Ендоскопічні дослідження

Езофаго-гастро-дуоденоскопія являє собою візуальний огляд слизуватої оболонки стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, проведений за допомогою спеціальних гнучких апаратів (гастро-, дуоденоскопів) з волоконною оптикою. Эзофаго-гастро-дуоденоскопія є в даний час одним з основних методів діагностики захворювань стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, що дозволяє оцінити зміни слизової оболонки і знайти різні рухові порушення (дуодено-гастральний і гастро-эзофагеальний рефлюкси). Також за допомогою біопсійних щипців можна взяти шматочки слизової оболонки для наступного морфологічного дослідження чи провести мінімальне хірургічне втручання (наприклад, видалення поліпів).

Ректороманоскопія дає можливість оглянути слизову оболонку прямої і сигмовидної кишок. Дослідження проводять за допомогою ректороманоскопа, до складу якого входять набір порожніх металевих трубок, волоконний світловод, джерело світла й інші додаткові пристосування. Ректороманоскопія допомагає виявити запалення, ерозії, виразки, геморой, доброякісні і злоякісні пухлини й ін. захворювання цього відділу кишечнику. Крім цього, ректороманоскопія дозволяє зробити біопсію для наступного морфологічного і цитологічного досліджень отриманого матеріалу.

Колоноскопія застосовується в діагностиці поразок усього товстого кишечнику і проводиться за допомогою спеціального гнучкого волоконного колоноскопа. За допомогою колоноскопа можна не тільки оглянути слизову оболонку, але і виконати біопсію, а також деякі хірургічні маніпуляції (наприклад, эндоскопічну поліпектомію).

Ультразвукове дослідження (УЗД) застосовується перш за все для дослідження печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, нирок. УЗД печінки і підшлункової залози дозволяє установити їхнє розташування, розмір, стан їхніх тканин, виявити наявність осередкових поразок (кіст, абсцесів, пухлин). При дослідженні жовчного міхура оцінюють його розташування, стан стінок, наявність каменів. Під контролем ультразвуку можна проводити прицільну біопсію печінки і виконувати деякі хірургічні маніпуляції (наприклад, дренування абсцесу). Ультрасонографія нирок має важливе значення для діагностики пухлин, кіст, нефролітіазу, абсцесу нирки та деяких других патологічних станів.

Із радіонуклідних методів дослідження нирок найчастіше застосовується радіонуклідне сканування нирок (сцинтиграфія) – графічна реєстрація розподілу нуклідів за допомогою автоматичних пристроїв, що дають можливість отримати інформацію про розміри нирок, їх контури, локалізацію, будову, не функціонуючі ділянки паренхіми. Сканування здійснюють після внутрішньовенного введення препарату цитратекс, міченого ^99mТС, або неогідрину, міченого ¹⁹⁷Hg. Сканографію нирок використовують для діагностики невеликих пухлин, аномалій, а також для визначення ступеня деструктивних змін у нирках.