Креслярські шрифти

Усі написи на кресленнях та інших технічних документах слід виконувати креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304–81.

Основні параметри шрифту (див. рис. 2.3):

• розмір шрифту h – висота великих літер, мм, яка вимірюється перпендикулярно до основи рядка;

• висота малих літер с (без відростка k);

• ширина літери g – найбільша ширина, яка вимірюється відповідно до
рис. 2.3;

• товщина ліній шрифту d, яка залежить від його типу та висоти. Стандартом встановлено такі види шрифтів (див. табл. 1):

Рисунок 2.3

• тип А без нахилу (d=1/14h);

• тип А з нахилом літер і цифр до основи рядка приблизно 75° (d=1/14h);

• тип Б без нахилу (d=1/10h);

• тип Б з нахилом літер і цифр до основи рядка приблизно 75° (d=1/10h).
Стандартом рекомендується виконувати шрифти на сітці. Це зручно, бо дає змогу точно відтворювати форму шрифтів, конструкцію літер і цифр та співвідношення окремих елементів.

У креслярському шрифті використовують український (російський), латинський та грецький алфавіти, арабські та римські цифри, а також знаки.

Форми літер українського (російського), латинського та грецького алфавітів наведено відповідно на рис. 1.5.2...1.5.4 (шрифт типу А – з нахилом, типу Б – без нахилу).

Арабські та римські цифри шрифту типу А (без нахилу та з нахилом) показані на рис. 2.4, типу Б – на рис. 2.5. Римські цифри L, С, D, М треба виконувати за правилами написання літер латинського алфавіту.

Дроби, показники ступеня, індекси та граничні відхилення виконують шрифтом типів А та Б розміром, меншим від основного.

На кресленнях, виконаних олівцем, – не меншою як 3,5 мм. Для всього тексту товщина ліній, літер і цифр повинна бути однаковою.

Щоб навчитися правильно й швидко писати креслярським шрифтом, потрібно чимало вправлятися в цьому. Спершу літери й цифри слід писати, використовуючи сітку. Перед тим, як почати вправлятися в написанні, треба вивчити конструкцію літер і цифр, що значно полегшить правильне їх написання. Для написання використовують трафарети та шаблони; при цьому також треба знати, як писати літери й цифри. Як правило, при написанні вертикальні та нахилені елементи виконують рухом згори донизу, гори зонтальні – зліва вправо, а округлені – вниз і вліво або вниз і вправо. Ці вказівки слід розглядати як рекомендації щодо виконання написів на кресленнях.

Таблиця 1- Параметри креслярських шрифтів

Параметри	Співвідношення	Значення параметрів, мм
Шрифт типу А
Розмір шрифту, h (висота великих літер)	14/14h; 14d	2,5	3,5	5,0	7,0	10,0	14,0
Висота малих літер, с	10/14h; 10d	1,8	2,5	3,5	5,0	7,0	10,0
Відстань між; літерами, цифрами та знаками, а	2/14h; 2d	0,35	0,5	0,7	1,0	1,4	2,0	2,8
Мінімальний крок рядків, b (висота допоміжної сітки)	22/14h; 22d	4,0	5,5	8,0	11,0	16,0	22,0
Мінімальна відстань між: словами, e	6/14h; 6d	1,1	1,5		3,0	4,2	6,0	8,4
Товщина ліній шрифту, d	1/14h	0,18	0,25	0,35	0,6	0,7	1,0	1,4
Шрифт типу Б
Розмір шрифту, h (висота великих літер)	10/10h; 14d	2,5	3,5	5,0	7,0	10,0	14,0
Висота малих літер, с	7/10h; 7d	1,8	2,5	3,5	5,0	7,0	10,0
Відстань між літерами, цифрами та знаками, а	2/14h; 2d	0,5	0,7	1,0	1,4	2,0	2,8
Мінімальний крок рядків, b	17/14h; 17d	4,3	6,0	8,5	12,0	17,0	24,0
Мінімальна відстань між словами, e	6/10h; 6d	1,5	2,1	3,0	4,2	6,0	8,4
Товщина ліній шрифту, d	1/10h	0,25	0,35	0,6	0,7	1,0	1,4

Примітка. Стандартом встановлено, що для шрифту типу Б використовується також розмір 18 мм.

