Загальні організаційно-методичні вказівки

1 Основною метою даного заняття являється вивчення зі студентами загальних положень маршу, дії відділення на марші у складі взводу, порядок організації органів похідної охорони, дії підрозділу при здійсненні маршу в різних умовах.

Зміст заняття

№ з/п	Етапи заняття, навчальні питання та їх зміст.	Час (хв)	Методичні вказівки

1.	ВСТУПНА ЧАСТИНА 1.Заслухати доповідь чергового 2. Перевірити присутність та зовнішній вигляд студентів і готовність до заняття. 3. Провести коротке опитування. 4. Оголосити тему, навчальні питання та порядок проведення заняття	10 хв	Особу увагу звертаю на причини відсут-ності студентів. Задати 2-3 питання по попередньому заняттю Тему заняття записую на дошці.
2.	ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Основи маршу механізованих підрозділів У сучасних умовах роль та призначення пересування частин і підрозділів на різни відстані закономірно зростають. Це зумовлено збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою. Пересування може здійснюватися в напрямку фронту, паралельно його, від фронту в тил, в передбачений вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, переважно в ночі та в інших умовах обмеженої видимості. Підрозділ може здійснювати пересування своїм ходом (маршем) чи перевозитися залізничним транспортом. Механізований підрозділ, крім того, може перевозитися в умовах постійної загрози застосування противником зброї і систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, руйнування шляхів і переправ. Це вимагає від командирів ретельної підготовки до маршу машин та іншої бойової техніки, вмілої організації маршу і перевезення, вживання заходів щодо протиповітряної оборони та інженерного забезпечення. Марш – це організоване пересування підрозділів у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу у призначений район чи на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування підрозділу. Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитись на поїздах. У всіх випадках марш здійснюється скрито, на різній місцевості, при будь-якій погоді, як правило, вночі чи в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці і у глибокому тилу своїх військ – і вдень. У будь-яких умовах підрозділи мають прибути у призначений район чи на вказаний рубіж своєчасно, в повному складі і в готовності до виконання бойового завдання. Швидкість руху підрозділів під час маршу може бути різною і залежить від одержаного завдання, вміння і фізичної загартованості особового складу, особливо водіїв, вміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, погоди, пори року і доби, а також від правильної організації та забезпечення маршруту. Відділення здійснює марш в колоні (взводу) з дистанціями між машинами 25-50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, схили та повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збільшуються. Середня швидкість руху на марші без урахування часу на привали може бути: змішаних і танкових колон – 20-25 км/год, автомобільних колон – 25-30 км/год. При здійсненні маршу в горах, у лісі та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/год. Під час здійснення маршу у пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/год (на лижах 5-7 км/год). У всіх випадках марш має здійснюватися з максимально можливою у даних умовах швидкістю. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100-150 м. Для своєчасного і організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначаються: 1) вихідний пункт; 2) пункти регулювання; 3) привали та денний (нічний) відпочинок. Вихідний пункт призначається на відстані 5-10 км від району розташування роти. Така відстань забезпечує можливість витягування похідної колони роти і набирання необхідної для висування швидкості. Пункти регулювання призначаються через кожні 3-4 години руху. Привали, денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі і відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до однієї години і один привал тривалістю до 2-х годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – у кінці кожного добового переходу. Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху. Початком здійснення маршу є час проходження вихідного пункту головою колони роти. Відділення може здійснювати марш у колоні головних сил роти чи головній (боковій, тиловій) похідній заставі. Самостійно рота може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного чи морського десанту, а також під час дій у горах і лісі. Посилення взводу залежить від місця у похідному порядку роти і завдання, яке виконується. Механізована рота, яка дії як передовий загін (авангард) чи здійснює марш за самостійним маршрутом, може посилюватись танковим взводом, артилерійським дивізіоном, зенітним взводом, саперним взводом та іншими засобами. Похідний порядок взводу, призначеної у похідну заставу (у передовий загін чи авангард), будується з урахуванням швидкого розгортання, підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається з колони головних сил і похідної охорони. Колона головних сил роти залежить від умов обстановки і може мати різну будову. Танковий підрозділ, приданий