Оснащення заняття. 1. Шумомір інспекторський ШУМ-1-М (чи іншої моделі)

1. Шумомір інспекторський ШУМ-1-М (чи іншої моделі).

2. Аналізатор спектру шуму і вібрації. ВШВ-003.

3. Аудіометр клінічний (АК).

4. Гранично допустимі рівні шуму на робочих місцях (витяг з Держстандарту 12.1.003-83).

5. Гранично допустимі рівні вібрації (витяг з ДСТ 12.1.12-78).

6. Таблиця: Оцінка стійкості органу слуху та ступеню втрати слуху.

7. Завдання для самостійної роботи студентів з інструкціями вимірювання шуму, вібрації, аудіометрії.

Додаток 1

Фізичні характеристики та класифікації шуму

З фізичної точки зору шум - хаотичні пружні коливання повітряного середовища різної частоти, сили, ритму. (Музика - гармонійні пружні коливання повітря).

З гігієнічної точки зору шум - всякі звуки, що заважають людині працювати, відпочивати, спати, викликають негативну подразливу дію.

Частота звуку чи шуму виражається в герцах (Гц) - кількості коливань за секунду та в октавах - діапазоні звуків, верхня межа якого в 2 рази більша нижньої (16-32 Гц; 100-200 Гц і т.д.). Людським вухом сприймаються частоти 16-20000 Гц, що вкладається в 10 октав.

За частотою шум класифікується на: низькочастотний, середньочастотний, високочастотний; тональний (коли звучить одна частота) вузькополосний (звучать 1-3 октави), широкополосний (4-6 октав), "білий" (звучать всі частоти).

Сила звуку залежить від амплітуди коливань повітря і виражається в одиницях енергії - в звуковому тиску і вимірюється в ньютонах на метр квадратний (Н/м²). Людським вухом звуковий тиск сприймається в межах 2-10^-5 - 2-10^1,5 Н/м², охоплює біля 1 млн цих одиниць і унеможливлює їх використання для вимірювання сили шуму на практиці.

А тому використовують рівень інтенсивності, чи сили звукового тиску -відношення сили даного звуку в Н/м² (Р) до її порогового значення Ро, рівного 2-10^-5 і виражають в децибелах (дБ) - десятій частині логарифма (показника ступеню) звукового тиску. Так, рівень верхнього (больового) порогу звукового тиску (L) складе:

L = 20 lg = 20 lg^6,5 = 20 × 6,5 = 130 дБ

Звідси, при збільшенні рівня звукового тиску на 2 дБ звуковий тиск в Н/м² збільшується в 2 рази, на 3 дБ - 3 рази, на 7 дБ - 7 разів і т.д.

Звуки різної частоти сприймаються вухом неоднаково: низькочастотні при одному і тому ж рівні звукового тиску більш тихі, а високочастотні більш гучні. Тому введена фізіологічна величина сприйняття звуків -гучність, одиницею вимірювання якої є ф о н и (децибели гучності). Для переводу децибел в фони і навпаки користуються спеціальними графіками Робінсона і Датсона, приведеними у відповідних підручниках (мал. 33.1).

Мал. 33.1 Графік Робінзона і Датсона.

(горизонтальні лінії – рівень сили звуку у дБ; криві лінії – гучність звуку у фонах)

Для порівняння: якщо поріг гучності при 1000 Гц прийняти за 0 дБ то при ЗО Гц він на 63 дБ вищий, а при 4000 Гц - на 10 дБ нижчий.

Існує також часова класифікація шуму, згідно якої шум поділяється на: безперервний (постійний), переривчастий (ритмічний і аритмічний) та імпульсний (ударний).

Згідно впливу на організм, звуки однієї й тієї ж гучності діють на організм неоднаково, у залежності від частоти: низькочастотні значно менш шкідливі, а високочастотні - більш шкідливі, ніж середньочастотні (стандартні, 1000 Гц). Так, нижній поріг шкідливої дії звуку при 1000 Гц складає 30 дБ, а при 60 Гц - 65 дБ, при 8000 Гц - 23 дБ.

Звідси, в основу гігієнічного нормування шуму покладені не лише об'єкти нормування (вулиця, житло, учбові, службові, лікарняні, виробничі приміщення), а і частотний спектр шуму (табл. 1).

