Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Надлишковий тиск вибуху (кПа) для приміщень проводять за формулою (4), де коефіцієнт Z участі пилу у завислому стані (аерозоль) у вибуху розраховується за формулою:
, (*)
де F - масова частка частинок пилу розміром менше критичного. З перевищенням критичного розміру частинок пилу аерозольстає вибухобезпечною, а саме такою, що нездатна поширювати полум'я. У разі відсутності можливості отримання даних щодо масової частки пилу розміром частинок менше критичного допускається приймати Z = 0,5.
Розрахункова маса завислого пилу m (кг), що утворився в результаті аварійної ситуації визначається за формулою:
M = mзв + mав, (3.15)
де:
- mзв – розрахункова маса звихреного пилу, кг;
- mав – розрахункова маса пилу, який надійшов в приміщення в результаті аварійої ситуації, кг;
Розрахункова маса mзв (кг) звихреного пилу визначається за формулою:
mзв = Кзв×mn, (3.16)
де:
- Кзв – частка відкладеного в приміщенні пилу, який здатний перейти в завислий стан в результаті аварійної ситуації; при відсутності експериментальних даних допускається приймати Кзв = 0,9;
- mn – маса пилу, який знаходився в приміщенні до аварії, кг.
Розрахункова маса пилу maв (кг), який надійшов в приміщення в результаті аварійної ситуації, визначається за формулою:
maв = (maп +q·Т) · Кп , (3.17)
де:
- maп – маса горючого пилу, який надійшов в приміщення з апарата, кг;
- q – продуктивність, з якою надходить пил в аварійний апарат трубопроводами до моменту його відключення, кг ·с-1;
- Т – час відключення, с;
- Кп – коефіцієнт пиління, що є відношенням маси завислого у повітрі пилу, до маси всього пилу, що надійшов з апарата в приміщення. При відсутності експериментальних даних про величину Кп приймають для пилу з дисперсністю не менше 350 мкм – Кп = 0,5; для пилу з дисперсністю менше 350 мкм – Кп = 1,0.
Маса пилу (кг), який відклався до моменту аварії, визначається за формулою:
, (3.18)
де:
- КГ – частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу, кг;
- КП – коефіцієнт ефективності пилоприбирання. Для ручного сухого прибирання – 0,6; для вологого – 0,7; для механізованого вакуумного: підлога рівна – 0,9; підлога з вибоїнами (до 5 % площі) – 0,7.
- m1 – маса пилу, який осідає на важкодоступні для прибирання поверхні в приміщеннях за період часу між генеральними прибираннями, кг;
- m2 – маса пилу, який осідає на доступних для прибирання поверхні в приміщеннях за період часу між поточними прибираннями, кг.
Важкодоступними для прибирання площами вважають такі поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюється тільки при генеральних пилоприбираннях. Доступними для прибирання місцями вважають поверхні, пил з яких вилучають в процесі поточних пилоприбирань (щозмінно, щодобово тощо).
Маса пилу mi (mi (i = 1 (важкодоступні місця); і= 2 (доступні місця), (кг)), яка осідає на різних поверхнях в приміщенні за міжприбиральний період, визначається за формулою:
mі= Мі ·(1–a) ·bі, (і=1,2), (3.19)
де:
- – маса пилу, який надходить в приміщення за період часу між генеральними пилоприбираннями, кг;
- М1j – маса пилу, що виходить з одиниці обладнання за вказаний період, кг;
- – маса пилу, який надходить в приміщення за період часу між поточними пилоприбираннями, кг;
- М2j – маса пилу, що виділяється одиницею обладнання за вказаний період, кг;
- – частка пилу, який вилучається витяжними вентиляційними системами; при відсутності експериментальних даних про величину a приймають a=0;
- – частка пилу, який виділяється в об’єм приміщення та осідає на доступних та важкодоступних місцях (b 1= 1, b 2= 0, b 1+b 2=1).
У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів b1 та b2, допускається приймати b1 = 1, b2 =0.
Значення Мi (i = 1,2) може бути також визначено експериментально (або за аналогією з діючими зразками виробництв) у період максимального завантаження обладнання за формулою:
Мi = , (i = 1,2) (3.20)
де:
- G 1 j, G 2 j - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F 1 j (м2) і доступних F 2 j (м2) площах, кг×м-2с-1;
- t 1, t 2 – проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.
За умови відсутності даних про масу горючого пилу і волокон, що виділяється в об’ємі приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання місцях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, приймати категорію приміщення – Б.
Маса пилу М1j (кг), що виходить з одиниці обладнання за вказаний період, обчислюється за формулою:
М1 j = Vдр × rдр, (3.21)
де:
- Vдр – об’єм деревини, яка переходить у пил, м3;
- rдр – густина деревини, кг/м3.
m2 = М2 (1–a) b 2, (3.22)
де: М2= å М2і – маса пилу, яка виділяється в приміщенні за місяць роботи.
Маса горючого пилу maп (кг), яка виходить в приміщення з апарату, кг:
mав= (maп+g×t) ·Кг, (3.23)
де:
- g – продуктивність подачі пилу у верстат, до моменту їх відключень, кг ·с-1;
- τ – час відключення верстату, с;
- Кг – коефіцієнт пиління; Кг=0,5.
(3.24)
Розрахунковий надлишковий тиск вибуху для речовин і матеріалів, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним визначається за приведеною вище методикою, вважаючи що z=1 і приймаючи в якості величини Нт енергію, що виділяється при взаємодії (з врахуванням згоряння продуктів взаємодії до кінцевих сполук), чи експериментально в натурних випробуваннях. У випадку, коли визначити величину неможливо, слід приймати її більшу 5 кПа.
Визначення надлишкового тиску вибуху для вибухонебезпечних сумішей, що містять гази (пари) і пил. Розрахунковий надлишковий тиск вибуху (кПа) для складних вибухонебезпечних сумішей, що містять гази (пари) і пил, визначається за формулою:
, (3.25)
де:
- – тиск вибуху, що обчислюється для газу (пари), кПа;
- – тиск вибуху, що обчислюється для пилу, кПа.
Таким чином, для визначення належності приміщень до вибухонебезпечних категрій А і Б, необхідно володіти методикою розрахунку надлишкового тиску вибуху.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 785 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!