Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

Інформаційно-аналітичні системи визначаються як особливий клас інформаційних систем, призначених для аналітичної обробки даних, а не для автоматизації повсякденної діяльності організації. Інформаційно-аналітичні системи об'єднують, аналізують і зберігають як єдине ціле інформацію, яка вилучена як з баз даних організації, так і із зовнішніх джерел. Сховища даних, що входять до складу інформаційно-аналітичних систем, забезпечують перетворення великих об'ємів деталізованих даних в узагальнену вивірену інформацію, яка придатна для прийняття обгрунтованих рішень. На відміну від звичайних баз даних сховища містять оброблене, впорядковане і зрозуміле керівникам представлення даних.; вони стають складальним конвеєром по підготовці інформації в інтегрованому, несуперечливому, наочному вигляді для підтримки прийняття управлінських рішень.

Створення інформаційно-аналітичних систем, що реально відповідають цілям і завданням організацій, визнається як достатньо складний процес, що включає етапи формування концепції, проектування, розробки, впровадження і супроводу. Сам характер цього процесу вимагає попередньої розробки фіксованої технологічної схеми. Технологічна схема відповідає стандарту, що описує процеси життєвого циклу програмних засобів, послідовність робіт і завдань, що виконуються певними виконавцями. Таким чином, необхідна загальна методика створення інформаційно-аналітичних систем, що містить склад і послідовність робіт і завдань, склад ролевих функцій і породжуваних артефактів (документів, моделей, схем і ін.).

Технологія і методика створення інформаційно-аналітичних систем охоплює наступні види діяльності:

– збір, аналіз і деталізацію вимог до інформаційно-аналітичної системи, визначення пріоритетів реалізації цих вимог і постановка завдань по їх реалізації, визначення вимог по архітектурі, надійності і захисту від несанкціонованого доступу і визначення складу даних;

– розробка проектних рішень по всіх аспектах побудови інформаційно-аналітичної системи, визначення складу джерел інформації, способів передачі даних, складу додатків організації доступу до даних, проектування архітектури, проектування баз даних;

– розробка аналітичних додатків, вибір і настройка інструментальних засобів збору, перетворення і очищення даних і організації доступу користувачів до даним, розробка метаданих, тестування, розробка документації для користувачів.

Рекомендації по виконанню робіт і завдань включають рекомендації з питань збору вимог, ідентифікації джерел даних, витягання і перетворення даних для розміщення в сховище, створення тематичних вітрин даних, розробки регламентних звітів, застосування засобів поглибленого аналізу даних, питання зберігання "історичних" даних.

В умовах розбудови в Україні нової економічної, а також законодавчої системи, яка базується на ідеях демократичного розвинутого суспільства, виникає необхідність створення прогресивних інформаційно-аналітичних і прогнозних технологій підтримки прийняття управлінських рішень, потужних інформаційних ресурсних центрів, комплексних систем опрацювання інформації як одного з найважливіших чинників досягнення у країні рівня сталого розвитку суспільства за рахунок запровадження стратегій випереджаючого розвитку.

У 2001 році міжвідомча комісія прийняла перший етап великого проекту, який стосується створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів (НАС) державної влади та органів місцевого самоврядування України, який виконувався в межах Національної програми інформатизації на замовлення Держкомзв'язку групою організацій на чолі з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. При цьому основною підсистемою інформаційно-аналітичної системи органів влади та ПАС в цілому є підсистема формування, інтеграції та використання інформаційних ресурсів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення у сфері соціального захисту населення грунтується на таких основних положеннях: створення, впровадження і супроводження Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи в централізованому порядку з дотриманням діючих стандартів; створення типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи з дотриманням єдиних методологічних, технічних, інформаційних та організаційних вимог; побудова типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи за модульним принципом; оперативний обмін даними про осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, з авторизованим доступом до цих даних суб'єктів Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи; формування єдиного інформаційного середовища, розподіленого в Головному центрі інформаційних технологій, інформаційно-аналітичних центрах, органах праці та соціального захисту населення, підприємствах, установах, підпорядкованих центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики [9, 12].

Основні інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи складають: база даних одержувачів всіх видів соціальної допомоги; база даних застрахованих осіб та одержувачів пенсійних виплат; база даних осіб, які перебувають на обліку в службі зайнятості населення; база даних одержувачів соціальних послуг; база даних недержавних та громадських організацій, які надають населенню соціальні послуги; Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги; Централізований банк даних з проблем інвалідності; Централізована база даних страхових виплат фондів соціального страхування.

В умовах постійного підвищення рівня інформатизації суспільства суттєвого значення набуває й інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади. Це об'єктивно вимагає всебічного використання в органах державної влади сучасних інформаційних технологій та створення інформаційно-аналітичних систем.

Інфраструктуру Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи становлять: центральний уповноважений орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; органи праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також підпорядковані їм інформаційно-аналітичні центри; органи праці та соціального захисту населення районних, районних в містах державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установи, підприємства, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціального захисту населення; Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, а також їх регіональні відділення; Державна служба зайнятості; Головний центр інформаційних технологій; науково-дослідні установи, навчальні заклади, підприємства протезної галузі, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; типові засоби інформатизації та інформаційні технології Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи.

Необхідною умовою забезпечення системного управління країною, узгоджених та цілеспрямованих дій усіх ланок державної влади є наявність в органах управління всеосяжної, цілком вірогідної, позбавленої суб'єктивізму інформації щодо конкретних питань. На рівні управління державою ця інформація має відображати не тільки реальний стан справ, але й тенденції, масштаби та очікувані наслідки розвитку процесів життєдіяльності держави та світу на близьку та віддалену перспективу. Тобто питання формування інформаційної й аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним [21].

