Розпорядження»)

ефективності використання усіх видів фінансових ресурсів, залучення додаткових інвестиційних джерел, служить інформаційною й аналітичною основою для розробки та обґрунтування фінансової політики держави.

Баланс фінансових ресурсів складається за встановленою формою і містить у собі такі основні розділи:

А. За доходами:

1. Ресурси бюджетів.

2. Довгострокові кредитні ресурси на розвиток народного господарства.

3. Ресурси підприємств і організацій.

4. Ресурси позабюджетних фондів, які не спрямовуються до державного бюджету.

5. Кошти іноземних інвесторів на розвиток народного господарства.

6. Інші джерела, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджету (кредити, випуск цінних паперів, фінансова допомога міжнародних фінансових організацій тощо.

Б. За видатками:

1. Видатки бюджетів.

2. Видатки на реалізацію національних програм розвитку народного господарства за рахунок довгострокових кредитів.

3. Видатки підприємств і організацій за рахунок власних ресурсів.

4. Видатки позабюджетних фондів (без бюджетних коштів).

5. Видатки іноземних інвесторів на розвиток народного господарства.

До розділу «Ресурси бюджетів» включаються надходження від податків, зборів, інших неподаткових платежів, які сплачуються суб’єктами господарської діяльності відповідно до діючих нормативних актів України у сфері оподаткування Також до ресурсів бюджетів належать цільові надходження, які за рішенням Уряду перерозподіляються між бюджетами різних рівнів. Довгострокові кредитні ресурси включаються до балансу на підставі прогнозу Національного банку або комерційних банків щодо можливостей спрямування власних ресурсів банків на розвиток народного господарства. Ресурси підприємств і організацій складаються з прибутку, що залишається в їх розпорядженні після сплати податків, амортизаційних відрахувань та інших доходів. Ресурси позабюджетних фондів визначаються виходячи з їх питомої ваги у попередньому періоді. У розділ «Кошти іноземних інвесторів на розвиток народного господарства» включаються кошти, які отримає Уряд, а також суб’єкти підприємницької діяльності від іноземних фінансових інститутів, фірм, компаній у формі прямих інвестицій або по кредитних лініях. Їх обсяг визначається на основі кредитних та інших угод. Обсяг інших джерел визначається виходячи з розміру дефіциту бюджету та джерел його покриття.

У видатковій частині фінансового балансу регіону враховуються витрати, що здійснюються на території регіону за рахунок всіх фондів коштів, у тому числі тих, що надійшли з державного бюджету.

При визначенні напрямів використання фінансових ресурсів регіону слід враховувати показники нормування витрат, із урахуванням перспектив подальшого соціально-економічного розвитку регіону. Прогнозовані витрати повинні забезпечувати досягнення мінімальних соціальних стандартів на основі нормативів фінансових витрат регіонів та надання гарантованих послуг. При визначенні витрат варто мати на увазі те, що фінансування централізованих витрат закріплено за певною бюджетною ланкою або цільовими бюджетними фондами.

Розділ «Витрати бюджету» включає їх розподіл за такими основними напрямками: соціальний захист населення, фінансування соціально-культурних заходів, розвиток народного господарства, утримання органів управління тощо. Обсяги витрат за зазначеними напрямами включаються до прогнозного балансу фінансових ресурсів виходячи з їх питомої ваги у попередньому періоді з подальшим уточненням з урахуванням змін у чинному законодавстві. Видатки на реалізацію національних програм розвитку народного господарства за рахунок довгострокових кредитів комерційних банків передбачаються у балансі в межах сум, передбачених у його доходній частині. Видатки підприємств і організацій у балансі фінансових ресурсів передбачаються в межах прибутку, який залишається в їх розпорядженні (за окремими напрямами витрат він розподіляється на підставі статистичної звітності про його використання за минулі роки з подальшим уточненням на основі даних господарських структур), а також сум амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, які повинні спрямовуватись на капітальне будівництво виробничої сфери, якщо інше їх використання не передбачається чинним законодавством. Видатки позабюджетних фондів та витрати іноземних інвесторів на розвиток народного господарства включаються до прогнозного балансу фінансових ресурсів у межах коштів, визначених у доходній частині балансу.

Інформаційною базою для складання балансу фінансових ресурсів регіону слугує бухгалтерська та статистична звітність, встановлена для господарюючих суб’єктів. Можуть використовуватися також дані Міністерства фінансів України про виконання місцевих бюджетів і Державної податкової адміністрації України про надходження податкових платежів.

При розробленні балансу фінансових ресурсів регіону слід зважати на те, що існує тісний взаємозв’язок статистичних та аналітичних інструментів, тобто при складанні фінансового балансу регіону завдання полягає не тільки у виявленні диспропорцій соціально-економічного розвитку регіону, але й у одночасному виявленні можливих методів, форм формування, а також напрямків використання фінансового потенціалу для покриття витрат. Крім того має проводитися координація обсягів надходжень до місцевих бюджетів всіх рівнів та надходжень до позабюджетних загальнодержавних фондів.

