Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях

Перший метод з оцінки інженерно-геологічної (гідродинамічної) обстановки. У результаті весняного водопілля відбувся підйом рівня води в річці, через яку прокладений металевий міст. Біля річки розташоване селище. Недалеко від нього є водосховище з греблею. Після переповнення водосховища і прориву греблі через проран в ній з приведеним розміром прориву – В=0,5 почалося різке збільшення рівня води в річці і гідропотік води спрямувався до селища. Відомі висота рівня води у верхньому б'єфі греблі Н₀ = 80 м, віддалення створу об'єкта від греблі L = 5 км, гідравлічний схил водяної поверхні річки i = 1 • 10^-3, а також висота розташування об'єкта h_м = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкта h_зат = 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкта, h_ср = ​​5 м. Об'єкт економіки: будівлі – каркасні панельні, склади – цегляні; обладнання – підземні кабелі електромережі. У селищі 57 одноповерхових цегляних будинків, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку підведені труби газопостачання. У селищі проходить дорога з асфальтобетонним покриттям. Визначити параметри хвилі прориву – висоту, швидкість і ступінь можливих руйнувань на об'єкті і в селищі.

Розв'язок:

1. Висота хвилі прориву:

.

З табл.8.6 для В=0,5, Н₀ = 80 м, i = 1· 10^-3, знаходимо А₁=320, В₁=166. Тоді:

= = 4,45 (м).

2. Швидкість хвилі прориву:

.

З табл.8.6 для В=0,5, Н₀ = 80 м, i = 1 · 10^-3 знаходимо А₂=61, В₂=52. Тоді:

= = 0,858 (м/с).

3. Час приходу гребеня (t_гр) і фронту (t_фр) хвилі прориву визначаємо за табл.8.8 при Н₀ = 80 м, L = 5 км, i = 1 · 10^-3 , тоді:

t_гр = 0,2 год = 12 хв та t_фр = 0,1 год = 6 хв.

4. Час (тривалість) затоплення території об'єкту:

t_зат = β(t_гр – t_фр)(1 – h_м / h).

Коефіцієнт β знаходимо за табл.8.7 при Н₀/h₀ = 80/8 = 10, тобто при H₀ = 10h₀ і відношені iL/H₀ = 10^-3·5000/80 = 0,0625. Отже, при iL/H₀ = 0,0625 и H₀ =10h₀ за табл.8.7 коефіцієнт β знаходимо методом інтерполяції:

β = 14 + (15,5 – 14)(0,0625 – 0,05) / (0,1 – 0,05) = 14 + 1,5 · 0,0125/0,05 = 14,375.

Тоді t_зат = 14,375 · (0,2 – 0,1)(1 – 2 / 4,45) = 0,79 (год) = 47,4 (хв).

5. Можливі руйнування хвилі прориву знаходять за табл.8. 9 при h = 4,45 м і V = 0,858 м/с = 0,9 м/с:

а) на об'єкті: будівлі отримають слабкі руйнування, а склади – сильні руйнування.

б) в селищі будинки, міст, дорога – отримають сильні руйнування.

Другий метод з оцінки інженерно-геологічної (гідродинамічної) обстановки. В другому методі з оцінки інженерно-геологічної (гідродинамічної) обстановки прийнятий наступний порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби (рис. 8.1).

1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год

Значення u= 5−7 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u = 1,5 − 2,5 м/с.

2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (табл. 8.16).

Таблиця 8.16.

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій відстані від дамби до створу об'єкту

Найменування параметрів	Відстань від дамби до об'єкту (R), км
m	0,25	0,2	0,15	0,075	0,05	0,03	0,02
m1		1,7	2,6

3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м³/с·м − визначається за допомогою табл. 8.17.

Таблиця 8.17.

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

H, м

4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву у заданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T, год.

де m1 – коефіцієнт (табл. 8.16), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків за допомогою табл. 8.15 оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

Приклад розрахунків.

Об’єм води у водосховищі W = 70·10⁶ м³, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання:

1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

t_під= R /3600u = 25·10³/3600·5=1,4 (год.).

2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл. 8.17 для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2 H = 0,2·50 = 10 (м).

3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

T = W/3600·N·B.

4.Значення N знаходять у табл. 8.18. При H = 50м: N = 350 м³/с·м:

T= 70·10⁶/350·100·3600 = 0,56 (год.).

5. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R. У табл. 8.17 для R = 25 км визначають коефіцієнт m1= 1,7. Тоді:

t = m1T= 1,7 T= 1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; t_під = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год.

Третій метод з оцінки інженерно-геологічної (гідродинамічної) обстановки. Викладена нижче методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і зони затоплення при зруйнуванні гідротехнічних споруд на малих і великих річках.

У даному випадку при зруйнуванні гідротехнічних споруд при недостатньому водоскиді (перелив води через гребінь дамби) також утворюється хвиля прориву, яка так само характеризується висотою і швидкістю поширення.

Вихідні дані:

- висота рівня води у верхньому б’єфі дамби (рівень води у водосховищі − Н), м;

- параметр прорану в безрозмірному вигляді (l – довжина дамби) В_б = B/l;

- гідравлічний ухил річки; i, м;

- віддаленість створу об'єкту від дамби − R, км;

- висота місця розташування об'єкту − h _м, м;

Порядок виконання розрахунків:

1. Визначається висота хвилі прориву − h, м:

де: А₁ і В₁ – коефіцієнти, залежні від H, B_б і i, значення яких знаходять у табл. 8.18.

