II Основна частина

Вступ

Сучасний бій характеризується рідкою і швидкою зміною обстановки, частим переходом від одного виду бойових дій до іншого, що вимагає від командира організувати бій в обмежений час.

Успіх бою залежить від якості керування. Вміле керування підрозділами сприяє розгрому противника з найменшими втратами та досягнення перемоги в короткий час.

В сучасному бою командир не в змозі один керувати підлеглими при підготовці до бою та в ході бою. Тому для керування підрозділами, починаючи з батальйону і вище, в підрозділах і частинах є штаби і спеціальні підрозділи зв'язку, які призначені допомагати командиру в керуванні підрозділами і дати можливість йому зосередити увагу на вирішенні основних питань організації і ведення бою.

Командир підрозділу, організовуючи бій, повинен постійно знати стан (положення своїх підрозділів, з'єднань і дії ворога), швидко приймати рішення і ставити завдання підлеглим.

Для вдалого вирішення завдань по керуванню підрозділом в бою, командир повинен мати з ним постійний і безперебійно-діючий зв'язок.

Застосування засобів зв^’язку в бою визначається їх тактико-технічними даними і умовами обстановки. Для керування можуть бути використані: радіо, дротовий, радіо­релейний, фельд'єгерсько-поштовий зв'язок та зв'язок сигнальними засобами, а також можуть використовуватись літаки і вертольоти зв’язку.

В даній лекції ми ознайомимось із умовами організації радіозв’язку в підрозділах і правилами керування документами потайного керування військами.

II Основна частина

1. Сили та засоби зв’язку в механізованому батальйоні та

їх можливості

В підрозділах в усіх видах бою створюється єдина система зв'язку, яка повинна і забезпечувати безперебійну, при будь-яких змінах бойові обстановки, передачу команд, сигналів та інформацію по керуванню, а також таємність її роботи.

Основою радіозв'язку в підрозділах є радіостанції, які встановлені на бронеоб'єктах (Танках, БТР, БМП, БРДМ, КШМ).

Організація польового вузлу зв'язку МБ (ТБ);

Начальник зв'язку батальйону - командир польового вузлу зв’язку.

Польовий вузол зв’язку (ПВЗ) складається з чотирьох відділень:

- відділення управління командира батальйону 3 чоловіка (командир відділення-командир бойової машини, радіотелефоніст, механік-водій), машина БМП-1К (Р-123 – 2од., ТА-57 – 1од., П-274м-0,5 км, додатково Р-159);

- відділення управління начальника штабу 4 чоловіка (заступник командира ПВЗ – командир відділення, радіотелеграфіст, старший механік-водій, механік-радіотелефоніст), машина БМП-1КШ (Р-130 – 1од., Р-111 – 2од., Р-123м – 1од., ТА-57 – 2од., Т-219 – 1од.(апарат ЗАС), диктофон П-180 – 1од., П-274м – 0,5 км;

- відділення радіозв’язку 14 чоловік (командир відділення, старший майстер, радіотелефоністі – 11чол., водій), машина ГАЗ-66 (Р-159 на кожного радіотелефоніста);

- відділення зв’язку 8 чоловік (командир відділення, телефоніст – 2 чол., старший лінійний наглядач, лінійний наглядач – 3 чол., водій), машина ГАЗ-66 (комутатор П-193 – 1од., ТА-57 – 10од. на комутатор).

Всього в ПВЗ МБ:

- особового складу – 30 чоловік;

- засобів зв’язку: Р-130 - 1од., Р-123 - 3од., Р-111 – 1од., ТА-57 – 13 од.,

Т-219 – 1од., П-180 – 1од., Р-159 – 11 од., П-193 – 1од., 2 котушки дроту по 0,5 км

На танках та БМП встановлені Р-123 або Р-173.

На БРДМ - встановлені радіостанції Р-123 і Р-107 (Р-105м) з блоком живлення 12V, а також можуть встановлюватися інші переносні радіостанції Р-107, Р-105м, Р-108.

На БМП (БТР-70) встановлена радіостанція Р-123 і від призначення в бою БТР можуть встановлюватися Р-107 (Р-105м), Р-108. Це БМП (БГР) використовує, як правило, начальник зв'язку.

Основною системою є вузол зв'язку, створений на КСП батальйону.

Вузол зв'язку - це організаційно-технічне об'єднання засобів зв'язку, розвернутих на пункті керування (в означеному місті) для забезпечення зв'язку.

В склад вузла зв'язку батальйону входять наступні елементи: танк командира батальйону, БРМД-РУ НШ, БМП (БГР-70), машина з радіостанціями підтримуючої і приданої) артилерії та інші засоби зв'язку

З вузла зв'язку батальйони зв'язок організовується з підлеглими підрозділами: з підрозділом тилу, з сусідами. Для цього використовують вузол зв'язку.

Використовуються радіостанції, які встановлені на танках, БТР, автомобілях.

В МБ (ТБ) звичайно організовується:

=> радіомережа командира батальйону в складі радіостанції командира батальйону, начальника штабу, командирів рот, командирів взводів, командирів танків батальйонного медичною пункту. В цю мережу включаються радіостанції приданих мотострілецьких підрозділів, підтримуючої чи приданої артилерії та тактичного повітряного десанту, => радіо-напрямки розвідки:

:=>радіостанції начальника штабу та підрозділу розвідки; => радіомережа взаємодії Р-109-=>радіо-стащщ начальника штабу та радіостанції підтримуючої артилерії, сусідів.

Крім цього, радіостанції командира батальйону і замісника командира батальйону входять в радіомережу старших начальників.

Радіостанція Р-130 командира МБ (ТБ) входить в радіомережу командира бригади. Радіостанція Р-107 з БУ-2 начальника штабу батальйону входить в радіомережу штабу бригади. Радіостанція заступника командира батальйону по технічній частині входить в радіомережу технічного забезпечення. Організація зв'язку в МБ (ТБ) в кожному відділенні може мати свої особливості і в залежності від виду бойових дій і наявності їх та підтримуючих сил і засобів.

2. Організація зв’язку в механізованих підрозділах в основних

видах бою та на марші

Зв'язок є основним засобом, який забезпечує управління підрозділами. За допомогою зв'язку вирішуються важливі завдання по керуванню підрозділами. Зв'язок забезпечує доведення бойових завдань і порядку взаємодії до підлеглих, підтримки взаємодії підрозділів в ході бою, отримання донесень підлеглих про виконання приказів і розпоряджень командира, доступ інформації про обстановку від вищестоящого штабу і сусідів, донесення підрозділам про застосування зброї масового враження та про повітряного ворога, керівництво діяльністю тилових підрозділів і виконання інших завдань, зв'язаних з керуванням підрозділами при підготовці та в ході бою.

Втрата зв'язку веде до втрати керуванням підрозділами, а тому - до поразки в бою. Ось чому своєчасна організація і підтримка надійного зв'язку є найважливішим зобов'язанням командира та штабу.

Командир є центральною фігурою в керуванні підрозділами. Він керує підрозділами згідно прав, які представили йому закони держави та які регламентовані статутами. настановами, наказами старших начальників. На нього покладається вся відповідальність за політичне і військове виховання та навчання особистого складу, за боєздатність і постійну бойову готовність підрозділу, за керування і успішне виконання їм поставлених завдань.

Керівник - це означає бути організатором підлеглих, вміло направляти їх дії на досягнення наміченої мети. Командир організовує дії підрозділів і постійно керує їм в ході бою. направляючи їх зусилля на швидкий і повний розгром ворога, роблячи їм необхідну допомогу. Він спостерігає за полем бою, бездоганно вивчає обстановку, приймає рішення, ставить бойові завдання, організовує взаємодію і всебічне забезпечення військ.