Створення інформаційних систем державної влади України почалося з перших років незалежності. Однак створення інформаційно-аналітичної системи в органах влади продовжувалося відокремлено, технічні рішення між системами не узгоджувались, мала місце відсутність координації діяльності організацій-розробників цих систем. Тому до Національної програми інформатизації 2000 р. було включено проект "Створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади й органів місцевого самоврядування України". На першому етапі його реалізації проведено дослідження стану формування інформаційно-аналітичної системи в органах державної влади. Спираючись на здобуті дані, розроблена Концепція формування й функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів влади й органів місцевого самоврядування. В основі матеріалів також розроблено технічне завдання на створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Окрім того, для забезпечення проведення робіт в майбутньому - на другому етапі (пілот-проект), котрий повинен охоплювати верхні органи влади країни, розроблено відповідне технічне завдання й ескізний проект. Загальний рівень інформатизації аналітичної діяльності в органах влади України такий, що, в цей час треба вирішувати проблеми прискорення суттєвої модернізації самих об'єктів інтеграції. Вдосконаленню діяльності перешкоджає ряд об'єктивних факторів, до яких належать й неточність, й неповнота інформації, з якою працюють органи державної влади, й обмеження реального часу, на протязі якого мають бути прийняті управлінські рішення, та багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень, й відсутність належної культури виконання й використання інформаційно-аналітичних матеріалів. Проблеми, які виникають при створенні інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, підлягають вирішенню на найвищому державному рівні. Пріоритетними напрямами державної політики України відносно створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є нормативно-правове забезпечення її створення й функціонування, координація створення та модернізація інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, забезпечення використання Інтернету й розвиток "електронної демократії", забезпечення інформаційної безпеки всіх учасників інформаційних процесів в державі, сприяння в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів для розробки, експлуатації й розвитку систем інформаційно-аналітичної діяльності.

Проект НАС визначав інфраструктуру, стандарти, нормативно-методичне забезпечення цієї системи [22].

Загальною задачею є забезпечення умов як для прийняття зважених, узгоджених та ефективних рішень на всіх рівнях органів державної влади, так і для реалізації широких зв'язків владних структур з громадськістю. До напрямків функціональної інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі належать, насамперед, електронізація документообігу, а також процеси збору, первинної обробки інформації, введення та поповнення її джерел. Основним джерелом інформації для органів державної влади є звітність суб'єктів економічної діяльності та інша інформація, яку подають громадяни та підприємства до державних підприємств, тому вона повинна переводитися в електронну форму. Інтегрована інформаційно-аналітична система є багаторівневою розгалуженою глобальною організаційно-технічною системою, що будується за територіальними, галузевими та функціональними принципами. Основними територіальними й галузевими структурними одиницями інтегрованої інформаційно-аналітичної системи виступають інформаційно-аналітичні системи відповідних органів влади, які організаційно створюються ними ж, а також Центр управління Інтегрованою інформаційно-аналітичною системою. Основними інтеграційними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є телекомунікаційне середовище, інтегрована система управління інформаційними ресурсами, інтегрована система електронного документообігу, система управління аналітичною обробкою інформації, система зовнішніх зв'язків, система захисту інформації, нормативно-правове забезпечення. Функціональними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є інформаційно-аналітичні центри (ІАЦ) інформаційно-аналітичні системи (ІАС), які репрезентують в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі відповідний орган влади ІАЦ повинні збирати оперативну інформацію, вести нормативну документацію й класифікатори, проводить оперативний та ретроспективний аналіз інформації, захист даних та технологічну підтримку діяльності центру. Інтеграційно-комунікаційні властивості інформаційно-аналітичної системи в ІАЦ реалізують інтеграційно-комунікаційний компонент (ІКК), котрий забезпечує інтеграцію в інтегровану інформаційно-аналітичну систему. Ряд важливих задач відводиться Центру управління інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, серед яких - управління доступом розгалуженого банку даних державних інформаційних ресурсів, управління обміном даними й електронним документообігом між ІАС, розробка єдиних методологічних основ, технологій аналітичних обчислювань й виконання аналітичних дослідів за міжгалузевими напрямами, управління й підтримка телекомунікаційного середовища й системи захисту інформації інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Загальні основи нормативно-правового забезпечення функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, повинні складати законодавство у сфері громадських інформаційних відносин. Головними проблемами в галузі електронного документообігу є відсутність повної та достатньої системи державної стандартизації цієї ділянки, а також нормативного впровадження та експлуатації систем електронного документообігу.

Основними вимогами до єдиного телекомунікаційного середовища інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, є забезпечення достатніх пропускних можливостей мережі та її дієздатності в умовах впливу різноманітних дестабілізуючих факторів. У зв'язку з високим державним статусом операцій по обміну інформацією в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі набирає особливу вагу інформаційна безпека та захист інформації. Проблема забезпечення інформаційної безпеки інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є комплексною, та для її розв'язання необхідно об'єднати законодавчі, адміністративні, організаційні й програмно-технічні заходи [17].

Складність та масштабність проблеми впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є безпрецедентною для України. Тому цей процес здійснюється поетапно, з вирішенням питань відносно вдосконалення та модернізації вже існуючих ІАС та їх інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі. Важливим початковим етапом створення НАС являється виконання пілот-проекту НАС за участі обраних органів державної влади центрального та регіонального рівня. Подальше формування та впровадження ПАС полягає в типізації проектних рішень для усіх рівнів ІАС галузевого, регіонального та функціонального напрямку й узгодженості та синхронізації впровадження ІАС. Реалізація ПАС може забезпечити якісно новий рівень державного управління завдяки доступності національних та світових інформаційних ресурсів для використання, оперативності, достовірності, повноти, важливості й своєчасності отриманої інформації для прийняття рішень, незалежно від складності вирішуваних питань та об'ємів обробленої інформації, підвищення понятійності та управлінської культури в функціонуванні органів державної влади.

Інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи формують Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, місцеві органи праці та соціального захисту населення на підставі інформації, що: належить центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, підпорядкованим йому органам праці та соціального захисту населення, підприємствам, установам; одержана від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; одержана від осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, або їх законних представників; одержана з інших джерел, які не суперечать чинному законодавству [28].

Для формування і підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані безкоштовно надавати Головному центру інформаційних технологій, інформаційно-аналітичним центрам, органам праці та соціального захисту населення в електронній формі документи й відомості, які в обов'язковому порядку супроводжують електронними підписами відповідних посадових осіб. Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, органи праці та соціального захисту населення мають право перевіряти достовірність отриманої інформації.

Отже, пріоритетами Національної програми інформатизації є створення і розвиток інтегрованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, систем захисту інформації, створення системи національних інформаційних ресурсів, інтеграція web-сайтів органів влади до Урядового порталу як основи електронного уряду, розвиток української мережі Інтернет, удосконалення організаційного, нормативно-правового забезпечення процесу побудови інформаційного суспільства.

У суспільстві функціонують декілька рівнів соціально-економічного життя, які пов'язані між собою інформацією. Результатом взаємодії є прийняття різного роду управлінських рішень. У сфері науково-технічної діяльності формуються відповідні плани досліджень, приймаються науково-технічні, національні, міжгалузеві та галузеві програми, бізнес-проекти, бізнес-технології, відбувається інвестування тощо [29]. "

Стратегічною метою управління інформацією є вихід через прогнозно-аналітичну функцію на управління іншими ресурсами, зокрема трудовими, фінансовими і матеріальними. Саме тому роль держави в управлінні інформаційними ресурсами, як замовника і координатора, є вирішальним.

Маючи інтегровані інформаційні ресурси національного значення, можна робити аналіз і прогноз, розробити варіанти управлінських рішень. Національні інтегровані ресурси працюють і забезпечують верхній рівень управління - глобальні економічні і соціально-політичні процеси. Але важливими є також інформаційні потоки, які створюються окремими фірмами, підприємствами установами, тобто розгалужений інформаційний ресурс. А в цілому процес накопичення та використання інформаційного ресурсу відноситься у більшій мірі до стадії управління знаннями [39].

Управління знаннями - це система яка базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні інтелектуального управління фірмами, підприємствами, установами тощо. Управління знаннями - це й освіта, як окремих осіб, так і організація навчання колективу, що забезпечує перехід до інтелектуального управління.

Формування інтелектуального управління, яке базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні, передбачає не тільки більш повне використання інформації в діяльності фірм, але й зміну поглядів на її зміст і засоби переробки. Інформація перестає бути допоміжною, обслуговуючою і вже розглядається не тільки як середовище, в якому здійснюється діяльність фірми, а стає стратегічним ресурсом, що дозволяє вдало обгрунтувати і вибирати вектор розвитку як у поточному періоді, так і на майбутнє Інформація стає основою, базою для виробничої функції фірми [38].

Плідна інформаційно-аналітична діяльність неможлива без нормативних документів, що регламентують технологію створення державними органами інформаційних ресурсів.

У результаті здійснення робіт по створенню розгалуженої інформаційно-аналітичної системи, які є складовою частиною Національної програми інформатизації України, передбачається досягти вирішення проблем:

– створення уніфікованої технології отримання інформаційно-аналітичної обробки і накопичення даних та розробки єдиної системи нормативних документів, що регламентує її функціонування;

– створення оперативного і повноцінного доступу користувачів до інформації національного та галузевого фондів стандартів та нормативних документів;

– актуалізації, оптимізації формування, зберігання, захисту та використання інформаційних ресурсів;

– входження до міжнародного інформаційного простору на основі єдиних наукових, організаційних, методологічних, технічних та технологічних засад.

Система підтримки прийняття рішень для складних соціальних об'єктів на базі технології ситуаційних оцінок створюється на науково-технологічних засадах моніторингу трансформаційних процесів соціальної системи, аналізу отриманої інформації та розробки вірогідних прогнозних сценаріїв розвитку [9, 13].

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної та прогнозної підтримки прийняття рішень системного геополітичного й економічного моніторингу включає такі етапи: проектування дослідження, інформаційно-аналітичне моделювання та створення прогнозних оцінок і сценаріїв, генерування підсумкових документів і пропозицій.

Інформаційний етап включає збір і опрацювання отриманої інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій, перевірку достовірності отриманих даних, узагальнення експертних оцінок, ведення баз даних, формування багатофункціональних інформаційних середовищ, створення авторських програм і систем, формування розгалуженого середовища інформаційних ресурсних центрів.

Передбачається, що на цьому етапі користувач має можливість одержувати основні результати роботи у вигляді матеріалів стандартної форми яка використовується у світовій практиці при запровадженні стандартів сучасного менеджменту та підтримки організаційних процесів і роботи у інформаційно-комунікаційних мережах [50, 32].

Аналітичний етап включає генерування масиву актуальної інформації для подальшого аналізу, вимір подій, рівня сил і впливів основних учасників подій, виявлення найбільш гострих і актуальних проблем та конфліктів у заданому регіоні; генерацію матеріалів для політичного і економічного прогнозування (визначення найбільш імовірних шляхів розвитку ситуації в регіоні), а також оцінку рівнів прояву небажаних подій у політичній та економічній сферах. До виконання досліджень на цьому етапі залучаються висококваліфіковані експертні групи, провідні фахівці, представники апарату управління, досвідчені політики. Це дозволяє досягти комплексності, мультидисциплінарності при підготовці інформації для прийняття та ухвалення рішень. Передбачено також застосування загальноприйнятих методик відбирання експертів і оцінки їх компетентності.

Аналітична стадія роботи закінчується обчисленнями, які дозволяють одержати ймовірні оцінки, ступені ризику розвитку ситуації та прийняття відповідних рішень за напрямами діяльності відповідних державних установ.

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної і прогнозної підтримки прийняття рішень реалізується в автоматизованій системі, яка базується на принципах системного підходу до аналізу соціально-політичних ситуацій [37].

Розробка та освоєння новітніх інформаційно-аналітичних та прогнозних технологій у сфері державного управління забезпечить вагомий внесок у процес формування менеджменту на вищому рівні прийняття рішень. У разі несвоєчасного одержання, опрацювання й аналізу інформації та розробки на її основі прогнозних оцінок у системі державного управління - мають місце величезні збитки та витрати. Тому необхідно просуватися в напрямі розробки й освоєння нових інформаційно-аналітичних технологій, щоб уникнути небажаних наслідків від неефективних рішень на державному рівні [45,35].

2.2.4. Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

Ефективність роботи усієї системи органів виконавчої влади, в першу чергу, залежить від чіткості та збалансованості роботи цих органів на місцях.

Підвищується значення та роль саме інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій у забезпеченні ефективного взаємозв'язку між потребами суспільства та діяльністю держави. Важливими елементами в цьому процесі є забезпечення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про діяльність цих органів та наявність чіткого, безперебійного, своєчасного та ефективного механізму циркуляції інформації в самих органах виконавчої влади задля забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень [18, с.252].

У контексті підвищення ефективності управління регіоном, на сьогоднішній день особливої ваги набуває питання створення регіональної інформаційно-аналітичної служби (РІАС) при місцевих державних адміністраціях у їх прямому підпорядкуванні, метою діяльності якої є своєчасна, науково-обґрунтована підтримка процесів підготовки, прийняття управлінських рішень і забезпечення інформаційних потреб суспільства.

РІАС можуть виконувати замовлення із інформаційно-аналітичного забезпечення організацій, установ різних форм власності, юридичних та фізичних осіб і на комерційній основі згідно з договором, що є альтернативним варіантом розв'язання питання низького рівня фінансування програм інформатизації та розвитку інформаційної сфери регіону.

Функціонально інформаційно-аналітична служба в регіоні може складатися з таких базових підсистем (чи складових), наведених на рис. 8.

Рис. 8. Функції РІАС

До першої підсистеми функцій відносимо функції інформаційного пошуку, які включають у себе:

– збір та аналіз даних, пошук і оцінку інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та можливостей Інтернет;

– ідентифікацію та систематизацію інформації, її зберігання;

– створення баз даних;

– інформаційний супровід підготовки прогнозів розвитку галузей, підприємств регіону;

– інформаційну підтримку проектів зі ступенем ризику;

– інформаційну підтримку науково-дослідних робіт із проблем розвитку соціально-економічного потенціалу регіону.

Другою функціональною складовою вважаємо функції здійснення аналітично-методичної діяльності, а саме:

– виявлення, опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій;

– моделювання проблем, вибір методів їх рішення, оцінка наслідків;

– інформаційне та аналітичне рецензування планів, програм, результатів експертиз;

– аналіз і прогнозування ситуацій, проблем у політиці, економіці, науці, виробництві, підприємницькій діяльності тощо;

– мінімізація факторів ризику;

– аналітична оцінка ініціатив, інновацій, розробка пропозицій щодо їх використання; аналіз рейтингів, кредитних історій об'єктів;

– інформаційний супровід і аналіз суспільно-політичних акцій і процесів; підготовка зведених, тематичних, прогнозних, аналітичних матеріалів, довідок, доповідей, обгрунтувань, інших інформаційних продуктів [18, С. 254].

Третя підсист ема функцій включає в себе функції технічного забезпечення та захисту інформації, серед яких:

– організаційно-технологічна реалізація процесів інформатизації в регіоні; програмне забезпечення;

– створення інформаційно-пошукових програм; забезпечення захисту інформації; забезпечення телекомунікацій та автоматизації; випуск аналітичних збірників, довідників тощо.

Для реалізації вищенаведених функцій доцільно в структурі інформаційно-аналітичної служби в регіоні створити відповідні відділи [18, С. 254]:

– відділ інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів;

– аналітично-експертний відділ;

– відділ технічного забезпечення (див. рис. 9).

Рис. 9. Структурна схема РІАС в системі органів виконавчої влади

Визначальним у процесі створення та функціонування інформаційно-аналітичної служби є практичний розподіл основних напрямків діяльності:

– для забезпечення інформаційних потреб фізичних та юридичних осіб у структурі інформаційно-аналітичної служби доречним є створення "Центру інформаційної підтримки", який надасть можливість фізичним і юридичним особам отримувати різного роду інформаційні послуги (в тому числі і при настанні надзвичайних ситуацій);

– вважається за доцільне окремо сформувати "Науково-аналітичний центр" для вивчення, узагальнення, прогнозування ситуації в регіоні, формулювання альтернативно-конкурентних проектів управлінських рішень і надання необхідної аналітично-прогнозної, методичної інформації, як, у першу чергу, керівництву місцевих державних адміністраціях, так і юридичним, фізичним особам, підприємствам, установам, організаціям різних форм власності (на комерційній основі);

– задля відкритості та прозорості діяльності місцевих державних адміністраціях та з метою формування їх позитивного іміджу корисним вбачається виокремлення в структурі інформаційно-аналітичної служби "Прес-центру" (який може включати і відповідний відділ облдержадміністрації).

