Додатки. Студенти розв’язують ситуаційні задачі по темі заняття, працюють на прийомі в поліклініці з лікарями – педіатрами та іншими фахівцями

Основний етап.

Студенти розв’язують ситуаційні задачі по темі заняття, працюють на прийомі в поліклініці з лікарями – педіатрами та іншими фахівцями, ознайомлюються з медичною документацією на диспансерних хворих, планами диспансерного спостереження дітей на поліклінічному етапі. Під контролем викладача в навчальній кімнаті самостійно складають плани диспансерного нагляду дітей по темі, визначають покази до санаторного лікування та зняття з обліку. Викладач перевіряє ситуаційні задачі по темі під час роботи студентів у кабінетах поліклініки з лікарями.

Заключний етап

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного і виставляється в журнал. Староста групи заносить оцінку у відомість обліку, викладач завіряє підписом. Викладач інформує про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

Додатки

- Тести

- Ситуаційні задачі

- Контрольні питання

Матеріали для самоконтролю

Тести:

1. Дитина з НР – негативним хронічним гастродуоденітом після курсу терапії в стаціонарі протягом року почувала себе добре, загострень не було, скарг немає. Чи показане проведення сезонного протирецидивного лікування?

А. показане в осінньо – весняний період

В. не показане

С. це можна вирішити лише після повторного обстеження на НР

D. це можна вирішити тільки після ФГДС

Е. показане через місяць

2. При диспансерному нагляді за дитиною з хронічним холециститом використовують комплекс оздоровчих заходів:

А. Жовчогінні трави

В. Жарознижуючі засоби

С. Антибіотики

D. Санаторне лікування

Е. Дієта №5

3. Поліклінічний етап оздоровлення дітей з хронічним гепатитом включає:

А. Охоронний режим з обмеженням фізичних навантажень

В. Дієта №5

С. Дієта №5П

D. Кровоспинні засоби

Е. Гепатопротектори

4. Профілактичні щеплення хворому на хронічний холецистит можливо проводити:

А. через 1 рік після загострення

В. через 6 місяців

С. через 3 місяці

D. постійний медвідвід

Е. через 1,5 – 2 місяці

5. Заходи щодо реабілітації дитини з дискінезією жовчовивідних шляхів по гіпертонічному та гіперкінетичного типу на поліклінічному етапі:

А. жовчогінний чай по 2 тижні щомісяця протягом 6 місяців

В. седативні препарати по 2 тижні двічі на рік

С. теплові фізпроцедури №10 по 2 курси на рік

D. дієта №9

Е. санаторно – курортне лікування

6. Комплекс заходів реабілітації дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів по гіпотонічному та гіпокінетичному типу в поліклініці:

А. жовчогінні по 10 – 14 днів протягом 3 місяців на рік

В. тюбажі з ксилітом (сорбітом) 1 раз на тиждень №4 – 5 курсами 2 рази на рік

С. електрофорез магнію сульфату на ділянку правого підребер’я №10 один раз на рік

D. масаж, ЛФК

Е. санаторне лікування в Ялті

7. Дитина пролікована в стаціонарі з приводу виразкової хвороби шлунка ускладненої кровотечею. Виписана в задовільному стані. Назвіть основні реабілітаційні заходи на амбулаторно – поліклінічному етапі на першому році спостереження.

А. дієта №1 протягом 6 місяців

В. дієта №1 на 1 місяць, потім №5

С. санаторне лікування через 2 тижня

D. звільнення від фізкультури на 6 місяців

Е. санаторне лікування через 6 місяців після лікування в стаціонарі

8. Реабілітаційні заходи для дитини 12 років з ГЕРХ на амбулаторно – поліклінічному етапі:

А. протирецидивні курси лікування двічі на рік

В. психотерапія

С. санаторно – курортне лікування в Трускавці

D. ендоскопічний контроль 1 раз на рік

Е. диспансерне спостереження мінімум 3 роки

9. Дитина виписана з стаціонару після лікування целіакії. Які контрольно – діагностичні обстеження належить виконувати на амбулаторному етапі диспансерного спостереження?

А. опитування, огляд, антропометрія

В. клінічні аналізи крові, сечі

С. протеїнограма, іонограма

D. ЕКГ, ЕГГ

Е. копрограма

10. Заходи при диспансерному спостереженні дитини з лактазою недостатністю:

А. огляд дитини педіатром 2 рази на рік

В. консультації гастроентеролога 2 рази на рік

С. протирецедивне лікування двічі на рік

D. харчування – дієта №15

Е. диспансерний нагляд 1 рік

Задачі для самоконтролю

Задача №1

На прийомі у педіатра мати дівчинки 8 років скаржиться на те, що у дитини періодично виникають закрепи, біль в животі, акт дефекації утруднений, випорожнення нерегулярні через день чи один раз на 3-4 дні. При огляді дитини нормальної тілобудови, температура тіла нормальна, апетит збережений. При пальпації живота відмічається болючість по ходу товстого кишківника. Показники периферійної крові без змін

