Сутність і характеристики колективу

Сьогодні люди, як правило, працюють в складі соціальних груп.

Група – це:

· сукупність людей, поєднаних спільністю інтересів, професій, діяльності;

· відносно уособлене об’єднання незначної кількості людей (звичайно не більше 10), які знаходяться у достатньо стійкій взаємодії та здійснюють спільні дії протягом тривалого терміну часу;

· двоє чи більше людей, які взаємодіють між собою і взаємно впливають один на одного;

· відносно стійка сукупність людей, що має спільні інтереси, цінності та норми поведінки, які формуються в межах історично визначеного суспільства;

· певна кількість працівників, які дотримуються спільних норм і прагнуть задовольняти свої потреби досягненням групової мети;

· два чи більше індивіда, які мають спільні цілі, виконують різні обов’язки, залежать один від іншого, координують спільну діяльність і сприймають себе як частину єдиного цілого.

В управлінні бізнесом менеджери мають справу із середніми і малими соціальними групами, для їх ідентифікації зробимо визначення.

Колектив – середня соціальна група, що об’єднує людей, зайнятих вирішенням конкретних завдань, ґрунтується на спільності цілей, принципів співробітництва, сполученні індивідуальних і групових інтересів, та працює на одному підприємстві чи в одній організації.

Група – мале соціальне об’єднання людей, які безпосередньо контактують між собою на основі спільних цілей, норм поведінки, сполучення індивідуальних і групових інтересів. В наступному викладенні будемо вважати, що в групу входять співробітники одного підрозділу.

До загальних характеристик колективів відносяться наступні:

· наявність спільної мети у всіх членів групи. Мета може формуватися як поєднання індивідуальних цілей чи задаватися ззовні у відповідності з місією організації;

· ототожнювання членів групи з колективом і психологічне визначення колег на основі спільних інтересів, принципів, ідеалів, схожості та взаємній доповнюваності характерів, темпераментів, тощо;

· усвідомлення учасниками належності до групи і відмінності (тимчасової) від інших людей, представників інших колективів;

· постійна взаємодія між членами колективу, яка має характер безпосередніх контактів, особистих розмов, взаємодопомоги. У групі працівники безпосередньо спілкуються між собою, придаваючи формальній взаємодії „людську форму”. Взаємодія учасників колективу дозволяє:

- компенсувати обмеженість фізичних та інтелектуальних можливостей кожного окремого працівника;

- виконати набагато більший обсяг роботи завдяки розподілу і спеціалізації праці, духу змагання, згуртованості колективу;

· структурованість колективів. Кожен колектив має певну структуру:

- соціально-демографічну (у відповідності з віком, статтю, освітою, професійною підготовкою і т.п.);

- соціально-психологічну (у відповідності із симпатіями, антипатіями);

- поведінкову (у відповідності з активністю, мотивами поведінки працівників);

- політичну (у відповідності з інтересами, політичними уподобаннями, належністю до певних угруповань);

- функціональну (у відповідності з виробничими завданнями учасників колективу).

· розподіл серед учасників колективу виробничих (функціональних) та між особистих (підтримуючих ролей). Фахівцями вважається, що для ефективної роботи колективу у його складі повинні бути люди, що грають наступні ролі:

- координатора (керівника колективу);

- генератора ідей (розроблює варіанти рішення проблем);

- контролера (оцінює ідеї, спонукає інших до роботи);

- шліфувальника (вміє ув’язати рішення проблеми з іншими завданнями організації);

- ентузіаста (залучає своїм прикладом колег на дії по реалізації визначеної мети);

- посередника (здійснює контакти між групою і зовнішнім середовищем, забезпечує єдність дій членів колективу);

- виконавча (реалізує чужі ідеї, виконує доручення);

- помічника (людина, що знаходиться на других ролях, сприяє діям інших).

У невеликому колективі ці роли потрібно поєднувати.

· наявність певної культури, вираженої у спільних цінностях, традиціях, правилах і нормах поведінки працівників колективу;

· керівництво, яке забезпечує раціональну організацію спільної діяльності людей, розподіляє між ними завдання, проводить продумані заходи щодо згуртування колективу;

Важливими характеристиками колективу є рівень згуртованості, психологічної сумісності, психологічний клімат, психологічний стан людей.

Згуртованість – це психологічна єдність працівників по най важливішим питанням життєдіяльності колективу.

В основі психологічної і соціально-психологічної сумісності знаходиться відповідність темпераментів, професійних і моральних якостей працівників, однорідність їх мотивів діяльності.

Психологічний стан характеризується рівнем задоволеності працівників своїм положенням в колективі. На нього впливають характер, зміст і престижність роботи, розміри винагороди, перспективи зростання, умови праці, психологічний климат.