Як складову діяльності інформаційно-аналітичної служби розглянемо забезпечення управлінських рішень керівництва місцевих державних адміністрацій. Пропонуємо виділити такі основні напрямки такої діяльності РІАС, а саме:

– підготовка та інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічних рішень керівництва місцевих державних адміністрацій;

– щоденна, поточна робота з підготовки інформаційно-аналітичної основи для управлінських рішень - оформлення документів, офіційних доповідей, інформаційних, аналітичних довідок тощо.

Основу діяльності першого напрямку складає аналіз і оцінка поточних подій у всіх основних сферах суспільного, соціально-економічного життя регіону, зокрема, виявлення тенденцій і прогноз розвитку ситуацій, формулювання проблем, стратегічних завдань, що вимагають відповідної реакції від керівництва місцевих державних адміністрацій.

Другий напрямок реалізується в щоденній роботі інформаційно-аналітичної служби. її результати є інформаційною і науковою основою для прийняття управлінських рішень. Це - підготовка регулярних аналітичних довідок, аналітичних оглядів, експрес-аналізів, що відображають найбільш важливі події, інших документів, які заслуговують на увагу керівництва місцевих державних адміністрацій.

Місцеві державні адміністрації взаємодіють та координують свою інформаційно-аналітичну діяльність із органами місцевого самоврядування та центральними органами виконавчої влади, що діють на території регіону при використанні інформаційних ресурсів загального користування, забезпеченні інформаційної безпеки, здійсненні інформаційного обміну. Саме місцеві органи виконавчої влади повинні вивчати, аналізувати інформацію; прораховувати, прогнозувати подальший можливий розвиток подій; формувати "каталоги рішень", як механізми або схеми для розв'язання ситуацій, які повторюються рік у рік, і тільки потім інформувати "Центр". Інформаційні потреби центрального і регіонального рівнів зазвичай розміщені в різних площинах, тому важливим завданням регіонального управління є оптимізація інформаційних зв'язків, зусиль і витрат на забезпечення збору, обробки і подання інформації на центральний рівень.

Актуальним напрямом діяльності регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі органів виконавчої влади є створення багаторівневих інформаційних зв'язків між центральними та місцевими органами виконавчої влади, між областю та районами (в окремо взятому регіоні). Тільки їх наявність забезпечить прийняття та реалізацію науково обгрунтованих, ефективних управлінських рішень, від якості яких залежить результативність державного управління в цілому. Пропонуємо схему РІАС в системі органів виконавчої влади [18, С. 256] (див. рис.9):

Інформаційна діяльність місцевих державних адміністрацій являє собою інформаційний образ регіону, що адекватно відображає реальну і ретроспективну ситуацію, особливості та тенденції розвитку окремого регіону.

Одним із основних завдань інформаційно-аналітичної служби в регіоні є формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій (МДА) через:

– оперативне поширення офіційної інформації про діяльність МДА;

– організацію підтримки в пресі політичних, соціальних та економічних ініціатив, програм і проектів;

– створення умов для зустрічей представників МДА з регіональними та центральними засобами масової інформації;

– моніторинг повідомлень у засобах масової інформації про діяльність МДА, надання їм оцінки, у випадку необхідності застосування заходів щодо виправлення помилок (із врахуванням виступів відповідальних працівників інформаційно-аналітичної служби з відповідними спростуваннями або коментарями);

– підготовку відповідей на запити засобів масової інформації, критичні зауваження з проблем діяльності місцевих державних адміністрацій, його підрозділів і служб;

– виступи від імені місцевих державних адміністрацій із оцінкою і коментарем різних екстремальних, надзвичайних ситуацій, що трапилися на території регіону тощо [66].

З метою забезпечення доступу громадян до інформації, забезпечення прозорості процесів управління регіональній інформаційно-аналітичній службі необхідно: постійно інформувати громадськість про роботу МДА; налаштувати ефективний зворотній зв'язок між місцевими органами виконавчої влади та громадськістю регіону; залучати громадськість до участі в процесі обговорення і прийняття місцевими державними адміністраціями управлінських рішень, пов'язаних із інтересами різних соціальних груп; налагодити моніторинг діяльності МДА та кожного посадовця, зокрема шляхом оцінювання ефективності його діяльності (через анонімне оцінювання наданих управлінських послуг); посилити громадський контроль за ефективністю та якістю надання управлінських послуг; організувати роботу цілодобової "гарячої лінії" щодо проблем управлінського обслуговування населення; запровадити принцип "одного вікна" при розгляді та вирішенні звернень громадян; організувати обговорення соціальних ініціатив у засобах масової інформації, налагодити соціальну рекламу; запровадити щорічні премії "За найбільш конструктивну критику діяльності місцевої державної адміністрації" та "За найкращу громадську ініціативу" тощо.

На вирішення зазначених проблем спрямовує свою діяльність "Прес-центр" у структурі інформаційно-аналітичної служби.

Постійні завдання, вирішення яких є основою діяльності регіональної інформаційно-аналітичної служби, реалізуються у: розв'язанні управлінських завдань стратегічного характеру, пов'язаних, як правило, з перспективами розвитку регіону; вирішенні управлінських завдань оперативного тактичного характеру, орієнтованих на поточне організаційне і фінансово-ресурсне забезпечення виконання планів і проектів; вирішенні надзвичайних, екстремальних управлінських завдань, пов'язаних із необхідністю запобігання й усунення наслідків впливу руйнівних природних чи техногенних факторів, виникненням і неконтрольованим розвитком гострих соціально-політичних проблем і конфліктів тощо.

Кожний із зазначених режимів прийняття рішень повинен бути забезпечений відповідною інформаційно-аналітичною підтримкою.

Таким чином, інформаційно-аналітична служба в регіоні - це інтегрована система інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень; сукупність засобів, методів, виконавців, які забезпечують необхідним інформаційно-аналітичним супроводом весь процес управління в регіоні; реалізація політики в сфері доступу громадян до інформації [18, С. 258].

2.2.5. Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

Інформаційними органами (органами інформування) в структурі місцевих державних адміністрацій є структурні підрозділи облдержадміністрації, територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області, райдержадміністрації, виконкомами міських рад міст обласного значення.

Органи інформування забезпечують постійний збір, обробку, систематизацію та передачу облдержадміністрації інформаційно-аналітичних матеріалів за такими тематичними напрямками:

– реалізація Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

– діяльність місцевих органів влади;

– діяльність народних депутатів України;

– важливі події суспільно-політичного життя (діяльність осередків політичних партій та громадських об'єднань, проведення виборчої кампанії);

– соціально-економічний розвиток (введення в дію нових промислових об'єктів, ситуація в агропромисловому комплексі, інвестиційна політика, пенсійне забезпечення тощо);

– громадсько-політичні акції (мітинги, демонстрації, пікетування, інші форми протесту тощо);

– публікації в місцевих засобах масової інформації (висвітлення у засобах масової інформації діяльності місцевих органів влади);

– надзвичайні події.

З метою поліпшення підготовки інформаційних матеріалів і забезпечення щоденного інформування інформаційно-аналітичного відділу управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про важливі події соціально-економічного і суспільно-політичного життя в регіонах розробляється інструкція "Про підготовку та надання експрес-інформації в управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації", яка визначає порядок підготовки та надання інформаційно-аналітичних матеріалів до управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про події економічного, соціального, культурного, суспільно-політичного життя області, районів та міст, перебування керівників держави, міністерств та відомств, діяльність місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України, надзвичайні ситуації для подальшого інформування Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки та оборони при Президентові України, засобів масової інформації, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Інформаційно-аналітичні матеріали про заходи, які проводить голова облдержадміністрації, готуються і подаються управлінню з питань внутрішньої політики прес-службою облдержадміністрації.

Моніторинг засобів масової інформації області (друковані видання, телерадіопередачі) готує інформаційно-аналітичний відділ управління з питань внутрішньої політики спільно з прес-службою облдержадміністрації.

Інформація подається до управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації переважно електронним зв'язком (а в разі його відсутності - факсом, телефонами або особисто відповідальним за це працівником) у такому порядку:

– про надзвичайні події, у т.ч. екологічні катастрофи, акти тероризму, аварії на життєзабезпечуючих об'єктах, підприємствах, страйки, мітинги, демонстрації тощо - негайно повідомляється по телефону та протягом 2-х годин надсилається письмове підтвердження;

– про події, що відбулися до 12 години інформується - до 15 години того ж дня;

– про події, що відбулися напередодні у другій половині дня, - до 10 години наступного дня;

– про заходи, що мають відбуватися протягом кількох днів, - напередодні наступного дня після завершення до 10 години;

– матеріали, що містять аналіз стану справ та проблеми, вирішення яких потребує втручання вищестоящих органів влади, аналітичні висновки і пропозиції - не менше одного разу на тиждень.

У наданій інформації мають міститися не лише виклад подій, а й коментарі до них та прогноз можливих напрямків їх подальшого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України від 14.07.2000 "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади", доручень Президента України та Кабінету Міністрів України щодо додаткових заходів для забезпечення своєчасного подання щоденної оперативної інформації Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України на обласному рівні управління має бути налагоджена система щоденного збору, аналізу і підготовки інформаційних матеріалів та інформування центральних органів влади, керівництва облдержадміністрації про головні події соціально-економічного життя, основні тенденції розвитку суспільно-політичної ситуації в регіоні. Цими питаннями, зокрема, в облдержадміністрації, займається Управління з питань внутрішньої політики.

Управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації на основі системного аналізу і узагальнення матеріалів, що надійшли від органів інформування, формує та за погодженням з заступником голови облдержадміністрації подає електронною поштою щоденно (до 15 годин) експрес-інформацію Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України та інформацію про найважливіші події, явища і тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного життя області для оприлюднення у мережі Інтернет. Зразок експрес-інформації наведено в додатку 1.

На основі таких документів центральні органи влади формують зведену експрес-інформацію по всіх областях про основні події, що відбулися в житті держави.

Крім того, на основі щоденно зібраних інформаційних матеріалів формується щотижневий "Інформаційний вісник облдержадміністрації", який направляється в управління і відділи облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкоми, комунальні засоби масової інформації.

Якість підготовки та оперативність відправки експрес-інформації центральним органам влади в значній мірі залежить від якості і оперативності інформування облдержадміністрації з місць.

Інформаційно-аналітичні матеріали виконуються українською мовою.

Вони мають містити основний текст і висновки. Зміст і структура матеріалів повинні розкривати:

– аналіз і оцінку даних (порівняння і обґрунтування), що подаються;

– тенденції розвитку питання, яке висвітлюється;

– пропозиції щодо варіантів вирішення виявлення проблемних питань. Моніторинг суспільно-політичних процесів в області передбачає наступні етапи:

А) Збір інформації. Першим етапом моніторингового дослідження є збір інформації. Джерелами моніторингу є: офіційна інформація, показники, матеріали засобів масової інформації, результати особистих спостережень (польових досліджень), соціологічних опитувань тощо.