механізованій роті, прямує, як правило, в головні колони, а механізований підрозділ, приданий танковій роті, як правило, розподіляється між танковими взводами і прямує у їхніх похідних порядках за танками чи призначається у похідну охорону. Мінометна (артилерійська) батарея проходить за бойовими підрозділами. Останніми у колоні роти проходять підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а у передбаченні вступу у бій – за підрозділами, які призначені для дій у першому ешелоні. Похідна охорона роти має забезпечити: 1) безперешкодний рух головних сил за маршрутом; 2) виключити раптовий напад противника; 3) забезпечити вигідні умови для вступу у бій; 4) не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідування. Для охорони колони головних сил батальйону на марші, який прямує у передовому загоні чи авангарді, висилаються: у напрямі руху на віддаленості 5-10 км – головна похідна застава у складі посилених взводу чи роти; у фланги і тил за необхідністю – дозорні взводи (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор (ГД) у складі взводу – дозорне відділення (танк) на віддаль, що забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Як ГД танкової роти, посиленої механізованим підрозділом, використовується приданий підрозділ. 2. Організація маршу механізованого відділення при діях у складі взводу (роти) та у складі органів похідної охорони. Одержавши завдання на марш в колоні взводу, командир відділення під час його з’ясування та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті (схемі) маршрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути готовим, вивчає порядок підготовки відділення до маршу, призначає склад чергових вогневих засобів та спостерігачів. Бойовий наказ на марш командир відділення віддає, як правило, усьому особовому складу відділенню. У бойовому наказі командир відділення вказує: І. Відомості про противника; ІІ. Завдання відділенню: 1) маршрут руху; 2) район зосередження (відпочинку); 3) рубіж і час прибуття в призначений район або виходу на вказаний рубіж; 4) шикування колони; 5) дистанцію між машинами; 6) швидкість руху; 7) під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій при зустрічі з ним; ІІІ. Які підрозділи ідуть попереду і позаду взводу, порядок підтримання взаємодії і зв’язку з ними; IV. Час готовності до маршу; V. Своє місце і заступника. Під час взаємодії командир відділення вказує: 1) порядок спостереження і зв’язку; 2) порядок дій взводу під час нальоту авіації противника і при застосуванні ним зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї, а також засобів дистанційного мінування; 3) порядок користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), додержання маскування та дисципліни маршу; 4) сигнали оповіщення, управління та взаємодії; 5) під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій і порядок узгодження дій відділень (танків) між собою та сусідами. Командир відділення (танка), одержавши завдання на марш у складі взводу, перевіряє знання особовим складом одержаного завдання, сигналів оповіщення, управління та взаємодії, порядок дій з ними і призначає спостерігача за сигналами, які подаються командиром взводу. Під час підготовки до маршу командир відділення зобов’язаний перевірити справність машин, озброєння, приладів нічного бачення, засобів захисту та пожежегасіння, засобів зв’язку та світломаскування, заправлення пальним, наявність та правильність укладки боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шанцевого інструменту, возимого комплекту розмінування та засобів підвищення прохідності. Про готовність до маршу він доповідає командиру взводу. Командир відділення на марші зобов’язаний суворо дотримуватися встановленого порядку руху та маскування, не допускати затримок на переправах, в тіснинах, тунелях та населених пунктах, вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира взводу, своєчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження. Машини на марші рухаються лише з правого боку дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції та заходів безпеки. Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускається скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються. Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або в сторону від дороги, де ліквідується несправність. Після того, як несправність ліквідована, машина приєднується до колони, яка проходить; своє місце у відділенні вона займає тільки на привалі. Несправну машину, яка зупинилась, об’їжджають тільки зліва. Обгін колони під час руху забороняється. Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч – з повністю виключеним світлом і приладами нічного бачення. Управління відділенням на марші здійснюється на марші здійснюється встановленими сигналами. Радіозасоби працюють лише на прийом. Механізоване відділення у складі похідної охорони Відділення на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, що охороняють, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Відділенню можуть придавитися засоби посилення. Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) в напрямку руху, а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) в сторони флангів, яким загрожують (на напрямки, яким загрожують), може висилатися дозорне відділення. У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником. Командир відділення, призначеного в похідну охорону, під час з’ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен: 1) з’ясувати завдання колони, яку охороняє; 2) своє завдання і час готовності до його виконання; 3) вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного взводу (танка) і головних сил взводу; 4) визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів, а також порядок підготовки взводу до маршу. У бойовому наказі командир відділення вказує: 1) відомості про противника; 2) завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання взводу (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником; 3) дозорний взвод (танк), його завдання і віддалення; 4) час готовності до маршу; 5) своє місце та заступника. Під час організації взаємодії командир відділення вказує: 1) порядок спостереження; 2) зв’язку; 3) відкриття і ведення вогню по повітряних цілях; 4) місця імовірної зустрічі з ним дозорного відділення, взводу і засобів посилення; 5) порядок додержування маскування та користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), сигнали оповіщення, управління та взаємодії.0 Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир відділення дає вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання та доповідає командиру взводу. Командир дозорного відділення зобов’язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця імовірної зустрічі з противником та визначити порядок руху і дій відділення при зустрічі з ним; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним та повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення, і порядок доповіді; віддати відділенню бойовий наказ. У бойовому наказі командир відділення вказує: відомості про противника та рубежі можливої зустрічі з ним; завдання підрозділу, який охороняють, та завдання відділенню, маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене та дії підлеглих при зустрічі з противником; сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними; час готовності до маршу і заступника. Після віддання бойового наказу командир відділення перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання та доповідає командиру взводу. Відділення призначене головний дозор, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони похідної застави, слідкує по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення, особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч з противником, загородження та заражені ділянки на маршруті. Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення)обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками. При неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розміновуються приданим відділенню підрозділом інженерних військ під прикриттям готових до відкриття вогню бойових машин піхоти або самостійно з використанням возимих комплектів розмінування та іншими способами. Дозорний відділення просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю. Закриті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти воно оглядає і при необхідності позначає попереджувальним знаками. Про все виявлене на шляху і про зустріч з противником командир дозорного відділення негайно доповідає командиру, який його вислав. Дрібні групи противника головна дозорний відділення, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи воно захоплює і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим за силою противником вона діє залежно від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами головна похідна застава не в змозі знищити противника, вона стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє. Відділення, яке призначено у бокову похідну заставу,прямує на рівні голови колони, яку охороняє, на встановленому командиром віддаленні. Дрібні групи противника, що опинилися на фланзі колони, яку охороняють, бокова похідна застава знищує і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил вона займає вигідну позицію і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняють, з флангу. Відділення, призначене в тильну похідну заставу,прямує за колоною, яку охороняє, на встановленій командиром відстані. Дрібні групи противника тильна похідна застава знищує, діючи із вогневих засад. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, яка охороняється, вона займає вигідну позицію і вогнем всіх засобів наносить ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, яка охороняється. Для затримки просування противника командир відділення за наказом командира, який вислав заставу, організовує зруйнування переправ, мостів та доріг, улаштування завалів та встановлення мінно-вибухових загороджень. Під час привалу і розташування колони, яку охороняють, на відпочинок головна (бокова, тильна) дозорне відділення, зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. Похідна застава (дозор, дозорне відділення) зупиняється та відновлює рух за командою (сигналом) командира. 3. Здійснення маршу механізованим відділенням в різних умовах. За сигналом оповіщення про повітряного противника відділення продовжує рух. Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по низько літаючим літакам, вертольотам та іншим повітряним цілям, готуються для відкриття вогню; люки бойових машин піхоти, крім люків, з яких буде вестися вогонь, зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення “напоготові”. Напад повітряного противника відбивається вогнем за командою командира відділення. Під час руху в пішому порядку механізоване відділення за командою командира займає найближче укриття і відкриває вогонь із стрілецької зброї по повітряних цілях противника. Мінне поле, встановлене засобами дистанційного мінування, відділення обходить або долає у складі взводної колони за головною машиною по проробленому в ньому проходу. Міни, виявлені перед машинами відділення, знищуються з використанням возимого комплекту розмінування або іншим способом. За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження відділення продовжує рух. У бойових машинах піхоти перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, який прямує в пішому порядку і на відкритих машинах, одягає засоби індивідуального захисті. Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж і затоплень на марші руху відділення, як правило, обходить, при неможливості обходу – зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням системи захисту від зброї масового ураження, яка є на машинах, і засобів індивідуального захисту. Часткова спеціальна і санітарна обробка проводиться після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира взводу, а при зараженні особового складу отруйними речовинами – негайно. Повна спеціальна і санітарна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район. У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також при вимушеному подоланні району пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі бойових машин піхоти зачиняються. Після виходу з району пожеж командир відділення організовує гасіння осередків вогню на машинах і надання медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого відділення продовжує рух. Поранені та хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці, доставляються в медичний пункт батальйону. Бойові машини піхоти розміщуються по можливості під кронами дерев, в радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Висадка із машин здійснюється тільки за командою (сигналом) своїх командирів. Для відпочинку особовий склад розташовується справа від дороги. В машинах залишаються спостерігачі та чергові кулеметники (навідники гармат), а в командирських машинах і чергові на радіозасобах. Вогневі засоби, призначені для відбиття повітряного противника, знаходяться в готовності до ведення вогню. Екіпажі машин (водії) проводять контрольний огляд озброєння і техніки, виконують технічне обслуговування і спільно з призначеним для допомоги особовим складом ліквідують виявлені несправності. При вимушених зупинках на маршруті руху і ліквідації несправностей на бойовій машині піхоти поворот башти в сторону проїжджої частини дороги категорично забороняється. У горах під час підготовки до маршу командир відділення приділяє особливу увагу перевірці справності ходової частини та механізмів управління машин. На кожній машині необхідно мати спеціальний пристрій для запобігання скочування машин під час зупинок на підйомах та спусках. Під час подолання небезпечних місць особовий склад механізованого взводу, як правило, спішується. Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи та перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях з додержанням заходів безпеки з обов’язковою страховкою один одного або само страховкою. На привалах, під час розташування на відпочинок в гірській місцевості особовий склад і техніка розташовується в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, осипів, снігових лавин та затоплень. Зимою перед маршем командир відділення зобов’язаний: вжити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти обмороження; упевнитися в наявності зимового дизельного палива та спеціальних рідин в машинах і при необхідності вжити заходів для їхньої дозаправки; перевірити справність засобів підігріву двигунів машин, готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур, а якщо передбачається рух по ділянках з глибоким сніговим покриттям – і натяг гусениць, а також оснащеність машин засобами підвищення прохідності; дати вказівки механікам-водіям про заходи запобігання розморожування систем охолодження двигунів; організувати просушування обмундирування та взуття.	40 хв 15 хв	Навчальне питання записую на дошці Дати під запис Всі тактичні нормативи та швидкості руху дати під запис

	ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ - Нагадати тему, мету, навчальні питання заняття; - вказати як досягнуті цілі заняття; - оголосити оцінки студентам, які були отриманні по ходу заняття; - дати завдання для самостійної підготовки; - дати команду черговому на закінчення заняття.	5 хв	- Завдання на самостійну підготовку записують в конспекти.

Розробив:

Старший викладач

С.В.Мілевський

“___” ________________ 200 _ року.

	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!