Тема 18: Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

Учбові питання: 1. Соціальний захист військовослужбовців та його складові. 2. Гарантії громадянам, що проходять військову службу. 3. Пільги військовослужбовцям. 4. Компенсації громадянам, що проходили військову службу.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України складається з Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців т членів їх сімей” (далі – Закону) та інших нормативно-правових актів.

Соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на забезпечення реалізації конституційних прав і свобод; задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві; підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Це право на забезпечення їх у разі:

v повної, часткової, тимчасової втрати працездатності,

v втрати годувальника,

v безробіття з незалежних від них обставин,

v у старості,

v в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону).

У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом. (ст.1-2 Закону)

Гарантії – зобов’язання, за яким держава стверджує виконання певних своїх обов’язків і несе за ним повну фінансову і матеріальну відповідальність.

Загальні гарантії:

→ військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають всю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України (ст.18 ЗУ „Про Статут внутрішньої служби ЗС України”);

→ держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідних до них нормативно-правових актів (ст.19 Закону України „Про Статут внутрішньої служби ЗС України”);

→ військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної та художньої творчості (п.1 ст.8 Закону);

→ військовослужбовцям гарантується недоторканість особи, він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення (ст.7 Закону);

→ держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовцям, які звільняються у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, а також військовослужбовцям строкової служби, які до призову на строкову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб (п.5 ст.8 Закону);

→ військовослужбовці при звільненні мають право на вибір місця проживання в Україні або в іншій державі (п.1 ст.8-1 Закону);

→ усі військовослужбовців мають рівне з іншими громадянами право на виїзд за кордон, у порядку встановленим законом (п.2 ст.8-1 Закону);

→ військовослужбовці не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію, крім чітко визначених у Законі обставин (п.2 ст.8 Закону);

→ члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і при залишенні на роботі при скороченні чисельності, а також на першочергове направлення для професійної підготовки підвищення кваліфікації, з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати (п.1 ст.18 Закону);

→ дружинам (чоловікам) військовослужбовців до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років (п.3 ст.18 Закону);

→ військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної Війни (п.4 ст.11 Закону);

гарантії грошового та матеріального забезпечення:

→ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам служби, стимулює закріплення кваліфікованих кадрів (п.1 ст.9 Закону);

→ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми зберігається грошове та інші види забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення (п.6 ст.9 закону);

→ при переїзді військовослужбовцям виплачується підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 % на кожного члена сім’ї (п.3 ст.9-1 Закону);

→ за військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті (п.5 ст.9 Закону);

гарантії нормованого службового часу, відпочинку, відпустки:

→ загальна тривалість службового часу військовослужбовця на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу визначеного законодавством України. Для військовослужбовців встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (п.4 ст.10 Закону);

→ військовослужбовцям, які виконували службові обов’язки у вихідні дні, святкові і неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром, як правило наступного тижня; (п.6 ст.10 Закону)

→ відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, у інших випадках за рішенням Міністра Оборони (п.16 ст.10-1 Закону);

гарантії забезпечення житлом:

→ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставі, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами (п.1 ст. 12 Закону);

→ військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (п.1 ст. 12 Закону);

→ військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби .(п.1 ст.12 Закону);

→ порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України (п.7 ст.12 Закону);

→ за військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення умов за попереднім місцем проживання (п.21 ст.12 Закону);

гарантії отримання освіти:

→ військовослужбовцям дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України (п.1 ст.13 Закону);

→ військовослужбовці, які мають вислугу військової служби не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється протягом останнього року перед звільненням проходити професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин), без стягнення з них платні за навчання (п.5 ст.8 Закону);

Пільги – встановлені законом преваги, що надаються військовослужбовцям і обумовлені призначенням і особливостями ЗС України.