Циклічність економічного зростання

Процес відтворення, в дійсності, далеко не завжди являє собою рівномірний, поступальний рух економічного зростання. У суспільному виробництві роки швидкого підйому змінюються періодами уповільненого руху, економічного спаду (кризи) та застою. Коливання в русі суспільного виробництва, що регулярно повторюються протягом певного періоду часу, означають циклічний характер його розвитку. Тривалість циклу визначають від однієї кризи до наступної або від одного піку підйому до наступного.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ -

n це періодичне зростання та падіння ділової активності, що проявляється у формі невідповідності між попитом і пропозицією;

n це результат коливань різних показників економічної активності (темпів зростання внутрішнього національного продукту, загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та інш.)

Теорію економічних циклів називають ще теорією кон'юнктури.

ЕКОНОМІЧНА КОН'ЮКТУРА - це ступінь та напрямок зміни сукупності показників (або показника), які характеризують розвиток народного господарства.

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік, і т.д.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економчної активності.

ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ:

n КОРОТКІ (МАЛІ) - коливання ділової активності 3-4 роки;

n СЕРЕДНІ - коливання ділової активності 7-11 років;

n ВЕЛИКІ (ДОВГІ ХВИЛІ)- з періодичністю 40-60 років

Короткі цикли

КОРОТКІ (МАЛІ) ЦИКЛИ - пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку.

Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Малі цикли розмежовуються грошовоми кризами, що повторюються з певними закономірностями.

За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.