У процесі розроблення балансу фінансових ресурсів регіону виявляються основні пропорції між централізованими і децентралізованими фондами грошових коштів; між непрямими та прямими податками і отриманим суб’єктами господарювання прибутком; між залученими грошовими коштами населення і бюджетними виплатами населенню; між витратами на виробництво і соціально-культурні заходи; а також знаходження додаткових фінансових ресурсів і джерел фінансування заходів і програм регіонального соціально-економічного розвитку.

Зведений баланс фінансових ресурсів регіону є базою для складання різних фінансових планів, зокрема, при плануванні бюджету. Це обумовлено тим, що між бюджетом і зведеним балансом фінансових ресурсів є тісний взаємозв’язок, який проявляється в тому, що вони близькі за структурою, включають ряд однакових показників по доходах і витратах, планування яких побудовано на єдиній методологічній основі і здійснюється на базі однієї й тієї ж звітності. Планування бюджету здійснюється на основі фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання, закладених у зведеному балансі фінансових ресурсів. Бюджет сприяє конкретному втіленню, передбачених у зведеному балансі фінансових ресурсів, напрямків фінансової політики.

Незважаючи на наявність істотних методологічних та структурних взаємозв’язків, між зведеним балансом фінансових ресурсів і бюджетом є істотні відмінності. Насамперед це пов’язане з економічним призначенням цих двох документів. Зведений баланс фінансових ресурсів сприяє визначенню найбільш оптимальних шляхів і методів мобілізації фінансових ресурсів регіону з метою забезпечення намічених темпів і пропорцій розвитку. Бюджет забезпечує акумуляцію та розподіл централізованих коштів.

Наступна істотна відмінність міститься в кількісному охопленні фінансових ресурсів, що відображаються у розрахунках. У зведеному балансі фінансових ресурсів відображаються фінансові ресурси, що створюються та акумулюються на території регіону, у той час як при плануванні бюджету охоплюються лише грошові кошти, що мобілізуються в централізовані фонди.

Крім того, важливе значення має і період, на який розробляються ці документи: баланс, як правило, складається на перспективу (рік, середньо-, довгостроковий періоди), бюджет – на рік.

Зведений баланс фінансових ресурсів має відображати основні джерела формування і напрямки використання фінансових ресурсів, у бюджеті ж фіксуються конкретні шляхи мобілізації фінансових ресурсів і адресне їх використання.

На сьогоднішній день, роль зведеного планування фінансових ресурсів поряд з бюджетним плануванням істотно зростає. Це пов’язане з тим, що в ринкових умовах господарювання значна частина фінансових ресурсів залишається поза бюджетом, а питома вага коштів, що концентруються у бюджетній системі, зменшується.

Кінцевою метою складання фінансового балансу регіону є: досягнення єдності в економічному і соціальному розвитку; більш точне визначення обсягів фінансових ресурсів, наявних в регіоні; балансування матеріальних і фінансових ресурсів регіону; концентрація фінансових ресурсів на найбільш важливих в кожному конкретному періоді часу напрямках економічного і соціального розвитку регіону; знаходження внутрішньорегіональних резервів для фінансування запланованих заходів; пошук найбільш ефективного використання коштів; контроль за мобілізацією і використанням фінансових ресурсів тощо.

Розроблення зведеного балансу фінансових ресурсів дозволить створити діючий інструмент оперативного відстеження процесів утворення, розподілу і використання фінансових ресурсів у регіоні. Його використання дозволить створити технологію підготовки необхідної інформаційної бази для розрахунку доходної і видаткової частин місцевих бюджетів.

Практичною реалізацією зведеного балансу фінансових ресурсів регіону є місцевий бюджет, що при розробці повинен ґрунтуватися на пріоритетності витрат. Виявлена незбалансованість бюджету в результаті перевищення витрат над доходами є приводом до перегляду методів і форм мобілізації фінансових ресурсів, але в межах розрахованих величин при складанні зведеного балансу фінансових ресурсів регіону. Перевищення доходів над витратами при складанні бюджету дозволить або знизити частку централізації коштів у бюджет, або ввести витрати додатково до раніше розрахованих, що повинно здійснюватися в рамках державної програми. Таким чином, зведений баланс фінансових ресурсів є основою для формування бюджету, і поряд із цим, найбільш повно відображає вплив бюджетної та податкової політики на фінансову діяльність суб’єктів господарювання, а також на доходи населення.

На даний момент розрахунок показників та практичне застосування балансу фінансових ресурсів регіону ускладнено через відсутність необхідних систематизованих звітних даних та нормативних показників.