Для визначення рівнів шуму в середньооктавних смугах користуються аналізатором спектру шуму чи шуму та вібрації (додаток 4.)

На підставі результатів цих вимірювань і нормативних рівнів таблиці 1 будують спектрограму шуму, яка дозволяє виявити частоти, при яких фактичний шум на досліджуваному місці перевищує гранично допустимі рівні, і складати обґрунтовані висновки (мал. 33.2).

Таблиця 1

Гранично допустимі рівні шуму на робочих місцях

(витяг з Держстандарту 12.1.003-83)

Робочі місця	Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами	Еквівалентні рівні звуку (дБА)
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних робіт і обробки експериментальних даних, прийому хворих у медичних пунктах.
Приміщення управління, робочі кімнати.
Кабіни спостереження і дистанційного управління:
- без розмовного зв'язку телефоном
- з розмовним зв'язком телефоном
Приміщення і ділянки точної збірки, машинописні бюро
Приміщення лабораторій для проведення експериментальних робіт, розміщення агрегатів обчислювальних машин, створюючих шум.
Постійні робочі місця і робочі зони в виробничих приміщеннях та на території підприємств, постійні робочі місця стаціонарних машин (сільськогосподарських, гірничих та ін.).

Мал. 33.2. Спектрограма шуму

При відсутності аналізатора спектра шуму, його вимірюють за допомогою шумоміра (додаток 3, мал. 33.3), а результат виражають в інтегральних показниках рівнів шуму - децибелах А (дБА) і оцінюють за останньою колонкою Держстандарту (табл. 1).

Сумарні рівні шуму від різних джерел розраховують за спеціальними формулами (додаток 2).

Додаток 2

УЧБОВА ІНСТРУКЦІЯ

до методики розрахунків сумарних рівнів шуму

1. Сумація шумів однакових рівнів здійснюється за формулою:

І_сум = І₀ + 10 lg n (1.1.)

де: І_сум - сумарний рівень шуму

І₀ - рівень шуму одного джерела

n - кількість джерел

lg 2 = 0,3 lg 5 = 0,7 lg 8 = 0,9

lg 3 = 0,5 lg 6 = 0,8 lg 9 = 0,95

lg 4 = 0,6 lg 7 = 0,85 lg10 = 1,0

Приклад: працює три двигуни з рівнем шуму кожний по 70 дБ. І_сум=І₀+10 lg n = 70+ l0lg 3 = 70 + 10 × 0,5 = 75 дБ

2. Сумація шумів різних рівнів шуму здійснюється за формулою:

I_сум = І_max + DL₁ + DL₂ +... DL_n (2.1.)

де: І_сум - сумарний рівень шуму;

І_max - максимальний рівень шуму одного джерела;

AL_{1,2 … n} - величина додатку до максимального рівня, знаходиться в таблиці на підставі різниці між максимальним рівнем шуму і шуму від даного джерела L_n:

Imax-An або І1- In
DL		2,5	2,1	1,8	1,5	1,2		0,8	0,6	0,5	0,4	0,2

Приклад: працює 4 станки з відповідним рівнем шуму 1-94 дБ; 2-86 дБ; З-84 дБ; 4-70 дБ.

I_сум = І_max + DL₁ + DL₂ +... DL_n

1. 94 – 86 = 8 (дБ) по таблиці DL₁ = 0,6 І_сум 1 = 94,6 дБ

2. 94,6 – 84 = 10,6 (дБ) по таблиці DL₂ = 0,4 І_сум 2 = 95,0 дБ

3. 95 – 70 = 25(дБ) по таблиці DL₃ = 0,0 І_сум 3 = 95,0 дБ

Результат: І_сум = 95,0 дБ

3. Послаблення шуму відстанню розраховується за формулою:

І₁ = І₀ - 20 lg N/n,

де: І₁ -рівень шуму на відстані N метрів, який потрібно встановити;

І₀ - відомий рівень шуму на відстані n метрів.

Приклад: рівень шуму працюючого компресора на відстані 5 метрів дорівнює 92 дБА.

Яким буде рівень шуму на відстані 50 метрів при тих же умовах (без перешкод для розповсюдження звукових хвиль)?

