Правові основи стандартизації

Державну політику в сфері стандартизації визначають закон України «Про стандартизацію», закон України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» та ряд інших нормативних документів України.

Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року № 2408-ІІІ встановлює загальні правові й організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики в сфері стандартизації.

Закон регулює відносини, пов’язані з діяльністю в сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації. Чинність Закону не поширюється на фармацевтичну промисловість, ядерні матеріали, стандарти медичного обслуговування, освіти, бухгалтерського обліку.

Законом встановлені об’єкти стандартизації: продукція, процеси та послуги, матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 р. визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 08.04.1993 року № 46-93 встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм, правил суб’єктами підприємницької діяльності.

В Україні застосовуються стандарти Української СРС, які використовуються як державні до їх заміни або скасування. Як державні стандарти України також використовуються стандарти СРСР (ГОСТ), передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації. В якості державних використовуються також міжнародні стандарти (ISO 9000, ISO 14000).

Закон України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VІ встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду й контролю нехарчової продукції.

Дія цього закону не поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням нагляду та контролю такої продукції:

1) послуги та роботи;

2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів;

3) продукти тваринного походження;

4) корми, кормові добавки та премікси;

5) живі рослини і тварини;

6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення;

7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби;

8) лікарські засоби та ветеринарні препарати;

9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори;

10) ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, інша продукція у сфері використання ядерної енергії;

11) вироби військового призначення;

12) об’єкти містобудування;

13) об’єкти авіаційної діяльності.