Київському братству земельну ділянку на Подолі
під забудову монастиря та школи для дітей шляхетських і міських.
Навчальний процес у школі відбувався на 4 відділеннях: граматики,
риторики, філософії, мов грецької, латинської, словянської, польської
та української (руської). Зразком були програми провідних європейсь-
ких університетів. З-поміж перших ректорів Йов Борецький, Ме-
летій Смотрицький, Касіян Сакович.
П. Могила 1631 р. заснував школу при Києво-Печерській лаврі. Це
викликало невдоволення у братчиків та козаків, які бачили в ній кон-
куренцію братській школі. Конфлікт закінчився злиттям обох шкіл, що
спричинило занепокоєння і протест поляків-католиків. Тому 1634 р.
вони вийшли з клопотанням до сейму про заборону православним мати
латинські школи, але успіху не мали.
Привілей Владислава ІV від 1635 р. дозволяв вивчати у школах
України польську мову, але при цьому заборонялося викладати бого-
$"
словські дисципліни. П. Могилі не вдалося реалізувати свою ідею
зробити Київську колегію вищим навчальним закладом з повним кур-
сом навчання. Обмеження були суто прагматичні: щоб українські діти
здобували освіту в польських католицьких академіях і відповідно пока-
толичувалися.
Києво-Могилянською колегією, а з 1701 р. Академією, завжди
опікувалися визначні політичні й громадські діячі України: І. Мазепа, якого
В. Ясинський називав промислінником і благодітелем, а Ф. Про-
копович ктитором преславної Академії Могило-Мазепіянської, спо-
рудив для неї новий будинок, Братський собор і постійно піклувався про
неї. За ці добрі справи І. Мазепи Академія пережила репресії Пет-
ра І, її лихоманило майже 30 років. Дещо поліпшив стан Д. Апостол.
Останні її злет і піднесення були за гетьманування К. Розумовського;
тут працювали Г. Кониський, С. Ляскоронський, Ю. Щербацький,
Д. Ніщинський, М. Максимович сузіря імен, що склали б честь
будь-якому університетові Європи.
Києво-Могилянська академія істотно вплинула на розвиток культу-
ри. Професура і викладачі, як правило, мали європейську освіту,
більшість закінчила провідні вищі навчальні заклади і принесла до Ака-
демії кращі набутки методики наукових досліджень, організації навчаль-
ного процесу. Вільне володіння латиною відкривало студентам шлях для
продовження освіти в університетах Європи. Дружба, братерство, взає-
мовиручка, участь в управлінні школою виховували повагу до школи і
товариства. Вважалося за норму брати участь у диспутах та дискусіях,
урочистостях, святах для всіх викладачів і учнів, а шкільні драматичні
вистави здобули популярність у киян.
Учні шкіл та слухачі колегії, або бурсаки, під час вакацій розхо-
дилися по селах України і були тією живою ланкою, яка повязувала
Академію з народом. Вони працювали вчителями, організовували ви-
стави, показували вертеп, співали колядки одне слово, виконували
просвітницьку і культурну місію, розпочату кобзарями.
Києво-Могилянська академія дала світові таких визначних діячів
науки і культури, як Ф. Прокопович, Є. Плетенецький, Г. Сковорода,
М. Ломоносов, Г. Полетика, С. Яворський, П. Завадовський, О. Без-
бородько та багато інших, які гідно продовжували справу Академії
в Москві та Петербурзі. Першими професорами та викладачами у
$#
Московському та Санкт-Петербурзькому університетах були випуск-
ники Києво-Могилянської академії, а Ф. Прокопович став засновни-
ком Всеросійської Академії наук.
Уряд царської Росії своєю милістю позбавив Києво-Могилянську
академію статусу світського навчального закладу, перетворив її спочатку
на духовну академію, а згодом на семінарію.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 156 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!