Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки

Початковим етапом для розробки декларації безпе­ки небезпечного об'єкту є його ідентифікація. Мета ідентифікації - виявлення у складі суб'єктів господарсь­кої діяльності, що експлуатують об'єкти, найбільш не­безпечних об'єктів, які підлягають декларуванню стану безпеки.

Ідентифікація небезпечних об'єктів здійснюється на основі критеріїв, що враховують:

- кількість і вид (категорію) небезпечних речовин, що застосовуються на об'єкті;

- умови (температуру і тиск), при яких ці речовини використовуються або зберігаються;

- порогову (граничну) кількість небезпечної речовини;

- особливості розташування об'єкту.

Основні критерії ідентифікації об'єктів, що підляга­ють декларуванню, наведені в Законі України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.01 р. № 2245-НІ і постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.02 р. № 956 «Про ідентифікацію і декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки». Вказані критерії ґрунтуються на положеннях Конвенції ООН про трансграничну дію промислових аварій.

До категорії об'єктів підвищеного класу небезпеки згідно з «Порядком ідентифікації і обліку об'єк­тів підвищеної небезпеки» належать усі суб'єкти госпо­дарської діяльності, у власності або в користуванні яких є об'єкти, де використовуються, виготовляються, пере­робляються, зберігаються, транспортуються небезпечні речовини в кількостях:

- що не перевищують або дорівнюють встановленому нормативу порогових мас;

- які не перевищують нормативи порогових мас, але при відстанях від об'єкту до місць великого зосередження людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів менше ніж 500 м (для 1 і 2 груп небезпечних речовин) і 1000 м (для 3 групи).

Відповідно до пп. 1,3 «Порядку декларування безпе­ки об'єктів підвищеної небезпеки» встановлюється обов'язковість розробки декларацій безпеки небезпеч­них об'єктів 1 чи 2 класів. Декларація безпеки - до­кумент, що визначає комплекс заходів, які використовуються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій і їх наслідків.