Командир контролює дії підрозділів, дотримується точного і своєчасного виконання поставлених завдань, і розгром} ворога навіть меншими силами. Він ставить підрозділам додаткові завдання, впливає на хід бою всіма засобами, які є в нього в розпорядженні.

Маневрений характер бойових дій і різка зміна обстановки потребує від командирів твердого, гнучкого і безперервного керування підрозділами.

Тому командир керує підрозділами не лише особисто, а і через штаб, та своїх замісників.

Штаб є першим помічником командира в керівництві підрозділами, основним органом, який забезпечує керування.

Основою керування для штабу і всіх посадових осіб є рішення командира.

Важливішим обов'язком штабу є забезпечення даних командиру про положення ворога і характер його дій, положення і стан своїх підрозділів і з'єднань характер місцевості, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановки.

Для керування частинами, підрозділами в бою утворюються пункти керування. Пункт керування підрозділами називається командно-спостережним пунктом (КСП), так з нього забезпечується можливість не лише керувати підрозділами, а й спостерігати за полем бою, вести розвідку ворога спостереженням.

Командно-спостережний пункт командира ТВ (МВ) знаходиться в танку, який діє в центрі бойового порядку взводу.

Командно-спостережний пункт командира ТР (МР) знаходиться в танку (БМП), який діє за бойовим порядком одного із взводів на віддаленні до 200 м.

Командно-спостережний пункт командира ТБ (МБ) розташовується на віддаленні декількох сотень метрів за бойовим порядком однієї із рот.

В частинах створюються: командний пункт (КП) і тиловий пункт управління (ТПУ).

В наступі: 1-3 км і ТПУ 8-12 км.

В обороні: 4-6 км і ТПУ до 15 км, КП 1 км.

Командний пункт призначається для управління підрозділу, частини в бою. Він вважається основним пунктом управління в частині, так як в ньому знаходиться командир, штаб, начальники служб, командири приданих і підтримуючих підрозділів зв'язку, забезпечення і обслуговування.

Віддалення КП від переднього краю своїх військ - декілька кілометрів.

Із складу командного пункту може виділятися спостережний пункт для спостережень за діями своїх підрозділів і ворога на полі бою для керування військами, діючими на головному напрямку.

Тиловий пункт керування створюється в частині для управління тилом і керується заступником командира з тилу. На ньому розташовуються служби. Які завідують постачанням, забезпеченням і укомплектуванням підрозділів. Пункти керування переміщуються по мірі положення підрозділів в ході бою, як правило, стрибкоподібно. Час і місце розгортання пунктів керування вказує командир або вище стоячий штаб. На пунктах керування організовується кругова охорона і оборона.

Для керування в батальйоні застосовуються наступні засоби: радіо, рухомі, сигнальні і дротові.

Радіо - найбільш надійний і основний засіб зв'язку в танкових військах. Воно дає можливість встановлювати зв'язок не тільки на стоянці, а і в русі, через непрохідні (ділянки місцевості, через територію, зайняту противником з кореспондентами, - знаходження яких ще невідоме.

Використовуючи радіо, можна передавати сигнали і розпорядження одночасно великому числу кореспондентів.

Лише радіо може забезпечити зв'язок в танкових підрозділах та з повітряними десантами, тому всі командири підрозділів і офіцери штаб} батальйону зобов'язані вміти працювати на радіостанціях, дотримуючись встановлені правила переговорів.

Радіозв'язок може бути організованій! двома основними способами - по радіо-направленню і по радіомережі.

Радіо напрямок - спосіб організації радіозв'язку між пунктами керування (командирами, штабами), при якому у кожного із них працює радіостанція на одній і тій же хвилі. Радіостанція старшого командира (штабу) є головною, її вказівки і розпорядження обов’язкові для підлеглих радіостанцій. При роботі по радіо-керуванню зв'язок найбільш стабільний і надійний, пропускна здатність найбільша.

Радіомережа - спосіб організації радіозв’язку між декількома (трьома і більше) пунктами керування (командирами, штабами), при якому у кожного з них працює радіостанція на радіо-даних, установлених для цієї радіомережі.

