Види тлумачення

За суб’єктною спрямованістю:

- тлумачення-з'ясування;

- тлумачення-роз'яснення.

Тлумачення-з'ясування – це внутрішня розумова діяльність, що має на меті зробити зміст норм права зрозумілим для себе. Наприклад, ознайомлення студента юридичного вищого навчального закладу з новим законодавством про освіту з метою з'ясування наявності чи відсутності для нього нових пільг і можливостей.

Тлумачення-роз'яснення – це зовнішнє вираження інтерпретатором свого розуміння змісту норм права, що має на меті зробити цей зміст зрозумілим для інших. Наприклад, ознайомлення викладачем студентів юридичного вищого навчального закладу з новим законодавством про освіту з метою з'ясування ними наявності чи відсутності нових пільг і можливостей.

Тлумачення-роз’яснення (в офіційному розумінні) – це така діяльність спеціально уповноважених суб’єктів по розкриттю змісту юридичних норм, що мають закріплення в чинних нормативно-правових актах, з метою їх однакового розуміння і застосування в процесі вирішення конкретних юридичних справ.

Види тлумачення-з'ясування:

1. За способом – мовне (філологічне, граматичне, логічне, систематичне, історичне);

2. За обсягом – буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне.