Зміст заняття

Навчальні питання. Дії керівника заняття, час на їх відпрацювання	Час (хв.)	Методичні вказівки
_______________________ 1 _____________________ І.Вступ. а)Організація заняття: - перевірити наявність особового складу взводу на заняття та його готовність до заняття. Звернути увагу на зовнішній вигляд студентів,наявність конспектів; - при необхідності дати вказівки на усунення виявлених недоліків; - проводить контрольне опитування: 1.Сигнали управління та оповіщення. 2.Порядок використання прапорців під час управління підрозділом. б)Викладач оголошує тему,мету заняття, навчальні питання та порядок їх відпрацювання.	__ 2 __ 10 хв.	______ 3 ______ Доповідають про присутність і при необхідності усувають виявлені недоліки Студенти відповідають на поставленні питання   Записують тему та навчальні питання
ІІ. Основна частина Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника,завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оборона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним. Оборона повинна бути стійкою і активною, здатною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника,діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп. В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні спорудження та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника та успішно вести боротьбу з танками,що наступають,та іншими броньованими машинами.   1. Вибір місця підготовки основної та запасної вогневих позицій. В умовах відсутності зіткнення з противником командир відділення: виводить відділення на вказану позицію;організовує спостереження: вказує основну і запасну вогневі позиції для бойової машини піхоти(бронетранспортера). вогневі позиції кулеметникам, гранатометнику і місця стрільцям;організовує інженерне обладнання і маскування позицій;визначає відстань до орієнтирів Після одержання завдання особовий склад відділення приступає до розчищення смуги обзору та обстрілу, а також відривання окопів. За вказівкою командира відділення чи самостійно одиночні окопи з’єднуються між собою в позицію відділення. Не полишаючи окопу, солдат відкопує сполучний хід до сусіда ліворуч Якщо огляду та обстрілу з окопу заважає чагарник чи висока трава – їх розчищають непомітно для противника. Автомати і кулемети без нічних прицілів готуються до нічного бою. Для автомата роблять у бруствері жолоб і встановлюють кілочки-обмежувачі. Жолоб готують із таким розрахунком, щоб покладений у нього автомат був наведений у зазначеному командиром напрямку. Краї жолоба утрамбовують і обкладають. дерном. Кілочки-обмежувачі забивають біля ців’я і приклада автомата. По можливості кілочки заміняються рогатками. Готуючи кулемет для ведення вогню вночі,використовують різні пристосування для встановлення під приклад. При зайнятті оборони в умовах відсутності зіткнення із противником є можливість більш ретельно вибрати й обладнати вогневу позицію,встановити загородження і розчистити сектори обстрілу. Однак незалежно від того, в яких умовах організується оборона,завжди слід бути пильним і готовим застосувати зброю,постійно спостерігати за місцевістю,особливо вночі та в умовах обмеженої видимості.   2. Організація вогневої взаємодії між стрільцями у складі бойової групи. На позиції відділення стрільці,кулеметник та гранатометник розташовуються так,щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним,особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися. Відповідно до цього будується і система вогню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.   (див. Додаток №1 Картка вогню механізованого відділення.) При дії солдат в складі бойових груп и обороні склад повинен бути:   1-а група-старший стрілець, кулеметник та стрілець; 2-а група-командир відділення,снайпер, гранатометник, помічник гранатометника; 3-я група-механік-водій,навідник-оператор (навідник).   У складі бойової групи вогнева взаємодія між стрільцями організується наступним чином Кожному військовослужбовцю вказуються 2-3 вогневі позиції та сектори стрільби (основний і додатковий), які повинні перекриватися не менше ніж на 10-15 градусів (170-250 тисячних), створюючи зону суцільного вогню. Сектор обстрілу: для кулеметника – до 120 градусів; для автоматника - до 40 градусів. Для кожної одиниці бойової техніки обладнуються 1-2 укриття (за зворотніми схилами висот у, ярах, у лісі,тощо). Кожній бойовій машині призначаються 2-3 вогневих позиції (на найбільш небезпечних напрямках наступу противника). Із кожного укриття готуються виходи на вогневі позиції не менше ніж по двох маршрутах.   (Див. Додаток №2 Механізовано відділення у склади бойових груп в обороні). 3. Дії солдата у складі бойової групи з початком та у ході ведення. оборонного бою. В обороні кожен солдат, який уміло застосовує свою зброю, фортифікаційні споруди і вигідні умови місцевості, може знищити велику кількість бійців противника, а також успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами які наступають. До початку вогневої підготовки і загального наступу противника окремі його групи будуть намагатися вести розвідку,робити проходи в мінно-вибухових загородженнях та проникати глибину оборони. Ці групи знищуються призначеними ЧЕРГОВИМИ вогневими засобами. Особовий склад чергових вогневих засобів постійно готовий до негайного відкриття вогню із запасних чи тимчасових вогневих позицій. Інші солдати в цей час готуються до відбиття наступу противника та одночасно дообладнують вогневі позиції (місця) для стрільби і проводять технічне обслуговування бойових машин. Перед тим, як розпочати наступ, противник, як правило, проводить вогневу підготовку. У цей же час можуть наноситися ядерні удари. Одержавши сигнал попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження,особовий склад продовжує виконувати поставлені завдання й переводить засоби захисту в положення «НАПОГОТОВІ». З початком вогневої підготовки противника