І₁ = 92 - 20 lg 50/5 = 92 - 20 × lg 10 = 92 - 20 × 1 = 72 дБА (lg10 = l).

4. Залежність між інтенсивністю та силою звука:

Різниця між інтенсивностями (ДБ)
Відповідна різниця між силою звуків (в скільки то разів)

Додаток 3

УЧБОВА ІНСТРУКЦІЯ

до методики вимірювання шуму шумоміром ШУМ-1-М (мал. 33.3)

Мал. 33.3. Шумомір типу „ШУМ-1М”

Підготовка приладу до роботи

1. Прилад розташовують поблизу джерела шуму.

2. Капсуль мікрофона нагвинчують на електронний блок.

3. Перемикач "Швидко - Повільно" встановлюють в положення "Швидко".

4. Перемикачем "Діапазон" підбирається очікуваний рівень звуку.

5. Перемикач "Рід роботи" переводять в положення "Бат" (стрілка повинна знаходитися у лівій частині чорного сектора, в іншому випадку потрібно замінити батарею).

6. Перемикач "Рід роботи" переводять в положення "Калібр." і за допомогою ручки "Калібр." встановлюють стрілку на установочний рівень капсуля мікрофону.

Проведення вимірювань

7. Перемикач "Рід роботи" встановлюють на характеристику А (а коли потрібно - на характеристику В або С).

8. Перемикач "Діапазон" повертають ліворуч, або праворуч з тим, щоб стрілка знаходилася в межах від 0 до 10 дБ.

9. Знімають результат виміру: до значення дБ перемикача "Діапазон" додають (якщо стрілка шкали приладу знаходиться праворуч від нуля) або віднімають (якщо стрілка приладу знаходиться ліворуч від нуля) показання стрілки шкали приладу, також дБ. Наприклад, 60 дБ перемикача "Діапазон" + 3,5 дБ шкали = 63,5 дБ.

10.Після закінчення вимірів перемикач "Рід роботи" встановлюють в положення "Вимкнуто".

Додаток 4

УЧБОВА ІНСТРУКЦІЯ

для роботи з вимірювачем шуму і вібрації ВШВ-003 (мал. 33.4)

Мал. 33.4. Вимірювач шуму, вібрації „ВШВ-003”

Призначення приладу - для вимірювання і частотного аналізу параметрів шуму та вібрації при виконанні наукових робіт та для боротьби з постійним шумом згідно ДСТ 12.1.003-76 та вібрацією в виробничих приміщеннях.

Принцип роботи приладу. Вимірювач ВШВ-003 побудований на принципі перетворення звукових та механічних коливань досліджуваних об'єктів в пропорційні їм електричні сигнали, які потім підсилюються і вимірюються за допомогою вимірювального приладу.

Підготовка приладу для вимірювання шуму та його спектрального складу. Прилад ВШВ-003 може працювати від елементів 373 або від електричної мережі напругою 220 В. В цьому випадку прилад заземлюють через гніздо І. Механічним коректором (при необхідності) встановлюють стрілку приладу на нуль шкали.

Перемикач "Рід роботи" встановлюють в позицію -||- для контролю напруги елементів живлення. При достатній напрузі стрілка приладу повинна знаходитись в межах від 7 до 10 поділки шкали - + 10 дБ (нижня шкала, межі позначені зеленою рискою). Про наявність живлення свідчить також світіння одного із світлодіодів перемикача "Ділитель - дБ 1, 2". Перемикач "Рід роботи" переводять в положення F або S. Прилад готовий до роботи.

Порядок роботи. Перед початком вимірювання рівнів звуку (а також періодично в процесі вимірювання) проводять електричну калібровку вимірювача ВШВ-003 (за спеціальною методикою).

Вимірювання рівнів звукового тиску на частотних характеристиках "ЛІН",
С. В. А:

- кнопки "V", "І kHz", "Фільтри октавні", "Н" повинні бути вимкнуті (не втоплені). Перемикач "Рід роботи" вимкнутий.

- перемикачі вимірювального приладу встановлюють в положення "Ділитель дБ 1” - 80, "Ділитель дБ II" - 50. Фільтри - на "ЛІН", "Рід роботи" - на F.