Таблиця 8.18.

Значення коефіцієнтів А_i і В_i при гідравлічному ухилі річки

Bб	Н, м	i=1 ·10-4	i=1 ·10-3
А1	В1	А2	В2	А1	В1	А2	В2
1,0
0,5
0,25

2. Розраховують швидкість руху хвилі прориву (u, м/с):

, м/с

де: А₂ і В₂ – коефіцієнти, що залежать від H, B_б і i, значення яких визначають за табл. 8.18.

3. Оцінюють час підходу гребеня t_гр і фронту t_фр хвилі прориву за допомогою табл. 8.19 при відомих R, H, i.

Таблиця 8.19.

Час підходу гребеня (t_гр) і фронту хвилі прориву (t_фр), год.

R, км	Н= 20 м	Н= 40 м	Н= 80 м
i= 10-3	i= 10-4	i= 10-3	i= 10-4	i= 10-3	i= 10-4
tфр	tгр	tфр	tгр	tфр	tгр	tфр	tгр	tфр	tгр	tфр	tгр
	0,2	1,8	0,2	1,2	0,1	2,0	0,1	1,2	0,1	1,1	0,1	0,2
	0,6	4,0	0,6	2,4	0,3	3,0	0,3	2,0	0,2	1,7	0,1	0,4
	1,6	7,0	2,0	5,0	1,0	6,0	1,0	4,0	0,5	3,0	0,4	1,0
	5,0		4,0		3,0		2,0	7,0	1,2	5,0	1,0	2,0
					8,0		6,0		3,0	9,0	3,0	4,0
									7,0	17,0	6,0

4. Розраховується тривалість затоплення території об'єкту (t_зат) за допомогою формули:

t_зат = в (t_гр − t_фр)(1− h_м / h),

де: в – коефіцієнт, значення якого знаходять у табл. 8.20 як функцію висоти дамби (Н) і відношення i R/H.

Таблиця 8.20.

Значення коефіцієнту в

R/H	Висота дамби (H) в частках від середньої глибини річки в нижньому б’єфі (h0)
Н= 10 h0	Н= 20 h0
0,05	15,5	18,0
0,1	14,0	16,0
0,2	12,5	14,0
0,4	11,0	12,0
0,8	9,5	10,8
1,6	8,3	9,9
3,0	8,0	9,6
5,0	7,6	9,3

5. Ступінь зруйнування елементів об'єкту економіки (будівлі, устаткування, і т. п.) залежно від швидкості і висоти хвилі прориву оцінюється за допомогою табл. 8.15.

Приклад розрахунку.

Вхідні дані.

У результаті весняної повені відбувся підйом рівня води в річці Тетерів, через яку наведений металевий міст. На березі річки розташований населений пункт N, і недалеко від нього створено водосховище. Після прориву дамби через проран в ній з параметром в безрозмірному вигляді − В_б = 0,5 почалося різке збільшення рівня води в р. Тетерів і гідропонік спрямувався до населеного пункту N. Відомі висота рівня води у верхньому б’єфі дамби Н = 80 м, видалення створу об'єкту від дамби R = 5 км, гідравлічний ухил водної поверхні річки i = 1·10^-3, а також висота місця розташування об'єкту h_м = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкту h_зат= 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкту, h_ср= 5 м. Об'єкт економіки: будівлі – каркасні панельні; склади – цегляні; кабель електромережі − підземний. В населеному пункті N одноповерхові цегляні будинки, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку проведені труби газопостачання. Вулиця в селищі вкрита асфальтобетоном.

Визначити: параметри хвилі прориву – висоту, швидкість і ступінь можливих зруйнувань об'єктів в селищі.

Розв’язання завдання:

1. Визначається висота хвилі прориву (рис. 8.1):

.

У табл. 8.18 для В_б = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10^-3, знаходять А₁ =320, В₁ =166. Тоді:

= 320/(166+5000)^0,5= 4,45 (м).

2. Розраховують швидкість хвилі прориву за формулою:

.

У табл. 8.18 для В_б = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10^-3 знаходять А₂ =61, В₂ =52. Тоді: = = 0,858 (м/с).

3. Оцінюють час підходу гребен (t_гр) і фронту (t_фр) хвилі прориву до створу об’єкту.

За допомогою табл. 8.20 для Н = 80 м, L = 5 км, i = 1·10^-3, визначають

t_гр = 0,2 год. і t_фр = 0,1 год.

4. Розраховують тривалість затоплення території об'єкту:

t_зат = в (t_гр − t_фр)(1− h_м / h).

Значення коефіцієнту в знаходять у табл. 8.20 для Н/h_зат = 80/8 = 10, тобто при H= 10 h та R/ H =1·10^-3·5000/80 = 0,0625. Отже, якщо R / H = 0,0625 і H = 10 h за допомогою табл. 8.20 коефіцієнт в розраховують методом інтерполяції:

в = 14 + (15,5−14)(0,0625 – 0,05) / (0,1−0,05) = 14,375.

Тоді:

t_зат = 14,375 (0,2 – 0,1)(1−2 / 4,45) = 0,79 (год.) = 47,4 (хв).

5. Ступінь зруйнування об’єктів хвилею прориву характеризується даними табл. 8.15 при h = 4,45 і u = 0,858 м/с − 0,9 м/с:

а) на об'єкті: будівлі отримають слабкі зруйнування, склади – сильні ушкодження;

б) в селищі: будинки, міст, дорога будуть мати сильні зруйнування.