Рисунок 2.4

Рисунок 2.5

Нанесення розмірів на кресленні

Правила нанесення розмірів установлюються ГОСТ 2.307–68. Для виконання графічної роботи № 1 потрібно знати наступне:

- розміри на кресленнях указують виносними лініями, розмірними лініями і розмірними числами;

- розмірну лінію з обох кінців обмежують стрілками (крім розмірної лінії радіуса);

- виносні лінії повинні виходити за кінці стрілок розмірної лінії на 1 – 5 мм;

- розмірні та виносні лінії виконують суцільними тонкими лініями;

- по можливості розмірні лінії потрібно наносити поза контуром зображення;

- відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути не менше
7 мм, між розмірною лінією та лінією контуру – не менше 10 мм.

Побудова нахилу та конусності

Нахил прямої ВС відносно АВ показано на рис. 2.6. Перед розмірним числом, яке визначає нахил, наносять знак нахилу, гострий кут якого напрямлений у бік нахилу. Знак і величину нахилу вказують на поличці лінії–виноски, яка закінчується стрілкою.

Нахил може бути заданий відношенням значень h і L (наприклад, при h=1, L=4, відношення – 1:4), у відсотках (25 %), значенням кута нахилу.

Рисунок 2.6

Конусність – це відношення різниці діаметрів основ конуса до відстані між ними (рис. 2.7).

Перед розмірним числом, що характеризує конусність, наносять знак конусності, вершина якого напрямлена в бік вершини конуса. Конусність може бути задана відношенням значень (D–d):L (наприклад, 1:5), десятковим дробом (0,2), у відсотках (70 %), значенням кута. Графічне зображення конусності показано на рис. 2.7.

Рисунок 2.7

Побудова спряжень

Побудова спряжень між двома лініями, від прямої лінії до кола і від одної дуги до другої за допомогою деякої дуги включає три елементи побудови: центр дуги спряження, точку спряження, радіус дуги спряження. Задається один з цих елементів (наприклад, радіус), інші елементи одержують за допомогою побудови. На рис. 2.8 задано радіус спряження R, знайдено центр О₂ дуги і точки А₁ і А₂ спряження. Для цього паралельно заданій прямій проведено пряму на відстані R і дуга, радіус якої R+R₂. Шуканий центр О₂ дуги R знаходиться в точці перетину прямої з проведеною дугою. Точки спряження знаходяться на перетині перпендикуляра, проведеного з центра на пряму, і на лінії, яка з’єднує центри кола і дуги спряження.

Рисунок 2.8 Рисунок 2.9

У прикладі на рисунку 2.9 відомий радіус R спряження двох дуг, знайдені центр О і точки А₁ і А₂ спряження. Шуканий центр дуги спряження знаходиться в перетині дуг, радіуси яких дорівнюють R плюс радіуси R₁ і R₂ кіл, які спрягаються.

Питання і завдання для самоперевірки

1. Що називають форматом? Чим відрізняється основний формат від додаткового?

2. Як проводять рамку креслення?

3. Де розміщують основний напис та графу 26? Які їхні розміри?

4. Назвати основні типи ліній, які застосовують під час виконання креслень, а також співвідношення їхніх товщин.

5. У яких межах можна вибирати довжину штрихів для штрихової та штрихпунктирної ліній?

6. Що таке масштаб зображення? Які масштаби рекомендує ГОСТ 2.302–68?

7. Які розміри та типи шрифтів застосовують у машинобудівному кресленні?

8. Які загальні правила виконання штриховки на кресленнях?

9. Як виконують штриховку двох суміжних деталей?

10. Як проводять розмірні та виносні лінії для прямолінійного відрізка, кола, дуги, кута?

11. На якій мінімальній відстані проводять розмірну лінію від контуру? Від паралельної розмірної лінії?

12. Як записують розмірні числа при різних нахилах розмірних ліній для
лінійних розмірів, для кутових розмірів?

13. Як виконують розмірні лінії та наносять розмірні числа, якщо не вистачає місця для стрілок та чисел?

14. Які правила нанесення розмірів конусності та нахилу?

15. Що називають спряженням? Які його основні елементи?

Графічна робота 1 «Геометричне креслення»

Виконати креслення деталей:

− переріз профілю прокату;

− валик;

− плоский контур.

Варіанти завдань узяти з таблиць 2 і 3, та з рисунків 2.7 і 2.8. Приклад виконання та оформлення подано у додатку А.