Радіостанція старшого командира (штаба) є головною, її вказівки і розпорядження -є обов'язковими для підлеглих радіостанцій мережі. Без виклику і дозволу головної радіостанції (окрім особливих випадків) підлеглі радіостанції мережі на передачу не працюють. При роботі в радіомережі потрібна висока чіткість роботи і уважність радистів.

Рухомі засоби зв'язку - застосовуються для передачі розпоряджень, донесень, періодичного друку, листів у всіх видах бою.

В якості рухомих засобів можуть використовуватись автомобілі, мотоцикли бронетранспортери, а в окремих випадках по рішенню командира, можуть бути використані І ґанки.

Сигнальні засоби зв'язку використовуються для передачі команд і донесень, сигналів виклику, перенесення і припинення вогню, для взаємного розпізнання, цілеуказання, позначення своїх військ, забезпечення взаємодії, а також для сповіщення. В якості сигнальних засобів використовуються: видимі, звукові, інфрачервоні і радіотехнічні засоби. До сигнальних засобів зв’язку відносять ракети різного кольору, кольорові дими і вогні, ліхтарі, прожектори, трасуючі кулі і снаряди, прапорці, указівки і т.д.

Звукові сигнальні засоби використовуються для оповіщення та передачі сигналів на невеликі відстані: до них відносяться сирени, автомобільні гудки, свистки і т.д.

Радіотехнічні сигнальні засоби використовуються для взаємного розпізнання сухопутних військ, кораблів, літаків. До радіотехнічних засобів відносяться радіолокаційні запитувальники і відповідальники.

Зорові сигнальні засоби проміняють в частинах і підрозділах.

Дротові засоби зв'язку в батальйоні можуть використовуватися при розпорядженні на місці, в обороні і на марші з використанням засобів дротового зв'язку комендантської служби.

3. Правила встановлення радіозв’язку та ведення радіо

телефонного обміну

Порядок передачі команд наступний:

- позивний "визваної радіостанції" - один раз; => слово "Я" і позивний своєї радіостанції - один раз; - зміст команди - один раз; => слово "Прийом" - один раз.

Приклад: "Яструб, я сокіл, орієнтир один, протитанкова гармата, знищити, я Сокіл. Прийом".

На прийняту команду негайно дається зворотна, перевірка з точним повтором команди або словом '' Зрозумів " з в казанням свого позивного. Приклади: 1. "Сокіл, я Яструб, орієнтир один, протитанкова гармата, знищити, я Яструб.

Прийом". 2. "Зрозумів, я Яструб. Прийом".

Підтвердження на прийняту команду може даватися також подачею відповідних команд своїм підлеглим.

Для передачі загальних команд, які відносяться до всіх підрозділів і бойових машин, встановлюють циркуляційний позивний.

При передачі загальних команд, зміст їх повторюється два рази.

Приклад; "Вітер, я Яструб. зосередити вогонь по ворог} на висоті... (висота вказується по кодованій карті), я Яструб. Прийом".

Загальні команди приймаються негайно і виконуються всіма командирами бойових машин. Зворотна перевірка на загальні команди не дається. При стійкому зв'язку і хорошому зворотному зв'язку між радіостанціями дозволяється працювати в середині підрозділу замість повних позивних, скороченими позивними або без позивних. Приклад: 1. "Третій, я перший, зменшити інтервал. Прийом". 2. "Третій, зменшити інтервал. Прийом".

При слабому чутті і сильних перешкодах команди дозволяється передавати два рази. б) найпростіші документи СУВ та їх використання.

Таємне керування військами має мету: збереження державної і військової таємниці при веденні переговорів і передач по засобам зв'язку. В меті таємного керування військами при веденні переговорів по радіостанціям використовуються наступні документи: => радіо-дані; = таблиця сигналів: => переговорна таблиця; => кодована карта:

-> орієнтирні схеми.