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити діагноз

4. План обстеження

5. План лікування та диспансерний нагляд

Задача №2

Дитина 12 років тиждень тому виписана з стаціонару після лікування з приводу загострення хронічного гастродуоденіту, асоційованого з хелікобактерною інфекцією. Хворіє другий рік. В стаціонарі отримала однотижневу потрійну терапію з препаратами вісмуту. На прийомі у сімейного лікаря відмічає емоційну лабільність частий головний біль, періодично відмічаються закрепи та біль навколо пупка, відчуття важкості після прийому їжі.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику гастродуоденіту

3. Встановити діагноз

4. План лікування на даному етапі

5. План диспансерного нагляду

Задача №3

Дівчини 15 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу дискінезії жовчовивідних шляхів. Напередодні, після святкового застілля відчула інтенсивний нападоподібний біль в області правого підребір я, нудота, одноразове блювання. При пальпації живота виражена болючість в точці Кера.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити діагноз

4. План лікування

5. План диспансерний нагляду

Задача №4

Дитина 14 років скаржиться на біль у правому підребер’ї, нудоту, блювання після вживання жирної, гострої їжі, фізичного навантаження. Знаходиться на диспансерному обліку протягом року з приводу хронічного холециститу. При обстеження біль в точці Кера, позитивний френікус – симптом. Обстеження в поліклініці проходила нерегулярно.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. План обстеження

4. План лікування

5. План диспансерного нагляду

Задача №5

Дитина 16 років звернулась до сімейного лікаря із скаргами на помітну блідість шкірних покривів, запаморочення, відчуття серцебиття, дьогтеподібний стул. З 14 років знаходилась на диспансерному обліку з приводу виразкової хвороби шлунку. Лікувалась нерегулярно. Напередодні відмічала емоційне перенапруження. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс-100 за 1 хв., АТ-85/55 мм рт ст., тони серця ритмічні, систолічний шум на верхівці, живіт болючий та помірно резистентний в епігастральній ділянці. Заг.аналіз крові: Нв- 90 г/л, Е- 2,9*10¹²л, КП 0,9, ШОЕ-15 мм/год.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити діагноз

4. Тактика лікаря загальної практики сімейної медицини

5. План диспансерного нагляду в період ремісії

Задача №6

Хлопчик 14 років відмічає відрижку кислим або з’їденою їжею, періодичну гикавку, нудоту; часто виникає печія, яка посилюється в лежачому положенні або при фізичному навантаженні та супроводжується болем за грудиною. Хлопчик відмічає швидку втомлюваність, часті зміни настрою, періодично головний біль.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити діагноз

4. План обстеження та лікування

5. План диспансерного нагляду

Задача №7

Дитині 11місяців. Пролікована в стаціонарі з приводу первинної лактазної недостатності. Виписана додому в задовільному стані. З’явилась на огляд сімейного лікаря в поліклініку за місцем проживання для подальшого спостереження

1. Виділити провідний клінічний синдром в період розгорнутих клінічних проявів

2. Провести диференційну діагностику

3. Медикаментозне лікування на амбулаторному етапі

4. Рекомендації по харчуванню дитини

5. План диспансерного нагляду

Задача №8

Мати дитині 2 років на прийомі у педіатра відмічає рідкі випорожнення 8-10 разів на добу, випорожнення кров’янисті, малими порціями. Під час акту дефекації дитини неспокійна. Подібні скарги відмічаються протягом 2 місяців. За цей час відмічається втрата маси тіла. Об’єктивно: температура тіла нормальна, блідість і сухість шкірних покривів, тургор м’яких тканин знижений, болючість при пальпації по ходу товстого кишківника, помірно виражена тахікардія. Заг.аналіз крові: Нв- 98 г/л, Е- 2,9*10¹²л, КП 0,8, ШОЕ-25 мм/год.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити попередній діагноз

4. Тактика лікаря загальної практики сімейної медицини

5. План диспансерного нагляду

Задача №9

На огляді у педіатра дитина 8 місяців. Мати скаржиться на порушення стулу дитини: великим об’ємом, зловонний, погано відмивається, 2-3 р/добу. Зі слів матері, дитина розвивалась задовільно до 6 місяців, а після введення прикорму (вівсяна, пшенична каші) поступово наростали вказані симптоми. При огляді дитина відстає у фізичному розвитку, живіт збільшений в розмірах, відмічається зниження м’язевого тонусу. Заг.аналіз крові: Нв- 88 г/л, Е- 2,9*10¹²л, Л-8*10⁹/л, КП 0,8, тромбоцити-60‰, ШОЕ-15 мм/год. В копро грамі відмічається підвищений вміст жирних кислот, неперетравлених м’язевих волокон та клітковини