Офіційна інформація міститься у документах органів державної влади і місцевого самоврядування, що надходять в управління з питань внутрішньої політики для ознайомлення та виконання. Серед основних джерел офіційної інформації можна виділити:

1. Повідомлення, що систематично надходять з райдержадміністрацій, міськвиконкомів міст обласного значення, структурних підрозділів облдержадміністрації та територіальних управлінь центральних органів виконавчої влади. Такі повідомлення, поділяються на:

а) щоденне телефонне експрес-інформування про важливі події в районі, місті, галузі;

б) щотижневе письмове інформування (поштою, модемним або факсимільним зв'язком), яке підтверджує, деталізує і узагальнює щоденні повідомлення;

в) щомісячне письмове інформування про суспільно-політичну ситуацію в районі, місті, галузі;

г) щомісячне письмове інформування про роботу лекторських груп при райдержадміністраціях і міськвиконкомах (в т.ч. про основні питання, які ставляться лекторам і найбільше хвилюють аудиторію).

2. Відповіді з районів та міст області на запити управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації про місцеві організації політичних партій і громадських об'єднань (назва, відомості про реєстрацію, прізвище керівника, кількість осередків та членів). Як правило, подібна інформація збирається раз на півроку.

3. Інформаційні звіти Управління статистики, інших територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів облдержадміністрації.

Управління з питань внутрішньої політики активно використовує матеріали засобів масової інформації (як комунальних, так і незалежних). Проводиться щотижневий моніторинг практично всіх друкованих видань, які виходять в області; здійснюється перегляд інформаційних радіо - і телевізійних передач.

Широко застосовується метод особистих спостережень працівниками управління важливих подій суспільно-політичного життя обласного центру. Спеціалісти відділу зв'язків з політичними партіями і громадськими організаціями на запрошення об'єднань громадян відвідують практично всі конференції, дні партій, масові, заходи, що проводяться у м. Черкасах осередками політичних партій і громадських організацій. Практикується інформаційний обмін працівників управління з журналістами обласних видань, активістами політичних сил різного спрямування.

Робляться спроби організації регулярного дослідження стану громадської думки шляхом соціологічних досліджень. Тематика досліджень такого роду охоплює національні інтереси України, динаміку рівня соціальної напруженості, оцінку матеріального становища населення, ступінь впливу владних структур, сил і постатей на суспільно-політичне життя, наявність конфліктних явищ у різних сферах життя. Кількісний склад працівників управління, особливості його матеріального забезпечення обмежують можливості проведення масових соціологічних опитувань.

Частково компенсують цей недолік, по-перше, залучення до аналізу результатів досліджень незалежних соціологічних центрів ("Альтернатива" Комітет виборців України тощо) і, по-друге, дослідження реагування на актуальні питання суспільного життя з боку окремих категорій громадян (студентів вищих навчальних закладів, мешканців будинків престарілих тощо).

Управлінням значна увага приділяється телефонним опитуванням (як правило, 70-100 випадкових респондентів), що, хоч і не забезпечують високої точності результатів, але дають можливість скласти певне уявлення про оцінку тих чи інших проблем суспільного життя.

Іншою важливою формою дослідження громадської думки є експертні опитування. При оцінці тих чи інших аспектів суспільного життя як експерти використовуються державні службовці, котрі мають стосунок до роботи з громадськістю, активісти політичних партій і громадських організацій, журналісти обласних видань та ін.

Б) Аналіз зібраної інформації. Важливим етапом моніторингу суспільно-політичних процесів в області є попередня класифікація і обробка отриманої інформації.

Інформаційні повідомлення з районів, міст області, структурних підрозділів облдержадміністрації, звіти тих працівників управління, які побували на партійних заходах, акціях протесту, результати соціологічних досліджень тощо обробляються, групуються за тематикою, оформляються в такі основні інформаційні блоки: - важливі події суспільно-політичного життя; - деякі питання соціально-економічного стану; - діяльність центральних органів влади; - заходи місцевих органів виконавчої влади; - діяльність органів місцевого самоврядування; - акції протесту; - надзвичайні ситуації.

Важливим напрямком діяльності управління є щотижневий аналіз змісту публікацій у засобах масової інформації області. До уваги беруться в першу чергу статті на гострі суспільно-політичні теми. В ході аналізу з'ясовуються проблеми, що найбільше хвилювали на минулому тижні громадськість та засоби масової інформації області, з'ясовується політична позиція редакцій тих чи інших періодичних видань.

Наступним етапом опрацювання інформації є щомісячний аналіз діяльності суб'єктів політичного процесу та загальний аналіз суспільно-політичної ситуації в області.

Щомісячний загальний аналіз суспільно-політичної ситуації в області також включає значний блок питань, що стосуються діяльності політичних партій. Зокрема, беруться до уваги останні дані про кількість зареєстрованих обласних організацій, визначаються найчисельніші серед них, складається порівняльний рейтинг громадської впливовості, визначається динаміка змін кількості і чисельності зареєстрованих політичних організацій, особливості ставлення до органів виконавчої влади партій різної політичної орієнтації.

Аналізуються загальні тенденції партійно-політичного життя: основні форми участі політичних партій у суспільному житті області, публічні вияви активності (масові акції, політичні-пікети, використання ЗМІ, "круглі столи", конференції тощо), блокування на підтримку тих чи інших політичних лідерів, ступінь налаштованості на співпрацю з органами влади, особливості стосунків між партіями та внутрішня політична ситуація всередині окремих партій.

