Улітку вкриті шаром солі

Тут є

Западинки нижче

М

Закарпатська низовина — це частина більшої Середньодунайської низовини у межах України. У межах цієї низовини трапляються куполи згаслих вулканів.

Височини займають 25% площі України. Знайдемо на фізичній карті розташування височин і абсолютні висоти їх найвищих точок:

Таблиця 3. Найвищі вершини височин у межах України

Гора, абсолютна висота (м)	Височина	Яка тектонічна структура відповідає?
Берда (515)	Хотинська височина	Волино-Подільська плита
Камула (471)	Кряж Гологори	Львівський прогин
(445 м)	Опілля	Львівський прогин
(435м)	Товтровий кряж (Медобори)	Волино-Подільська плита
Булава (397)	Височина Розточчя	Західноєвропейська платформа
Могила-Мечетна (367)	Донецький кряж	Донецька складчаста область
(342 м)	Волинська	Волино-Подільська плита
Бельмак-Могила (324)	Приазовська височина	Український щит
Козятинське підняття (322)	Придніпровська височина	Український щит
(236 м),	Відроги Середньоросійської	Воронезький масив

ü Знайдіть на фізичній карті розташування височин у складі Східноєвропейської рівнини. Запишіть їх назви у відповідне місце рис. 11, та нанесіть розташування височин на контурну карту.

На межі з Польщею розташовані височини: Розточчя й Волинська. Їх розділяє нижча від ото-чуючих височин рівнина Малого Полісся (середньою висотою понад 200 м), яку теж слід відносити до височин. Найвищою є Подільська височина. Її складовими є кряжі: Гологоро-Кременецький, Товтри ( інакше їх називають Медоборами), височини: Опілля й Хотинська ( вершина г. Берда, 515 м, найвища точка Східноєвропейської рівнини в межах України).

Долина річки Південний Буг відділяє Подільську височину від Придніпровської височини. Зі сходу Придніпровську височину обмежує широка долина Дніпра. Запорізька рівнина на лівобережжі Дніпра відділяє її від Приазовської височини.

На сході України знайдіть на фізичній карті Донецьку височину. У її центральній частині тягнеться скелястий Донецький кряж ( вершина — г. Могила Мечетна, 367 м).

На північному сході, на межі з Росією, розташовані відроги Середньоросійської височини.

Рис. 17. Приазовська височина. Останці — відслонення скельних порід.

Чи зручна така поверхня для обробки земель?

Гори займають лише 5% площі України (на її крайньому заході і півдні). Вони є складовою частиною великого Середземноморського гірського поясу, що простирається від Піренеїв до гір Центральної Азії. Українські (або Східні, чи Лісисті) Карпати становлять 1/10 частину підковоподібної Карпатської гірської системи. А Кримські гори, розташовані на півдні півострова, відносять до Кримсько-Кавказької гірської системи.

Гори складаються із кількох паралельних пасом (ланцюжків окремих гір і масивів). За висотою пасма поділяються на передгірні височини (середньою висотою до 500 м), низькогірні (500-1000 м) і середньогірні (1000-2000 м). Пасма розділені долинами й міжгірними улоговинами.

Українські Карпати займають біля 4% площі нашої країни. Уздовж північно-східного краю Карпат тягнеться Передкарпатська передгірна височина. А далі на південний захід протягуються чотири середньогірні або низькогірні пасма. Гори й масиви, що входять до складу пасом, нагадують копни сіна, їх згладжені вершини називають полонинами.

Мал. 18. На полонині Кукул. Вдалині – масив Чорногора з вершиною Говерла (2061 м)

Перше пасмо називається Зовнішнім або Скибовим (гори розташовуються ніби нарізані скиби хліба). До складу Зовнішнього пасма входять гори Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати, їх вершини мають висоту 1300-1800 м.

Друге пасмо — Вододільно-Верховинське переважно низькогірне. Це найдавніше пасмо Карпат, із якого починаються основні річки. Одні річки є притоками Дунаю, інші — Дністра. Міжгірні улоговини й зниження (сідловини) пасма ще в давнину використовували для переїзду через гори. Ці зниження називають перевалами. Найвідомішими перевалами Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м). Через них прокладені транспортні шляхи.

Третє, найвище пасмо — Полонинсько-Чорногорське. Найвищий масив пасма — Чорногора. Його вінчають 6 вершин висотою понад 2000 м, серед яких найвища точка Карпат й України — гора Говерла (2061 м), Бребенескул, Петрос, Гутин-Томнатик, Ребра, Піп Іван Чорногорський.

Перші три пасма складені пластами осадових порід, що чергуються – флішем (конгломератами, пісковиками, аргілітами).

Мал. 20. Гора Говерла (вид з гора Маришеська).

Рис. 21. Замок у Мукачевому на вершині

вулканічного куполу. Рис. 22. Рахівські гори (г.Мармарош)

Четвертим є низькогірне Вулканічне (або Вигорлат-Гутинське) пасмо, західні схили якого межують із Закарпатською низовиною. Пасмо складається з ланцюжка куполів згаслих вулканів (рис. 21).

На півдні Карпат окремо виділяють середньогірні Чивчинські й Рахівські гори (мал. 22), складені міцними давніми кристалічними породами.

Кримські гори займають біля 1% площі України. Вони трьома пасмами, ніби східцями, східцями поступово піднімаються з півночі і круто обриваються на півдні до Чорного моря.

Гори поділяють на три пасма: два передгірні пасма-куести (Зовнішнє, висотою 200-350 м і Внутрішнє, висотою 400-600 м), та Головне пасмо (низькогірне — на сході і середньогірне на заході).

Рис.23. Внутрішнє куєстове пасмо Кримських гір

Поперечними розломами Головне пасмо розбите на кілька масивів зі згладженими безлісими вершинами- яйлами (мал. 24). Найвищою є Бабуган-яйла, яку вінчає гора Роман-Кош (1545 м).

По одному із поперечних розломів-знижень Головного пасма — Ангарському перевалу — пролягає тролейбусна траса від Сімферополя до Алушти і Ялти. Праворуч від перевалу ви можете побачити один із найвищих масивів — Чатирдаг, на схилах якого для відвідування екскурсантів відкриті дві печери. Південні схили гір круто обриваються у бік моря (мал. 26), а північні — пологіші.

Мал. 24. Яйла Головного пасма

Зліва чарують око фантастичні природні скульптури гірського масиву Демерджі (мал. 25).

Мал. 25. Гора Південна Демерджі поблизу Алушти Мал. 26. Південний схил