весь особовий склад, крім спостерігачів,за командою (сигналом)командира ховається в щілинах чи бліндажах і готується швидко зайняти вогневу позицію (місце для стрільби). Спостерігачі на постах слідкують за діями противника і доповідають командиру про результати спостереження. Під час ядерного вибуху,особовий склад негайно лягає на дно окопу (траншеї) а разі перебування у бойовій машині зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі та вмикає систему захисту. Бойові машини танки і фортифікаційні споруди значно послабляють вплив ударної хвилі,проникаючої радіації та радіоактивного опромінення, надійно захищають особовий склад від ураження світловим випромінюванням. Якщо особовий склад під час ядерного вибуху перебуває на відкритій місцевості, слід негайно лягати на землю обличчям униз ногами убік вибуху,закрити шию та обличчя коміром шинелі, кисті рук заховати під себе. Після проходження ударної хвилі особовий склад надягає протигази і готується до відбиття атаки противника. Коли противник застосував хімічну зброю, особовий склад, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту,в бойових машинах і танках-протигази, зачиняє люки, двері, бійниці, жалюзі й включає фільтровентиляційну установку. У випадку застосування противником запалювальних засобів особовий склад для захисту використовує фортифікаційні споруди, танки, бойові машини, засоби індивідуального захисту, шинелі, ватні куртки, плащ-намети, різні місцеві матеріали(дерев’яні щити, настили, мати із зелених гілок і трави тощо). Гасіння запалювальних речовин що потрапили на шкіру чи на одяг, солдат проводить самостійно чи за допомогою товариша. Для гасіння палаючої запалювальної суміші необхідно щільно накрити місце горіння рукавом, шинеллю, плащ-наметом, загальновійськовим захисним плащем, вологою глиною, засипати землею чи піском. За відсутності засобів гасіння полум’я збивають перекочуючись по землі. Одяг, що горить, слід негайно зняти. На обпалену поверхню шкіри необхідно накласти пов’язку, змочену водою чи 5% розчином мідного купоросу. Палаючу бойову техніку і споруди засипають землею, піском чи снігом,накривають брезентом, плащ-наметами, шен лями. Полу’мя також, можна збивати свіжезрубаними гілками дерев. Щоб запобігти пожежі, відкриті елементи дерев’яних споруд треба засипати землею, а в траншеях створити пороги, які перешкоджатимуть затіканню до неї палаючої суміші. З переходом противника в атаку, за сигналом спостерігача чи по команді командира, солдат займає вогневу позицію (місце для стрільби) і готується до бою. Вогонь по атакуючій піхоті він відкриває по команді командира, противник виходить на відстань дійсного вогню. До цього вогонь по противнику ведуть артилерія, танки, бойові машини, ПТРК та інші засоби. Солдат у цей час спостерігає за діями противника, доповідає про все помічене своєму командиру і вибирає цілі,яки буде знищувати з їх наближенням, а коли противник наблизився, веде вогонь самостійно. Солдату слід пам’ятати що вогонь особливо ефективний, коли противник змушений уповільнити атаку, долаючи загородження перед переднім краєм. Головне завдання кожного солдата-не допустити противника на позицію. Якщо все ж противник підійде до неї, то солдат знищує його вогнем в упор, гранатами та в рукопашному бою. При відбитті атаки танків та піхоти противника гранатометник знищує танки і броньовані машини,а кулеметник і автоматники відсікають піхоту. В складі бойових груп в обороні солдати виконують наступні завдання: 1-а група - ведення розвідки на дальність 500-700 м, знищення живої сили і неброньованих засобів противника на дальностях 500-300 м, використання найбільш навченого та сміливого солдата в резерві для посилення небезпечних місц(діє за обстановкою); 2-а група – ведення розвідки на дальність 500-700 м, знищення живої сили і броньованих засобів противника на дальностях 500-300 м, охорона командира відділення; 3-я група – (екіпаж БМП,БТР) – ведення розвідки з використанням оптичних засобів розвідки на дальність до 2000 м,знищення живої сили противника на дальностях 1200-1100 м,знищення броньованих цілей противника на дальностях: БМП – 1500 м,БТР – 1000 м. Кожний стрілець має 2-3 вогневі позиції (робить декілька коротких черг з однієї позиції, потім міняє ії). Кожному солдату призначаються сектори стрільби – основний і додатковий що перекривають один одного (не менше ніж на 15 тисячних), створюючи зону суцільного вогню. Сектор обстрілу для кулеметника в обороні – 120°, для стрільця – 40°. Щоб не допустити знищення бойових машин вогнем ПТУР, їх розташовують и укриттях(за оберненими схилами висот, у ярах, лісі). Для кожної бойової машини обладнується 2-3 вогневі позиції на найбільш небезпечних напрямках наступу противника. На кожну вогневу позицію забезпечується вихід з укриття не менше ніж по двох маршрутах.   ІІІ. Підведення підсумків заняття: - нагадати тему,мету,навчальні питання заняття; - вказати як досягнута мета заняття; - оголосити оцінки студентам,які були отриманні походу заняття; - дати завдання для самостійної підготовки; - дати команду черговому на закінчення заняття.	140хв.     50 хв. 40 хв. \ 50 хв.   10 хв.	оголошую навчальне питання і приступаю до його розгляду. Контролюю порядок відпрацювання навчального питання.   Роблю розбір відпрацьованого навчального питанню. Відмічаю недоліки.     оголошую 2-ге навчальне питання і приступаю до його розгляду.   Показую Дот. №1 Контролюю відпрацювання навчального питання. Роблю розбір відпрацьованого навчального питання. Відмічаю недоліки.     Оголошую навчальне питання і приступаю до його розгляду Показую Дот. №2   Акцентувати увагу студентів на тому що з наближенням противника до переднього краю щільність. вогню зростає     Контролюю порядок відпрацювання Навчального питання. Роблю розбір відпрацьованого навчального питання. Відмічаю недоліки.

Керівник заняття:

Викладач ПМГ - 1 А. Г. Смаль

.