Інформативний реферат

Інформативний реферат складається з наступних частин:

- бібліографічний опис (назва документа, заголовок; прізвище і ініціали автора; назва видання (наприклад, журналу), рік, том, номер або дата випуску, сторінки, мова публікації;

- текст реферату;

- додаткові відомості (адреса організації автора в круглих дужках; відомості про кількість ілюстрацій, таблиць і бібліографії; перша літера імені і повне прізвище референта - особи, що складала реферат).

Текст реферату пишеться (друкується) з абзацу і починається з викладу суті проблеми, розглянутої в праці, яка реферується. Текст реферату повинен складатися за певним планом:

1. Тема, предмет (об'єкт), характер, особливості і ціль роботи;

2. Метод або методологію проведення роботи;

3. Конкретні результати, отримані в роботі (теоретичні або експериментальні), виявлені взаємозв'язки й закономірності.

4. Висновки, рекомендації, оцінка, пропозиції, описані в першоджерелі.

5. Галузь застосування і можливості промислового й наукового прикладення результатів роботи, які відзначені автором.

Виклад ведеться за ступенем важливості відібраних відомостей. Спочатку в концентрованій формі викладається суть питання, далі наводяться необхідні фактичні дані. Заміна конкретних (числових) даних загальними фразами в рефераті не допускається.

Середній обсяг для інформативних рефератів становить приблизно 1000 друкованих знаків.

Отже, при складанні інформативного реферату потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

а) передивитися текст з метою одержання загального уявлення про текст у цілому.

б) виділити абзаци, що містять конкретну інформацію з теми статті, методу проведення роботи, результату роботи, застосуванню в конкретній області.

в) скоротити малоістотну інформацію в цих абзацах по кожному пункту.

г) написати узагальнену основну інформацію у формі реферату відповідно до плану його написання: тема, метод, результати, висновки, застосування.

7.4.3. Реферат-резюме

Реферат-резюме має наступну структуру:

– автор, назва, вихідні дані документа;

– тема документа. Зазначається загальна тема джерела. При цьому використовуються такі вирази: "Праця (публікація) присвячена... (темі, питанню, проблемі)":

– зазначається, зі скількох і яких структурних частин складається праця. При цьому використовуються наступні вирази: "Праця (публікація) складається з (включає в собі, містить)... (трьох розділів і т.п.)"

– основний зміст. Тут викладаються конкретні результати або висновки автора відповідно до структури праці. Використовуються наступні вислови: "У вступі зазначається відмічається), що..."; "У першому розділі висвітлюється..."; "Автор зауважує (зазначає, робить висновок), що..."; "Другий розділ присвячений (містить)... "; "На думку автора,..."; "У висновках зазначається, відмічається, що...", і т.п.

– наявність ілюстративного матеріалу. Зазначається наявність ілюстрацій, рисунків, таблиць, інших наочних матеріалів. Використовуються вирази типу: "Свої міркування автор ілюструє конкретними фактами і прикладами, наводить малюнки, фотографії, таблиці..." і т.п.

– адресат. Зазначається, кому призначений реферат. Використовуються наступні вирази: "Праця (стаття, публікація...) призначена для спеціалістів у галузі...", "... представляє інтерес для..." і т.п.

7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту

Пропонована нижче методика [13] формалізованого складання реферату-екстракту розрахована на роботу з первинними документами при підготовці доповідей і виступів, тез, статей, оглядів. Також може бути використана при написанні курсових і дипломних робіт.

Формалізована методика лежить в основі ряду технологічних процесів, які виконуються у бібліотеках і службах інформації (наукова обробка документів, довідково-бібліографічне обслуговування та ін.), застосовується і при виробництві комплексу інформаційно-бібліотечних продуктів та послуг.

У якості об'єктів реферування виступають наукові, науково-технічні статті, розділи монографій тощо.

Метою формалізованої методики реферування є алгоритмізація дій людини при аналізі тексту наукового документа для виявлення його основного смислового змісту. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

– аналіз структури первинного документа;

– виявлення у тексті документа аспектів змісту на основі формальних текстових ознак;

– вибір відповідно до заданого переліку тих аспектів змісту, які підлягають включенню в реферат-екстракт (дайджест);

– складання реферату на основі вибраних із тексту первинного документа аспектів змісту.

