Предмет і завдання курсу соціології

З давніх часів людство звертало увагу на політичний, економічний і культурний розвиток суспільства, на роль людини в усіх суспільних процесах, але тільки у ХІХ ст. відомі філософи, літератори і науковці звернулися до проблеми функціонування і розвитку суспільства як цілісної системи. Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Його вперше впровадив до наукового ужитку французький філософ Огюст Конт в 30-х роках ХІХ ст.

Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Специфіка соціологічного світобачення:

1)Погляд на суспільство як певну цілісність, цілісну систему, що розвивається за своїми специфічними законами.

2)Установка на вивчення суспільних відносин, що реально існують, на відміну від утопічного конструювання ідеального суспільства.

3)Спирання на емпіричні методи дослідження. Елементи такого підходу складалися в рамках соціофізики, соціофілософії, філософії, історії, по мірі розвитку емпірічних соціологічних досліджень, в ході диференціації суспільних та гуманітарних наук, по мірі зростаючого впливу природознавства.

Соціально-політичні передумови виникнення соціології:

1)Діяльність просвітників стимулювала процес революційного руйнування старого суспільного ладу в Європі.

2)Ранні буржуазні революції вплинули на розвиток суспільно-політичної думки. Соціальні думкарі першої половини ХІХ століття намагалися осмислити суть та наслідки французької революції. Дослідники намагалися проаналізувати поняття “революція”, “демократія” тощо.

Специфіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору – крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності. Суспільство – дуже складне й багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства – область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самими людьми, що є частинами тих спільнот. У центрі соціального життя – взаємодія людей, а індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. Поняття “соціальний” має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку. Соціальний зв’язок – те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне.

1.2.Соціологія як наука про суспільство, соціальні спільноти і соціальні інститути. Протягом всього історичного періоду формування і розвитку соціологічного знання більшість мислителів намагалися відповісти на питання: Що уявляє собою людське суспільство? Як воно діє? Яким чином побудоване?

В соціології термін «суспільство» розглядається в широкому і вузькому значеннях. В широкому – це історично розвинута сукупність відносин і зв’язків між людьми, які складалися в процесі їхньої сумісної діяльності. У вузькому значенні- це історично конкретний тип того чи іншого суспільства, певні форми соціальних відносин і зв’язків, які виявляють всебічну залежність індивідів один від одного.

Суспільство – це соціальна організація даної країни, основою якої є соціальна структура. Основними категоріями і поняттями, якими оперують в соціологічних дослідженнях є соціальна спільнота, соціальний інститут, соціальні відносини, соціальні процеси, дії, взаємодії, особистість та інші.

	Суспільство як соціальна система

Соціальний інститут – це форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує функціонування суспільних відносин.

Соціальний інститут – це форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує функціонування суспільних відносин.