Дається оцінка реакції політичних сил області, громадськості загалом діяльності та окремих рішень Президента, Уряду, Верховної Ради України.

Вивчається участь народних депутатів України та політичних діячів у політичному житті області: публічний резонанс особистої діяльності, дані про електоральний рейтинг, міра впливу на розвиток суспільно-політичної ситуації, політична спрямованість публічних виступів, оцінка дій Уряду, політико-економічні інтереси.

Дається підсумкова оцінка суспільно-політичної ситуації за минулий місяць в контексті основних політичних подій, що відбулися (включаючи дані про переважаючі політичні настрої серед населення області, чинники соціальної напруги, резонансні протесті акції, їхні причини та шляхи подолання).

Нарешті, аналізується динаміка змін у політичній ситуації в області порівняно з попередніми місяцями.

Окремо (двічі на місяць) досліджуються показники кількості акцій протесту та учасників цих акцій. Одержані дані вивчаються також в розрізі окремих опозиційних політичних блоків.

В) Представлення результатів моніторингу. Результати аналізу суспільно-політичних процесів області використовуються:

1) для інформування керівних органів державної влади та внесення їм пропозицій щодо реалізації внутрішньої політики в області;

2) з метою підготовки пропозицій і інформаційно-аналітичних матеріалів для керівників і відповідних структурних підрозділів райдержадміністрацій і міськвиконкомів;

3) для інформування засобів масової інформації з питань внутрішньої політики з метою забезпечення конституційного права громадян на задоволення їхніх інформаційних потреб.

Відповідно до чинного законодавства України управління з питань внутрішньої політики інформує Адміністрацію Президента України, Уряд, Раду національної безпеки і оборони про суспільно-політичну ситуацію в області і важливі події політичного, а також соціально-економічного, культурно-мистецького життя області.

Керівництву райдержадміністрацій, міськвиконкомів, редакціям комунальних видань області, представникам незалежних видань, зацікавлених в отриманні інформації безпосередньо від облдержадміністрації, щотижня надсилається "Інформаційний вісник" облдержадміністрації про важливі події в житті області. Райдержадміністраціям і міськвиконкомам також систематично надсилаються аналітичні матеріали на допомогу лекторським групам.

Раз на рік практикується підготовка "Соціально-політичного паспорта......... області", до якого включається інформація про громадське життя в регіоні. У цьому документі подається загальна інформація про область (її площа, склад населення, географічні дані тощо), основні відомості про органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, обласну символіку, народних депутатів від області. Аналізуються чинники впливу на політичні настрої мешканців регіону, наводяться основні дані про соціально-економічний стан. Дається характеристика політичної орієнтації населення, основним політичним силам, засобам масової інформації. Наводиться підсумковий аналіз акцій протесту.

Проводиться робота щодо вдосконалення взаємодії управління з комунальними засобами масової інформації, поліпшення інформування населення про діяльність органів виконавчої влади в області.

Моніторинг суспільно-політичних процесі у регіоні (наприклад, в області) доцільно проводити за схемою (див. рис. 10).

Таким чином, аналітичній функції відводиться ключове значення у збереженні стабільності в державно-управлінській системі та в гармонізації взаємин із її середовищем. Відтак сутність інформаційно-аналітичної діяльності у системі державного управління, визначена у загальних рисах, полягає у тому, щоб гармонізувати інформаційні потоки державно-управлінської системи та її середовища, забезпечивши вироблення на основі цієї інформації адекватних ситуації рішень. Ця діяльність є певною "прикордонною" діяльністю на межі системи та її середовища, що відповідно визначає її структуру.

Рис. 10. Організація моніторингу та підготовка інформації для прийняття рішень

Отже, інформаційно-аналітичну сферу можна визначити як сукупність суб'єктів та зв'язків між ними, що безпосередньо належать до даної системи та/або перебувають поза нею й спрямовані на визначення, оцінювання і прогнозування внутрішньо-системних впливів та впливів середовища у визначений період часу історичного розвитку, сучасного стану та перспектив системи.

У просторовому вимірі аналітична робота місцевих органів державного управління може бути спрямована на:

– внутрішнє середовище (робота з інформацією, виробленою даним та суміжними підрозділами, певним органом державного управління загалом, підпорядкованими організаціями, спрямована на з'ясування "внутрішнього", "апаратного" бачення конкретної суспільної проблеми);

– зовнішнє середовище (робота з інформацією, виробленою керівними структурами державного управління, іншими органами державного управління, органами місцевого самоврядування, джерелами приватного та суспільного секторів, зарубіжними джерелами, спрямована на визначення "зовнішнього", переважно "невладного" бачення конкретної суспільної проблеми та балансу сил щодо підтримки чи відторгнення потенційного рішення органу державного управління щодо даної проблеми).

У часовому вимірі можна вирізняти такі рівні інформаційно-аналітичної роботи:

– ретроспективний (спрямований на збирання та аналіз інформації, виробленої різними джерелами у минулому з метою визначення існуючих тенденцій (традицій) щодо розв'язання певних суспільних проблем);

– оперативний (спрямований на інтенсивність, спрямування, характер та інші ознаки інформаційних потоків, які стосуються певної суспільної проблеми і притаманні визначеному періоду часу, що сприймається як "зараз");

– перспективний (спрямований на визначення перспективного розвитку ситуації щодо певної проблеми, прогнозування інформаційних потоків, пов'язаних з нею і грунтується на даних, отриманих під час ретроспективного та оперативного аналізу інформації внутрішнього та зовнішнього середовища).