При цьому засвічується світлодіод крайній праворуч, що відповідає значенню шкали 130 дБ МІ01 (верхня на панелі). Прилад прогрівається на протязі двох хвилин.

При вимірюваннях передпідсилювач МП-3 (мікрофон) слід тримати у витягнутій руці у напрямку джерела звуку. Якщо стрілка приладу знаходиться на початку шкали (нижньої), то вона виводиться в сектор - 10 шкали децибел спочатку перемикачем "Ділитель дБ 1", а потім перемикачем "Ділитель дБ II". Якщо періодично засвічується індикатор "Перегр.", то "Ділитель дБ 1" слід перемкнути на більш високий рівень.

При вимірюванні низькочастотних складових звуків можуть виникнути коливання стрілки приладу. У цьому випадку перемикач "Рід роботи" слід перевести з положення F в положення S.

Для визначення результатів вимірювання потрібно скласти значення світлодіоду по шкалі дБ МІ01 на передній панелі приладу і показання по шкалі децибел.

Вимірювання рівнів звукового тиску в октавних смугах частот проводиться лише в частотній характеристиці "ЛІН" (тобто, при положенні перемикача "Фільтри" на "ЛІН").

Натискують кнопку "Фільтри октавні". Перемикачем "Фільтри октавні" вмикають необхідні октавні фільтри, щоразу встановлюючи перемикачем "Ділитель дБ П" стрілку шкали децибел в рамках 0-10 дБ.

Перемикач "Ділитель дБІ" мусить залишатися в тому положенні, яке він займав при вимірюванні загальних рівнів звуку (при характеристиці "ЛІН").

При звуковому тиску в умовах вітру, коли швидкість його перевищує 1м/с, слід користуватися екраном П-ІІ (для захисту капсюля Ml01 від вітру). Вимірювання звукового тиску виконується, як сказано вище.

За результатами вимірювання креслять спектрограму (або використовують готовий бланк з нормативною кривою), наносять фактичні результати і дають оцінку частотам, які перевищують нормативні (мал. 33.2)

Додаток 5

УЧБОВА ІНСТРУКЦІЯ

для визначення тональної аудіометрії аудіометром поліклінічним (АП)

(мал. 33.5)

Втрата слуху під впливом виробничого шуму у залежності від її ступеню визначається як слухове стомлення, слухова адаптація, кохлеарний неврит (шумова хвороба), професійна глухота.

Визначення втрати слуху під впливом виробничого шуму у працюючих проводиться методом аудіометрії згідно ДСТ 12.0.067-78 "ССВТ. Шум. Методи визначення втрати слуху людини".

Для оцінки стану слухового аналізатора частіше всього використовують метод визначення тимчасового і постійного зміщення порогу чутливості (ТЗПЧ і ПЗПЧ відповідно).

Для оцінки функціонального стану слухового аналізатора використовують аудіометри: клінічний (АК), призначений для детального клінічного обстеження; поліклінічний (АП) - для обстеження слухової функції людини в поліклініці; масовий (AM) - для масової орієнтовної оцінки слухової функції. Крім цього, використовують аудіометри зарубіжного виробництва: "Ельза", "АУ-5", "МА-31", аудіометр - "ПМ-31" та інші.

Мал. 33.5. Аудіометр типу АП-02

а – зовнішній вигляд;

(1 – клавіша увімкнення у мережу; 2 – індикаторна лампа; 3 – перемикач режиму роботи; 4 – перемикач телефонів повітряної провідності; 5 – перемикач інтенсивності маскуючого шуму; 6 – перемикач інтенсивності тону; 7 – перемикач частот; 8 – кнопка для фіксації аудіограми; 9 – лампа відповідей пацієнта; 10 – перемикач „Переговори”; 11 – перемикач переривання подачі тону; 12 – кнопка переривання подачі тону);

б – вигляд позаду;

(1 – вилка для увімкнення живлення; 2 – запобіжник; 3 – клема для заземлення приладу; 4 – розетка для підключення кнопки пацієнта; 5 – розетка для телефона кісткової провідності; 6 – розетка для телефона повітряної провідності; 7 – розетка для мікрофона).