У якості вихідного продукту при реферуванні виступають тексти наукових документів, які мають низку особливостей:

1 - специфічний стиль викладення (науковий), до основних рис якого відносяться:

– логічна послідовність викладення;

– об'єктивність викладення;

– смислова точність (однозначність, термінологічність);

– беземоціональність;

– узагальненість.

2 - чітка структурованість наукових текстів. Як правило, у тексті будь-якого наукового документа можна виділити три семантичних блоки:

– Вступ;

– Основна частина;

– Висновок.

Кожний з цих блоків ділиться на дрібніші текстові фрагменти - аспекти змісту. Аспект змісту - відносно самостійна частина тексту, для якої характерна смислова єдність. Перелік аспектів змісту, які входять до складу кожного семантичного блоку, наводиться у табл. 7.3:

Таблиця 7.3. "АСПЕКТ - МАРКЕР"

Аспект змісту	Маркер аспекту
СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 1 - "ВСТУП"
Актуальність проблеми	Однією з актуальних проблем... у теперішній час є... Значної важливості набирають питання... Особливе значення набуває питання... Соціальна значимість теми визначається... Поміж проблем, пов'язаних з..., особливу увагу в останні роки приваблює питання про... У зв'язку з... велике значення набула проблема... Інтерес до проблеми... обумовлений...
Відомий варіант рішення	Відомо, що... Відомі способи... Широке застосування отримали... Проблемі присвячено значне число публікацій [1-5] Питанню... відводиться значне місце у працях [6-9] В останні роки даній проблемі приділялася значна увага у таких працях, як [14-18] Висвітлення проблеми.. знайшло відображення у монографіях [9-11]; у ряді статей [12-18]; дисертацій [3-5]
Переваги відомого варіанту рішення	Запропонований у [19] метод вигідно різниться від..., дозволяючи підвищити..., покращити..., усунути... До числа переваг описаного у монографії [7] підходу слід віднести... Перевагою запропонованого В.П.Дубовим [9] способу є... Концепція..., сформована колективом авторів монографії [3], дозволяє..., відкриває можливості...
Недоліки відомого варіанту рішення	Недоліком відомих способів... є... Використання... пов'язане з серйозними труднощами Висока трудомісткість... не дозволяє..., не дає можливості... Однак, незважаючи на..., існують перешкоди.. Поряд з перевагами запропонований авторами праці [8] підхід має наступні недоліки... Проте запропоноване у [4] рішення не дозволяє..., не дає можливості...
	Однак підхід до вирішення питання про..., описаний у [11], не дає відповіді на..., необґрунтовано звужує можливості...
	Запропонований у [17] спосіб... обмежує..., негативно позначається на...
Цільова настанова	Мета даної статті... Метою даної публікації є... Мета даної праці полягає у... До завдання даної публікації входить... Дана праця має на меті... До числа основних завдань дослідження відносяться... Основне завдання монографії -
СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 2 - "ОСНОВНА ЧАСТИНА"
Опис пропонованого варіанту рішення чи предмету розгляду	Пропонована... форма... базується на... Пропонується такий метод..., при якому... Нижче пропонується один з методів... Пропонований підхід грунтується на...
Особливість (новизна) пропонованого варіанту рішення	Особливість пропонованого способу... полягає у... Особливістю... є... Відмітна риса пропонованого нами метода... полягає у... Характерною ознакою, що відрізняє наш спосіб..., є...
	Новизна пропонованого підходу полягає у...
	Новизна проявляється в...
	Принципова відмінність і новизна пропонованої нами моделі полягає у..
Призначення предмету розгляду	... використовуються для ... призначений для.. ... слугує для... ... може бути використаний у якості... ... можливе його використання як...
Мета дослідження	У МДУ розроблений.. Співробітниками УкрІНТЕІ запропоновано... У КДУ ведеться дослідження.. на базі школи-гімназії № 3 м. Харкова проведено...
Технічні засоби, обладнання	Система реалізована на ЕОМ... У ході дослідження використовувалася наступна апаратура... Технічною базою системи послугувала мережа ЕОМ... Для... застосовувалося обладнання, яке включало... 3 метою... було використано апарат...
Метод дослідження	У даній роботі використовується метод... Дослідження передбачало комплексне використання таких методів, як... Для... використовувалося інтерв'ю... Поєднання спостереження і тестування дозволило... Застосування таких методів, як..., надало можливість... До складу методів, що забезпечили проведення даної НДР, входили... ... застосовувалася методика... ... метод грунтується на...
Експериментальна перевірка	Експеримент продемонстрував, що... Експеримент проводився в... Мета експерименту - Наші експерименти довели, що... Дослідним шляхом доведено...
	Досліди підтвердили, що...
	Випробування проводились...
	Серія випробовувань дозволила встановити...
Приклади	Наприклад.. Розглянемо на прикладі... Наведемо приклад... Звернемося до прикладу... Цей приклад підтверджує, що... Даний приклад дає підстави говорити...
Математичний апарат	Скористаємося формулою... (наявність математичних символів) Розрахунки показують, що... Виходячи з формули...
Наочне представлення інформації	Див. рис: Див. табл. (графік, схему...) На рис. 1 наочно видно Дані, наведені у табл. 6, дозволяють стверджувати, що... Графік демонструє залежність... На схемі наочно відображено...
СЕМАНТИЧНИЙ БЛОК 3 "ВИСНОВОК"
Результати	Результати засвідчили наступне... Результати... виявилися наступні... З одержаних результатів видно, що... Основні результати дослідження полягають у наступному... Головним результатом проведеного аналізу слід вважати... Одержані результати... дозволяють стверджувати, що...
Висновки	Отже, можна зробити висновок, що... Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про... Отже, підводячи підсумки, можна констатувати наступне:... У підсумку зазначимо, що...
	Резюмуючи попередні міркування, можна сказати...
	Підводячи підсумки нашого аналізу, слід відмітити...
	3 усього сказаного слідує висновок про...
	Таким чином, можна зробити висновок...
	Отже, ми доходимо висновку...
	... робота дозволяє зробити висновок, що...
Переваги запропонованого варіанту рішення	Отже, переваги полягають у... Аналіз засвідчив переваги методу... Пропонований спосіб дозволяє підвищити..., прискорити..., знизити...
Рекомендації	Система може бути рекомендована для... Як..., такі... може бути рекомендовано для... Цей метод може бути рекомендований для... ... може знайти застосування для...

