Поняття про будову клітини

ВСТУП

Анатомія - наука про форму, будову і розвиток організму в зв'язку з функцією навколишнього середовища.

Фізіологія вивчає процеси життєдіяльності живого організму, його органів, тканин, клітин і структурних елементів клітин. Фізіологія вивчає індивідуальний розвиток функції, взаємозв'язок їх змін у різних умовах зовнішнього середовища і при різному стані організму.

В нашій країні виникло і знайшло розвиток функціональний напрямок в анатомії. Цей напрямок розглядає кожний орган, як складову частину єдиного цілого живого організму, у зв'язку з його функціями та історичним розвитком.

Сама анатомія вивчає не тільки зовнішню, але і внутрішню форму. Вивчення структури за допомогою мікроскопа складає зміст мікроскопічної анатомії.

Мікроскопічна анатомія тісно зв'язана з наукою про тканини - гістологією, яка вивчає закономірності будови та розвитку тканин, а також з наукою про клітини - цитологією.

На теперішній час будова людського організму вивчається на різних рівнях:

1. Органів і тканин.

2. Тканин.

3. Клітин.

4.Молекул живої матерії.

Завдяки успіхам анатомії став можливий прогрес сучасної клінічної медицини.

ПОНЯТТЯ ПРО БУДОВУ КЛІТИНИ

Клітини мають певну форму, будову і функцію. Форма клітини різна (кубічна, призматична, циліндрична та ін.), що залежить від її функції та тканинної приналежності. 80% усієї маси речовини клітини припадає на долю води, а 20% складають білки, жири, вуглеводи, солі та ферменти. Хімічний склад клітини змінюється в залежності від її функціонального стану.

У клітині розрізняють ядро, цитоплазму, оболонку, гранули та включення.

Ядро має кулькоподібну або овальну форму, воно вкрите ядерною оболонкою. Кожне ядро має 1-2 ядерця, в яких проходить синтез нуклеїнових кислот. Найважливіший компонент ядра - хромосоми, носії спадкових властивостей людини. Хромосоми складаються з білкової основи та ДНК.

1 - оболонка

2 - ядро

3 - ядерце

4 - рибосоми

5 - мітохондрії

6 - клітковий центр

Рис. 1

Цитоплазма - складна колоїдна система, постійно змінюється в залежності від різних умов середовища та функціонального стану клітини. В цитоплазмі знаходяться органоїди (рибосоми, апарат Гольджі, мітохондрії) та ін. постійно присутні структури та клітинні включення - специфічні утворення, які накопичуються в протоплазмі у вигляді зерняток, глибок і виконують опорну функцію.

Ендоплазматична сітка має складну сітчату будову, представлена мембранами, які утворюють канальці та порожнини, по яких здійснюється пересування речовин у середині клітини.

Рибосоми - розміщуються на мембранах ендоплазматичної сітки і мають форму тілець, у яких проходить синтез білків.

Мітохондрії - мають форму паличок, окремих зерняток, які наповнені наборами окислювальних ферментів. За допомогою них здійснюються процеси біологічного окислення органічних речовин, у ході яких звільнюється енергія, що накопичується в хімічних зв'язках аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).

Лізосоми - містять гідролітичні ферменти, які розщеплюють дуже великі молекули на складові компонентит (подібно до фер­ментів травного тракту внутрішньоклітинне травлення). За допомогою цих ферментів розсмоктуються і пошкоджені тканини.

Клітина, як елементарна частина цілого організму наділена всіма життєвими функціями: обмін речовин, розмноження, подразливість, рухливість. Явище обміну речовин полягає у надходженні в клітину з навколишнього середовища різних речовин, в засвоєнні та зміні їх та виділенні енергії і продуктів розпаду. Виділяється теплова та механічна енергії. Обмін речовин являє собою єдність двох протилежних процесів асиміляції (засвоєння речовини, ріст клітини) і дисиміляції (зруйнування, розпад складних структур зі звільненням енергії). В молодому організмі переважають процеси асиміляції, а у старшому віці - процеси дисиміляції.

В живому організмі проходить розмноження клітин шляхом поділу. Цей процес є однією з основних життєвих функцій - самовідтворенням.

Розрізняють два способи поділу клітин - мітоз або каріокінез (непрямий поділ), та амітоз (прямий поділ) у високоорганізованих організмах.

Мітоз - найбільш розповсюджений в організмі людини спосіб поділу клітини. Він характеризується глибокими змінами в ядрі.

МІТОТИЧНИЙ ПОДІЛ КЛІТИНИ (рис.2)

В першій стадії мітозу (профазі) із зерен хроматину формуються паличкоподібні утворення - хромосоми. Профаза змінюється метафазою, протягом якої хромосоми укла­даються в екваторіальній площині ядра. Далі хромосоми поділяються вздовж (анафаза) і відбувається утворення двох дочірніх ядер (телофаза). За допомогою мітотичного ділення клітини набувають механізму спадкоємності.

Протягом усього життя в організмі проходить розмноження, ріст, старіння та відмирання клітин. Строки життя клітин різні. Наприклад, лейкоцити, живуть від 2-3 до 15-20 днів, еритроцити - 120-150 днів і т.д.