Порядок проведення тональної аудіометрії аудіометром поліклінічним (АП)

У першу чергу слід зазначити, що аудіометрія повинна проводитися в сурдокамері (приміщення, де забезпечена повно тиша). Порядок проведення тональної аудіометрії наступний.

При вивченні повітряної провідності до вуха піддослідного через повітряний телефон подають звуки різних рівнів. Дослідження починається з подачі звука (тону) частотою 1000 Гц та інтенсивністю значно вищою порогової.

Тривалість звучання тону, що подається, біля 1-2 сек. Рівень звуку поступово знижують до тих пір, поки він перестає бути чутним, а потім посилюють до рівня ледь чутного. Таким чином слухову чутливість визначають на частотах 500, 200, 125, а потім —2000, 4000, 8000 Гц.

Для визначення кісткової звукопровідності користуються "кістковим телефоном-вібратором", який притискують до сосцеподібного відростка. При цьому, щоб запобігти прослуховуванню другим (недосліджуваним) вухом, за допомогою спеціального пристрою на останнє подають маскуючий широкочастотний (білий) шум.

Послідовність визначення порогової слухової чутливості при кістковій провідності така ж сама, як при повітряній.

Для визначення тривкості органу слуху при роботі в умовах інтенсивного виробничого шуму користуються пробою Пейзера. При цьому після визначення порогу чутливості через повітряну і кісткову провідність тону в 1000 Гц через повітряний телефон посилають у вухо на протязі трьох хвилин той самий тон 1000 Гц інтенсивністю 100 дБ. Через 15 сек. після звукового навантаження знову визначають поріг чутливості на тій самій частоті. Після годинного відпочинку дослід повторюють, але звукове навантаження тієї ж інтенсивності та тривалості подається через "кістковий" телефон. Через 15 сек. після озвучення визначають поріг чутливості через кісткову провідність для тону частотою 1000 Гц. Результати проби оцінюють згідно даних таблиці 2.

Таблиця 2

1. Оцінка стійкості органів слуху

Підвищення порогу чутливості (дБ після навантаження за провідністю)	Оцінка
повітряною	кістковою
		Стійкий до шумової дії
6 - 10		Схильний до шумової дії
		Надчутливий до шуму

2. Ступінь втрати слуху

Ступінь втрати слуху	Значення втрати слуху, дБ
на розмовних частотах (500,1000,2000Гц)	на частоті 4000 Гц
Ознаки дії шуму на орган слуху	менше 10 (500 гЦ- 5; 1000 Гц -10; 2000 Гц- 10 дБ)	менше 40
Перший ступінь (легке зниження слуху)	10-20	60±20
Другий ступінь (помірне зниження слуху)	21-30	65±20
Третій ступінь (значне зниження слуху)	31 і вище	70±20

Додаток 6

Фізичні характеристики та класифікація вібрацій.

Вібрація- ритмічні коливання твердих тіл різної частоти і сили, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі характеризуючих її значень.

Вібрації характеризуються амплітудою коливань, віброшвидкістю у мм/сек., віброприскоренням у м/сек².

Розрізняють вібрацію:

- транспортну, яка діє на операторів рухомих машин і засобів пересування по дорогах, місцевості;

- транспортно-технологічну, яка діє на операторів машин з обмеженим переміщенням в цеху, гірничих виробках тощо;

- технологічну, яка діє на операторів стаціонарних машин та на інших робітників через підлогу.

За механізмом дії на організм розрізняють:

- загальну вібрацію робочого місця (підлоги, сидіння), яка буває вертикальною ("вверх-вниз") та горизонтальною ("передньо-задня", "бокова");

- локальну вібрацію механізмів управління (важелів, рукояток інструментів), яка діє на руки та ноги, а часто і на груди при необхідності натискування на руки з інструментом.

Вертикальна вібрація діє вздовж вісі тіла, яка позначається буквою Z, а горизонтальна, передньо-задня та бокова - буквами X і У.

Локальна вібрація позначається буквами Х_л, яка співпадає з віссю, що проходить через місце охвату рукою руля, інструменту, а вісі Z_л, У_л - у напрямку прикладання сили руки.

За частотним складом вібрацію поділяють на низькочастотну (в межах октав 2, 4, 8, 16 Гц), середньочастотну (8, 16, 31,5, 63 Гц) та високочастотну (31,5, 63, 125,250,500, 1000 Гц).