3 - "клішованість" наукової мови. Незалежно від галузі знання, до якої відноситься первинний документ, у структурі наукових текстів виділяються формальні текстові ознаки - стійкі словесні звороти, свого роду словесні "кліше", штампи, які дозволяють розрізняти окремі аспекти змісту у тексті, вислідити розвиток авторської думки у тексті. До числа текстових ознак відносяться:

- маркери - характеристичні слова або словосполучення, які однозначно визначають той чи інший аспект змісту. Кожний аспект володіє своїм специфічним набором маркерів, причому у текстах різних областей знання маркери одних і тих самих аспектів не мають суттєвих відмінностей. Задати повний список маркерів для кожного аспекту змісту неможливо в силу багатства природної мови, її варіативності. Примірний перелік, який містить основні типи конструкцій маркерів для кожного з найчастіше зустрічаємих у текстах наукових документів аспектів змісту, наводяться у табл. 7.3.

- індикатори - стійкі словесні звороти, які характеризують послідовність викладення змісту, акцентують увагу читача на окремих фрагментах тексту. На відміну від маркерів індикатори не прив'язані жорстко до конкретного аспекту змісту, а є свого роду покажчиками розвитку авторської думки у тексті. Можна виділити наступні види індикаторів:

1) індикатори, які формулюють тему документа, характеризують послідовність викладення того, про що буде йти мова в документі: "Дана стаття присвячена...";

"Нижче описується (наводиться, характеризується)... "; "Надалі буде розглянуто питання про...";

"Розглянемо..."; "Звернемося до..."

2) індикатори результатного характеру:

"Отже,..."; "Таким чином,..."

3) індикатори, які акцентують увагу читача на найважливіших твердженнях, положеннях тексту:

"Суттєвим є...";

"Важливо зазначити, що...";

"Слід підкреслити, що..."