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити попередній діагноз

4. План обстеження та лікування

5. План диспансерного нагляду

Задача №10

Матір з дитиною 2-х років з’явилась на прийом до педіатра зі скаргами на постійний кашель з в’язким харкотинням. Хворіє з 6-ти місяців після перенесеного ГРВІ, в подальшому інтенсивність і частота кашлю наростали. Декілька разів лікувалась з приводу не госпітальної пневмонії затяжний перебіг. Об’єктивно: температура тіла 37,3°С, ЧД 42 за хвилину, ЧСС – 92 за 1 хвилину. Дитина відстає у фізичному розвитку, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника. Перкуторно над легенями мозаїчна перкуторна картина, аускультативно – різнокаліберні вологі хрипи. Тони серця ритмічні, ослаблені. Живіт дещо здутий, печінка +2 см. Стул – поліфекалія, з жирним блиском. З боку сечовидільної системи патологічних змін не виявлено. Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,0х10¹²/л; Нв – 108 г/л; КП – 0,8; лейкоцити – 14х10⁹/л; лейкоформула: п/я – 3%, с/я – 58%,е – 3%, л – 28%, м – 8%. Копрограмма: нейтральний жир (++++).

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Перелічіть необхідні параклінічні обстеження на дільниці, в стаціонарі

3. Встановити попередній діагноз

4. План обстеження та лікування

5. План диспансерного нагляду

Контрольні питання

1. Провідні клінічні синдроми у дітей з ураженням шлунково-кишкового тракту

2. Основні методи лабораторної діагностики патології шлунково-кишкового тракту у дітей

3. Основні методи інструментальної діагностики патології шлунково-кишкового тракту у дітей

4. Клінічні протоколи згідно яких проводиться діагностика, лікування та диспансерний нагляд за дітьми з патологією шлунково-кишкового тракту

5. Диспансеризація хворих на виразкову хворобу

6. Реабілітація хворих на хронічний гастродуоденіт та виразкову хворобу в санаторних умовах

7. Спостереження дітей з хронічним панкреатитом в умовах поліклініки

8. Диспансерний нагляд за дітьми з хронічним холециститом, дискінезією жовчовивідних шляхів в поліклініці

9. Санаторне лікування дітей з хронічним холециститом, панкреатитом

10. Схема диспансерного нагляду за хворими з ревматичною лихоманкою на другому та третьому етапах реабілітації

11. Особливості диспансерного нагляду за хворими з лактозою недостатністю, муковісцидозом, целіакією.

12. Диспансерний нагляд за дітьми з ГЕРХ

13. Правила відбору хворих дітей для санаторно – курортного лікування

14. Документація, що оформлюється на диспансерного хворого в поліклініці

Література

Основна:

1. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації./ За ред. Проф. О.В. Тяжкої. Виданння друге. – Вінниця. Нова книга. – 1096с.

2. Медицина дитинства /За ред. П.С. Мощича. Київ: Здоровя. – 1994. Томи І – IV.

3. Протокол лікування дітей з пневмонією. Наказ МОЗ України №18 від 13.01. 2005

4. Гришко В.Г. Диспансеризація і реабілітація хворих дітей на амбулаторно – поліклінічному етапі. Методичні рекомендації. – Вінниця. – 2005. – 52с.

5. Сміян І.С. лікування дітей на питних курортах. – Тернопіль. – 2006. – 70с.

6. Наказ МОЗ України №434 від 29.11.2002 «Про удосконалення амбулаторно – поліклінічної допомоги дітям в україні»

7. Уніфіковані клінічні протоколи протоколи медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення (Наказ МОЗ України від 29.01.2013 №59).

8. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування): Навчальний посібник для педіатрів, дитячих гастроентерологів, лікарів загальної практики – сімейної медицини/ Ю.В. Бєлоусов, Л.П. Волошина, Н.В. Павленко та ін. – Х.: ВД «Інжек», 2007. – 120с

9. Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей. Наказ МОЗ України №362 від 19.07.2005.

10. Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей (Наказ МОЗ України №362).

11. Первинна артеріальна гіпертензія у дітей і підлітків /Майданник В.Г. та інші – К., 2006. – 89с.

12. Кардіологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання)/ За ред. Проф. С.С. Казак. – Донецьк.:2004, - 204с.

13. 13. Бережний В.В., Романкевич І.В. Артеріальна гіпертензія у упідлітковому віці – напрямки антигіпертензивної терапії. //Современная педиатрия. – 2011.- №5. – с.130-134.

Додаткова:

1. Аряев Н.Л., Волосовець А.П. и др. Пульмонология детского возраста. – К.: Здоровье, 2004. – 608с.

2. Реактивный и хронический панкреатит у детей: диагностическая и лечебная тактика, схемы диспансерного наблюдения. Информационное письмо.// Под ред. Проф. А.А. Баранова. – М.: Мед., 2004, - 26с.

3. Майданник В.Г. Римські критерії (2006) діагностики функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007; 3; - с. 5 – 13.

4. Кисляк О.А. Артериальная гипертензия в подростковом возрасте. – М., Миклош, 2007. – 288с.

5. Денисова М.Ф., Шадрін О.Г..Фармакотерапевтичний довідник дитячого гастроентеролога. – К.: 2008, - 516с.

6. Беш Л.В. Бронхіальна астма у дітей. Симпозіум.//Здоровье ребенка. – 2012. - №8. – с.8-20