Вимірювання вібрації проводять у трьох взаємоперпендикулярних напрямках (за трьома вісями) за допомогою того ж приладу ВШВ-003 (мал. 33.4) згідно інструкції додатку 7.

Гігієнічна оцінка локальної вібрації дається в октавних смугах середньо-геометричних частот 8, 16, 31,5, 63, 125, 250, 500 і 1000 Гц, а загальної вібрації - в октавних смугах з частотами 1, 2, 4, 8, 16, 31,5, 63 Гц або в третинооктавних смугах від 0,8 - 80 Гц. (табл. 3).

Таблиця 3

Гранично допустимі рівні вібрації

(Витяг з ДСТ12.1.12.-78)

1. Норми локальної вібрації

Віброшвидкість	Октавні смуги з середньогеометричними частотами, Гц
		31,5
м/с × 102	5,0	5,0	3,5	2,5	1,8	1,3	0,9	0,65
дБ

2. Норми загальної вібрації

Віброшвидкість	Віброшвидкість в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц
				31,5
Технологічна вібрація на постійних робочих місцях в виробничих приміщеннях підприємств
м/с-102	1,3	0,45	0,22	0,2	0,2	0,2
дБ
В складах, їдальнях, побутових та інших приміщеннях
м/с-102	0,5	0,31	0,089	0,079	0,079	0,079
дБ

Примітка: Норми встановлені для тривалості робочої зміни 8 годин.

3. Нормативні рівні вібрації в житлових приміщеннях, дБ

Гранично допустимі рівні	Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц
				31,5
Віброшвидкість
Віброприскорення
Віброзміщення

Тривала дія вібрації на організм спричиняє до розвитку вібраційної хвороби, основними проявами якої є спазми судин кінців пальців рук (при локальній вібрації) чи ніг (при загальній вібрації), зниження їх температури, відчуття оніміння, втрата тактильної та температурної чутливості. Спазми судин супроводжуються сильними болями. У подальшому розвиваються атрофія м'язів, контрактури, деформації пальців та інше.

Додаток 7

ІНСТРУКЦІЯ

для роботи з вимірювачем шуму і вібрації ВШВ-003

при вимірювання вібрації

1. Підготовка приладу.

Перед початком вимірювань проводять електричну калібровку приладу. Вибирають тип детектора п'єзоелектричного віброперетворювача ДН-3 (при частотах 10-4000 Гц і динамічному діапазоні 5-10^-3 – 10³ м/с), або ДН-4 (при частотах 10 - 10 000 Гц і динамічному діапазоні 5-10^-2 -10³ м/с²).

Перехідником і кабелем (5 м) передпідсилювач ПМ-3 з'єднують з приладом. Вхід перехідника з'єднують кабелем (0,5 м) з гніздом 50 м вимірювального приладу.

При електричній калібровці перемикачі приладу встановлюють в положення: - "Ділитель І" - 40; "Ділитель П" - 5; "Фільтри" - "ЛІН"; "Рід роботи" - F (швидко) або S (повільно).

При натискуванні кнопки "Калібр." після 2 хв. установлення робочого режиму потенціометром D виводять стрілку показуючого приладу на відмітку шкали 0-10 у відповідності з таблицею 7.2, яка приведена в паспорті приладу.

2. Вимірювання віброприскорення

Вимірювання віброприскорення в октавних смугах частот спочатку проводиться за загальним рівнем на характеристиці "ЛІН". При цьому кнопки "V" і "І kHz" вимкнуті.

Детектор - віброперетворювач ДН-3 або ДН-4, встановлений і закріплений воском на вимірювану поверхню, з'єднують з перехідником і передпідсилювачем ПМ-3.

Перемикач приладу встановлюють в положення: - "Ділитель І" — 80; "Ділитель ІІ" - 50; "Фільтри" - "ЛІН"; "Рід роботи" - F або S.

В такому положенні перемикача засвічується світлодіод проти цифри 10 м/с² для віброперетворювача ДН-3. Це значить, що при вимірюванні віброприскорення відлік необхідно проводити по шкалі 0-10 з урахуванням даного масштабу вимірювання, тобто 0-100 м/с². При положенні стрілки показуючого приладу, наприклад, на цифрі 8 прискорення буде дорівнювати 800 м/с². При роботі необхідно користуватися спочатку перемикачем "Ділитель І", а потім "Ділитель II".

