Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види

Правозастосовчий акт, чи акт застосування норми права, –- це індивідуальний акт державно-владного характеру, що видається компетентними державними органами і визначає на основі правових норм права й обов’язки конкретних осіб чи міру їх відповідальності.

Ознаки правозастосувального акту:

- це елемент складного юридичного факту, без якого не може реалізовуватися конкретна правова норма;

- виходить від компетентних органів держави, має офіційно-владний характер, виражає волю держави й охороняється його примусовою силою;

- має завжди чіткий індивідуальний (персоніфікований) характер, реалізується через права й обов’язки конкретних осіб;

- спирається на певну норму права, тобто повинний бути законним і обґрунтованим, доцільним і тому ефективним;

- має визначену, встановлену законом форму (акта, документа, наказу, рішення, вироку, розпорядження), що передбачає реквізити: назву, підписи, дату, визначену структуру.

Серед актів застосування норм права слід розрізняти:

- основний акт, у якому виражено рішення юридичної справи в цілому;

- допоміжні (проміжні, додаткові, супровідні) акти, що оформляються при встановленні фактичних обставин справи, у ході судового процесу, на інших стадіях.

Види правозастосувальних актів класифікуються за різними критеріями.

1. За формою зовнішнього прояву:

- письмовий акт;

- усний акт (наприклад, наказ командира);

- конклюдентний акт (наприклад, жест регулювальника).

2. За суб’єктами прийняття:

- акти парламенту;

- акти глави держави;

- акти виконавських органів;

- судові рішення;

- акти прокурорського нагляду;

- акти місцевих органів влади;

- акти керівників підприємств, командирів в/ч;

- акти уповноважених органів громадських організацій.

3. За функціями у правовому регулюванні:

- регулятивні (наприклад, свідчення про реєстрацію шлюбу);

- охоронні (наприклад, адміністративний протокол про накладення штрафу).

4. За галузевою належністю:

- кримінально-правові;

- адміністративно-правові;

- цивільно-правові й інші (крім процесуальних).

5. За юридичними наслідками:

- правовстановлюючі (наприклад, про призначення на посаду);

- правоконстатуючі (наприклад, свідчення про шлюб);

- правозмінюючі (наприклад, заміна одного примусового заходу на інший);

- правоприпиняючі (наприклад, винесення судом рішення про скасування акту, про втрату ним юридичної чинності).

6. За характером індивідуальних розпоряджень:

- дозволяючі;

- зобов’язувальні;

- заборонювальні.