В радіо-даних вказуються: позивні радіостанції, робоча і запасна частоти, позивні відповідних осіб, запит паролю і пароль, сигнал переходу на запасну частоту, позивні радіостанцій командира і начальника штабу, на які необхідно відповідати негайно.

Приклад:

1. Позивні радіостанції:

КТБ - Орел.

КТР - Сокіл.

КТВ 1- Сокіл - 1.

КТВ2-Сокол - 2.

КТВ 3 – Сокіл -3.

2. Частота 21000/22375.

3. Сигнал переходу на запасну частот) - Ока.

- запит паролю - 123, 345.

- відповідь пароля -321. 543

- циркулярний позивний "Буря".

4. Списки відповідальних осіб: командир -01; начальник штабу – 03

Таблиця радіосигналів розробляється для ведення переговорів та передач по радіостанції. В таблиці радіосигналів є зміст команди і сигнал, позивний числом. Приклад: необхідно передати по радіостанції команду - ''Вийти на рубіж (карту)". Із таблиці сигналів беремо проти значення "Вийти на рубіж (карту)" сигнал 327 і передаємо його по радіо.

всі переговори і передачі по радіостанціям ведуться по сигнальним (переговорним) таблицям, відкрита передача допускається лише для оповіщенні військ.

В підрозділах в бою всі команди по радіостанціях передаються відкритим текстом. У випадках відкритої передачі номера і найменування підрозділів та посади командирів передаються по позивним, а пункти місцевості кодуються.

Пункти місцевості можуть кодуватися орієнтирами, умовними найменуваннями чи по кодованій карті. В якості орієнтирів назначаються добре видимі місцеві предмети. Вони нумеруються справа наліво і по рубежам від себе в сторону ворога.. Наприклад: Сарай - орієнтир 2.

треба передавати: "Знаходжусь біля сараю". Треба передавати по радіо: "Перебуваю біля орієнтира 2".

Кодована карта являє собою умовну нумерацію кілометрових квадратів сітки карти. Приклад: Квадрат кілометрової сітки має координати 6418. Кодова нумерація цього квадрату 25136. Треба передавати: "Перебуваю 25136 (3-равлик)", що в квадраті 6412. Для подачі сигналів і умовних знаків в кожному підрозділі призначаються спостерігачі, а для доставки і передачі наказів, доставки донесень призначаються посильні (зв'язкові).

Для збереження таємного керування військами необхідно суворо підтримувати дисципліну радіозв’язку. Дисципліна зв'язку досягається знанням і суворим дотриманням вимог таємного керування військами, точним виконанням правил користування засобами зв'язку, чітким виконанням уставного режиму роботи та заходів по радіо-маскуванню, а також встановленням контролю за використанням всіх засобів зв'язку.

Порядок використання зв'язку і режим роботи радіо і радіорелейних засобів зв'язку визначаються командиром (начальником штабу) з врахуванням задуму дій і вказівок вищестоящого штабу.

При цьому можуть встановлюватись наступні режими роботи:

1. Повна заборона роботи всіх радіостанцій на передачу, окрім оповіщення військ і зв'язку з розвідкою.

2. Заборона роботи на передачу КВ радіостанції.

3. Дозвіл роботи радіостанціям малої потужності і радіорелейним, а також радіостанціям всіх потужностей в мережах розвідки, оповіщення, управління ракетами і зенітними засобами.

4. Дозвіл роботи радіо-засобів без обмежень.

Таємність зв'язку - її здатність протистояти розкриттю ворогом змісту інформації. Таємність забезпечується застосуванням апаратури автоматичного засекречення каналів (апаратури ЗАС), кодуючих машин, шифрів, переговорних таблиць, кодованих карт і ін.

Всі командири підрозділів і штабу повинні вміти працювати на радіостанціях, дотримуватись вимог по таємному керуванню військами і зберігати військову таємницю.

Керівник заняття:

Викладач ПМГ-1 А.Г. Смаль