Для зручності відліку значень віброприскорення користуються світловою індикацією положення перемикачів "Ділитель І", "Ділитель II", яка одночасно показує масштаб і вимір шкали 0-10 або 0-31,6.

При роботі з віброприскорювачем ДН-4 методика відліку значень віброприскорення аналогічна описаній. При цьому ціна поділок шкали помножується на 10.

При роботі з віброприскорювачем ДН-4 і ДН-3 для індикації за допомогою щупа натискують кнопку "1 кГц".

При вимірюванні віброприскорення по октавних смугах встановлюють перемикач "Фільтри октавні" на необхідний октавний фільтр натисканням кнопки "Гц". При роботі з октавними фільтрами користуються лише перемикачем "Ділитель II", тоді як "Ділитель І" залишається в положенні, вибраному за загальним рівнем.

3. Вимірювання віброшвидкості

Перед вимірюванням віброшвидкості відкалібровують прилад. Вибраний віброперетворювач ДН-3 (при частоті 10-2800 Гц і динамічному діапазоні 0,05 мм/с, а при 10-16 Гц - 0,05-10 000 мм/с), або ДН-4 (при частоті 10-2800 Гц і динамічному діапазоні 0,5-57мм/с, а при 10-16 Гц 0,5-10 000 мм/с), встановлюють і закріплюють воском на досліджувальному об'єкті, з'єднують перехідником "5Ф5.282.167" з передпідсилювачем ПМ-3.

Перемикачі приладу встановлюють у положення: "Ділитель І" - 80; "Ділитель II" - 50; "Фільтри" - "ЛІН"; "Рід роботи" - S. Через 2 хв. після встановлення робочого режиму спочатку проводять вимірювання віброшвидкості за загальним рівнем з натискуванням кнопки "V". Потім за допомогою перемикача "Ділитель II" досягають відхилення стрілки приладу в сектор 0-10 шкали, а "Ділитель 1" залишають у положенні, вибранному при вимірюванні віброприскорення за загальним рівнем.

Для відліку показань приладу в одиницях швидкості мм/с по засвіченому світлодіоду визначають шкалу відліку віброшвидкості.

Наприклад, для використання віброперетворювача ДН-3 засвідчується світлодіод перед цифрою 0,3 на шкалі мм/с. Це значить, що при положенні стрілки показуючого приладу на відмітці 2 нижньої шкали 0-31,6 значення віброшвидкості буде дорівнювати 0,2 мм/с.

При роботі з віброперетворювачем ДН-4 методика відліку значення віброшвидкості аналогічна. При цьому ціна поділок помножується на 10.

Вимірювання віброшвидкості в октавних смугах частот виконується аналогічно вимірюванню віброприскорення.

При вимірюванні віброшвидкості чи віброприскорення у децибелах необхідно скласти показання світлодіоду на шкалі дБ і МІ01 з показаннями приладу на шкалі - + дБ, а потім до отриманого результату додають або віднімають наступні величини в децибелах:

- при вимірюванні віброприскорення з віброперетворювачем ДН-3 віднімають 10 дБ;

- при вимірюванні віброприскорення з віброперетворювачем ДН-4 додають 10 дБ;

- при вимірюванні віброшвидкості з віброперетворювачем ДН-3 додають 26 дБ;

- при вимірюванні віброшвидкості з віброперетворювачем ДН-4 додають 46 дБ.

4. Гігієнічна оцінка вібрації

Вимірювання та гігієнічна оцінка вібрації проводиться на підставі ДСТ 12.1.012-78 "Вібрація. Загальні вимоги безпеки". Відповідно до цього документу вібрація нормується окремо для кожного напрямку по вертикалі і по горизонталі у кожній октавній смузі.

Базова частота граничного спектра для загальної вібрації дорівнює 63 Гц, для локальної — 125 Гц.

Гігієнічні норми вібрації встановлені для робочої зміни у 8 годин, для загальної транспортної, транспортно-технічної і різних видів технологічних вібрацій, а також для локальної вібрації (табл. 3).